Якщо забули скласти і зареєструвати компенсуючу ПН, а також відобразити податкові зобов’язання (ПЗ) у ПДВ-декларації, отже, справу маємо зі звичайною помилкою, яка, до того ж, могла призвести до заниження ПЗ. Ясна річ, у такому разі дешевше самому виправитися (в порядку п. 50.1 ПКУ), ніж чекати, доки за вас це зроблять фіскали.
Виправляти потрібно у дві дії: (1) спочатку складаємо і реєструємо компенсуючі ПН і (2) відразу здаємо уточнюючий розрахунок до ПДВ-декларації за період, у якому занижено ПЗ.
(1) Отже, «забуті» компенсуючі ПН складаємо датою виникнення ПЗ, а ось реєструвати в ЄРПН їх доведеться в періоді виявлення такої помилки. Очевидно, що в такому разі можуть бути порушені граничні строки реєстрації ПН, установлені абз. 15 — 17 п. 201.10 ПКУ. За таке порушення платникові ПДВ загрожує штраф із п. 1201.1 ПКУ, розмір якого залежить від кількості днів прострочення реєстрації ПН і становить 10 — 50 % сум ПДВ.
Врахуйте: на думку податківців, під штрафи за прострочення реєстрації підпадають абсолютно всі ПН/РК (у тому числі розподільчі ПН, складені згідно зі ст. 199.1 ПКУ), у яких є база для застосування штрафу — сума ПДВ. Виняток становлять тільки ті ПН, які не видаються покупцеві і складені на постачання товарів/послуг (1) для звільнених від оподаткування або (2) оподатковуваних за нульовою ставкою (див. листи ДФСУ від 22.12.2018 р. № 5388/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 04.02.2019 р. № 387/6/99-95-42-03-15/ІПК, 101.27 БЗ).
Утім, як розтлумачив Мінфін (див. лист від 14.04.2017 р. № 11310-09-10/10306 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 37, с. 3). До вищеперелічених винятків («не штрафованих» ПН) належать компенсуючі ПН, складені згідно з п.п. «б» п. 198.5 ПКУ (зведені ПН з типом причини «09»). Тому якщо компенсуючі ПН забули скласти на постачання для операцій, звільнених від оподаткування згідно з п.п. «б» п. 198.5 ПКУ, то за прострочення в їх реєстрації можна спробувати відбитися від штрафів. (Детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 62, с. 16) А ось інші компенсуючі ПН, які складаються за п. 198.5 ПКУ, штрафуються в загальному порядку. Можливі варіанти уникнення штрафів ми розглядали в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 17, с. 26.
До речі, не рекомендуємо у спробі уникнути штрафних санкцій за прострочення реєстрації ПН у принципі відмовлятися від складання компенсуючих ПН. Безумовно, уточнити ПДВ-декларацію можна, донарахувавши ПЗ і без складання компенсуючих ПН, але в такому разі залишається висіти загроза штрафу, що нараховується фіскалами, і втрати вже будуть більшими (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 17, с. 16). До того ж усе одно доведеться таку ПН зареєструвати (п. 1201.2 ПКУ).
(2) Уточнюючих розрахунків (УР) доведеться складати стільки, скільки всього періодів, у яких допущені помилки. Річ у тому, що одним УР можна виправити помилку тільки одного звітного періоду.
У декларації з ПДВ компенсуючі ПН, що складаються згідно з п. 198.5 ПКУ, відображають залежно від того, за якою ставкою (20 % чи 7 %) нараховували ПЗ — у рядку 4.1 чи 4.2 і в таблиці 1 додатка Д5. Тобто помилка зачепила рядки ПДВ-декларації, до яких подають ПДВ-додатки. Отже, разом з УР потрібно ще подати і ПДВ-додаток Д5, у якому зазначити інформацію тільки про уточнювані показники (п. 8 розд. VI Порядку № 21).
До гр. 4 УР переносимо дані помилкової ПДВ-декларації, а до гр. 5 УР заносяться правильні показники. Якщо якісь рядки в декларації не були заповнені, в УР їх також залишаємо порожніми. У гр. 6 УР відображаємо різницю між графами 4 і 5 УР. Якщо в результаті отримали позитивне значення в гр. 6 рядка 18 УР, то від суми «донарахованих» ПЗ самостійно нараховуємо штраф у розмірі 3 % (рядок 18.1 УР).
Самоштраф, як і саму суму недоплати, сплатити потрібно до подання УР. При цьому суму донарахованого ПЗ за УР сплачуємо через електронний ПДВ-рахунок (пп. 2001.2 і 2001.6 ПКУ, п. 20 Порядку № 569), а сплата штрафних санкцій та пені здійснюється з поточного рахунку відразу до бюджету (п. 25 Порядку № 569).
