Повернення авансу за вирахуванням неустойки та РК

На яку суму складати РК

Одразу зауважимо: багато що залежить від того, як плату за односторонню відмову від договору оформлено документально.

Якщо наслідком односторонньої відмови від договору сторони визначили сплату неустойки (тобто встановили штрафний характер сплачуваної суми — санкцію), вона не буде об’єктом ПДВ. Адже санкції — неустойки (штрафи та/або пені) не включають до договірної вартості — бази оподаткування і не оподатковують ПДВ (абзац п’ятий п. 188.1 ПКУ). Тим більше що неустойки, штрафи, пені — не є постачанням. Тому й об’єкта оподаткування (див. ст. 185 ПКУ) у такому разі немає.

Ну а оскільки договір розірвано (постачання не відбудеться), то зникає і об’єкт оподаткування*.

* Про те, що у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлене законом або договором, договір вважається розірваним, говорить ч. 3 ст. 651 ЦКУ.

Тому постачальнику потрібно відкоригувати колишні податкові зобов’язання (ПЗ). Для цього слід скласти РК на всю суму авансу (а не на повернені замовнику 80 % коштів — за вирахуванням неустойки), оскільки вся сума ПЗ підлягає коригуванню.

Адже розірвання договору в цьому випадку тягне виникнення зустрічних зобов’язань у сторін:

— постачальник повинен повернути замовнику аванс (і, отже, відкоригувати ПЗ з ПДВ), а

— замовник, своєю чергою, — сплатити постачальнику суму неустойки (не об’єкт для ПДВ).

Таким чином,

І те, що було прийнято рішення утримати суму неустойки з коштів, що повертаються замовнику (щоб гроші не ганяти), не може вплинути на суть і суму ПДВ-коригування. Тому постачальнику у будь-якому випадку потрібно відкоригувати ПЗ по повній. Тим паче, що ніякого нового об’єкта ПДВ з різниці не виникає (адже неустойка, як зазначалося, це не постачання).

Тож щоб зняти повністю ПЗ з ПДВ, постачальник складе «зменшуючий» РК, у гр 2.1 якого зазначить код причини коригування «103» («Повернення товару або авансових платежів»). Докладніше про складання РК на повні повернення див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 1-2, с. 15.

До речі, схожий випадок розірвання договору, коли частина передоплати зараховувалася в рахунок сплати штрафу, розглядався в листі ДФСУ від 28.09.2018 р. № 4242/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. І в ньому фіскали також пропонували скласти РК на всю суму передоплати (!), використовуючи причину «Повернення товару або авансових платежів».

Якщо замовник — неплатник ПДВ. Врахуйте, якщо замовник — неплатник ПДВ, то відкоригувати (зменшити) ПЗ у постачальника вийде тільки за умови (!) повного повернення коштів (п. 192.2 ПКУ). Інакше, якщо аванс неплатнику повертається не повністю, податківці висловлюються проти можливості складання РК та коригування (зменшення) ПЗ постачальником (лист ДФСУ від 29.09.2017 р. № 2079/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Тому

а всі операції провести розгорнуто: (1) повернути неплатнику повністю аванс та (2) отримати від неплатника суму неустойки.

Якою датою складати РК

РК у разі повернень складають на дату першої події: повернення товару або повернення коштів (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 69, с. 6 і № 40, с. 4). Оскільки в цьому випадку такою подією є повернення авансу, РК потрібно скласти на дату повернення коштів.

Про те саме кажуть і контролери: якщо після складання ПН здійснюється повернення авансу/поставлених товарів, то постачальнику на дату такого повернення потрібно скласти РК до ПН (БЗ 101.16).

Зверніть увагу: дата підписання додаткової угоди про розірвання договору зі сплатою неустойки для складання РК значення не має. Бо в такий момент сторони тільки домовляються (!) про розірвання договору, тоді як жодної першої події (повернення товару/грошей) ще не відбулося. Тому

* Хоча в деяких випадках визначальною для складання РК виявляється саме дата додаткової угоди (докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 40).

І пам’ятайте: зменшити ПЗ постачальник може тільки після (!) реєстрації покупцем «зменшуючого» РК (п.п. 192.1.1 ПКУ) і строго у відповідному періоді залежно від своєчасності/несвоєчасності реєстрації РК. Щоправда, під новий (установлений з 01.01.2018 р.) строк реєстрації «зменшуючих» РК — 15 днів з дня отримання покупцем (абзац сімнадцятий п. 201.10 ПКУ) СЕА не переналаштовували. Тому своєчасність їх реєстрації СЕА по-старому визначає за загальними строками: зважаючи на те, в якій (першій/другій) половині місяці складено РК. Отже, постачальнику слід зменшувати ПЗ за «зменшуючим» РК, зареєстрованим покупцем:

— своєчасно (у першій/другій половині місяця) — періодом складання РК;

— несвоєчасно (пізніше першої/другої половини місяця) — періодом реєстрації РК (БЗ 101.23, лист ДФСУ від 12.02.2018 р. № 952/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 40, с. 7).

Що в покупця?

А ось для покупця (замовника) факт отримання/реєстрації «зменшуючого» РК значення не має (п. 17 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569). Тому

тобто на дату перерозрахункової події — повернення авансу постачальником. Тож відкоригувати ПК покупець має самостійно, навіть без РК (на підставі бухдовідки), неважливо, чи отримано/ не отримано і зареєстровано/не зареєстровано РК від постачальника (БЗ 101.15, 101.23).

Тоді в обліку у сторін операції буде відображено записами, наведеними у таблиці.

Повернення авансу за вирахуванням неустойки

І на завершення про всяк випадок зазначимо: в подібних відносинах утримувану суму краще не називати, скажімо, відшкодуванням збитків або компенсацією витрат і уникати таких формулювань.

Хоча, насправді, навіть із таким її визначенням вона не може бути об’єктом ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування — постачання в розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ (ср. ). Адже ознак постачання операція з відшкодування збитків (компенсації витрат) не містить. Та й замовник у цьому разі не придбаває у постачальника товари та послуги, а тільки компенсує збитки через те, що розірвано договір.

Проте мусимо попередити, що податківці по відношенню до будь-яких відшкодувань/компенсацій налаштовані фіскально: вважають їх об’єктом оподаткування і щоразу бажають бачити з суми відшкодування збитків/компенсацій ПДВ. І, зокрема, висловлюються за оподаткування ПДВ сум коштів, що виплачуються за договором за упущену вигоду (лист ДФСУ від 12.03.2019 р. № 1018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). А тому від сторони, що одержує відшкодування, вимагають нарахувати ПЗ, а також скласти й зареєструвати ПН, а від сторони, що виплачує відшкодування (якщо буде вхідна ПН, яка збільшить ліміт і потрапить до ПК) — нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ, щоб тим самим збалансувати ліміт з ПК (БЗ 101.07, 101.16).

Хоча з таким підходом контролерів нам складно погодитися, оскільки під час відшкодування збитків, повторимо, відсутній об’єкт для ПДВ. Докладніше про відшкодування збитків див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 56, с. 21 і № 72, с. 3.