(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 21
  • № 20
  • № 19
  • № 18
  • № 17
  • № 16
  • № 15
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/15
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2017/№ 22

«Таки да» подвійним податковим зобов’язанням, або ПДВ-облік при безоплатній передачі

І знову контролери «мають що сказати» — пригадали про «подвійні» ПЗ при безоплатній передачі товарів, робіт (послуг)*. І якщо тепер їх позиція кардинально зміниться, то розраховувати на прощення від податківців за «старі періоди», коли думка була іншою, уже не доведеться (якщо, звичайно, ви не отримували «на себе» індивідуального роз’яснення). І це зрозуміло, адже ставитися до лояльних роз’яснень контролерів, за відсутності на те законодавчих підстав, потрібно з великою обережністю. Про своє ставлення до цієї позиції фіскалів ми раніше говорили (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 43, с. 4), а наші коментарі до свіжих роз’яснень ви знайдете в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 4. Зараз зупинимося детальніше на ПДВ-обліку безоплатної передачі товарів, робіт (послуг) і акцент зробимо на заповненні податкових накладних, оскільки порядок їх заповнення з 1 березня 2017 року трохи «освіжили».

* Лист ДФСУ від 12.01.17 р. № 408/6/99-99-15-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 4.

Про юридичні особливості безоплатної передачі товарів, робіт (послуг) ви вже знаєте (див. с. 3), розглянемо ці операції крізь призму ПДВ-обліку.

Операція «постачання»

Припустимо, ви хочете обдарувати вашого контрагента грошовими коштами — операція з передачі грошей ніяк на ПДВ-обліку ні дарувальника, ні обдаровуваного не позначиться. І не дивно — оскільки така операція не відповідає поняттю постачання, а отже, немає й об’єкту оподаткування ПДВ. Адже згідно з п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів, послуг.

Інша справа безоплатна передача товарів, послуг — тут чітке «попадання в ціль», дивіться самі:

постачанням товарів вважається будь-яка передача права власності на товар, у тому числі продаж, обмін або дарування такого товару ( п.п. 14.1.191),

а постачанням послуг з метою оподаткування, зокрема, є надання послуг іншій особі на безоплатній основі ( абзац «в» п.п. 14.1.185 ПКУ).

Отже, наявний об’єкт оподаткування: є постачання — є об’єкт ( п. 185.1 ПКУ). А звернувшись до норм ПКУ, дуже легко можна переконатися, що супроводжується таке постачання подвійним нарахуванням податкових зобов’язань (ПЗ). Розглянемо їх детальніше.

Перші ПЗ

Нараховуємо ПЗ безпосередньо на операцію з безоплатного постачання товарів, робіт (послуг) і базу оподаткування визначаємо за загальним правилом — з урахуванням перевищення мінімальної бази оподаткування ПДВ над договірною ціною ( п. 188.1 ПКУ). Звісно, що при даруванні договірна вартість — «0», тому нараховуємо ПЗ на суму «мінбази». У свою чергу, «мінбаза» визначається таким чином:

для прибаних товарів (послуг) — не нижче за ціну придбання.

При цьому для розрахунку мінімальних ПДВ-зобов’язань щодо товару беремо його первісну вартість (тобто ту, що сформувалася за дебетом субрахунку 281 «Товари на складі»), а щодо послуги — ціну її придбання. Хоча щодо ціни придбання товарів у податківців проскакують ліберальні консультації (див. підкатегорію 101.06 БЗ), де мінбазою вони називають «договірну (контрактну) вартість». Детальніше про «мінбазу» ПДВ при продажу товарів див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 27, с. 23;

для самостійно виготовлених товарів (послуг) — не нижче звичайних цін (див. лист ДФСУ від 19.10.2016 р. № 22624/6/99-99-15-03-02-15).

Зверніть увагу:

спеціальна методика визначення звичайних цін є у ст. 39 ПКУ. Проте нам вона не згодиться, оскільки стосується контрольованих операцій, що підпадають під дію цієї статті, і тільки в частині обкладення податком на прибуток

Крім того, абзац другий п. 188.1 ПКУ жодних відсилань до ст. 39 ПКУ не містить. Тому в цьому питанні керуємося загальними нормами і методами ( п.п. 14.1.71 ПКУ). Детальніше про «звичайноцінові» проблеми при формуванні «мінбази» ви можете дізнатися в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 25, с. 6;

для необоротних активів — не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку на початок періоду, в якому відбулося постачання, у нашому випадку — безоплатна передача.

Як бачимо, при даруванні не піти від перевищення «мінбази» над договірною вартістю і, як наслідок, донарахування податкових зобов’язань з ПДВ. Причому датою виникнення ПЗ буде момент відвантаження товару, а послуг — момент підписання документа, що підтверджує факт їх надання ( п.п. «б» п. 187.1 ПКУ).

Другі ПЗ

Тут ми говоримо про так звані «компенсаційні» податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ. Це нарахування ПЗ, які нібито компенсують «вхідний» ПДВ за товарами, роботами (послугами), що використовуються в:

негосподарській діяльності ( п.п. «г» п. 198.5 ПКУ),

необ’єктних ( п.п. «а» п. 198.5 ПКУ) операціях або

— операціях, звільнених від ПДВ ( п.п. «б» п. 198.5 ПКУ).

Пригадайте: визначення господарської діяльності говорить про діяльність, що спрямована на отримання доходу ( п.п. 14.1.39 ПКУ), а в разі дарування ні про який дохід не йдеться.

Ось і виходить, що безоплатне постачання — це якраз і є негосподарська діяльність

Виняток становлять безоплатні передачі в межах рекламних акцій, адже тоді операція перетворюється на господарську, тому, при такій передачі залишаються тільки одні ПЗ ( п.п. 188.1 ПКУ). І, звичайно, за умови, що рекламна акція спрямована на «розкручування» оподатковуваної діяльності, інакше спрацюють норми пп. «а» і «б» п. 198.5 ПКУ. Згодні з цим і податківці (див. лист ДФСУ від 27.04.2016 р. № 9532/6/99-99-15-03-02-15).

Підкреслимо: «компенсаційні» ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ нараховуються за тими купівлями, за якими був «вхідний» ПДВ. Тому, якщо ви купили товар без ПДВ (пільговий або у неплатника), то можете взагалі не згадувати про п. 198.5 ПКУ (див. листи ДФСУ від 09.06.2016 р. № 12798/6/99-99-15-03-02-15, від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17).

Проте якщо товар отримувався з ПДВ, то відображення податкових зобов’язань не ставиться в залежність від того, одразу (на дату авансу/оприбуткування) ви відобразили податковий кредит за такими придбаннями або відклали на 365 днів. Тому,

якщо товар отримувався із «вхідним» ПДВ, але з якихось причин не був облікований у складі податкового кредиту, то в момент безоплатної його передачі «компенсуючі» ПЗ будьте ласкаві нарахувати

В той же час, якщо ПК не відобразили через об’єктивні причини (наприклад, помилка в ПН), то вважаємо, що ПЗ треба нараховувати тільки після виправлення помилки (детальніше див. коментар у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 17, с. 4).

Зверніть увагу: і в цьому випадку за базу оподаткування ПДВ також беремо планку, що має бути не нижче за ціну придбання товарів (послуг), а за необоротними активами — не нижче за балансову (залишкову) вартість на початок періоду (а в разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайних цін). Така вимога випливає з п.п. 189.1 ПКУ.

Та майте на увазі: на підтвердження виникнення «подвійних» ПДВ-зобов’язань ви повинні скласти аж три податкові накладні.

«Безоплатні» ПН

За загальним правилом податкова накладна складається в електронній формі і з дотриманням умов щодо її реєстрації в ЄРПН на дату виникнення податкових зобов’язань ( п.п. 201.1 ПКУ, п. 5 Порядку № 1307).

Повторимо: при безоплатній передачі товарів, робіт (послуг) податкові зобов’язання виникають за двома підставами:

(1) п. 188.1 ПКУна суму постачання з урахуванням «мінбази» (формуємо дві ПН: одна — на договірну вартість, а друга — на суму «мінбази»);

(2) п.п. «г» п. 198.5 ПКУ — «компенсуючі» ПЗ (складаємо одну ПН, але й тут беремо планку, яка зазначена у п.189.1 ПКУ ).

Далі детально розглянемо порядок заповнення податкової накладної для кожного випадку окремо.

Звертаємо вашу увагу: з 1 березня набули чинності нові форми податкової накладної та декларації з ПДВ, затверджені наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. № 276, тому говорити про порядок заповнення ПН будемо з урахуванням цих змін. Водночас, як повідомляють податківці, ПН і розрахунки коригування (РК) прийматимуться до реєстрації в ЄРПН за новою формою тільки з 16 березня 2017 року, до зазначеної дати реєструємо всі «доки» за старою формою (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 20, с. 3).

(1). ПН на суму постачання

Отже, у першому випадку виникнення податкових зобов’язань складаємо дві ПН ( п. 15 Порядку № 1307):

першу — на суму, розраховану виходячи з фактичної (нульової) ціни постачання (реєструється на покупця),

другу — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, тобто на суму «мінбази» (реєструється «на себе»).

Першу податкову накладну (див. рис. 1 на с. 13) із зазначенням договірної вартості (у разі дарування, власне, нульової) складаємо на ім’я отримувача товарів (послуг).

Причому зауважте: з одного боку, очевидна «непотрібність» такої «нульової» ПН (особливо для продавця), тим паче, що оновлений Порядок № 1307 більше не вимагає посилатися на неї у другій ПН (на суму «перевищення»). Але з іншого боку, отримувачу дарунка ПН може згодитися, хоча б для інформації про код отриманого товару або послуг. Водночас, якщо податкова програма таку «нульову» ПН все ж таки пропускати не буде, то засмучуватися особливо не варто. Адже штрафи за її нереєстрацію теж під великим питанням (про це ще скажемо нижче).

Усі реквізити шапки такої податкової накладної заповнюємо у звичайному порядку — вносимо свої дані і дані обдаровуваного платника.

У гр. I, II, III, V розділу А податкової накладної зазначають 0, усі інші графи не заповнюють.

У розділі Б зазначають номенклатуру товарів, при цьому у гр. 7, 10 зазначають 0. У гр. 8 розділу Б проставляють код ставки «20» («7»).

Крім того, з 1 січня 2017 року з’явився ще один обов’язковий реквізит ПН. Так, згідно з пп. «і» п. 201.1 ПКУ

при складанні ПН обов’язково зазначається код товару (будь-якого, а не тільки підакцизного та імпортного) згідно з УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги* згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПУ)

* Підлягає заповненню при реєстрації ПН з 16.03.2017 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 20, с. 5).

Тому в новій редакції ПН цей обов’язковий реквізит ПН заповнюємо таким чином ( п. 16 Порядку № 1307). При постачанні:

— товару у гр. 3.1 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» розд. Б (табличної частини) зазначаємо код товару згідно з УКТ ЗЕД;

— імпортного товару, то додатково у гр. 3.2 «Ознака імпортованого товару» проставляємо позначку «Х». Причому позначка у графі 3.2 зберігається на всіх етапах постачання імпортного товару;

— послуги — у гр. 3.3 код послуги згідно з ДКПУ.

Ще один момент: у графах 3.1 і 3.3 коду товарів/послуг можна проставляти не повністю, головне — зазначити не менше чотирьох перших цифр відповідного коду. Проте такі вільності не стосуються підакцизних та імпортних товарів — для них, як і раніше, вимога зазначати код УКТ ЗЕД повністю залишилася.

Другу податкову накладну складаємо на суму «мінбази» (див. рис. 2 на с. 14). У рядках, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (дарувальник) зазначає власні дані ( п. 15 Порядку № 1307).

Майте на увазі: така ПН покупцю не надсилається, про що у верхньому лівому полі у гр. «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять позначку «Х» і зазначають тип причини 15 «Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу Україні, над фактичною ціною постачання». Нагадаємо: у старій редакції Порядку № 1307 передбачалися три типи причин: «15» — за купівельними товарами/послугами, «16» — за необоротними активами і «17» — за самостійно виготовленими товарами/послугами.

У гр. 2 розділу Б (табличній частині) такої ПН, крім номенклатури товару, також зазначаємо текст наступного змісту: «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання».

Як бачите, оновлена редакція цього тексту

більше не містить жодного посилання на реквізити (дату і номер) першої ПН, що складалася на договірну (у цьому випадку нульову) вартість

Розраховану суму перевищення, як і раніше, зазначаємо у гр. 7 розділу Б (табличної частини).

Важливо! З 1 березня 2017 року п. 15 Порядку № 1307 дозволяє складати зведену «мінбазну» ПН, в якій ураховуємо суми податку, розраховані окремо за кожною операцією постачання. Причому складаємо таку зведену ПН не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснювалися операції дарування. Логічно скористатися правом складання зведеної ПН, щоб максимально відтягнути граничний строк реєстрації ПН (наприклад, якщо дата передачі товару відбулася в першій половині місяця). Тому, якщо ПЗ за мінбазою було декілька за місяць , то в останній день місяця можна скласти одну зведену накладну.

Про те, що в цьому випадку не підлягають заповненню графи з кодами товарів, послуг (гр. 3.1 — 3.3), прямо (!) зазначено в п.п. 9 п. 16 оновленої редакції Порядку № 1307. Крім того, не підлягають заповненню графи 4, 5 і 11 такої податкової накладної ( п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307). Причому заповнення гр. 11 податкової накладної — це прерогатива сільгоспвиробників, а ось решти платників податків ця графа, у принципі, не стосується.

(2). «Компенсаційна» ПН

У другому випадку ( п.п. «г» п. 198.5 ПКУ) виникнення податкових зобов’язань ПН отримувачу (обдаровуваному) також не надаємо. Тут складаємо не пізніше за останній день звітного періоду зведену ПН з типом причини «13» «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів інших товарів/послуг не в господарській діяльності» та умовним ІПН «600000000000» ( п. 11 Порядку № 1307).

Нагадаємо: при складанні зведеної ПН у графі «Зведена податкова накладна» робимо позначку «X». У графі 2 розписуємо не номенклатуру, а номери і дати тих «вхідних» ПН, за якими нараховуємо компенсуючі ПЗ (див. рис. 3 на с. 15). Причому про це прямо (!) зазначено в п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307.

У гр. 10 зазначаємо вартість (частину вартості) товару/послуги, необоротних активів, на яку нараховано «компенсуючі» ПЗ. У гр. 4 проставляємо «грн» (див. п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307).

Не заповнюються (аналогічно «мінбазівській» ПН) гр. 3.1 — 3.3 (коди товарів/послуг), а також не підлягають заповненню графи 5 — 9 і 11 зведеної ПН. Зазначимо, що податківці щодо незаповнення коду товарів/послуг за такими операціями говорили й раніше (див. лист ДФСУ від 20.01.2017 р. № 1312/7/99-99-15-03-02-17).

Майте на увазі: у клітинках ПН, що не підлягають заповненню, нулі, прокреслення та інші знаки або символи не проставляються

І насамкінець декілька слів про реєстрацію ПН в ЄРПН з урахуванням змін-2017.

Реєструємо в ЄРПН

Почнемо з того, що з 1 січня 2017 року штраф за затримку реєстрації в ЄРПН застосовуватимуть до всіх ПН/РК ( пп. 1201.1 і 1201.2 ПКУ).

Водночас, невдало прописали винятки із цього суцільного штрафування. Тобто

немає штрафів у разі відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що не підлягають наданню покупцю і при цьому складені на пільгові та/або «нульові» операції

Правда, у зв’язку з некоректністю цього формулювання є ще думка, що під звільнення від штрафів потрапили «компенсуючі» ПН, складені під неоподатковувані операції. Але це не наш випадок. Оскільки підстави для нарахування «компенсуючих» ПЗ при безоплатному постачанні — це насамперед негосподарність операції.

У будь-якому разі, ураховуючи, що штрафи за затримку реєстрації ПН у ЄРПН розраховуються виходячи із суми ПДВ, зазначеної в ПН, виникає логічне запитання: «а чи був хлопчик?»*. Адже база для розрахунку штрафних санкцій у цьому випадку просто відсутня. Від чого, власне, звільнили?

* Цитата з роману М. Горького «Життя Клима Самгіна», що в розмовній мові означає сумнів того, хто говорить, у самому факті існування предмету обговорення.

Аналогічна ситуація складається з ПН, складеною на договірну (нульову) вартість при даруванні. Це означає, що за відсутності реєстрації такої ПН у ЄРПН можна не хвилюватися: штрафу не буде. Та й обдаровуваному платнику податків така податкова накладна, власне, без потреби (хіба що для інформації про код товару (послуг)).

А ось що стосується «мінбазівської» ПН і накладної, складеної на «компенсаційні» ПЗ, то обійти штраф за їх несвоєчасну реєстрацію вже не вийде. 


Приклад. Підприємство ТОВ «ДАРУЮ» (звітний період — місяць) передає 17.03.2017 р. безоплатно іншому підприємству — ТОВ «ДЯКУЮ» калькулятори електронні Assistant 12-розрядні (АС-2326 white) у кількості 5 штук, які раніше (12.12.2016 р.) придбало для використання у власній госпдіяльності. Первісна вартість калькулятора за 1 штуку — 200,00 грн. (без ПДВ)

Складаємо три ПН. Перші дві податкові накладні складаємо:

— на суму договірної (нульової) вартості (рис. 1) та

— на суму «мінбази» 1000,00 грн. (200 грн. х 5) (див. рис. 2).

Третя ПН — це зведена накладна, що складається на суму раніше відображеного «вхідного» ПДВ (рис. 3).

висновки

  • У загальному випадку при безоплатній передачі товарів, робіт (послуг) виникають податкові зобов’язання з ПДВ двічі: на суму постачання і на суму компенсації «вхідного» податковий кредиту.
  • На підтвердження виникнення «подвійних» ПДВ-зобов’язань складаємо три податкові накладні: на договірну (нульову) вартість, на суму «мінбази» і на «компенсаційні» ПЗ.
  • На суму «мінбази» з 1 січня 2017 року можна складати зведену податкову накладну в останній день місяца.
  • Штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН розраховується від суми нарахованих у ній ПЗ.
безоплатна передача, подвійні податкові зобов’язання, ПДВ-облік додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті