Річна фінзвітність: знання першої необхідності

Дотримуючись законів логіки, розпочнемо розгляд «фінзвітної» теми з азів, а саме згадаємо, хто, куди та в які строки подає фінансову звітність, яким є «фінзвітний комплект» для різних суб’єктів підприємництва та яких основних вимог до складання фінзвітності потрібно додержуватися.

1.1. Хто й кому подає фінзвітність

Відповідно до ст. 2 Закону № 996 і п. 1 Порядку № 419 фінзвітність за 2020 рік зобов’язані подати:

— усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності);

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності*.

* Представництва іноземних суб’єктів господарювання у цьому спецвипуску розглядати не будемо.

Фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність підприємства (крім суб’єктів держсектора) складають відповідно до (абзац другий п. 2 Порядку № 419)**:

** Залежно від того, які із цих стандартів застосовує підприємство.

— національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі — НП(С)БО) або

— міжнародних стандартів фінансової звітності*** (далі — МСФЗ).

*** Питання складання звітності за МСФЗ у цьому спецвипуску не розглядаємо.

У принципі, прийняти рішення про застосування МСФЗ може будь-яке підприємство, яке бачить у цьому доцільність (ч. 3 ст. 12¹ Закону № 996).

Проте є такі суб’єкти господарювання, для яких дотримання міжнародних стандартів є обов’язковим. Так, на сьогодні МСФЗ-зобов’язаними є (ч. 2 ст. 12¹ Закону № 996 і п. 2 Порядку № 419):

1) підприємства, що становлять суспільний інтерес, а саме:

— емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;

— банки;

— страховики;

— недержавні пенсійні фонди****;

**** Крім тих, які належать до мікро- і малих підприємств (див. табл. 1.1 ).

— інші фінансові установи****;

— великі підприємства (див. табл. 1.1);

2) публічні акціонерні товариства;

3) підприємства, що здійснюють діяльність у видобувних галузях. До них належать суб’єкти господарювання, що здійснюють види діяльності, зазначені в розділах 05 — 08 секції В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» КВЕД-2010 (див. лист Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18);

4) підприємства, що здійснюють господарську діяльність за такими видами:

— надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД-2010);

— недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД-2010);

— допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД-2010), крім допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД-2010).

Якщо ж ані з доброї волі, ані з примусу законодавства ви МСФЗ не застосовуєте, ваш головний орієнтир при складанні фінансової звітності — НП(С)БО.

Для цілей складання фінзвітності важливо, до якої категорії (великих, середніх, малих чи мікро-) належить підприємство. У табл. 1.1 покажемо, за якими критеріями розмежовує «масштабність» юросіб ч. 2 ст. 2 Закону № 996*.

* Зазначені критерії не стосуються бюджетних установ.

Таблиця 1.1. Класифікація підприємств відповідно до Закону № 996

Важливо! Для віднесення підприємства до певної категорії достатньо, щоб показники фінзвітності за попередній рік відповідали водночас щонайменше двом критеріям.

А як діяти, якщо за трьома критеріями підприємство потрапило до трьох різних категорій? Обирайте золоту середину. Наприклад, юрособа за кількістю найманих працівників є мікропідприємством, за вартістю активів — малим, а за сумою доходу — середнім (або великим). У цьому випадку підприємство вважатиметься малим (див. «Податки & бухоблік», 2018, № 103, с. 2).

Нагадаємо: юрособи долучилися до своєї групи на початку 2018 року (коли набрали чинності ці критерії) згідно з даними річної фінзвітності за 2017 рік. А отже, у 2020 році вони повинні були звірити орієнтири (оскільки минуло 2 роки — 2018-й та 2019-й). За наявності дворічної невідповідності категорію потрібно було змінити, орієнтуючись на показники річної фінзвітності за 2019 рік. Причому в разі потрапляння до категорії великих перейти на МСФЗ підприємство повинно було з 01.01.2020 р., а складати МСФЗ-звітність йому доведеться тільки починаючи з фінзвітності за 2021 рік*.

* Див. детальніше «Податки & бухоблік», 2020, № 30, с. 27.

А ось у підприємств, створених у 2018 та 2019 роках, у 2020 році однозначно зберігається первісно встановлена розмірність. Переглядати її не потрібно.

Суб’єкти господарювання, які контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, повинні скласти і подати консолідовану фінансову звітність за 2020 рік відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (ч. 1 ст. 12 Закону № 996). Але! Такі підприємства (крім тих, які становлять суспільний інтерес) можуть не подавати консолідовану фінзвітність, якщо разом з контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінзвітності не перевищують двох із трьох таких критеріїв:

— балансова вартість активів — до 4 млн євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — до 8 млн євро;

— середня кількість працівників — до 50 осіб.

Також, крім власної звітності, консолідовану фінансову звітність за 2020 рік повинні скласти і подати об’єднання підприємств. До такої звітності включають інформацію за всіма підприємствами, які входять до складу об’єднань, якщо це передбачено установчими документами таких об’єднань відповідно до законодавства (ч. 3 ст. 12 Закону № 996).

Річну фінансову звітність підприємства зобов’язані подати (ч. 1 ст. 14 Закону № 996 і абзац перший п. 2 Порядку № 419):

— органам, до сфери управління яких вони належать;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) згідно з установчими документами;

— органам державної влади та іншим користувачам відповідно до законодавства.

До останніх належать, зокрема, органи державної статистики й органи ДПСУ.

На необхідність подання платниками податку на прибуток квартальної та/або річної фінансової звітності до органу ДПСУ разом з відповідною декларацією із цього податку вказують п. 46.2 ПКУ та абзац чотирнадцятий п. 2 Порядку № 419. Роблять це за правилами, передбаченими для подання податкової декларації, і з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. Крім того, фінзвітність податківцям зобов’язані подати неприбуткові підприємства, установи й організації.

Причому наразі фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ПКУ).

А ось єдиноподатники груп 3 і 4 від подання фінзвітності до органів ДПСУ звільнені.

Важливо пам’ятати, що деякі підприємства законодавство зобов’язує оприлюднювати свою фінзвітність. Про кого йдеться, розповімо далі.

1.2. Оприлюднення річної фінансової звітності

Хто та в які строки повинен оприлюднювати свою річну фінзвітність (річну консолідовану фінансову звітність), установлює ч. 3 ст. 14 Закону № 996. Наочно цю інформацію ви можете побачити в табл. 1.2.

Таблиця 1.2. Строки та порядок оприлюднення фінзвітності

Наведений у табл. 1.2 перелік — вичерпний. Усі інші підприємства оприлюднювати свою фінансову звітність не зобов’язані.

Зверніть увагу: підприємства, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, повинні розкривати в примітках до річної фінзвітності значно більше інформації, ніж інші юрособи (див. розділ 6). Крім того, вони подають форму № 6 (див. розділ 7).

Важливо! Порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом загрожує адміністративною відповідальністю (див. табл. 1.4).

1.3. Звітний період і строки подання

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік* (ч. 1 ст. 13 Закону № 996).

* Нагадаємо: усі підприємства, за винятком мікропідприємств, непідприємницьких товариств (крім МСФЗ-зобов’язаних) і підприємств — єдиноподатників групи 3, подають також проміжну фінансову звітність за перший квартал, півріччя і 9 місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінзвітність може складатися за інші періоди.

У новостворених підприємств перший звітний період може бути менше 12 місяців, але не може бути більше 15 місяців (ч. 2 ст. 13 Закону № 996). Отже, підприємства, які були зареєстровані в період з 1 жовтня по 31 грудня 2020 року, річну фінансову звітність за цей період можуть не подавати.

Але! На практиці це здійснити не вийде в платників податку на прибуток. Річ у тому, що їм усе одно доведеться подати фінзвітність до органів ДПСУ за період починаючи з дати, на яку припадає початок обліку новоутвореного суб’єкта господарювання як платника податку, і закінчуючи останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, в якому відбулося взяття на облік (див. лист Мінфіну від 21.02.2017 р. № 11130-02-2/4779).

«Звичайна» річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним (абзац перший п. 5 Порядку № 419).

Оскільки 28 лютого 2021 року припадає на вихідний день (неділю), то граничний строк подання «звичайної» фінзвітності за 2020 рік — 1 березня 2021 року.

Інші строки встановлено для консолідованої фінзвітності. Так, річну консолідовану фінзвітність юрособи, які мають дочірні підприємства, подають не пізніше строків, передбачених законодавством для її оприлюднення (до 30 квітня або до 1 червня року, наступного за звітним, — див. табл. 1.2 на с. 5). А ось об’єднання підприємств подають консолідовану річну фінзвітність (якщо це передбачено установчими документами) не пізніше 15 квітня року, наступного за звітним.

Платники податку на прибуток (крім юросіб, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, — див. табл. 1.2) подають річну фінансову звітність до органів ДПСУ у строки, передбачені для подання декларації із цього податку (абзац перший п. 46.2 ПКУ, абзац другий п. 5 Порядку № 419), тобто за 2020 рік — не пізніше 1 березня 2021 року. Таким чином, у 2021 році «статистичні» строки подання «звичайної» річної фінзвітності збіжаться з «податковими».

Цікавий момент! При поданні фінзвітності в електронному вигляді окремо відзвітувати перед органами статистики не вийде, оскільки відправлена звітність буде доступна й податківцям. А отже, може статися, що фінзвітність і декларація з податку на прибуток будуть подані в різні дні. Зауважте: податківці не бачать проблеми, якщо фінзвітність в електронному вигляді як додаток до декларації з податку на прибуток вони отримають раніше, ніж саму декларацію (див. роз’яснення з підкатегорії 102.20.02 БЗ*).

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: zir.tax.gov.ua.

Що стосується платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність, то вони до 01.03.2021 р. повинні подати до органу ДПСУ тільки форми № 1 і № 2 (ще не перевірені аудитором). Повний же комплект фінзвітності (вже перевіреної) вони подають податківцям після аудиторської перевірки у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним** (абзац четвертий п. 46.2 ПКУ), тобто за 2020 рік — не пізніше 10.06.2021 р.

** Виходячи з роз’яснень податківців (див. листи ДПСУ від 09.06.2020 р. № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК і від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07, консультацію з підкатегорії 102.20.01 БЗ), разом зі звітністю доведеться подати й аудиторський висновок, хоча з п. 46.2 ПКУ такий обов’язок не випливає.

Датою подання фінансової звітності вважають день її фактичної передачі за належністю, а якщо вона надсилається поштою — дату отримання адресатом, зазначену на штемпелі підприємства зв’язку, яке обслуговує адресата (абзац перший п. 4 Порядку № 419).

1.4. Склад річної фінансової звітності

Фінансова звітність буває двох видів: повна і скорочена.

Повну фінзвітність подають усі підприємства, які застосовують національні стандарти, крім бюджетних установ і підприємств, що подають відповідно до законодавства скорочену фінзвітність. Її склад визначено п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1.

Скорочену за показниками фінансову звітність подають (ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1, п. 2 розд. І НП(С)БО 25)***:

*** Крім МСФЗ-зобов’язаних підприємств.

— мікропідприємства;

— малі підприємства;

— непідприємницькі товариства;

— представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;

— підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства (тобто юрособи — єдиноподатники групи 3 — п. 44.2 ПКУ).

У свою чергу, скорочена фінзвітність поділяється ще на два види: фінзвітність малого підприємства (форми № 1-м і № 2-м) і фінзвітність мікропідприємства (форми № 1-мс і № 2-мс). Відповідні форми та порядок їх складання наведено в НП(С)БО 25.

Склад фінзвітності-2020 для різних суб’єктів господарювання пропонуємо до вашої уваги в табл. 1.3.

Таблиця 1.3. Склад річної фінансової звітності

Зверніть увагу: суб’єктам, що застосовують НП(С)БО 25, надано можливість вибору. Так, згідно з п. 2 розд. II НП(С)БО 1 такі підприємства можуть самостійно визначати доцільність складання фінзвітності за повними формами, наведеними в згаданому стандарті (ця норма діє з 23.07.2019 р.). Тобто вони самі вирішують, за якою формою фінзвітності (скороченою чи повною) їм звітувати.

Але зауважте: обрати можна тільки між скороченою і повною фінзвітністю. Змінити малі форми на мікро- і навпаки не можна. Цього не передбачає жоден нормативний документ.

Майте на увазі: разом з річною фінзвітністю за 2020 рік великі та середні підприємства* зобов’язані подати ще й Звіт про управління (консолідований Звіт про управління). Його форму підприємства розробляють самостійно — нормативними документами вона не встановлена. Методичні рекомендації щодо складання такого Звіту затверджені наказом № 982. Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 8, с. 10.

* Середні підприємства мають право не відображати в такому Звіті нефінансову інформацію (ч. 7 ст. 11 Закону № 996, абзац восьмий п. 2 Порядку № 419).

Крім того, підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях або заготівлю деревини*** і при цьому становлять суспільний інтерес, повинні подавати Звіт про платежі на користь держави (консолідований Звіт про платежі на користь держави).

** Відповідно до листа Мінфіну і Держстату від 14.03.2018 р. № 35230-06-5/6959, № 04.3-07/22-18 це підприємства, які здійснюють діяльність, передбачену класом 02.20 «Лісозаготівлі» розділу 02 секції А КВЕД-2010.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність у видобувних галузях, розкривають свої звіти (консолідовані звіти) про платежі на користь держави щорічно, не пізніше 1 вересня року, наступного за звітним періодом, і забезпечують, щоб такі звіти залишалися публічно відкритими протягом щонайменше 3 років (ч. 1 ст. 12 Закону № 2545). Форми таких звітів затверджено постановою КМУ від 23.09.2020 р. № 858.

Заготівники деревини, що становлять суспільний інтерес, Звіт про платежі на користь держави повинні подавати разом з річною фінансовою звітністю (п. 2 Порядку № 419). Форма Звіту і порядок його складання затверджені наказом Мінфіну від 13.08.2020 р. № 499.

Майте на увазі: подавати вищезгадані звіти до органів ДПСУ податківці не вимагають. Раніше вони прямо говорили про відсутність такої необхідності в роз’ясненні з підкатегорії 102.20.02 БЗ***.

*** На сьогодні це роз’яснення переведене до складу недіючих у зв’язку з набранням чинності Законом № 466. Проте воно залишається актуальним, оскільки змін до ПКУ в цій частині внесено не було.

1.5. Правила складання фінзвітності

Тут наведемо основні принципи та правила підготовки фінзвітності.

1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України — гривні (ст. 5 Закону № 996). Проте на вимогу користувачів вона може бути додатково перерахована в інвалюту.

2. Форми повноформатної фінзвітності заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток — розділ IV форми № 2. Його складають у гривнях з копійками.

3. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів та зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними НП(С)БО або МСФЗ (п. 3 розд. IV НП(С)БО 1, п. 5 розд. I НП(С)БО 25).

4. Показники про податок на прибуток, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках (п. 5 розд. ІІ НП(С)БО 1).

5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток — випадки, коли така інформація була в попередньому звітному періоді (п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 1).

6. При складанні повноформатної фінзвітності можна додавати статті зі збереженням їх назви та коду рядка з переліку додаткових статей (див. додаток 3 до НП(С)БО 1). Але зауважте: для цього необхідно, щоб інформація була суттєвою, а оцінка статті могла бути достовірно визначена.

7. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розд. ІІ НП(С)БО 1).

8. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами попередньо проведеної інвентаризації активів та зобов’язань* (ст. 10 Закону № 996 і п. 12 Порядку № 419).

* Про річну інвентаризацію активів та зобов’язань див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 93.

9. Фінзвітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

Якщо бухоблік на підприємстві веде юрособа, що здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінзвітність підписують керівник підприємства (або уповноважена ним особа), а також керівник аудиторської/бухгалтерської фірми (або уповноважена ним особа). Такий порядок передбачений ч. 1 ст. 11 Закону № 996. Щоправда, у самих формах фінзвітності ця можливість поки не реалізована.

Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник (або уповноважена ним особа) та головний бухгалтер.

1.6. Відповідальність за порушення порядку подання фінзвітності

Коли можуть притягуватися до відповідальності посадові особи підприємства за порушення порядку подання та оприлюднення фінзвітності та які на сьогодні розміри адмінштрафів за такі порушення, розповімо в табл. 1.4.

Таблиця 1.4. Адміністративна відповідальність

Ваше підприємство — платник податку на прибуток або неприбутківець? Тоді пам’ятайте, що на сьогодні фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ПКУ). У разі неподання до органу ДПСУ фінзвітності податкова звітність не визнається податковою декларацією. Отже, неподання податківцям фінансової звітності (у тому числі й тієї, що підлягає оприлюдненню) призведе до накладення на підприємство штрафу, встановленого п. 120.1 ПКУ*. Він становить 340 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання. У разі вчинення тих же дій платником податків, до якого протягом року був застосований штраф за таке порушення, санкція становитиме вже 1020 грн.

* Підтверджують це й податківці в консультації, наведеній у підкатегорії 102.22 БЗ.

Але є й позитивний момент: адмінвідповідальності в цьому випадку не буде, оскільки КУпАП не передбачено право органів ДПСУ складати адмінпротоколи за неподання або несвоєчасне подання фінзвітності.