Високі ризики блокування РК
Що стосується проблем з блокуванням мінусових РК, то ми їх на сторінках нашого видання висвітлювали неодноразово: читайте в «Податки & бухоблік», 2020, № 17, с. 31, № 31, с. 19 та № 54, с. 12.
Нагадаємо, що згідно з критерієм № 5 ризиковості операцій (див. у дод. 3 до Порядку № 1165*) мінусовий (зменшуючий) РК можуть заблокувати, якщо сума компенсації вартості товару/послуги, зазначена в мінусовому РК, поданому одержувачем (покупцем) для реєстрації в ЄРПН, перевищує суму різниці між обсягами придбання й обсягами постачання одержувачем товару такого коду УКТ ЗЕД (згідно із зареєстрованими з 01.01.2017 р. ПН/РК).
* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 р. № 1165.
Потрапити під цей критерій надто просто, особливо коли покупець вже раніше торгував товаром з таким кодом УКТ ЗЕД та у зв’язку з цим має за цим кодом товару на віртуальному складі в СЕА ПДВ від’ємні залишки. Адже тут при обрахунку обсягів постачань ніяк не враховується торговельна націнка, за якою покупцем реалізовувались товари конкретної позиції УКТ ЗЕД, через що часто й виникають за нею від’ємні залишки…
І тому згідно з цим критерієм податківці поголовно блокують мінусові РК. Такі зменшуючі РК на практиці також нерідко блокують, якщо покупець (або продавець) має ознаки ризикового платника ☹…
До того ж на мінусові РК не поширюються всі «відсікаючі» ознаки (див. п. 3 Порядку № 1165), у тому числі «500 тис», податкове навантаження, не рятує навіть прийнята фіскалами Таблиця платника…
Тобто
вірогідність того, що складений продавцем товару мінусовий РК може буде фіскалами заблокований (на будь-якій підставі), достатньо висока
Цим надто «грамотні» покупці-шахраї і користуються, заздалегідь прогнозуючи/знаючи, що виписаний продавцем при поверненні грошей РК на зменшення буде програмним забезпеченням (ПЗ) СЕА ПДВ заблоковано. Як і про те, що саме продавцеві доведеться займатися його розблокуванням, але тут без співпраці продавця з покупцем РК навряд чи розблокують…
Схема «намивання» регліміту
Отже тепер саме про дрібні ПДВшні шахрайства — розповімо вам, до яких маленьких хитрощів вдаються не дуже чисті на руку платники ПДВ.
Такі порочні особи, маскуючись під покупців, перераховують продавцю попередню оплату за якісь товари за договором купівлі-продажу/постачання. Законослухняний продавець зазвичай оформлює на всі отримані кошти ПН і реєструє їх в ЄРПН. Таким чином покупець «за власні гроші» одразу отримує право на ПК і збільшення регліміту для реєстрації своїх ПН/РК.
Потім від постачання товару покупець під якимось формальним приводом чи без такого відмовляється й вимагає від продавця повернення своїх грошей.
Нічого не підозрюючи, продавець повертає гроші й виписує мінусовий РК, щоб зменшити свої ПЗ. І ось тут покупець починає з ним «гратися». Тут бувають різні варіанти**, але частіше за все нечесні покупці розраховують на те, що при спробі реєстрації мінусового РК СЕА ПДВ зазвичай його заблокує (див. вище). І, на жаль, часто так воно й виходить: покупець надсилає РК для реєстрації в ЄРПН і програма фіскалів його блокує…
** Подеколи покупці просто не подають такі РК на реєстрацію, прикидаючись, що вони їх нібито не отримували, та користуючись неоднозначністю у питанні граничних термінів реєстрації таких РК…
Проблеми з розблокуванням мінусових РК багатьом відомі. І хоча реєстрацію таких РК блокують покупцю, але, як ми вже зазначали, розблоковувати їх (подавати документи тощо) повинен продавець. І тут йому без співпраці з покупцем зазвичай не обійтись, адже система блокує мінусові РК виходячи з даних за конкретними кодами УКТ ЗЕД на «віртуальному складі» саме покупця, а не продавця.
Але в наших випадках покупець «морозиться» і не докладає жодних зусиль, щоб допомогти продавцю розблокувати його мінусовий(ві) РК! Хоча якби покупець і докладав зусиль, разблокувати такі РК все одно надто важко…
Підіб’ємо підсумки.
Продавець витратив власні гроші на сплату ПЗ з ПДВ, яке завдяки такому покупцеві він отримав як «винагороду» без постачання товару, та ще й повернув покупцеві його гроші (інакше б він не зміг оформити мінусовий РК для зняття цих зайвих ПЗ). Окрім того, коли врешті-решт РК буде розблоковано, «на солодке» йому ще вилізе проблема з показником ∑перевищ з формули обрахунку регліміту для реєстрації ПН/РК***.
*** Докладніше щодо проблем з ∑перевищ читайте в «Податки & бухоблік», 2018, № 33, с. 7 та № 40, с. 10.
Покупець тут, звісно, у виграші. І хоча у той момент, коли він відмовився від постачання товару, йому потрібно зменшити нарахований за попередньою оплатою ПК, але
зайва сума регліміту буде за ним числитися аж до моменту реєстрації в ЕРПН мінусового РК
У підсумку в нього: і гроші повернули, і регліміт завищений. Така собі підленька дрібничка… ☹
Що робити
Як же продавцям убезпечити себе від таких ситуацій (і таких «покупців»)?
Одностороння відмова від договору. Давайте для початку подивимось, в яких випадках законодавство дозволяє покупцю односторонньо відмовитись від постачання товару.
У ст. 525 ЦКУ встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ті ж самі норми містяться і в ч. 1 ст. 188 ГКУ. Тобто в інших випадках сторони повинні досягати згоди або вирішувати це в судовому порядку.
Тому, перш за все, дивіться уважно, чи немає у тексті вашого договору якихось лазівок для покупця, щоб він міг відмовитись від прийняття товару (особливо, якщо форма договору запропонована покупцем).
Що стосується передбачених законом випадків, то тут не дуже-то багато підстав покупцю для відмови.
Зокрема, покупець має право відмовитися від договору в разі, коли:
— продавець відмовляється передати проданий товар (ч. 1 ст. 665 ЦКУ);
— приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк (ч. 2 ст. 666 ЦКУ);
— були істотно порушені вимоги до якості товару (виявлені недоліки, які не можна усунути, тощо) (ч. 2 ст. 678 ЦКУ);
— продавець у розумний строк не доукомплектував товар (ч. 2 ст. 684 ЦКУ, 270 ГКУ);
— протягом гарантійного чи інших строків, установлених обов’язковими для сторін правилами або договором, покупець виявив недоліки, не застережені продавцем, або фальсифікацію товару (ч. 1 ст. 708 ЦКУ).
Але найнеприємніша відносно наших ситуацій підстава для односторонньої відмови міститься у ч. 3 ст 612 ЦКУ. Там зазначено: якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Тобто, якщо продавець прострочить граничну дату постачання товару, то формально покупець має право, пославшись на цю норму, відмовитись від його прийняття (та ще й відшкодування збитків вимагати). Тому радимо продавцям зважати на цей момент і чітко обумовлювати в договорі реальні умови і терміни постачання, щоб їх дотримуватись і не давати приводу скористатись цим непорядному покупцю.
Майте на увазі ще такі норми, якими може скористатись хитромудрий покупець. Частина 1 ст. 670 ЦКУ передбачає: якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Тобто якщо ви у визначені договором граничні терміни не встигли поставити всю партію товару, то покупець має право відмовитись від вже одержаного товару і вимагати повернення грошей…
Тому якщо покупець ненадійний, краще визначте про всяк випадок в договорі, що він не має права односторонньо відмовитись від отримання товару у разі затримки постачання всього товару (або якоїсь його частини).
Примушуйте покупця. Якщо договірних або законодавчих підстав для відмови від договору немає, не піддавайтеся (!) на вмовляння (або незаконну вимогу) покупця повернути гроші і примушуйте його забрати товар. Адже правда (і закон) на вашому боці!
Або
вимагайте спочатку покупця залишити вам частину грошей у вигляді штрафу за відмову від договору, яких вистачить, щоб покрити можливі збитки, пов’язані з блокуванням мінусового РК
Якщо погодиться, оформіть таку згоду документально і решту грошей поверніть. Якщо мінусовий РК не заблокують, цей штраф (або його частину) можна за домовленістю повернути покупцеві. Тобто частину грошей можна використати як страховку («заставу») від можливих проблем з блокуванням РК.
Можна вдатися ще до такого варіанту. Запропонувати покупцеві, який відмовляється забрати товар, щоб він отримав товар хоча б за документами, а потім зустрічно «продав» його вам назад за іншим договором. Варіант не дуже то красивий. Але тоді блокувальні ризики, ймовірно, будуть нижчими. Може, одразу й не погодиться — але ж у вас його гроші…
А що робити тим, хто в це вже вскочив у халепу? Якщо РК вже заблокували і покупець співпрацювати для розблокування відмовляється, то тут, мабуть, якісь поради зайві. Хіба що «настукати» податківцям на такого «покупця»? На кшталт: написати листа в ДПСУ, що мінусовий РК було заблоковано «за сприяння» неблагонадійного покупця, оскільки покупець укладанням такого договору мав на меті не отримання товару, а ПДВшні вигоди у вигляді відображення ПК та штучного завищення суми регліміту.
Отже, будьте обережні і стережіться таких псевдопокупців. Та й, можливо, варто «рекламувати» цих нечесних осіб у соцмережах, у тому числі на різних економічних/бухгалтерських форумах, щоб їм життя малиною не здавалося…
