** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 47, с. 3.
Сьогоднішня розмова присвячена постанові Правління НБУ від 12.02.2019 р. № 37, яка внесла низку принципових змін до Положення № 148. Згідно з п. 4 цієї постанови вона набуває чинності з наступного дня за днем її офіційного опублікування. Таке опублікування відбулося 14.02.2019 р. Відповідно зміни до Положення № 148 діють з 15 лютого.
Проаналізуємо головні з них.
Оприбуткування готівки по-новому
Власне термін «оприбуткування готівки» з п.п. 18 п. 3 Положення № 148 залишився без змін. Як і раніше, під оприбуткуванням готівки, що надійшла до каси, розуміють її облік у повній сумі у:
1) касовій книзі;
2) книзі обліку доходів і витрат (КОДВ)/книзі обліку доходів (КОД);
3) фіскальному звітному чеку (Z-звіті)/розрахунковій квитанції.
А ось що говорить підкоригований укотре п. 11 Положення № 148 (див. таблицю).
Порядок оприбуткування готівки в касі
| Якщо готівкові розрахунки проводять | Оприбуткуванням є | Підстава для оприбуткування | |
| підприємства та їх відокремлені підрозділи | — із застосуванням РРО — та з оформленням їх касовими ордерами — і веденням касової книги | здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі | прибуткові касові ордери (ПКО) |
| відокремлені підрозділи підприємств | — із застосуванням РРО — без ведення касової книги | — забезпечення зберігання щоденних Z-звітів в електронній формі протягом 1095 днів (п. 44.3 ПКУ) — і занесення інформації до відповідних книг обліку (КОРО — у разі її використання) | щоденні Z-звіти |
| суб’єкти господарювання* * Таку можливість передбачає ст. 10 Закону про РРО, якщо вид діяльності, яким займається суб’єкт господарювання, прописаний у Переліку, затвердженому постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. | — із застосуванням КОРО — без застосування РРО | занесення даних до КОРО | розрахункові квитанції |
| * Цей термін поєднує у собі юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи, а також фізичних осіб — підприємців (див. п. 1 Положення № 148). | |||
| фізичні особи — підприємці | оприбуткування та облік отриманих доходів здійснюється у КОДВ (або КОД) у порядку, визначеному ПКУ | ||
Таким чином, з 15 лютого на ниві оприбуткування маємо ось що.
1. Для юросіб і їх відокремлених підрозділів з касовою книгою все залишилось, як і раніше. Тобто щоб оприбуткувати готівку, треба виписати ПКО і зробити відповідний запис у касовій книзі.
2. Відокремленим підрозділам з РРО, але без касової книги Нацбанк нарешті дозволив:
— не друкувати Z-звіти (хоча робити це все одно доведеться, оскільки така вимога і досі прописана у п. 9 ст. 3 Закону про РРО***) і
— не підклеювати їх у КОРО.
Натомість такі відокремлені підрозділи мають
забезпечити зберігання щоденних Z-звітів в електронній формі
Що це означає у практичному плані, читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 93, с. 30.
Якщо такий відокремлений підрозділ продовжує вести КОРО на РРО (хоча з 01.10.2018 р. можна за певних умов відмовитися від їх ведення // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 85, с. 2), то необхідною умовою для оприбуткування готівки є занесення інформації до КОРО.
Тут варто згадати, що у ній роблять записи щодо обліку розрахункових квитанцій лише у разі виходу з ладу РРО/відключення електроенергії. А от при проведенні розрахункових операцій через РРО вже не треба щодня записувати до КОРО інформацію про рух коштів і суму розрахунків. Сподіваємося, що фіскали зрозуміють усе правильно і не змусять записувати до КОРО у разі її використання щоденну виручку відокремленого підрозділу…
3. Усі суб’єкти господарювання, що застосовують КОРО і не застосовують РРО*, мають оприбутковувати готівку шляхом занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
* Таку можливість передбачає ст. 10 Закону про РРО, якщо вид діяльності, яким займається суб’єкт господарювання, прописаний у Переліку, затвердженому постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.
4. ФОП. Для цієї категорії абзац п’ятий п. 11 Положення № 148 проголошує, що оприбуткування та облік отриманих доходів ФОП здійснюють у КОДВ (або КОД) у порядку, визначеному ПКУ**.
** Детальніше про заповнення цих книг як касових регістрів читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 87, с. 21.
Схоже на те, що ця норма поширюється на усіх ФОП, як безРРОшників, так і РРОшників, за винятком тих, хто проводить готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО (вони охоплені пунктом 3 — див. вище).
А тепер — про решту змін.
Відокремлений підрозділ: що це?
Зверніть увагу: у п.п. 2 п. 3 Положення № 148 з’явилося оновлене визначення цього терміна, згідно з ним відокремленими підрозділами вважаються не лише філії, представництва, відділення, а й інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Документ — на кожен проданий товар?
Нова редакція п. 11 Положення № 148, на щастя, знімає ту напругу, що виникла після появи листа ДФСУ від 20.07.2018 р. № 24188/6/99-99-14-05-01-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 81, с. 4).
Нагадаємо, у ньому фіскали заявили: ФОП — платники ЄП, які не зобов’язані застосовувати РРО та РК, для оприбуткування готівки мають виписувати документи (чек/накладну тощо) на кожен товар (послугу), що продається, незалежно від того, чи вимагає такі документи покупець.
Як обґрунтування для таких вимог вони називали тогочасну редакцію п. 11 Положення № 148, згідно з якою з 1 червня 2018 року оприбуткування для ФОП-безРРОшників — це запис у КОДВ/КОД на підставі товарних чеків (квитанцій). Саме ця конкретизація — «на підставі…» — і стала тоді вирішальною для фіскалів.
Наразі для таких перекручень у Положенні № 148 не залишилося жодних натяків. Отже, ФОП можуть працювати спокійно, виписуючи товарний чек лише тоді, коли він необхідний покупцеві.
Чи треба перезатверджувати Порядок оприбуткування готівки?
Ви знаєте, що п. 12 Положення № 148 вимагає затвердження підприємством (як для себе, так і для відокремлених підрозділів) порядку оприбуткування готівки в касі. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.
Тож буде краще, якщо ви не полінуєтесь і ще раз перепишете свій внутрішній порядок оприбуткування готівки
Хоча якщо не хочете, то й не треба — за його незатвердження/неперезатвердження жодних санкцій не передбачено.
Як варіант, можна один-єдиний раз відбутися рядком у наказі на кшталт «оприбутковувати готівку в касі згідно із законодавством» — і тоді після чергових коректив Положення № 148 вам узагалі нічого робити не доведеться. Вибір, як завжди, за вами.
Хто може підписувати касові документи?
НБУ доповнив Положення № 148 новим п. 451, згідно з яким керівник підприємства визначає відповідним внутрішнім розпорядчим актом перелік посад та кількість посадових осіб, уповноважених підписувати касові документи. Така норма має на меті забезпечення оптимального процесу документообігу та контролю.
Сподіваємося, після цього фіскали припинять висловлюватися проти делегування підпису ВКО іншій особі у разі відсутності директора, як вони це робили раніше (див. лист ГУ ДФС у Полтавській обл. від 07.08.2018 р. № 3449/ІПК/16-31-14-04-22).
Зарплата готівкою — без жодних обмежень
Здавалося б, просте запитання: чи можна видати готівкою зарплату у сумі понад 50 тис. грн.? Однак фіскали відповідали на нього і так, і сяк (див., наприклад, листи ДФСУ від 30.08.2018 р. № 3780/ІПК/06-30-14-06-14 та ГУ ДФС у Сумській обл. від 14.08.2018 р. № 3531/ІПК/18-28-14-06-31).
У свою чергу, НБУ заперечував таку можливість (див. лист від 22.05.2018 р. № 50-0007/28247). А потім взяв — і передумав! ☺ Тож із 15 лютого готівкові обмеження не поширюються на виплати, пов’язані з оплатою праці.
Начебто через соціальну значимість таких питань… ☺
