Виправлену фінзвітність можна подати в електронній або в паперовій формі. При цьому фінзвітність в електронному вигляді подають до надання уточнюючої декларації (або поточної декларації з додатком ВП).
А паперову фінзвітність подають за основним місцем обліку платника разом із супровідним листом. Ось тільки подавати фінансову звітність при виправленні помилки в декларації з податку на прибуток потрібно далеко не завжди. Пояснимо детальніше.
Фінансова звітність, яка подається разом з декларацією з податку на прибуток, має статус додатка до декларації (п. 46.2 ПКУ) і є її невід’ємною частиною (п. 46.1 ПКУ).
Фінансову звітність при виправленні помилки подають:
1) тільки якщо помилка вплинула на показники фінзвітності.
Якщо показники фінзвітності в результаті виправлення помилки не змінилися, подавати її разом з уточненкою не потрібно (БЗ 102.23.02)
Тому фінансову звітність при виправленні помилки не подають, якщо:
а) помилки припустилися виключно в декларації;
б) помилка «перетекла» в декларацію з бухобліку, але допущена в поточному році (нагадаємо: помилки поточного року згідно з бухобліковими правилами виправляють у періоді виявлення шляхом додаткової проводки або методом «червоне сторно», тобто фінзвітність за помилковий квартал коригувати не доведеться (детальніше про виправлення помилок у бухобліку див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25, с. 5)).
Але! Незалежно від того, подається виправлена фінзвітність чи ні, у самій УД у таблиці «Наявність додатків» слід обов’язково поставити відмітку «+» навпроти додатка ФЗ;
2) навіть якщо помилка виправляється через додаток ВП (детальніше про виправлення через додаток ВП див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25, с. 15).
Пам’ятайте: подаючи/не подаючи виправлену фінзвітність, у спеціальному полі УД або звітній декларації, до якої додається додаток ВП, ви на підставі п. 46.4 ПКУ маєте право пояснити, з якою метою подається / чому не подається така фінзвітність. Особливо актуальні такі пояснення будуть у разі, якщо фінзвітність подається при самовиправленні через додаток ВП. Адже в цьому випадку, крім виправленої фінзвітності за минулий період, платник подаватиме ще й поточну фінзвітність.
Як ми вже сказали, подати виправлену фінзвітність платник може в електронній або в паперовій формі.
Якщо ви обрали електронну форму, то спочатку потрібно подати виправлену фінзвітність, а вже потім УД або додаток ВП до звітної декларації. Якщо раптом система не прийме електронної фінзвітності або ви вирішили електронкою її не подавати, фінзвітність доведеться подати в паперовому вигляді. Паперова фінзвітність подається в контролюючий орган за основним місцем обліку із супровідним листом.
І ще, зауважте: фіскали наполягають, що виправленню підлягає не лише декларація за звітний період, у якому припустилися помилки, але й усі подальші декларації поточного року. Оскільки через наростаючий підсумок помилка вплинула і на їх показники (БЗ 102.23.02). Тобто якщо помилки припустилися в 1 кварталі 2018 року, то уточнити, на думку податківців, слід не лише декларацію за перший квартал, а й декларацію за півроку, три квартали та рік.
Чи потрібно повторно подавати фіскалам усю проміжну фінзвітність за рік помилки? На нашу думку, річної фінзвітності в цьому випадку буде цілком достатньо (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 25).
