* ФОП-загальносистемники можуть застосовувати ще й негрошові форми розрахунків. Проте особливості таких розрахунків ми тут розглядати не будемо.
Під безготівковими розрахунками мається на увазі перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів, а також перерахування коштів банками за дорученням підприємств і фізичних осіб, внесених ними готівкою до каси банку, на рахунки одержувачів. Для проведення безготівкових розрахунків підприємці можуть відкривати в банківських установах поточні рахунки в національній та іноземних валютах.
У свою чергу, готівковими розрахунками є платежі готівкою за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Готівкові розрахунки здійснюють з використанням РРО, а в установлених законодавством випадках — без них (див. «4.2. Готівкові розрахунки» цього номера). При цьому необхідно враховувати визначені нормативними документами обмеження на суми готівкових розрахунків (детально про це читайте «4.2. Готівкові розрахунки» цього номера).
Зверніть увагу: податківці категорично відкидають право єдиноподатників застосовувати електронні гроші** в розрахунках за продані товари, роботи, послуги, прирівнюючи їх до негрошової форми розрахунків (див. лист ДФСУ від 15.08.2014 р. № 1773/6/99-99-17-02-02-14). А як вам уже відомо (див. «1.1. Єдиний податок: основні правила» цього номера), негрошові форми розрахунків для спрощенців груп 1 — 3 заборонені (п. 291.6 ПКУ). Якщо ви не хочете сперечатися з податківцями, краще утриматися від розрахунків за продані товари (роботи, послуги) електронними грошима. А ось здійснювати придбання за електронні гроші єдиноподатнику, на нашу думку, нічого не заважає.
** Електронні гроші — це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засоби платежу іншими, ніж емітент, особами та є грошовими зобов’язаннями емітента.
Тепер розглянемо особливості безготівкових і готівкових розрахунків підприємців.
4.1. Безготівкові розрахунки
Одразу зазначимо: законодавство не передбачає обов’язку ФОП відкривати рахунки в банках. Податківці також підтверджують це і заявляють: якщо ФОП не планує працювати з іншими підприємствами (зазвичай розрахунки між підприємствами здійснюються в безготівковій формі) й отримувати плату за товари та послуги від покупців через банк, то такий підприємець може здійснювати підприємницьку діяльність, не відкриваючи рахунок у банку (див. підкатегорію 135.06 БЗ).
Таким чином, прийняти рішення про відкриття рахунка підприємець може з таких причин:
1) небажання використовувати РРО*** (у цьому випадку від готівкових операцій доведеться відмовитися повністю);
*** Нагадаємо: єдиноподатники звільнені від використання РРО при проведенні готівкових розрахунків, якщо вони дотримуються вимог п. 296.10 ПКУ і п. 6 ст. 9 Закону про РРО.
2) намір отримати платіж за векселем. Такі платежі здійснюються виключно в безготівковій формі (ст. 6 Закону про векселі);
3) значні обороти за готівковими операціями (про обмеження суми готівкових розрахунків див. «4.2. Готівкові розрахунки» цього номера);
4) бажання клієнтів (покупців) розраховуватися в безготівковій формі.
Водночас якщо постачальник підприємця працює тільки за безготівковим розрахунком, а сам ФОП відкривати рахунок у банку не хоче, він може цього не робити. У такому разі готівку можна вносити до каси будь-якого банку, який і перерахує її на рахунок постачальника. Причому для самого підприємця такі розрахунки будуть готівковими, а для одержувача грошей (постачальника) — безготівковими (п. 10 Положення № 148).
Важливо: для підприємницької діяльності можна використовувати тільки той рахунок, який відкритий на ФОП, а не просто на фізичну особу
Такий висновок випливає з положень п. 14 Інструкції № 492. У ньому зазначено, що використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, забороняється!
Хоча зазначимо, що відповідальність у вигляді, наприклад, штрафних санкцій або закриття «громадянського» рахунку жодним законодавчим актом не передбачена. Податківці в підкатегорії 135.06 БЗ констатують заборону на «підприємницьке» використання «громадянського» рахунку, але нічого про відповідальність за порушення цієї заборони не говорять.
Механізм запобігання неналежному використанню рахунків фізичних осіб свого часу пропонував НБУ (див. лист від 06.02.2007 р. № 25-112/257-1205). Зокрема, він рекомендував у договорах про відкриття банківського рахунку, що укладаються з фізичними особами, передбачати право банку на договірне списання коштів у разі невідповідності проведеної операції режиму функціонування рахунку і повернення цих коштів платнику або інший механізм забезпечення дотримання клієнтом режиму функціонування рахунку. Інакше кажучи, НБУ дає банку право повернути перераховані кошти платнику як такі, що не відповідають режиму функціонування «громадянського» рахунку фізособи. Щоправда, за умови, що це передбачено договором між банком і фізособою.
Майте на увазі: ФОП, що відкривають рахунки в банках (у тому числі рахунки для непідприємницького використання), зобов’язані повідомляти ці банки про свій підприємницький статус (п. 69.7 ПКУ). При цьому банк направляє до податкового органу, в якому перебуває на обліку такий платник, повідомлення про відкриття або закриття рахунку (п. 69.2 ПКУ, п.п. 1 п. 16 Інструкції № 492). Як роз’яснюють податківці, ця вимога стосується всіх рахунків платника, які були відкриті та закриті банком з моменту, коли особа набула статусу підприємця. Проте на бажання контролери можуть дізнатися й про ті рахунки, які були відкриті до реєстрації фізичної особи як ФОП (див. підкатегорію 119.08 БЗ).
Зауважте: за неповідомлення про свій статус банків при відкритті рахунку для фізосіб-підприємців передбачено штраф у розмірі 340 грн. за кожен випадок неповідомлення (п. 118.3 ПКУ).
А чи може підприємець розрахуватися з постачальником з особистого рахунку, але використовувати отримані товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ) у підприємницьких цілях? На наш погляд, може. Адже згідно зі ст. 320 ЦКУ власник має право використовувати своє майно для здійснення господарської діяльності. Як бачимо, пряма норма чинного законодавства дозволяє підприємцю для ведення господарської діяльності використовувати належне йому на праві власності майно, до якого належать і гроші з особистого рахунку, і ТМЦ, куплені на них.
Хоча ФОП-загальносистемникам усе ж краще оплату здійснювати з «господарського» рахунку. Річ у тому, що податківці, найімовірніше, не врахують витрати, здійснені з «громадянського» рахунку, у зменшення оподатковуваного доходу підприємця.
Що стосується підприємницького рахунку, то поки що немає перешкод для використання коштів, які знаходяться на ньому, для особистих цілей. Адже згідно зі ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, який залишається в підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Тобто всі кошти, що залишилися в підприємця на підприємницькому рахунку після сплати податків, є його власністю і можуть бути використані для його особистих потреб. Це підтверджують і податківці в консультаціях, розміщених у підкатегоріях 104.04 (для загальносистемників) і 107.04 (для єдиноподатників). Тому підприємницький рахунок можна використовувати для оплати особистих витрат фізичної особи.
Але майте на увазі: НБУ збирається внести до п. 14 Інструкції № 492 зміни*, відповідно до яких ФОП буде заборонено використовувати свої «господарські» рахунки для здійснення операцій, пов’язаних з власними потребами. Ба більше, НБУ вважає, що такий порядок діє й нині*. Щоправда, податківці, схоже, про це не знають.
* Див.: bank.gov.ua/admin uploads/article/proect 13082019.pdf?v=4.
Радує, що банкіри хоча б не проти перерахування підприємцем коштів з «господарського» рахунку на «громадянський» (після сплати всіх податків та зборів). Головне, щоб тут податківці не стали фіскалити, наполягаючи на оподаткуванні ПДФО і ВЗ грошей, що надійшли на особистий рахунок фізособи з її підприємницького рахунку.
Також додамо, що будь-які штрафні санкції за використання грошей з підприємницького рахунку на особисті потреби ФОП не загрожують.
Хоч би що там не було, звертаємо увагу загальносистемників і єдиноподатників-ПДВшників на те, що кошти, перераховані з підприємницького рахунку на «громадянський»:
— не потраплять до підприємницьких витрат;
— не можуть бути відображені в Книзі обліку доходів і витрат;
— не зменшать чистий дохід для оподаткування ПДФО (у загальносистемників).
І ще один важливий момент. Під час перерахування з підприємницького рахунку коштів фізичним особам (у тому числі іншим підприємцям і незалежним професіоналам) не забудьте, що ФОП зобов’язаний виконати функції податкового агента. А саме: відобразити перераховані суми в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Якщо ж одержувачами є звичайні фізособи, то не забудьте також утримати з їх доходу ПДФО і ВЗ.
4.2. Готівкові розрахунки
Вище ми вже зазначали, що підприємці мають право здійснювати розрахунки в готівковій формі. Яких правил при цьому потрібно дотримуватися? Чи зобов’язаний підприємець використовувати РРО? Якими документами ФОП оформляють отримання готівки? Чи потрібно здавати виручку на поточний рахунок у банку? Які обмеження суми готівкових розрахунків? Відповімо на ці запитання.
Касові операції підприємця
Касові правила для ФОП установлює Положення № 148.
Здійснювати касові операції та займатися їх оформленням може як сам підприємець, так і його найманий працівник. При цьому пам’ятайте: з особою, яка працює з готівковими коштами, необхідно укласти договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (пп. 44 і 45 Положення № 148). Якщо ж підприємець «відає» своєю касою сам, то укладати договір про матвідповідальність із самим собою йому, звісно ж, не потрібно.
Тепер поглянемо, що буде касою підприємця. Згідно з п.п. 8 п. 3 Положення № 148 каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів.
Виходячи із цього визначення касою може вважатися як спеціальне приміщення, так і просто спеціально відведене місце проведення розрахунків. Отже, у підприємця, який не має можливості виділити для приміщення каси спеціальну кімнату, касою вважатиметься місце, де він:
— проводить готівкові розрахунки, наприклад приймає гроші від покупців;
— видає готівку (виплачує зарплату, аванси на відрядження, грошові кошти під звіт тощо);
— зберігає готівку та Книгу обліку доходів або Книгу обліку доходів і витрат.
Тобто ФОП може визначити для себе касу як місце, де знаходиться він сам (його касир) і його портфель (барсетка або інший засіб) для зберігання готівки та касових документів. Якщо ФОП (його касир) буде в постійному русі, то й каса постійно переміщатиметься з ним. А у ФОП, які застосовують РРО, касою в розумінні Положення № 148 буде РРО.
Про те, що для підприємців Положення № 148 не встановлює вимоги щодо належного облаштування каси та надійного зберігання готівкових грошових коштів у ній, говорив і НБУ в листі від 16.04.2015 р. № 50-01015/25464. Такий же висновок побічно випливає з п. 38 Положення № 148.
Крім того, на ФОП не поширюється вимога про встановлення ліміту каси і дотримання строків здавання готівки до банку. Це прямо визначено абзацом третім п. 14 Положення № 148. А отже,
готівка в підприємця може зберігатися в будь-якій сумі і будь-яку кількість днів
Здавати її до банку зовсім не обов’язково. Та й узагалі ФОП можуть навіть не відкривати поточного рахунку в банку.
Але! Якщо ФОП відкрив у банку підприємницький рахунок, йому слід бути обережним зі зняттям готівки з цього рахунку. Адже НБУ підготував проект змін до Інструкції № 492*, у якому, зокрема, прописана заборона на використання підприємницького рахунку для операцій, пов’язаних з особистими потребами. Тому якщо вам потрібно використати гроші на негосподарські потреби, рекомендуємо заздалегідь перевести їх з підприємницького рахунку на особистий і вже потім знімати готівку з «громадянського» рахунку.
* Див.: bank.gov.ua/admin uploads/article/proect 13082019.pdf?v=4.
Чи є якісь особливості в оформленні підприємцями документів при здійсненні касових операцій? Давайте поглянемо!
«Готівкові» документи
Розпочнемо з приємного: ФОП згідно з абзацом четвертим п. 39 Положення № 148 не зобов’язані вести касову книгу.
Водночас у Положенні № 148 немає чіткої вказівки на те, чи потрібно ФОП оформляти прибуткові та видаткові касові ордери. Проте з роз’яснень НБУ (див. листи від 30.10.2006 р. № 25-113/2453-11507 і від 16.04.2015 р. № 50-01015/25464) і податківців (див. підкатегорію 109.15 БЗ) випливає, що
ФОП не повинні використовувати касові ордери при розрахунках готівкою
А які ж тоді документи слід виписувати? Будемо розбиратися!
Приймання готівки. На думку податківців, викладену в згаданому вище роз’ясненні з підкатегорії 109.15 БЗ, при прийманні готівки ФОП зобов’язані на вимогу покупця видавати касовий чек, товарний чек або розрахункову квитанцію. Давайте поговоримо про такі розрахункові документи детальніше.
З п. 2 ст. 3 Закону про РРО випливає, що підприємці зобов’язані видавати розрахунковий документ на повну суму проведеної операції. При застосуванні РРО такими розрахунковими документами є фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція і спрощена розрахункова квитанція. Форми зазначених документів наведено в додатках до Положення № 13**.
** Детальніше про ці документи ви можете прочитати в спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 23, с. 35 і 76.
Якщо ж ФОП не застосовує РРО і РК, то відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону № 1023 він зобов’язаний видавати кожному покупцю розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.
Форма і зміст розрахункового документа для «безРРОшників» законодавчо не встановлені. У зв’язку із цим, на думку податківців, ФОП, що не використовують РРО і РК з КОРО***, повинні видавати покупцям чеки, накладні або інші письмові документи довільної форми (див. лист ДФСУ від 20.07.2018 р. № 24188/6/99-99-14-05-01-15). На наш погляд, такими документами можуть бути:
*** Тут і далі — Книга обліку розрахункових операцій.
— квитанція. Часто ФОП, оформляючи надходження грошей квитанціями, на догоду податківцям за основу беруть розрахункову квитанцію за формою № РК-1 (додаток 3 до Положення № 13). При цьому ФОП може купити книжку з такими квитанціями або роздрукувати їх самостійно;
— товарний чек. Зверніть увагу: в консультації з підкатегорії 109.10 БЗ і листі ДПАУ від 27.04.2011 р. № 7966/6/23-7015/515 сказано, що форма товарного чека нині не встановлена, у зв’язку з чим його можна складати в довільній формі. Проте водночас податківці наполягають, щоб у таких чеках був напис «Товарний чек» і за змістом вони відповідали вимогам п. 2 розд. II Положення № 13, передбаченим для фіскальних касових чеків, за винятком відображення в них фіскального номера РРО і напису «Фіскальний чек».
На нашу думку, ця вимога податківців є некоректною. Але якщо не хочете вступати з податківцями в суперечку, дослухайтеся їхньої думки.
Видача готівки. Складати касові ордери, як ви вже знаєте, підприємці не зобов’язані. Водночас підприємець (його касир), на наш погляд, може (але не зобов’язаний) видати грошові кошти за відомістю на виплату готівки. Її форма наведена в додатку 1 до Положення № 148. Крім того, для передачі готівки можна використовувати закупівельні акти та інші документи, складені в довільній формі. Зокрема, підтвердженням видачі готівки може слугувати розписка одержувача.
Ми навели можливі варіанти оформлення готівкових розрахунків підприємцями. Ви можете обрати будь-який з них. Якщо ж ви сумніваєтеся у своєму виборі, для перестрахування можете отримати для себе індивідуальну податкову консультацію із цього питання.
Також пам’ятайте: який би варіант оформлення касових операцій ви не обрали, для надання документу статусу первинного він повинен містити обов’язкові реквізити, перелічені в ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.4 Положення № 88. А саме: назву документа і дату його складання, П. І. Б. підприємця, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру, посади осіб, відповідальних за здійснення операції, підписи осіб, що брали участь у її здійсненні.
Оприбуткування готівки
Уся готівка, що надходить до каси, повинна своєчасно (в день надходження) і в повній сумі оприбутковуватися (п. 11 Положення № 148). Причому це правило справедливо й щодо ФОП.
Згідно з абзацом п’ятим п. 11 Положення № 148 усі ФОП: і ті, у кого є РРО, і ті, у кого його немає, роблять це однаково — записують готівку, що надійшла, до Книги обліку доходів (Книги обліку доходів і витрат) у порядку, визначеному ПКУ.
Але! Для тих, хто працює без РРО, але зобов’язаний застосовувати КОРО з РК (див. «4.2. Готівкові розрахунки» цього номера), існує нюанс. Згідно з абзацом четвертим п. 11 Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, що здійснюють розрахунки без РРО із застосуванням КОРО і РК, є внесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Тобто, з одного боку, для ФОП начебто прописані свої спеціальні правила (абзац п’ятий п. 11). З іншого — особливості оприбуткування для тих, хто «без РРО, але з КОРО і РК» (абзац четвертий п. 11), стосуються всіх суб’єктів господарювання, у тому числі й ФОП (п. 1 Положення № 148).
У результаті, щоб у таких підприємців не виникло проблем з оприбуткуванням, рекомендуємо виконати обидві умови:
— своєчасно внести дані розрахункових квитанцій до КОРО;
— готівку в повній сумі в день їх надходження відобразити в Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат).
Водночас нагадаємо, що з 23.06.2019 р. до суб’єктів господарювання не застосовуються штрафи за неоприбуткування, несвоєчасне і неповне оприбуткування готівки.
Обмеження суми готівкових розрахунків
Загальні правила. Загальні принципи обмежень на готівкові розрахунки прописані в пп. 6 і 7 Положення № 148. Детальнішу інформацію про обмеження на готівкові розрахунки наведемо в табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Обмеження готівкових розрахунків
| № з/п | Суб’єкти, з якими ФОП здійснює розрахунки | Гранична сума готівкових розрахунків | Норма Положення № 148 |
| 1 | Юридичні особи | 10000 грн. (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами | П.п. 1 п. 6 |
| 2 | Інші фізичні особи — підприємці | 10000 грн. (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами | П.п. 1 п. 6 |
| 3 | Фізичні особи* — НЕпідприємці | 50000 грн. (включно) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами | П.п. 2 п. 6 |
| * До них також належать особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ) без реєстрації підприємцем (див. підкатегорію 109.13 БЗ). | |||
Майте на увазі: відповідно до п. 6 Положення № 148 не обмежується:
— кількість суб’єктів, з якими підприємець може здійснювати готівкові розрахунки протягом дня. При цьому сума готівки для порівняння з граничною сумою розраховується за кожним контрагентом окремо, а не сукупно за всіма за день. Це означає, що загальна сума денних готівкових розрахунків може перевищувати встановлені межі. Головне, щоб вона не перевищувала їх за кожним конкретним контрагентом;
— кількість платіжних документів, якими оформляються готівкові розрахунки. Тобто зовсім не обов’язково, щоб це був один платіжний документ. Їх цілком може бути декілька. Важливо, щоб загальна сума за всіма документами при розрахунках з однією особою за день не перевищила межу, визначену Положенням № 148.
Податківці продовжують наполягати на тому, що
для порівняння з граничною сумою розрахунки, що здійснюються протягом одного дня з однією і тією ж особою в обидва боки (приймання і видача), повинні сумуватися
Такий висновок ви можете побачити в підкатегорії 109.13 БЗ.
У Положенні № 148 є низка випадків, коли готівкові розрахунки підприємець може здійснювати, не турбуючись про перевищення вищезгаданої граничної суми розрахунків (див. п. 8 цього Положення). Зокрема, «готівкові» обмеження не стосуються ФОП у випадках:
1) розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці.
В усіх інших випадках платежі понад установлені граничні суми здійснюються через банки або небанківські фінустанови (що мають відповідну ліцензію) шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення грошових коштів до банку або небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.
Таким чином, обмеження не поширюються на розрахунки, що здійснюються шляхом внесення готівки до каси банку для її подальшого перерахування на рахунок одержувача. Підтверджують це й податківці (див. підкатегорію 109.13 БЗ).
Далі розглянемо детальніше застосування 10-тисячного і 50-тисячного обмежень.
10-тисячне обмеження. Як ми вже говорили вище, це обмеження стосується готівкових розрахунків ФОП із суб’єктами господарювання (підприємствами або підприємцями).
А ось якщо однією зі сторін розрахунків є особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ), наприклад нотаріус або адвокат, то на розрахунки підприємця з ним 10-тисячне обмеження не поширюється. Щоправда, податківці стверджують, що це обмеження не діє тільки в тому випадку, коли незалежний професіонал не зареєстрований як ФОП (див. підкатегорію 109.13 БЗ). На наш погляд, ФОП-реєстрація тут не важлива. Має значення лише те, у якій ролі виступає фізособа при здійсненні конкретних готівкових розрахунків — як ФОП чи як незалежний професіонал. Якщо фізособа виступає в розрахунках у ролі незалежного професіонала, то 10-тисячне обмеження не діє. Тоді вступає у свої права 50-тисячне обмеження (про це — далі).
Вище ми вже перелічували випадки, коли «готівкові» обмеження не діють. У контексті 10-тисячного обмеження ФОП, у якого є наймані працівники, слід звернути увагу на виняток щодо використання коштів, виданих на відрядження.
Нагадаємо: під витратами на відрядження слід розуміти вартість проїзду, проживання, харчування та інших послуг, пов’язаних з перебуванням працівника у відрядженні. Але майте на увазі: при вирішенні виробничих (господарських) питань у відрядженні 10-тисячне обмеження застосовуватиметься в загальному порядку (якщо контрагентом є суб’єкт господарювання). Річ у тому, що такі розрахунки не пов’язані прямо з відрядженням і витратами безпосередньо на нього. Це підтверджують і податківці в консультації з підкатегорії 109.13 БЗ.
Крім того, 10-тисячне обмеження на повну працює при придбанні підзвітною особою ТМЦ, робіт або послуг для господарських потреб підприємства в іншого суб’єкта господарювання. І не має значення, здійснювалося таке придбання за рахунок отриманої раніше (у касі або з використанням корпоративної платіжної картки) готівки чи за рахунок власних коштів працівника. Адже в такій ситуації він виступає і платить від імені підприємства-роботодавця. А ось на остаточний розрахунок ФОП з працівником за підзвітними сумами поширюється не 10-тисячне, а 50-тисячне обмеження (див. нижче).
50-тисячне обмеження. Обмеження в сумі 50000 грн. стосуються розрахунків, де контрагентом ФОП є фізична особа — непідприємець. Причому до звичайних фізосіб у цьому випадку належать також і незалежні професіонали (наприклад, адвокат, нотаріус).
При цьому, незважаючи на 50-тисячне обмеження, можна здійснювати виплати, пов’язані з оплатою праці (п. 8 Положення № 148). Нагадаємо: під виплатами, пов’язаними з оплатою праці, розуміються виплати, які належать до фонду оплати праці, а також виплати, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією № 5 (п.п. 1 п. 3 Положення № 148).
Якщо виходити із цього визначення, то всі виплати, включені до розд. 3 Інструкції № 5, можна видавати фізособам без урахування 50-тисячного «готівкового» обмеження. Проте тут квапитися не слід. Адже податківці, як і раніше, вважають, що, наприклад, на дивіденди 50-тисячне обмеження поширюється (див. підкатегорію 109.13 БЗ). Тому, перш ніж зробити фізособі велику готівкову виплату, яка не належить до фонду оплати праці, рекомендуємо «отримати добро» на це від податківців або від НБУ.
Що стосується отримання грошових коштів від фізосіб, то тут суб’єктам господарювання особливо замислюватися не доведеться. Так, під «готівкове» обмеження однозначно потраплять суми, отримані в оплату за товар (роботи, послуги), орендна плата, компенсація завданої шкоди тощо.
Крім того,
не рекомендуємо перевищувати 50-тисячну межу і при розрахунках з підзвітними особами
Зокрема, раніше податківці наполягали на дотриманні цього обмеження при поверненні працівником до каси невикористаних підзвітних сум, знятих за допомогою корпоративної платіжної картки (див. роз’яснення в підкатегорії 109.13 БЗ, що було чинне до 05.01.2018 р.).
Те саме стосується й готівкових коштів на відрядження, адже п. 8 Положення № 148 дає послаблення тільки для «використання коштів, виданих на відрядження», а не для операцій з їх видачі/повернення. Тому в цьому випадку також краще вписатися в 50-тисячне обмеження.
Якщо ж порушення виявилося заднім числом, аргументи на свою користь для спору з податківцями можна почерпнути з ухвали ВАСУ від 21.06.2016 р. № К/800/44326/15*. У ній суд указував на те, що видача готівки працівникам під звіт не є платежем підприємства, а також готівковим розрахунком у розумінні Положення № 637. І оскільки визначення готівкових розрахунків з Положення № 148 практично повністю повторює визначення з Положення № 637, цей аргумент як і раніше, актуальний.
* Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/58463663.
І ще. Якщо 50-тисячне обмеження буде перевищено, відповідальність за це порушення загрожує тільки ФОП. Для фізособи, яка допустила таке порушення, відповідальність, як і раніше, не передбачена.
Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, загрожує підприємцю накладенням адміністративного штрафу на підставі ст. 16315 КУпАП. Розмір штрафу — від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.). За повторне «готівкове» порушення, допущене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, адмінштраф збільшується й становить від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.).
Підприємець і РРО
Питання застосування РРО підприємцями регулюються Законом про РРО. Так, згідно зі ст. 3 цього документа суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО або (у випадках, прописаних у Законі про РРО) використовувати РК.
Винятки, які дозволяють ФОП не застосовувати РРО і РК, наведені в ст. 9 Закону про РРО (див. табл. 4.2). Серед них слід особливо виділити ФОП-єдиноподатників.
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО при продажу товарів (наданні послуг) РРО можуть не застосовувати ФОП, які відповідно до ПКУ належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Це послаблення не стосується випадків, коли ФОП-єдиноподатник реалізує технічно складні побутові товари (далі — ТСПТ), що підлягають гарантійному ремонту**, а також лікарські засоби (ст. 1 Закону № 123) і медичні вироби (ст. 2 Закону про РРО)***.
** Перелік таких ТСПТ затверджено постановою КМУ від 16.03.2017 р. № 231.
*** Про цих РРО-зобов’язаних читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 23, с. 9 і 10.
Давайте з’ясуємо, що це за групи ФОП-єдиноподатників, які можуть не використовувати РРО (за умови, що вони не продають ТСПТ, ліки та медвироби). Згідно з п. 296.10 ПКУ не застосовувати РРО мають право ФОП, які є платниками єдиного податку:
— групи 1;
— груп 2 — 4 незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
Зауважте: у розрахунку граничного обсягу доходу беруть участь усі види доходів, отримані платником єдиного податку від здійснення ним підприємницької діяльності протягом календарного року (п. 2 Порядку № 439, підкатегорія 107.04 БЗ). «Громадянські» доходи фізособи, зареєстрованої як ФОП, враховувати, звісно ж, не потрібно. Крім того, пам’ятайте:
у розрахунок доходу беруть усі надходження — як готівкові, так і безготівкові, а також доходи в матеріальній і нематеріальній формах
Зверніть увагу: податківці вимагають, щоб підприємець, який здійснює діяльність за договорами комісії або доручення, для розрахунку мільйонного порога враховував усю суму коштів, отриману за такими договорами (див. лист ДФСУ від 11.04.2019 р. № 1546/6/99-99-13-01-03-15/ІПК). Проте ми з таким підходом не згодні, адже доходом ФОП згідно з п. 292.4 ПКУ є тільки сума комісійної винагороди (детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 62, с. 2).
Якщо дохід ФОП-єдиноподатника в календарному році перевищить мільйонну межу, то застосування РРО для нього стане обов’язковим. При цьому почати використовувати РРО йому потрібно з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення (абзац третій п. 296.10 ПКУ). Причому майте на увазі: якщо єдиноподатник один раз перевищив мільйонний критерій, він зобов’язаний застосовувати РРО в усіх майбутніх податкових періодах протягом його реєстрації як платника єдиного податку.
Інакше кажучи, наступне зниження обсягів доходу від РРО його не врятує. І навіть повторна реєстрація єдиноподатником після тимчасового переходу на загальну систему або припинення підприємницької діяльності — це не підстава бути звільненим від РРО (див. підкатегорію 109.02 БЗ, лист ДФСУ від 02.02.2018 р. № 438/К/99-99-14-05-01-14/ІПК).
Уникнути РРО-обов’язку єдиноподатник зможе тільки в тому випадку, коли абсолютно всі розрахунки здійснюватиме виключно в безготівковій формі через банківські установи (див. листи ДФСУ від 06.03.2018 р. № 904/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК та від 22.03.2019 р. № 1180/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Тоді можна перевищити 1 млн грн. і не «потрапити» на РРО. Якщо ж хоча б одна операція буде розрахунковою в розумінні ст. 2 Закону про РРО — над ФОП нависає обов’язок застосування РРО.
А тепер погляньте, у яких ще випадках підприємці можуть не застосовувати як РРО, так і КОРО з РК (див. табл. 4.2).
Таблиця 4.2. Операції, при здійсненні яких ФОП не застосовують РРО і РК
| № з/п | Операції | Законодавчий акт |
| Підприємці на єдиному податку, які мають право не застосовувати РРО | ||
| 1 | Будь-які розрахунки (у готівковій і безготівковій формі) за товари (послуги), крім торгівлі ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарськими засобами і виробами медичного призначення* | |
| * Зауважте: на думку податківців (див. роз’яснення в підкатегорії 109.04 БЗ), ФОП-спрощенці зобов’язані застосовувати РРО також при роздрібній торгівлі «дозволеними» підакцизними товарами — ПММ у ємностях до 20 літрів, пивом, сидром, перрі (без додавання спирту) та столовими винами (детальніше див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 23, с. 8). | ||
| Інші підприємці | ||
| 1 | Торгівля за безготівковим розрахунком через установи банків* | |
| * Мається на увазі перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку (без використання банківських платіжних карток), внесення коштів до банку для подальшого перерахування на поточні рахунки, а також переказ коштів через термінали самообслуговування банку. | ||
| 2 | Продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить більше 50 % загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв, підакцизних непродовольчих товарів, ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів і виробів медичного призначення | |
| 3 | Продаж проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю | |
| 4 | Продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів | |
| 5 | Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу | |
Тепер поговоримо про звільнення ФОП від РРО за умови застосування ними РК і КОРО (ст. 10 Закону про РРО). Постановою № 1336, прийнятою на підставі ст. 10 Закону про РРО, визначено Перелік видів діяльності, при здійсненні яких дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, але з використанням РК і КОРО. Цією ж постановою для деяких видів діяльності встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим.
Про види діяльності, де допустимо не застосовувати РРО, але необхідно використовувати РК і КОРО, ви можете дізнатися з табл. 4.3.
Таблиця 4.3. Застосування КОРО і РК замість РРО
| № з/п | Вид діяльності | Норма Переліку № 1336 | Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій |
| 1 | Роздрібна торгівля продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), яка здійснюється ФОП-єдиноподатниками | — | |
| Водночас зазначимо: п. 6 ст. 9 Закону про РРО і п. 296.10 ПКУ для ФОП-єдиноподатників установлено повне звільнення і від РРО, і від РК за умови, що їх річний дохід не перевищує 1 млн. грн. Якщо ж зазначена межа буде перевищена, замінити РРО на РК при торгівлі продовольчими товарами підприємці-єдиноподатники груп 2 і 3 не зможуть. Це прямо прописано в п. 2 постанови № 1336. | |||
| 2 | Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень | 500 тис. грн.* | |
| 3 | Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) | 500 тис. грн.* | |
| 4 | Роздрібна торгівля та громадське харчування на території села підприємствами споживчої кооперації та сільгоспвиробниками, що використовують продукцію власного виробництва | 250 тис. грн.** | |
| 5 | Продаж страв та безалкогольних напоїв у буфетах вищих навчальних закладів, у їдальнях і буфетах підприємств УТОС та УТОГ | 500 тис. грн.* | |
| 6 | Роздрібна торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування на території закритих військових гарнізонів і містечок, а також військових частин, розташованих у межах сіл | 500 тис. грн.* | |
| 7 | Роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села | 250 тис. грн.** | |
| 8 | Продаж талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю в кіосках і салонах транспортних засобів для проїзду на морських і річкових суднах | — | |
| 9 | Надання побутових послуг: — на території села; — підприємцями (крім єдиноподатників), які не використовують найману працю, з: ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен; ремонту і складання меблів; прибирання квартир; догляду за дітьми, хворими і людьми похилого віку; фотографування; ремонту квартир; приготування їжі; прання білизни; хімчистки; ремонту взуття, швейних і трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів | — | |
| 10 | Продаж товарів з розносок і ручних візків, надання послуг у салонах на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті за переліком, установленим КМУ | — | |
| Зазначимо, що КМУ з червня 2018 року так і не виконав свій обов’язок зі складання такого переліку. При цьому Перелік № 105, затверджений наказом Мінтрансу, формально вже не діє. | |||
| 11 | Роздрібна торгівля насінням у кіосках на території сіл і селищ міського типу | 500 тис. грн.* | |
| 12 | Приймання від населення вторсировини (крім металобрухту) | — | |
| 13 | Страхування майнових і особистих ризиків фізичних осіб, що проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка») | — | |
| 14 | Надання ритуальних послуг за умови проведення розрахунків удома в замовників | — | |
| 15 | Торгівля, громадське харчування і надання послуг на території сіл і селищ міського типу, яким надано статус гірських | 500 тис. грн.* | |
| 16 | Медичні послуги, що надаються виїзними бригадами, і медичне обслуговування вдома в замовника | 500 тис. грн.* | |
| 17 | Послуги з організації прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які здійснюються в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також туристичні й екскурсійні послуги за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб’єктів туристичної та екскурсійної діяльності | — | |
| 18 | Продаж булочних, кондитерських і порційних кулінарних виробів, морозива, безалкогольних напоїв, сувенірів, іграшок і надувних кульок з розносок і ручних візків у театрально-видовищних і спортивних закладах | — | |
| 19 | Приймання від населення і реалізація через бджільницькі торговельно-закупівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників | 500 тис. грн.* | |
| * 500-тисячний граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій застосовують у цілому до суб’єкта господарської діяльності. ** 250-тисячний граничний розмір річного обороту застосовують з розрахунку на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів / надання послуг). | |||
4.3. Платіжні термінали у ФОП
Обов’язок забезпечити покупцям можливість здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ) установлено Законом № 2346. У п. 14.19 цього Закону зазначено, що вимоги до суб’єктів господарювання з приймання ЕПЗ в оплату проданих товарів (послуг) визначає КМУ.
На сьогодні такі вимоги визначено постановою № 878*, розробленою ще під стару редакцію згаданої норми Закону № 2346. Виходячи з її положень проводити розрахунки з покупцями за допомогою ЕПЗ повинні підприємці, які здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і використовують РРО відповідно до Закону про РРО.
* КМУ планує змінити правила застосування платіжних терміналів (див. проект на сайті Мінекономіки: www.me.gov.ua).
При цьому звільняються від обов’язкового приймання ЕПЗ (п. 2 постанови № 878):
— заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів, зокрема особовий склад Збройних Сил та інших військових формувань, студентів, учнів та викладачів вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів, працівників промислових підприємств;
— підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. м (крім автозаправних станцій);
— суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
Інших підстав відмовлятися від приймання ЕПЗ, крім вищеперелічених, у суб’єкта господарювання немає (див. лист ГУ ДФС у Полтавській обл. від 05.08.2019 р. № 3641 /ІПК/16-31-14- 04-29).
Кількість платіжних терміналів повинна становити не менше 50 % кількості РРО, а в разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання повинен забезпечити приймання ЕПЗ (п. 1 постанови № 878).
Також важливим моментом у використанні платіжних терміналів є надання можливості здійснювати розрахунки за допомогою ЕПЗ не менше трьох платіжних систем (VISA, MasterCard тощо). Однією з таких платіжних систем має бути багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України (наприклад, «Український платіжний простір»). Ця вимога встановлена п. 14.19 Закону № 2346.
Платіжні термінали не зобов’язані використовувати ФОП, звільнені від застосування РРО
Хоча податківці (див. лист Міндоходів від 26.02.2014 р. № 3737/6/99-99-18-03-01-15) вимагали встановлювати платіжні термінали й у разі використання нефіскальних касових апаратів підприємцями, які звільнені від їх застосування згідно із Законом про РРО. Ми з таким підходом не згодні (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 23, с. 81).
Яка відповідальність підприємця, який зобов’язаний забезпечити розрахунки з використанням ЕПЗ і не зробив цього?
По-перше, це адмінштраф згідно зі ст. 16315 КУпАП. Його розмір становить від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.), а при повторному порушенні, виявленому протягом року після накладення зазначеного стягнення, — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.).
Крім того, ч. 2 ст. 17 Закону № 1023 забороняє будь-яким чином обмежувати використання споживачами ЕПЗ, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов’язаний приймати їх до оплати. За порушення цієї норми п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023 встановлено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 500 нмдг (8500 грн.).
Про таку відповідальність за недотримання законодавства про застосування ЕПЗ говорять податківці (див. підкатегорію 109.20 БЗ), НБУ (див. лист від 05.03.2013 р. № 25-313/2725) і Держспоживінспекція (див. листи від 24.02.2014 р. № 1133-2-4/8 і від 05.05.2014 р. № 2565-3-11/8).
І ще одне. Запам’ятайте: установка платіжного термінала не замінює РРО! І якщо ФОП зобов’язаний згідно із законодавством використовувати РРО, розрахункова операція повинна здійснюватися через переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздруковуванням фіскального чека.
Більше про використання платіжних терміналів ви можете дізнатися зі спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 23, с. 79.
висновки
- Чинне законодавство не зобов’язує ФОП відкривати поточний рахунок у банку.
- Підприємець не зобов’язаний спеціально облаштовувати касу і здавати готівкову виручку до банку.
- ФОП може здійснювати готівкові розрахунки з іншим суб’єктом господарювання протягом одного дня на суму не більше ніж 10 тис. грн. за одним або кількома платіжними документами. Кількість контрагентів не обмежена.
- ФОП-єдиноподатники можуть не використовувати РРО, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Але при цьому їм заборонено торгувати без РРО лікарськими засобами, медвиробами і ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту.
- Особи, які згідно із законодавством звільнені від застосування РРО, не зобов’язані використовувати платіжні термінали.
