Декларація з податку на прибуток за I квартал: загальні моменти

Терміни подання і сплати

Передусім зазначимо, що:

— подати декларацію з податку на прибуток за I квартал 2019 року треба не пізніше 10 травня, тобто у 40-денний термін (п.п. 49.18.2 ПКУ), а

— сплатити податок за нею — не пізніше 20 травня (п. 57.1 ПКУ).

З 1 квітня — одна форма декларації

Також врахуйте, що більше немає декларацій з різними ідентифікаторами: окремо для квартальників, окремо для річників, а

Тобто це форма декларації, затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 467) і з урахуванням останніх (!) змін, внесених наказом Мінфіну від 19.10.2018 р. № 842 (далі — наказ № 842*). А тому за допомогою такої оновленої форми податківці рекомендували звітувати вже за 2018 рік. Ну а зі звітності за I квартал 2019 року її використання стало обов’язковим (що в цілому узгоджується з правилом введення нових форм за п. 46.6 ПКУ — з періоду, наступного за періодом оприлюднення).

* Набув чинності з 14.12.2018 р. — дати опублікування і, по суті, нарешті підлаштував декларацію до прибуткових змін, унесених Законом України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII, які запрацювали ще з 01.01.2018 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 101, с. 2).

Зважаючи на це, уточнюючі декларації після 1 квітня також треба подавати тільки за новою формою з ідентифікатором J0100117, незалежно від того, помилки яких періодів виправлятимемо (лист ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 16, с. 2). Про виправлення помилок читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25.

Хто подає?

Нагадаємо, що квартальну декларацію подають:

(1) високодохідники, тобто платники-квартальники з бухдоходом за минулий 2018 рік понад 20 млн грн. (п. 137.4 ПКУ).

А ось якщо у 2018-му були малодохідником, а в першому (чи іншому) кварталі 2019-го набрали 20 мільйонів, то на квартал не переходимо (тобто квартальну декларацію не подаємо), а до кінця року залишаємося річником і звітуватимемо декларацією за 2019 рік (у якій розрахуємо різниці);

(2) прибутківці, що перейшли з II кварталу в єдиноподатники (102.23.01);

(3) прибутківці, які у звітному кварталі ліквідувалися (п.п. 137.4.3 ПКУ, БЗ 102.23.02). У такому разі в полі 9 «Особливі відмітки» вступної частини останньої декларації проставляють ліквідаційну відмітку «Х»;

(4) особи, що виплатили у звітному I кварталі дохід нерезидентам, тобто:

— фізичні особи — звичайні громадяни і підприємці-загальносистемники (БЗ 102.18, листи ДФСУ від 08.11.2018 р. № 4735/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК, від 24.02.2017 р. № 2707/Г/99-99-15-02-02-14, від 22.02.2017 р. № 3721/6/99-99-15-02-02-15) і

— єдиноподатники (п. 297.5 ПКУ): юрособи групи 3 (що здають ЄП-звітність поквартально, БЗ 108.05) і фізособи-спрощенці будь-якої групи (хоча щодо підприємців-єдиноподатників чітких роз’яснень немає, тому щодо звітного періоду за нерезидентськими виплатами їм краще отримати ІПК на свою адресу*). При цьому спрощенці в полі 9 «Особливі відмітки» вступної частини декларації проставляють ЄП-відмітку «Х», для якої після наказу № 842 додався окремий рядок (лист ДФСУ від 04.01.2019 р. № 357/7/99-99-15-02-01-17).

* А ось платники ЄП групи 4 (у яких за п. 294.1 ПКУ звітний період — рік), про виплату доходу нерезидентам звітують прибутковою декларацією за підсумками року (лист ДФСУ від 30.07.2018 р. № 3314/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). А також за підсумками року про виплати нерезидентам звітують неприбуткові організації (НПО), подаючи прибуткову декларацію разом із НПО-звітом (БЗ 102.04).

Нагадаємо, що в нерезидентському випадку декларацію з податку на прибуток подають тільки (!) із заповненими рядками 23 — 25 і додатком ПН (додатками ПН, якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам). Інші рядки в ній не заповнюють і інші додатки з нею не подають. При цьому особи, що виплатили дохід нерезидентам, у полі 5 вступної частини декларації, а також у додатку(ах) ПН зазначають свій податковий номер або паспортні дані;

(5) НПО-порушники (неприбуткові організації, що порушили в січні-лютому, тобто у першому-другому місяці звітного кварталу, НПО-умови і які з місяця, наступного за місяцем порушення, до кінця року зобов’язані подавати щоквартальні декларації з податку на прибуток, п.п. 133.4.3 ПКУ).

А ось сільгоспникам, на наш погляд, подавати квартальні декларації не треба, оскільки у них звітний період — календарний рік (п.п. «б» п. 137.5 ПКУ). Хоча (після відміни з 01.01.2017 р. «спецрежимної» ст. 209 ПКУ) податківці чомусь стали підводити сільгоспників під загальні правила оподаткування, тобто ділити їх (за 20-мільйонним критерієм) на мало- і високодохідників і вимагати від сільгоспників-високодохідників подання декларацій за квартал (листи ДФСУ від 05.06.2018 р. № 2473/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 20.02.2018 р. № 697/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ГУ ДФС у Рівненській обл. від 25.06.2018 р. № 2829/ ІПК/17-00-12-04-11, детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 10, с. 43). Втім, дещо обнадіяло січневе роз’яснення столичних контролерів**, що згадувало про річний період для сільгоспників. А тому щодо звітного періоду (рік/квартал) сільгоспнику краще отримати ІПК на свою адресу (тобто погодити питання з податківцями на місцях).

** Див. kyivobl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/362972.html

У будь-якому випадку врахуйте: після відміни спецрежиму сільгосппозначку в полі 9 вступної частини декларацій сільгоспники не проставляють. Її у минулому там ставили лише ті сільгоспники, які вибирали кривий період за п.п. 137.4.1 ПКУ, тобто зміщений на півроку рік: з липня по червень (лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02-01-17). Причому через відміну спецрежиму останнім кривим звітним роком у таких сільгоспників був рік з 01.07.2016 р. по 30.06.2017 р.

Проте якщо сільгоспник (колишній спецрежимник) зараз виправлятиме помилки в таких старих (!) деклараціях 2016 — 2017 рр. з кривим періодом (у яких ця сільгосппозначка в полі 9 проставлялася), то і в уточнюючих деклараціях до них сільгосппозначку в полі 9 треба проставляти (лист ДФСУ від 13.02.2019 р. № 4622/7/99-99-15-02-01-17).

Що подають разом із декларацією

1. Додатки. Вони є невід’ємною частиною декларації (п. 48.3 ПКУ), без них декларація вважається неподаною. Про подані додатки в заключній частині декларації роблять відмітки. Якщо немає показників для відображення в додатках, то порожні додатки з декларацією не подають (БЗ 102.23.02).

2. Фінзвітність (як додаток). Щодо неї заслуговує на увагу низка моментів:

— по-перше, проміжну (квартальну) фінзвітність: (а) підприємства, що ведуть облік за нацстандартами (П(С)БО), подають у складі тільки двох форм: Балансу і Звіту про фінрезультати (п. 2 Порядку № 419***, детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 59, с. 2), а

*** Порядок подання фінзвітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

(б) підприємства, що ведуть облік за міжнародними стандартами, — відповідно до МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність», що передбачає подання 5 форм (детальніше про це див. статтю на с. 15). Причому (увага!) коригування, пов’язані з переходом на міжнародні стандарти (тобто ті, що проводяться згідно з МСФЗ 1 «Перше застосування МСФЗ» у зв’язку зі зміною облікових підходів до оцінки активів і зобов’язань), ніяк не вплинуть у підприємств-міжнародників на податковоприбутковий облік, а також не вимагають подання уточненок за минулі періоди (лист ДФСУ від 15.01.2019 р. № 132/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

— по-друге, квартальну фінзвітність разом із квартальною декларацією (п. 46.2 ПКУ, п. 2 Порядку № 419) повинні подавати податківцям і ті з «малюків» (тобто мікро-/малих підприємств), які в податковоприбутковому обліку є високодохідниками-квартальниками (тобто бухдохід яких за минулий 2018-й переступив за 20 млн грн.). Тоді як мікро-/малі, що є малодохідниками, звітуватимуть (як річники) за рік, тобто подаватимуть річну декларацію з податку на прибуток (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ) і річну фінзвітність (п. 2 Порядку № 419);

— по-третє, врахуйте, що для цілей фінзвітності у 2019-му за підприємствами зберігається фінзвітний статус 2018 року. Тобто серед мікро-/малих/середніх/великих залишаються ті, хто відповідно звітував як мікро-/малі/середні/великі у 2018-му (за результатами 2017-го року, див. роз’яснення Мінфіну в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 103, с. 2). Оскільки підприємства зберігають приналежність до відповідної категорії другий рік і можуть змінити її хіба що з 2020-го (якщо за фінзвітністю за 2018 і 2019 рік, тобто протягом двох років поспіль (!) не будуть відповідати критеріям цієї категорії, ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік*).

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.99 р. № 996-ХIV.

Ось і виходить, що

Причому такі фінзвітні нововведення стосуються усіх підприємств: мікро-/малих/середніх/великих (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 14, с. 29 і 2018, № 93, с. 8);

— по-четверте, не забувайте: терміни подання фінзвітності випереджають прибуткові. Так, квартальний фінзвіт треба подати органам статистики не пізніше 25 числа після звітного кварталу (п. 5 Порядку № 419). Щоправда, при поданні фінзвітності через «Єдине вікно» вона потрапить і в статистику, і податківцям (БЗ 102.23.02). Тому традиційно першою подається фінзвітність, ну а потім — квартальна декларація (із проставлянням відмітки «+» про подану фінзвітність у спецполі ФЗ і відміток, що конкретизують, які форми фінзвітності подаємо).

Звіт про пільги

Його подають, як і декларацію (не пізніше 10 травня, в 40-денний термін), якщо в I кварталі користувалися пільгами з податку на прибуток або з інших податків.

За неподання/несвоєчасне подання пільгового Звіту застосують штраф у розмірі 170 грн. як за неподання декларації (за п. 120.1 ПКУ).

У зв’язку з цим нагадаємо, що пільгами з податку на прибуток, зокрема, вважають:

— перенесення минулорічних податкових збитків до ряд. 3.2.4 додатка РІ (п.п. 140.4.2 ПКУ, код пільги 11020301);

— перенесення минулорічних ціннопаперових податкових збитків і уцінок усередині окремого ЦП-обліку в додатку ЦП (п.п. 141.2.4 ПКУ, код пільги 11020302).

Щоправда, врахуйте, що пільга за перенесеними збитками (податковими/ціннопаперовими) виникатиме лише у тому випадку, якщо через них зазнав втрат бюджет, тобто збитки частково/повністю зарахувалися (зіграли) у зменшення об’єкта оподаткування, через що податку заплатили менше. Детальніше про заповнення пільгового Звіту див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 8, с. 5; 2018, № 83, с. 4; 2017, № 81, с. 6 і 9.

І, до речі, 2019-й — останній рік, коли здаємо окремий-самостійний Звіт про пільги. З 2020 року пільговий Звіт відмінять… але не назовсім. Хоча окремої пільгової звітності не буде (форму Звіту скасують), про пільги треба буде повідомляти безпосередньо у звітності, що подається за відповідними податками/зборами. Зважаючи на це, вже є проект змін до прибуткової декларації (детальніше про нього див. у наступній статті), яким

Причому багато в чому додаток ПП нагадує форму пільгового Звіту. Ну а поки пільговий Звіт не є додатком до декларації, ніякої відмітки про нього в заключній частині декларації не ставимо.