Форма декларації
У грудні 2018 року Мінфін підніс платникам податку на прибуток очікуваний сюрприз: наказом від 19.10.2018 р. № 842 він підкоригував декларацію з податку на прибуток, затверджену наказом № 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 467), і додатки до неї*.
* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 101, с. 2.
Зміни, внесені до форми декларації, почали діяти вже з 14.12.2018 р. Якщо дотримуватися загального правила, прописаного в п. 46.6 ПКУ, оновлену звітність потрібно було б подавати:
— квартальникам — починаючи з 1 кварталу 2019 року;
— а річникам — за 2019 рік.
Проте вже на початку січня 2019 року з’явився лист ДФСУ від 04.01.2019 р. № 357/7/99-99-15-02-01-17, а також роз’яснення у БЗ 102.23.01, у яких контролери рекомендують усім подавати декларацію з податку на прибуток в оновленому форматі вже за 2018 рік (детальніше — в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 4, с. 2).
Більше того, на офіційному сайті ДФСУ вже 03.01.2019 р. «засвітилися» нові форми «податковоприбуткової» електронної звітності. З ними ви можете ознайомиться в Реєстрі форм електронної звітності («Головна» → «Електронна звітність» → «Платникам податків про електронну звітність»→ «Інформаційно-аналітичне забезпечення»→ «Реєстр форм електронних документів»).
Використання нових бланків звітності буде тільки на користь платникам податків. Адже оновлена форма приведена у відповідність зі змінами, які були внесені до ПКУ ще 01.01.2018 р. Тому подавати декларацію з податку на прибуток за 2018 рік слід за оновленою формою.
Форма прибуткової декларації для всіх одна (з окремими рядками для відображення особливостей деяких платників). Тобто за нею звітують практично всі «прибутківці», як звичайні, так і специфічні платники цього податку, наприклад: банки, страховики, букмекери, підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей, азартних ігор, постійні представництва нерезидентів**. Про статус платника податку на прибуток (банк, страховик тощо) свідчить відмітка в графі 9 шапки декларації (лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).
** У шапці в графі 9 проставлятися відмітка про те, ким є платник податку на прибуток: банк, страховик тощо (лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).
Своя звітність установлена лише для:
— «нульовиків», які застосовують ставку податку 0 % на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Вони звітують за допомогою Спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за нульовою ставкою (п. 49.2 ПКУ). Для цього вони використовують форму, затверджену постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 592;
— нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво і при цьому не визначають прибуток від своєї діяльності, що ведеться ними через постійне представництво в Україні (БЗ 102.18). Такі платники можуть використовувати:
а) Розрахунок податку на прибуток нерезидента, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;
б) Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7*.
* Усі подробиці — у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 83, с. 13.
Їх чинні форми затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544;
— неприбуткових організацій (НПО), які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ. Такі суб’єкти подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469).
Хто подає прибуткову декларацію?
Крім платників податку на прибуток, які перелічені в пп. 133.1 і 133.2 ПКУ, подавати декларацію із цього податку необхідно:
1) колишнім «прибутківцям». Тобто тим платникам податків, які протягом року змінили свій статус. Наприклад, перейшли до розряду НПО або стали платниками єдиного податку (ЄП).
Вони після закінчення року повинні подати декларацію з податку на прибуток, у якій відобразити дані за період загального оподаткування (БЗ 102.04)
2) НПО-порушникам. Це ті «неприбутківці», які порушили головне правило використання «позаприбуткових» доходів, установлене п.п. 133.4.2 ПКУ. Вони переходять на сплату податку на прибуток з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому відбулося таке порушення, до 31 грудня звітного (2018) року (пп. 133.4.3 і 133.4.4 ПКУ);
3) «нульовикам»-порушникам. Якщо такі платники в будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньоспискової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, то такі платники податків зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ;
4) особам, які протягом звітного року виплачували доходи із джерелом походження в Україні нерезидентам-юрособам** та оподатковували такі доходи «податком на репатріацію» (одна зі складових частин податку на прибуток) згідно з п. 141.4 ПКУ.
** Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам оподатковуються ПДФО за правилами, прописаними в п. 170.10 ПКУ.
Кожен резидент, який виплачує доходи нерезидентові, повинен подавати «загальну» декларацію з податку на прибуток щодо таких виплат разом з додатком ПН. Це стосується, зокрема:
— НПО, які утримують і вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подають прибуткову декларацію із заповненням ряд. 23 додатка ПН (БЗ 102.04). При цьому ставати на облік платником податку на прибуток НПО не потрібно;
— платників ЄП (як юросіб, так і ФОП) (п. 297.5 ПКУ; БЗ 108.05). До речі, у шапці (у полі 9) оновленої декларації з’явився новий рядок — «платника єдиного податку», у якому ставиться відмітка про подання платниками ЄП декларації при виплаті доходів нерезидентові;
— звичайних фізосіб. Формально навіть такі особи (хоча вони не є суб’єктами господарювання) є податковими агентами нерезидентів при виплатах доходів на їх користь (лист ДФСУ від 22.02.2017 р. № 3721/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 25, с. 6; БЗ 102.18). Таким особам у ряд. 5 вступної частини декларації і в шапці додатків до неї потрібно буде зазначити ідентифікаційний код фізособи або паспортні дані (якщо у фізособи немає коду за релігійними переконаннями);
— ФОП-загальносистемників. На таких суб’єктів господарювання також поширюється обов’язок утримувати податок на репатріацію і подавати прибуткову декларацію з додатком ПН у разі, якщо мала місце виплата доходу нерезиденту у 2018 році (лист ДФСУ від 08.11.2018 р. № 4735/Л/99-99-13-01-02-14/ІПК).
Детально про звітність при утриманні такого податку читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 8, с. 42 і 2017, № 39, с. 18;
5) сільгоспникам. Після того як з ПКУ було виключено ст. 209 ПКУ, податківці спершу припинили визнавати особливий річний період «з липня по червень» для аграріїв (див. лист ДФСУ від 11.01.2018 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). А потім і зовсім стали наполягати на тому, щоб сільгоспвиробники визначали звітні (податкові) періоди за загальними правилами (листи ДФСУ від 11.01.2018 р. № 105/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 20.02.2018 р. № 697/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Вважаємо такий підхід неправильним (про це — далі). Підтвердження тому, що ми на правильному шляху — одне з останніх роз’яснень київських контролерів*, у якому податківці говорять про подання сільгоспниками виключно річної звітності з податку на прибуток.
* http://kyivobl.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/362972.html.
До відома! Платники ЄП (у тому числі й платники ЄП групи 4) подавати декларацію з податку на прибуток при виплаті дивідендів юрособам не повинні. Річ у тому, що 01.01.2018 р. вони виключені з кола тих, хто зобов’язаний сплачувати авансовий внесок (п.п. 57.11.2 ПКУ). Тому якщо вони виплачують дивіденди після 01.01.2018 р. (навіть якщо такі дивіденди виплачуються за результатами фінансово-господарської діяльності за періоди до 01.01.2018 р.), їм не потрібно подавати декларацію з податку на прибуток з додатком АВ (лист ДФСУ від 06.03.2018 р. № 903/6/99-95-42-01-15/ІПК, БЗ 108.05).
А чи можна взагалі не подавати?
Якщо протягом 2018 року підприємство не здійснювало господарської діяльності, то, дотримуючись п. 49.2 ПКУ, воно може не подавати декларацію з податку на прибуток. Але за умови, що в таких платників відсутні об’єкти оподаткування або показники, що підлягають декларуванню відповідно до вимог ПКУ, а також показники у фінансовій звітності (лист ДФС від 08.08.2018 р. № 3460/6/99-99-15-02-01-15/ІПК, БЗ 102.23.02).
Складно знайти підприємство, у якого повністю відсутні показники у фінзвітності (суми нарахованої амортизації, суми заборгованості, елементи власного капіталу, збитки тощо).
Тому часто уникнути подання декларації з податку на прибуток не вийде
Адже фінзвітність є її невід’ємним додатком.
Проте навіть підприємствам з нульовою фінзвітністю не варто поспішати і відмовлятися від подання прибуткової декларації. Причиною тому:
1) відмітка про незастосування податкових різниць.
Підприємства-малодохідники можуть прийняти рішення про незастосування коригування фінрезультату на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ (крім від’ємного результату об’єкта оподаткування минулих податкових років) (п.п. 134.1.1 ПКУ). Про прийняте рішення вони повідомляють податківців, проставляючи відмітку в основній частині декларації в спеціальному полі «Наявність рішення», а в полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» — номер і дату розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення (БЗ 102.23.02).
При цьому контролери наполягають на тому, що заповнювати це поле потрібно в кожній декларації, у якій об’єкт оподаткування податком на прибуток розраховується без різниць**, а також у разі виправлення показників в уточнюючій декларації.
** Хоча п.п. 134.1.1 ПКУ дозволяє платникам податків заявляти про прийняте рішення в декларації тільки за перший рік у безперервній сукупності років, коли виконується 20-мільйонний критерій. А в подальші роки він просто дотримується прийнятого рішення.
Якщо ж цього не зробити, скористатися правом на незастосування різниць малодохідник може, тільки якщо подасть до декларації уточнюючий розрахунок, у якому зазначить про таке рішення (БЗ 102.23.02).
Тому, наприклад, новостворений платник податку на прибуток, колишній платник ЄП, малодохідник, навіть якщо в нього немає діяльності за звітний період, усе одно повинен подати декларацію, щоб повідомити про своє рішення не застосовувати різницю;
2) відмітка про подання фінзвітності.
У декларації платник податку на прибуток повинен у будь-якому випадку проставляти відмітку про подання фінзвітності (як додатка до декларації). Навіть якщо діяльність не здійснювалася (лист ДФСУ від 26.02.2016 р. № 4307/6/99-99-19-02-02-15 і лист ГУ ДФС у м. Києві від 05.08.2016 р. № 17619/10/26-15-12-05-11). Якщо ви не поставите відмітку про подання фінзвітності, податківці вважатимуть прибуткову декларацію неподаною (БЗ 102.25).
Незважаючи на те, що фінзвітність є невід’ємною частиною декларації, одночасно подати ці два документи в електронній формі не вийде. Тому фіскали пропонують такий варіант*: спочатку подати фінзвітність, отримати дві квитанції і тільки після цього подавати декларацію. Як бачите, навіть порожню декларацію слід подавати контролерам. Інакше ви дасте їм підставу для проведення документальної позапланової перевірки (п.п. 78.1.2 ПКУ).
* http://www.sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/313683.html.
Способи подання декларації
Спосіб подання декларації залежить від того, до якої категорії належить платник податків: мале підприємство, середнє чи велике.
Зверніть увагу: для цілей ст. 49 ПКУ платники податку ведуть облік свого «розміру» згідно з ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (БЗ 135.02) (про це — далі).
Отже, для малих платників податків передбачено три способи подання декларації (п. 49.3 ПКУ):
— особисто або через уповноважену на це особу;
— поштою з повідомленням про вручення й описом вкладення.
Якщо ви вирішите скористатися цим способом, тоді пам’ятайте, що зробити це потрібно не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації (п. 49.5 ПКУ);
— в електронній формі з дотриманням вимог законів про електронний документообіг і про електронний цифровий підпис.
Зверніть увагу, відправити електронну звітність слід не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк (п. 49.5 ПКУ).
У середніх і великих платників податків є лише один варіант — вони подають податкову звітність в електронній формі (п. 49.4 ПКУ).
Виняток — у разі припинення дії договору про визнання електронних документів платник до моменту укладення нового договору має право подавати паперову декларацію особисто (через уповноважену особу) або поштою.
Зверніть увагу! Для звітності з податку на прибуток в електронному вигляді для платників з квартальним і річним звітними періодами передбачено різні електронні коди форм (лист ДФСУ від 22.12.2016 р. № 40603/7/99-99-03-01-17). Згідно з Реєстром форм електронної звітності на сьогодні це:
— «J0100117» — для «прибутківців»-юросіб з квартальним базовим звітним періодом;
— «J0108104» — для «прибутківців»-юросіб з річним базовим звітним періодом.
Зверніть увагу, що для фізосіб-платників податку на прибуток передбачена окрема (своя) форма електронної прибуткової декларації — «F0100702».
Але попереджаємо: на момент підготовки публікації в оновленому вигляді представлена тільки форма квартальної декларації (тобто «J0100117»). Електронну форму «річної» декларації податківці ще не оновили.
Як бути? Адже згідно з рекомендаціями контролерів при поданні звітності за 2018 рік потрібно використовувати вже нову форму. У такому разі, звісно, краще не поспішати, а почекати доти, доки не з’явитися нова форма «річної» декларації (благо час іще є).
Якщо ж подали декларацію за старою формою — не біда. По-перше, ви не зобов’язані (можете, але не зобов’язані) дотримуватися порад податківців і використовувати оновлену форму декларації раніше строку, прописаного в п. 46.6 ПКУ.
По-друге, якщо встигнути подати декларацію вже за новою формою до граничного строку подання такої декларації, штрафів згідно з п. 120.1 ПКУ (про які згадують фіскали в БЗ 102.25) бути не повинно. І тільки якщо не укладетеся в строк — чекайте на наслідки.
Для того щоб замінити стару декларацію на нову, можна скористатися одним з таких варіантів:
а) або обнулити стару декларацію через «Звітну нову» декларацію, після чого подати декларацію правильної форми зі статусом «Звітна»;
б) або анулювати декларацію за старою формою (як помилкову), подавши до податкової лист з проханням не визнавати цю звітність як податкову. Такий спосіб пропонували самі податківці у разі подання помилкової звітності (звітності, яку не потрібно було подавати) (див. роз’яснення у БЗ 135.02; втратило чинність). А потім подати декларацію правильної форми.
Куди подавати декларацію?
У загальному випадку декларацію з податку на прибуток подають до податкового органу за місцем обліку платника (п. 49.1 ПКУ), тобто за податковою адресою платника, його місцезнаходженням, відомості про яке містяться в ЄДР (п. 45.2 ПКУ).
Винятком буде випадок, коли у звітному періоді підприємство змінює своє місцезнаходження. У такій ситуації при поданні прибуткової звітності воно повинне керуватися вимогами ч. 8 ст. 45 БКУ і п. 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.
Згідно із зазначеними нормами після зміни місцезнаходження платники податків повинні платити податки за попереднім місцем реєстрації до кінця поточного бюджетного року (тобто до 31 грудня). Орган контролю за попереднім місцезнаходженням знімає платника з обліку за основним місцем обліку і бере на облік за неосновним місцем обліку.
При цьому до кінця року платник обліковується в податковому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із зазначенням того, що він є платником податків до кінця року, а в податковому органі — за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) із зазначенням того, що він є платником з наступного року (лист ДФС України від 28.09.2018 р. № 4251/6/99-99-08-01-01-15/ІПК).
А отже, й подавати декларації з податку на прибуток, і сплачувати цей податок також необхідно за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року. А вже починаючи з 1 січня наступного року — за новим місцезнаходженням (основне місце обліку).
Враховуючи те, що і річники, і квартальники подаватимуть декларацію з податку на прибуток за 2018 рік до 01.03.2019 р., то підприємствам, які минулого року змінили адресу, річну прибуткову декларацію потрібно буде подати вже за новим місцезнаходженням.
Загальні правила заповнення декларації
При складанні прибуткової декларації за 2018 рік потрібно пам’ятати декілька важливих правил:
— декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами (БЗ 102.23.02).
Тому просто перенести дані з фінансової звітності, яка заповнюється в тисячах гривень без десяткових знаків (для повної фінзвітності) або в тисячах гривень з одним знаком після коми (для скороченої/спрощеної фінзвітності), не вийде.
А отже, навіть малодохідникам доведеться вести хоча й невеликий, але окремий податковоприбутковий облік, щоб для прибуткової декларації отримати дані саме в гривнях, а не округлені до тисяч гривень;
— декларацію заповнюйте українською мовою (лист ДПСУ від 07.03.2012 р. № 8971/К/18-4013);
— декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Без обов’язкових реквізитів ваша звітність втратить статус податкової декларації;
— у декларації мають бути заповнені всі рядки декларації та її додатків.
Звіт про пільги
Підприємства, які у 2018 році користувалися пільгами з податку на прибуток (заповнили додаток ПЗ до рядка 9 декларації), повинні подати контролерам Звіт про суми податкових пільг*. Як його заповнити, див. у «Податки та бухгалтерський облік» 2018, № 83, с. 4 і 2019, № 8, с. 5.
* Форма затверджена постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233.
Квартальники з податку на прибуток такий звіт подають протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. 3 Порядку № 1233), тобто не пізніше ніж 11.02.2019 р. (діє «святкове» перенесення).
А ось для річників, які користуються пільгами з податку на прибуток, ситуація виглядає невизначеною. На сьогодні в БЗ 102.23 наявне роз’яснення, у якому податківці дозволяють «прибутківцям», що подають декларацію з податку на прибуток за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному року, відображати суми отриманих пільг з податку на прибуток у Звіті, складеному за підсумками такого звітного року.
Інакше кажучи, подавати такий Звіт у строки, встановлені для річної звітності, тобто не пізніше за 01.03.2019 р.
І це логічно, адже показники Звіту про пільги формуються з показників податкової звітності. Наприклад, з показників додатка ПЗ до декларації.
Проте багато платників напевно пам’ятають недавнє роз’яснення контролерів у БЗ 102.23.01 (було чинним до 08.06.2018 р.), у якому вони наполягали на поданні річного Звіту про пільги у квартальні строки. Тому щоб уникнути неприємностей, будьте обережні. Якщо щось зміниться в цьому питанні, ми неодмінно вам повідомимо.