Скасування квартального періоду
Нагадаємо, що Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX був виключений п. 202.2 ПКУ щодо квартального періоду (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 45, с. 22). І з метою спрощення адміністрування ПДВ і приймання ПДВ-звітності для всіх платників (включаючи й єдиноподатників) встановили єдиний звітний період — місяць (п. 2 інформаційного листа ДПСУ від 24.06.2020 р. № 13, далі — лист № 13, див. за посиланням: tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi).
Фіскали у зв’язку з цим уже проінформували, що єдиноподатники:
— свою останню квартальну декларацію з ПДВ подають за II квартал. Граничний термін її подання (з урахуванням недільно-понеділкового перенесення, п. 49.20 ПКУ) припадає на 10 серпня 2020 року;
— з липня звітують щомісячно. Тому подати свою першу місячну декларацію за липень повинні не пізніше 20 серпня (БЗ 101.23, див. «Податки & бухоблік», 2020, № 50, с. 26).
Як бачите, серпень у спрощенців вийде спекотним — доведеться відзвітувати двічі: спочатку за II квартал і далі за липень. Що у зв’язку з цим треба врахувати?
Позначка про місячний період
Передусім про те, що перейшли на місяць, необхідно зробити спеціальну позначку. Її проставляють у заключній частині ПДВ-декларації за підсумками місяця, в якому здійснили перехід. Тобто в першій місячній (липневій) декларації (п. 4 розд. II Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом від 28.01.2016 р. № 21).
Хоча якщо про позначку випадково забули, то, імовірно, нічого страшного за це не загрожує. Адже обов’язковим реквізитом (п. 48.3 ПКУ) позначка не є.
Ліміт та податковий кредит
Ліміт недоторканний. Зміна періоду (квартал → місяць) ніяк не повинна позначитися у єдиноподатників на ліміті для реєстрації податкових накладних (п. 2001.3 ПКУ). Тобто жодних маніпуляцій із лімітом реєстрації, як і ПДВ-спецрахунком, з боку контролерів (скажімо, обрізань-урізувань) бути не повинно.
ПК за відкладеними ПН зберігається. Якщо, будучи в квартальниках, якісь вхідні податкові накладні (ПН) з урахуванням 1095 днів з п. 198.6 ПКУ притримали, то перехід на місяць не скасовує за ними право на податковий кредит (ПК). Тому ПК за такими ПН зберігається і його, як і раніше, можна відобразити протягом 1095 днів.
Перенесення мінуса
А що як в єдиноподатників остання квартальна декларація з ПДВ за II квартал вийшла від’ємною — вискочив «мінус» у ряд. 21?
Тоді зауважте: таке від’ємне значення із ряд. 21 декларації за II квартал не пропадає (не згорає). А його в загальному порядку переносять до ряд. 16.1 наступної першої місячної декларації за липень, тобто:
Тому при переході з кварталу на місяць такий перехідний «мінус» у спрощенців збережеться. Причому на це звертали увагу й податківці (БЗ 101.23, п. 3 листа № 13).
Хоча якщо від’ємне значення (чи його частина) є оплаченим, то за ним в останній квартальній декларації у межах ліміту можна заявити бюджетне відшкодування (п. 200.4 ПКУ). Тобто йдучи з кварталу, ви таке право теж не втрачаєте. Детальніше про бюджетне відшкодування див. «Податки & бухоблік», 2020, № 54, с. 17 і № 56, с. 25.
Якщо в липні мінус у ряд. 21
Якщо ж від’ємною вийде перша місячна липнева декларація, то «мінус» з її ряд. 21 доведеться розшифрувати (за періодами його виникнення) в додатку Д2.
У зв’язку з цим нагадаємо, що ані ПКУ, ані Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21, будь-яких правил розшифрування «мінуса» за періодами його виникнення не встановлено. Зважаючи на це, на практиці існують два підходи: традиційний і підхід, рекомендований податківцями (озвучений у листах ДФСУ від 22.07.2016 р. № 24830/7/99-99-15-03-02-17, від 22.07.2016 р. № 15908/6/99-99-15-03-02-15, від 07.09.2017 р. № 1859/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Детальніше про кожен див. у «Податки & бухоблік», 2018, № 13, с. 5. Яким підходом користуватися — вирішувати платникові (листи ДПСУ від 17.02.2020 р. № 635/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, від 04.02.2020 р. № 455/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).
Додаток Д2 за липень. Також зауважимо, що період виникнення «мінуса» податківці радили зазначати в таблиці 1 додатка Д2 у наступному числовому форматі (БЗ 101.24, лист ДФСУ від 05.12.2018 р. № 5110/6/99-95-42-03-15/ІПК):
— у гр. 2: дві цифри місяця, наприклад — 01, 02, 03 і т. д. (місячним платникам) або квартал — I, II, III, VI (квартальникам), а
— у гр. 3: чотири цифри року, наприклад — 2020.
Виходить, перейшовши на місяць, у липневому додатку Д2 спрощенці при розшифровці періоду мають використовувати місячний формат. А якщо якийсь «старий» мінус, що тягнеться з квартальних декларацій, програмне забезпечення у квартальному форматі не пропустить, то перевести його період у місячний формат.
УР та виправлення помилок
І про виправлення помилок. Як, перейшовши на місяць, виправляти помилки за колишні квартальні періоди — який cкладати уточнюючий розрахунок (УР): квартальний чи місячний? Який період, що виправляється (уточнюючий), зазначати в полі 03 УР?
Тут усе залежатиме від того, помилки якого періоду (квартальника або місячника) виправляються. Тобто в якій декларації помилилися — квартальній або місячній. Так:
— помилки за періоди квартальника, тобто в долипневих (квартальних) деклараціях доведеться по-старому виправляти квартальними УР. І раз УР складатиметься до помилкової квартальної декларації, то й періодом, що виправляється, у полі 03 УР залишиться квартал. Адже по-іншому програмне забезпечення його просто не пропустить. А ось
— помилки за місячні періоди (допущені в місячних деклараціях, починаючи з декларації за липень) почнемо виправляти місячними УР. Тому в полі 03 УР зазначатимемо уточнюваний (що виправляється) місяць.
Про те ж говорять і податківці (БЗ 101.23).
