(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
5/11
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2017/№ 85

ПДВ-пільговик з однією оподатковуваною

Мова йде про ПДВ-облік платника, який здійснює виключно пільгові постачання. При цьому в нього одного разу проскочила операція, оподатковувана ПДВ. Незважаючи на те, що такі ситуації не так часто бувають, проте, як випливає з ваших запитань, шановні читачі, такі везунчики теж зустрічаються. Ця стаття для них. У ній розглянемо особливості ПДВ-обліку, порядку заповнення ПДВ-декларації таких платників. І заразом розберемося, чи треба в принципі суб’єктові господарювання, що здійснює виключно пільгові постачання, реєструватися платником ПДВ?

«Дарованому коню в зуби не дивляться…»

Нагадаємо, податкова пільга — це передбачене податковим і митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування і сплати податку і збору (ст. 9, 10 ПКУ), сплата ним податку і збору в меншому розмірі за наявності на те підстав (п. 30.1 ПКУ). Зокрема, пільгові постачання для цілей ПДВ — це постачання товарів/послуг:

— звільнених від обкладення ПДВ на підставі ст. 197 ПКУ;

— тимчасово звільнених від ПДВ на підставі підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ;

— звільнених згідно з міжнародними договорами.

Майте на увазі: податкові ПДВ-пільги використовуються суб’єктом господарювання в обов’язковому порядку — відмовитися від них не можна. Тобто «подарунок» платникові у вигляді ПДВ-пільги (звільнення від ПДВ) — це штука обов’язкова. Щоправда, є єдиний виняток — це так звана «вугільна» пільга (п. 45 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, 101.12 БЗ). Детальніше про застосування податкових пільг див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 86.

Підсумуємо:

якщо платник ПДВ здійснює пільгові постачання, користуватися ПДВ-пільгою він зобов’язаний

Чим звільнення від ПДВ відгукнеться для платника ПДВ? Адже податкові зобов’язання (ПЗ) на обсяги пільгових постачань у такого платника ПДВ, у принципі, не виникають.

А суть у тому, що до складу податкового кредиту (ПК) платник ПДВ повинен включати усі суми за «вхідними» податковими накладними (ПН). При цьому, якщо такі придбання він використовує в пільгових операціях, отже, услід повинен нарахувати «компенсуючі» ПЗ (п.п. «б» п. 198.5 ПКУ). А якщо коли-небудь ще й оподатковувана ПДВ операція проскочить, то в гру вступить «розподіляюча» ст. 199 ПКУ.

І навіщо, питається, така морока? Адже від використання ПДВ-пільги не відкрутитися! Так, може, плануючи здійснювати виключно пільгові постачання, просто не треба реєструватися платником ПДВ? Давайте розберемося.

ПДВ ти можеш не платити…

Перефразовуючи відомий вислів, продовжимо далі так: «…але платником ПДВ бути зобов’язаний». Зрозуміло, ми виводимо за дужки добровільну реєстрацію, коли за бажанням будь-який суб’єкт господарювання-«домільйонник» має право зареєструватися платником ПДВ (п. 182.1 ПКУ). На те жодних законодавчих обмежень немає. Щоправда, як ми з’ясували, йому це, за великим рахунком, без потреби.

Інша річ — обов’язкова реєстрація платником ПДВ. Адже відповідно до п. 181.1 ПКУ, коли загальна сума операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають обкладенню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн. (без урахування ПДВ), реєстрації платником ПДВ не уникнути.

При цьому для підрахунку мільйонного бар’єра, по-перше, відбираються тільки ті операції, які відповідають визначенням «постачання товарів» і «постачання послуг» згідно з пп. 14.1.191 і 14.1.185 ПКУ (див. 101.02 БЗ). А по-друге, операції, пов’язані з постачанням товарів/послуг, мають бути оподатковуваними. Проте тут традиційно податківці вважають, що в оподатковуваний обсяг для цілей реєстрації платником ПДВ потрапляють також постачання, звільнені від обкладення ПДВ (див. листи ДФСУ від 28.11.2015 р. № 27865/6/99-95-42-01-16-01, від 26.04.16 р. № 9397/6/99-99-15-03-02-15, 101.02 БЗ).

При цьому не включаються в розрахунок граничного обсягу поставок «необ’єктні» операції постачання товарів/послуг. Вони перераховані у ст. 196 ПКУ. Крім того, до винятку можна віднести ті операції постачання товарів/послуг, місце постачання яких знаходиться за межами митної території України.

Як бачимо,

суб’єкту господарювання, що здійснює виключно пільгові ПДВ-постачання, від реєстрації платником ПДВ не піти, якщо обсяг постачань за останні 12 календарних місяців перевищить 1 млн грн.

А коли так, то усі «принади життя» платника ПДВ такому суб’єкту господарювання-«мільйоннику» забезпечені.

Загальні правила виключно пільгових постачань

Ви — «щасливий» платник ПДВ, що здійснює виключно пільгові ПДВ-операції? Тоді читайте далі.

Складаємо і реєструємо ПН. За загальним правилом, на кожне повне або часткове постачання, а також на суму коштів, що надійшли на банківський рахунок як передоплата (аванс), ви зобов’язані скласти ПН і зареєструвати її у ЄРПН (пп 201.7, 201.10 ПКУ). Немає тут ніяких винятків для операцій, звільнених від ПДВ. Хоча відсутність штрафних санкцій за запізнілу реєстрацію таких ПН або відсутність такої їх реєстрації очевидна. Адже розмір штрафу розраховується у відсотковому відношенні від суми ПДВ, указаної в ПН. І залежно від кількості днів прострочення реєстрації ПН штраф складає від 10 % до 40 % від суми ПДВ у ПН (п. 1201.1 ПКУ). А за відсутності реєстрації ПН у строк, встановлений п. 201.10 ПКУ, штраф може сягати 100 %, знову-таки, від суми ПДВ* (п. 1201.1 ПКУ).

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 28, с. 17.

Зрозуміло, якщо в ПН відсутній ПДВ, то немає й об’єкта для нарахування штрафу

Нагадаємо відмітні особливості ПН на постачання звільненої від оподаткування операції:

— у її верхній лівій частині в графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» робиться позначка «Без ПДВ» (п. 17 Порядку № 1307**);

** Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

— у гр. 8 розділу Б ПН проставляється код ставки «903»;

— у гр. 9 розділу Б ПН вказується код пільги згідно з Довідником пільг, чинним на дату складання ПН.

«Компенсуючі» ПЗ (п. 198.5 ПКУ). Як ми вже сказали вище, у ПК платник ПДВ-пільговик включає УСІ суми за «вхідними» ПН і водночас нараховує за ними «компенсуючі» ПЗ (п.п. «б» п. 198.5 ПКУ). Тут важливий момент!

Пам’ятайте: «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ треба нараховувати тільки після того, як постачальник зареєстрував ПН і виникло право на ПК. Одним словом, коли сума «вхідного» ПДВ підтверджена ПН, тобто є, що компенсувати (див. лист ДФСУ від 23.08.2017 р. № 1730/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.06 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 75, с. 5).

Відповідно, якщо товар/послуга/необоротні активи придбані «без ПДВ», «компенсуючі» ПЗ за пп. 198.5 і 199.1 ПКУ нараховувати не доведеться. Це підтверджують і податківці (див. лист ДФСУ від 12.01.2017 р. № 599/7/99-99-15-03-02-17). Звичайно, це — «плюс». Проте є і зворотний бік медалі.

Річ у тім, що з моменту виникнення права на ПК з’являється обов’язок нарахувати «компенсуючі» ПЗ.

Обов’язок нарахування ПЗ ніяк не пов’язаний з тим, скористалися ви своїм правом на ПК чи ні

Тобто, якщо просто вирішили не користуватися ПК або відкласти його відображення на наступний період (але при цьому ПН, що зареєстрована у ЄРПН, вже є і вона не дефектна), то «компенсуючі» ПЗ нарахувати ви повинні вже в періоді виникнення права на ПК.

Проводиться таке нарахування шляхом складання зведеної ПН не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. Замість даних про покупця в графі «Отримувач (покупець)» заголовної частини зведеної «компенсуючої» ПН платник указує власне найменування (П. І. Б.), а в рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляє умовний ІПН «600000000000» (п. 11 Порядку № 1307). Детально про складання «компенсуючих» ПН див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 78, с. 28. Звичайно ж, вона підлягає реєстрації у ЄРПН, і в цьому випадку за порушення строків реєстрації або відсутність такої платникові ПДВ загрожують реальні штрафи (пп. 1201.1, 1201.2 ПКУ).

Що стосується застосування «розподільного» нарахування ПЗ згідно з п. 199.1 ПКУ, то в цьому випадку необхідність його використання відсутня, оскільки відсутнє часткове використання товарів (робіт/послуг) одночасно в оподатковуваних і пільгових операціях. Адже УСІ придбання (товари, роботи, послуги, необоротні активи) використовуються виключно в пільгових операціях. Тобто згідно з п. 198.5 ПКУ нараховуємо «компенсуючі» ПЗ на повну суму «вхідного» кредиту.

Складаємо ПДВ-декларацію. У ПДВ-декларації операції, звільнені від обкладення ПДВ, вказуємо в ряд. 5 і розшифровуємо їх у третій частині таблиці 1 додатка Д6.

«Компенсуючі» ПЗ залежно від того, за якою ставкою їх нараховували (20 % або 7 %), відображаємо в ряд. 4.1 або 4.2 декларації з ПДВ і в таблиці 1 додатка Д5. А суми «вхідного» ПК потрапляють до розділу ІІ відповідних рядків ПДВ-декларації.

Зверніть увагу: в ідеальному варіанті при здійсненні виключно пільгових постачань — увесь «вхідний» ПК відповідного звітного періоду потрапляє під нарахування «компенсуючих» ПЗ. Тобто ПЗ дорівнюватимуть ПК і в розрахунках з бюджетом — повний штиль. Інша річ, коли в цю ідилію потрапить оподатковувана ПДВ операція.

Серед пільгових постачань — перша оподатковувана ПДВ операція

Передусім на оподатковуване ПДВ постачання в загальному порядку складаємо ПН і реєструємо її у ЄРПН.

Врахуйте:

для операцій, оподатковуваних і звільнених від оподаткування, складаються окремі ПН (п. 201.5 ПКУ)

«Компенсуючі» ПН (п. 198.5 ПКУ). Зверніть увагу: у п.п. «б» п. 198.5 ПКУ зазначено про нарахування «компенсуючих» ПЗ за товарами/послугами, які були використані в пільговій операції і при придбанні яких постачальниками були нараховані суми ПДВ (були зареєстровані ПН). При цьому йдеться про ті товари і послуги, які прямо пов’язані з відповідною пільговою операцією. А коли усі операції пільгові, то УВЕСЬ «вхідний» кредит потрапляє під «компенсацію» (див. вище).

Якщо ж у звітному періоді «проскочила» оподатковувана ПДВ операція, то діємо строго у дзеркальному порядку. Так, якщо чітко простежується прямий зв’язок «вхідного» ПК з конкретною оподатковуваною ПДВ операцією, логічно, що такий ПК зберігається і підлягати компенсації за п. 198.5 ПКУ не буде. Наприклад, суб’єкт господарювання одночасно з продуктами дитячого харчування і товарами дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим КМУ* (пільга за п.п. 197.1.1 ПКУ), одноразово поставив дитячі соки, постачання яких обкладається ПДВ за ставкою 20 %. Відповідно, «вхідний» ПДВ при придбанні таких соків включаємо в ПК (за наявності зареєстрованої не дефектної ПН) і ніяких «компенсуючих» ПЗ тут немає.

* Див. постанову КМУ від 08.09.97 р. № 996.

«Розподільні» ПЗ (п. 199.1 ПКУ). Крім того, в цьому випадку виникає необхідність нараховувати «розподільні» ПЗ. Пов’язано це з появою придбань (товарів/послуг), які використовуються частково за «подвійним» призначенням: як в оподатковуваній, так і в неоподатковуваній діяльності. Йдеться про ПК за товарами і послугами, щодо яких не можна точно сказати, яка їх частина стосується пільгової, а яка — оподатковуваної діяльності. Наприклад, вартість пального, використаного при доставці дитячого харчування і дитячих соків (як в прикладі вище), або придбання комунальних послуг, орендної плати, канцтоварів тощо.

Тут сума «розподільних» ПЗ нараховуватиметься не в повному розмірі «вхідного» ПК, а розраховуватиметься відповідно до частки використання придбаних товарів/послуг у неоподатковуваних операціях

Щоб нарахувати «розподільні» ПЗ, платникові ПДВ слід не пізніше останнього дня звітного періоду скласти з урахуванням «анти-ЧВ» (про це див. нижче) і вартості товарів/послуг подвійного призначення розподільну зведену ПН і зареєструвати її у ЄРПН. Порядок складання такий зведеної ПН повністю ідентичний порядку складання ПН за ПЗ, нарахованим згідно з п. 198.5 ПКУ.

Порядок нарахування ПЗ. У будь-якому випадку як «компенсуючі» (п. 198.5 ПКУ), так і «розподільні» ПЗ (п. 199.1 ПКУ) нараховуються тільки при дотриманні одночасно двох умов: (1) наявність «вхідного» ПДВ і (2) виникнення права на ПК.

Нагадаємо, база нарахування ПЗ за пп. 198.5, 199.1 ПКУ визначається виходячи з п. 189.1 ПКУ. Тобто:

— за необоротними активами — виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни);

— за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання;

— за власною продукцією — виходячи зі звичайних цін.

Важливо! На відміну від «компенсуючих» ПЗ «розподільні» ПЗ нараховуємо не за усіма «вхідними» покупками, а тільки в частині, яка включається у вартість придбань «подвійного» призначення.

Тому для цілей нарахування «компенсуючих» і «розподільних» ПЗ слід чітко розділити «вхідні» ПК на придбання, які:

— безпосередньо пов’язані з конкретним постачанням;

— не можна чітко прив’язати до конкретної операції.

З порядком нарахування «компенсуючих» ПЗ усе більш-менш зрозуміло: якщо прямий зв’язок придбань з оподатковуваним ПДВ постачанням очевидний, то «компенсуючі» ПЗ не нараховуємо. А ось «розподільним» правилам нарахування ПЗ слід приділити трохи більше уваги.

Первинне «розподільне» нарахування ПЗ за «подвійними» придбаннями здійснюємо в тому періоді, коли вперше була проведена оподатковувана операція

Адже саме в такому звітному періоді вийде вперше розрахувати коефіцієнт «анти-ЧВ».

Нагадаємо, «анти-ЧВ» розраховуємо за формулою: «анти-ЧВ» = 1 - ЧВ. При цьому ЧВ (частина використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях) визначається у відсотковому відношенні фактичних обсягів за постачанням оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) до сукупних фактичних обсягів оподатковуваних (без урахування ПДВ) і неоподатковуваних операцій такого першого звітного податкового періоду. Надалі при появі оподатковуваної ПДВ операції цей коефіцієнт застосовуватиметься протягом поточного календарного року. Майте на увазі: якщо оподатковувана операція була одна і тільки в одному звітному періоді, то в подальших періодах здійснювати нарахування «розподільних» ПЗ не треба.

«Розподільні» ПЗ в декларації. За даними того звітного періоду, у якому вперше була здійснена оподатковувана ПДВ операція, розраховуємо «анти-ЧВ» в додатку Д7 до ПДВ-декларації. Для цього слід заповнити рядок 2 у таблиці 1 додатка Д7* до декларації з ПДВ. Як ми вже говорили вище, коефіцієнт, який буде розрахований у гр. 7 рядка 2 таблиці 1 додатка Д7, платники, які вперше здійснили оподатковуване постачання, застосовуватимуть до кінця поточного року.

* Детально про заповнення додатка Д7 до ПДВ-декларації див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 39.

А вже за підсумками року (у декларації за останній період поточного року) проводимо перерахунок коефіцієнта «анти-ЧВ».

Причому для нового ЧВ беремо обсяги з усіх декларацій поточного року, а не тільки з декларації періоду здійснення єдиного оподатковуваного ПДВ постачання (п. 199.4 ПКУ).

З урахуванням цієї нової частки за допомогою РК коригують (зменшують/збільшують) нараховані протягом року «розподільні» ПЗ.

Якщо оподатковувана ПДВ операція була лише одна, то за результатами річного перерахунку частина оподатковуваної ПДВ операції в загальному обсязі операцій істотно зменшиться, а перерахований «анти-ЧВ» зросте

Отже, до зведеної ПН за період, у якому було здійснено єдине оподатковуване ПДВ постачання, доведеться скласти «збільшуючий» РК і зареєструвати його у ЄРПН.

Зверніть увагу: якщо оподатковувані операції здійснювалися в декількох періодах, РК буде стільки, скільки періодів нараховувалися «розподільні» ПЗ. Тобто до кожної такої зведеної ПН складаємо по одному РК. Якщо серед пільгових операцій тільки одного разу проскочила оподатковувана ПДВ операція, то зведена ПН буде єдина, а отже, РК до неї також буде один. Такий РК відображають у додатку Д1 (останній рядок таблиці 1) до декларації з ПДВ з перенесенням даних перерахунку в ряд. 4.1 (4.2) ПДВ-декларацій.

Порахований при річному перерахунку коефіцієнт «анти-ЧВ» використовуватимемо протягом наступного року при ПДВ-розподілі. Тільки не забудьте його задекларувати, для чого подайте на початку наступного року разом з ПДВ-декларацією (за січень або за 1 квартал) додаток Д7.

висновки

  • У загальному випадку податкові пільги з ПДВ використовуються суб’єктом господарювання в обов’язковому порядку і відмовитися від них не можна.
  • До мільйонного обсягу для цілей реєстрації платником ПДВ потрапляють також постачання, звільнені від обкладення ПДВ.
  • Платник ПДВ, який здійснює виключно пільгові операції, включає до складу ПК усі суми за «вхідними» ПН і водночас нараховує за ними «компенсуючі» ПЗ.
ПДВ-облік, пільгові постачання, пільга з ПДВ, ПДВ-декларація, реєстрація платником ПДВ, компенсуючі податкові зобов’язання додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті