Теми статей
Обрати теми

Регліміт і реєстрація ПН/РК

Павленко Олексій, податковий експерт
Нічого в цьому житті не дається задарма — і особливо, якщо йдеться про реєстрацію ПН/РК у ЄРПН. Бо бюджет нікого не кредитує і працює жорсткий закон: «не вистачає регліміту — немає реєстрації». Але теоретично є ще «безреглімітний» механізм реєстрації прострочених ПН/РК через показник ΣПеревищ (п. 2001.9 ПКУ). І бувають випадки, коли «за ПКУ» сума регліміту (ΣНакл) у платника має бути, а її немає або не вистачає. Про те, куди йде регліміт і як (не) працює норма п. 2001.9 ПКУ, сьогодні й поговоримо.

Куди зникає регліміт?

Як відомо, формула розрахунку регліміту (∑Накл), тобто суми, на яку платник може зареєструвати в ЄРПН свої ПН/РК, наведена в п. 2001.3 ПКУ. Вона містить три показники, що зменшують регліміт: ∑НаклВид, ∑Відшкод і ∑Перевищ.

Таким чином, зменшення суми регліміту повинне відбуватися:

— при реєстрації платником ПН і ненульових РК*;

* У покупця регліміт зменшується також при реєстрації «зменшуючих» РК, виписаних постачальником.

— при поданні декларації з ПДВ із сумою бюджетного відшкодування;

— при виникненні ∑Перевищ.

Крім того, регліміт може зменшуватися при щоквартальному перерахунку показника ∑Овердрафт у разі зниження його суми.

Проте на практиці регліміт «понад норми» став у платників зникати, коли фіскали наприкінці 2017 року незаконно почали «щомісячний» розрахунок-перерахунок показника ∑Перевищ (суми таких крадіжок регліміту у Витягах з ЄРПН позначені — override)**. За підсумком — у деяких платників узагалі повилазили від’ємні суми регліміту. Адже, як ми зазначили в преамбулі, бюджет нікого не кредитує...

** Ми неодноразово писали про ці проблеми (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 85, с. 3; 2018, № 7, с. 6, № 11, с. 5).

Про показник ∑Перевищ

∑Перевищ виникає, коли заявлені за деклараціями ПЗ (ряд. 9 розд. I) перевищують ПДВ у зареєстрованих за ті ж періоди ПН/РК у ЄРПН. Позитивна (!) різниця між цими показниками — це і є ∑Перевищ. У разі отримання від’ємного значення цей показник прирівнюється до нуля і не впливає на регліміт.

Тобто точно за ПКУ ∑Перевищ виникає лише в тому випадку, коли відображення ПЗ і несвоєчасна реєстрація ПН/РК припадають на різні періоди. Якщо декларування та реєстрація належать до одного періоду, то ∑Перевищ виникати не повинно, оскільки розбіжностей не буде.

Показник ∑Перевищ (за відповідний період) зазвичай перебуває в динаміці, оскільки

повинен «автоматом» перераховуватися кожного разу: при поданні декларації або УР (на дату такого подання), при простроченій реєстрації ПН/РК у ЄРПН (на дату такої реєстрації)

При простроченій реєстрації ПН/РК на суму відображеного в них ПЗ показник ∑НаклВид збільшується, а показник ∑Перевищ на ту ж суму повинен зменшитися (перерахуватися), щоб регліміт за одним і тим же постачанням не списався двічі. Зараз, ніби, щодо цього ПЗ фіскалів працює нормально, але були ситуації — особливо на початку 2018 року, коли при запізнілій реєстрації ПН/РК 2017 року регліміт не відновлювався (тобто ∑Перевищ не зменшувався).

∑Перевищ і п. 2001.9

Для того, щоб платники мали можливість зареєструвати при простроченій реєстрації ПН без втрати регліміту (оскільки він уже авансом знявся при поданні декларації через показник ∑Перевищ), законотворці впровадили до ПКУ норму-«диверсанта»: п. 2001.9. Вона обіцяє платникам реєстрацію прострочених ПН/РК при нестачі регліміту в розмірі показника Перевищ на дату подання ПН/РК (за умови сплати ПДВ за деклараціями). Що із цього вийшло, на власній шкурі відчули багато платників ПДВ. Зазначимо: ця норма повинна була запрацювати з 01.01.2017 р., але, наскільки нам відомо, на практиці вона, як годиться, не завжди спрацьовує й досі. Детальніше про норму п. 2001.9 ПКУ і про казуси з її застосуванням ви можете прочитати в наших матеріалах, що перелічені у виносці** на с. 13, а найбільш розгорнуто викладені в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 7.

** Хоча відлік граничного строку реєстрації зараз повинен здійснюватися від дати отримання РК покупцем...

Після низки маніпуляцій фіскалів з програмним забезпеченням (ПЗ) СЕА ПДВ реєструвати на підставі п. 2001.9 ПКУ (тобто без наявності на момент реєстрації «потрібної» суми регліміту), це ПЗ дозволяло тільки розблоковані ПН/РК, та й то — не відразу в день розблокування, а із затримкою на один-два дні. А це, виходячи з незаконної позиції фіскалів, уже може призвести до штрафу за п. 1201.1 ПКУ*... ☹

* Див. БЗ, 101.27, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 83, с. 2 і 12.

Врахуйте, що після таких змін до ПЗ при реєстрації в ЄРПН ПН/РК стали програмою підтягуватися до відповідних періодів ось таким чином (БЗ 101.17, лист ДФСУ від 19.09.2017 р. № 1365/99-99-15-03-01-18): своєчасно і несвоєчасно зареєстровані ПН, «збільшуючі» (і «нульові») РК система підтягує до періоду їх складання. Аналогічно (до періоду складання) підтягуються і своєчасно зареєстровані «зменшуючі» РК, а ось несвоєчасно зареєстровані такі РК система обраховує в періоді їх реєстрації (крім тих, що були заблоковані). Проте за «зменшуючими» РК, які реєструються покупцем, строки реєстрації змінили (див. п. 201.10 ПКУ), але

на практиці ПЗ продовжує рахувати їх по-старому (по останній день звітного місяця або по 15-те число наступного місяця — залежно від того, якою датою виписано РК**)

Ці моменти потрібно особливо враховувати тим платникам, хто не хоче повторно втрачати регліміт через щомісячні коригування ∑Перевищ у всяких прострочених і виправних ситуаціях (детальніше читайте на с. 9 цього випуску, а також у згаданому «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 33, с. 7).

Відрадно, що під тиском «ПДВшної» громадськості фіскали продовжили вдосконалювати свій підхід до реалізації норми п. 2001.9 ПКУ. Проявилося це в останніх змінах (наказом Мінфіну від 23.03.2018 р. № 381) форми ПДВшної декларації, а конкретно — було введено по дві нові таблиці 1.1 і 1.2 до додатків 5 і 1 декларації з ПДВ. Детальніше читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 55, с. 6.

У цих таблицях платники повинні подавати дані про ПН (додаток 5) і РК (додаток 1), що не зареєстровані у ЄРПН на дату подання декларації, які датовані звітним періодом (таблиці 1.1) і періодами, що передують звітному (таблиці 1.2). Як ми вже говорили, отриманням такої інформації фіскали нібито хотіли визначати той самий розмір ∑Перевищ, на який платник може «безреглімітно» зареєструвати прострочені ПН/РК і нарешті реалізувати законне право платників на застосування п. 2001.9 ПКУ (ср. ).

Але, на жаль, як показує практика, «номер» (у сенсі реєстрація прострочених ПН/РК) проходить далеко не в усіх, і цей додатковий обсяг роботи з таблицями допомагає не всім платникам. Часто-густо прострочені ПН/РК «зависають» у ЄРПН зі статусом «Очікується реєстрація». І поки ви не кинете грошей на СЕА-рахунок або хтось не зареєструє на вас ПН/РК (тобто поки природним чином не «надується» регліміт), вони так і висітимуть незареєстрованими.

Та все ж рекомендуємо коректно заповнювати і подавати фіскалам ці нові таблиці (1.1 і 1.2) з додатком 5 або 1, оскільки шанси на реєстрацію за рахунок показника ∑Перевищ збільшуються. Та й сподіваємося, що врешті-решт податківці налаштують нормально ПЗ СЕА, і всі без винятку платники нарешті зможуть користуватися можливістю «безреглімітної» реєстрації прострочених ПН/РК, на яку вони вже два роки як мають законне право...

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі