Закінчення строку позовної давності є підставою для визнання заборгованості покупця безнадійною та її списання в бухгалтерському і податковому обліку. При цьому як бухгалтерський, так і податковоприбутковий облік залежить від того, нараховує підприємство резерв сумнівних боргів (РСБ)* чи є мікропідприємством у розумінні ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік і скористалося своїм правом не створювати резерв.
* Про подробиці створення РСБ читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 80, с. 9.
Бухоблік. Списання безнадійної дебіторської заборгованості в бухобліку показують записами:
Списання безнадійної дебіторської заборгованості
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | |
| Дт | Кт | ||
| 1 | Відвантажено товари покупцеві | 361 | 702* |
| * Інші проводки з продажу товарів не показуємо. | |||
| 2 | Сформовано РСБ | 944 | 38 |
| 3 | Списано заборгованість, визнану безнадійною: | ||
| — за рахунок РСБ у межах його суми | 38 | 361 | |
| — у сумі, що перевищує РСБ (або якщо РСБ не створювали) | 944 | 361 | |
Податок на прибуток. Високодохіднику при списанні безнадійної дебіторської заборгованості доведеться коригувати бухгалтерський фінрезультат на різниці з п. 139.2 ПКУ. Для цього фінрезультат:
1) збільшують на суму бухгалтерських витрат (п.п. 139.2.1 ПКУ):
— на формування РСБ;
— від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ;
2) зменшують на суму (п.п. 139.2.2 ПКУ):
— коригування РСБ відповідно до П(С)БО (МСФЗ), на яку збільшився фінрезультат до оподаткування;
— списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ), яка відповідає ознакам з п.п. 14.1.11 ПКУ.
Строк давності за заборгованістю ФОП минув, а отже, її можна визнати безнадійною за п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ і вона бере участь у зменшуючому коригуванні з п.п. 139.2.2 ПКУ.
Навіть якщо підприємство підпадає під бухгалтерські критерії мікропідприємництва і відмовилося від формування РСБ, то безнадійна заборгованість усе одно візьме участь як у збільшуючому коригуванні за п.п. 139.2.1 (як заборгованість, списана понад суму РСБ), так і в зменшуючому коригуванні за п.п. 139.2.2 ПКУ.
Оскільки списується дебіторська заборгованість ФОП-єдиноподатника (тобто неплатника податку на прибуток), не виключено, що податківці побачать тут збільшуючу різницю за п.п. 140.5.10 ПКУ. Нагадаємо, він вимагає збільшувати фінрезультат на суму перерахованої безповоротної фіндопомоги (безоплатно переданих товарів) неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб) і «нульовикам».
На наш погляд, підстав для її застосування в разі списання грошової заборгованості за товарні постачання немає. Адже п.п. 140.5.10 ПКУ прямо говорить про «перераховану» фіндопомогу, тобто мається на увазі грошова допомога. А в «безоплатно надані товари» (п.п. 14.1.13 ПКУ) наша ситуація не підпадає (детальніше про застосування різниці читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 63, с. 2; 2017, № 57, с. 6).
