05.03.2018
Часу, щоб подати «прибуткову» звітність, цього року було вдосталь. Сподіваємося, встигли усі. Але якщо раптом хтось захоче перевірити, чи правильно усе зробив, у нього є така можливість. Для цього пропонуємо перегорнути два тематичні номери, присвячені звітній кампанії за 2017 рік. У них вашій увазі пропонується детальний алгоритм заповнення «прибуткової» декларації і додатків до неї рядок за рядком.
Перший номер — це № 8 (його ми анонсували минулого місяця // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 11, с. 29).
Другий — той, про який ми говоримо тут. Відкриваємо його статтею про найоб’ємніший і найгроміздкіший додаток РІ «Різниці». Є в ньому ділові поради і щодо складання таких додатків, як ПЗ, АМ і ЦП.
І нарешті, частина цього номера відведена «прибутковій» декларації сільгоспників. Відповіді на запитання, що цікавлять їх (як відзвітувати з податку на прибуток за підсумками 2017 року, який період декларувати, як заповнити декларацію тощо) ви теж знайдете тут.
«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 10
Судячи зі звернень на «гарячу лінію», «резервно-відпускні» питання традиційно користуються надзвичайною популярністю. Хоча це і не дивно. Адже створення резерву відпусток практично для усіх підприємств (за окремими винятками) — процедура обов’язкова. Тому на цю тему ми підготували для вас цілих дві статті.
Перша, так би мовити, для приманки. ☺ У ній іде мова про основні правила створення резерву відпусток.
Друга стаття буде цікава тим підприємствам — платникам податку на прибуток, які усупереч нормативним приписам не нараховували резерв відпусток. Чи варто їм хвилюватися із цього приводу? Чи не знімуть податківці відпускні витрати, якщо таке підприємство списувало їх безпосередньо у витрати поточного звітного періоду у момент нарахування? Як виправити ситуацію? Читайте зараз, щоб не помилитися потім! ☺
Т. Войтенко, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 11, с. 6, 8
Таких всього три: податок на землю, податок на нерухомість і податок на транспорт. Точніше, вони усі є складовими «триєдиного» податку на майно.
Згадувати про них доводиться, як правило, раз на рік, при складанні відповідної звітності на поточний рік. І витратити на їх складання всього один день. Але це, як мовиться, той один день, який увесь рік годує. ☺
Що ми маємо на увазі? А те, що коли ви усе зробите правильно, то надалі до кінця року жодної «податковомайнової» звітності подавати вам не доведеться!
Як цього досягти? Відповідь проста — вивчити цей тематичний номер від початку до кінця. Це вам цілком під силу!
«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 12
Додаток Д2 добре знайомий тим платникам, декларації з ПДВ яких від’ємні. Втім, незважаючи на свій солідний вік, проблеми із заповненням Д2 залишаються до сьогодні. Адже ще й зараз питання не врегульоване і жодних правил заповнення Д2 в нормативці немає. Хоча якісь рекомендації із цього приводу можна почерпнути у контролерів.
Прочитавши пропоновану статтю, ви не лише освіжите в пам’яті головні моменти, але і розберетеся з різними «Д2-ситуаціями». Зокрема, як розшифрувати перехідний «мінус» (рядок 21), як вибуває «мінус» із Д2, як бути, якщо в якомусь із періодів виявили помилку і треба уточнити (зменшити/збільшити) від’ємне значення в рядку 21 тощо.
Л. Солошенко, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 13, с. 5
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю діє вже не перший рік. І, як правило, коли про нього чують наші роботодавці, то важко зітхають: де ж знайти таких осіб, щоб працювали, як здорові, та ще і норматив допомогли виконати…
А може, треба не зітхати, а просто проаналізувати, на якому робочому місці вашого підприємства можна працевлаштувати працівника з інвалідністю? Можливо, знайдеться, наприклад, така робота, яку цей працівник зможе виконувати, працюючи вдома, у комфортних для себе умовах. Адже сьогодні Інтернет надає необмежені можливості!
Не треба вішати ярлики на людей — «інвалід», «чорнобилець», «мати-одиначка» тощо. Треба оцінювати досвід, уміння, знання і бажання працювати!
Розмова про норматив працевлаштування осіб з інвалідністю — заголовна стаття цього тематичного номера. А з його назви ви можете зрозуміти, про що йде мова в інших.
«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 14
Причому як у прямому, так і у переносному значенні.
У прямому, бо обидві присвячені проблемам, що несподівано звалилися на усіх після набуття чинності з 05.01.2018 р. новим Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Як виявилося, цей нормативний документ вимагає від підприємств розробити внутрішні порядки оприбуткування готівки (про це — у першій статті) і розрахунку ліміту каси (це — тема другої статті).
Ну а в переносному значенні їх обидві можна вважати касовими, бо якщо вони зараз надійдуть у продаж — розлетяться як смажені пиріжки. ☺ Ще б пак! Адже в кожній із них — готові зразки тих внутрішніх порядків, про які ми сказали вище. Тож якщо ви ще не розробили їх самостійно, можете скористатися нашими. Завжди раді стати вам у пригоді.
Т. Войтенко, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 15, с. 8, № 17, с. 5
Що таке фінансові труднощі, напевно кожен із нас знає не з чуток. Класичний варіант вирішення цієї проблеми — позичити у когось гроші або узяти кредит. Підприємства в цьому плані не оригінальні. Коли власних грошових коштів бракує для нормального ведення господарської діяльності, вони звертаються за позикою до фізичних чи юридичних осіб або беруть кредит у банку.
У цьому спецвипуску розглянуто договір позики і кредитний договір, а також найбільш поширені способи забезпечення зобов’язань за такими договорами — застава і порука.
З нього ви дізнаєтеся про юридичні нюанси цих правовідносин, а також про те, як такі операції слід відображати в податковому і бухгалтерському обліку їх учасників.
«Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 16
Один з наших читачів поставив запитання: чи можна підприємству наприкінці 2017 року списати кредиторську заборгованість (або хоча б її частину), якщо термін позовної давності за нею спливає у березні 2018 року?
Виявилось, що усе тут не так просто. Звичайно ж, завчасно списати кредиторську заборгованість тільки з тієї причини, що термін позовної давності «на підході», не можна. Проте бувають ситуації, коли і до закінчення терміну позовної давності зрозуміло, що заборгованість точно погашатися не буде. Тобто її все-таки можна списати.
Про такі ситуації якраз і йдеться в цій статті. Ну і, само собою, про податкові наслідки цього кроку.
О. Ольховик, «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 17, с. 13