Висновок документа
Якщо за своєю суттю і згідно з первинними документами платник надає послуги з громадського харчування, то за такими операціями в гр. 3.3 підсумкової податкової накладної (ПН) зазначають код послуг із ДКПП*. При цьому коди товарів, використаних для постачання таких послуг (компоненти страв), у підсумковій ПН розписувати не треба
Приємно, що податківці вже не вперше висловлюються за можливість складання підсумкових ПН у громадському харчуванні з послуговим кодом (наприклад, 56.10 «Послуги ресторанів і пунктів швидкого харчування») в гр. 3.3. Схожі висновки звучали в листі ДПСУ від 18.02.2020 р. № 117/2/99-00-07-03-02-02 (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 64, с. 30). Зважаючи на специфіку ресторанного господарства (здійснення виробничо-торгової діяльності), фіскали визнають, що, по суті, надаються послуги. Тим паче що послуговий характер операцій і те, що діяльність у сфері ресторанного господарства є нічим іншим, як наданням споживачам послуг, підтверджує п. 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 219.
Тому хоча з 01.01.2020 р. для підсумкових ПН передбачений загальний порядок заповнення (тобто в них треба заповнювати усі графи і розшифровувати номенклатуру; п. 14 Порядку заповнення ПН, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 102, с. 2), таких правил цілком вдасться дотриматися, якщо ПН у громадському харчуванні заповнювати як на послуги. Адже при послуговому підході пономенклатурно усю реалізовану продукцію в підсумковій ресторанній ПН можна не розписувати, з чим погоджуються і податківці.
При цьому послугова спрямованість, як відмічають контролери, має підкріплятися первинкою. Зважаючи на це, нам уявляється достатнім, якщо, приміром, згадка про послугову виручку (тобто від реалізації послуг громадського харчування) фігуруватиме в первинних документах — прибуткових касових ордерах (ПКО). Адже чеки РРО, насправді, документи, перш за все, розрахункові, — первинними назвати їх складно. Та і п. 2.2 Положення № 88** при продажах за готівку прямо допускає, що первинний документ може складатися не рідше одного разу на день на підставі даних РРО, чеків тощо. Ось і виходить, що, як правило, саме ПКО (виписка банку) і буде повноцінним первинним документом для відображення отриманих грошових коштів в обліку.
Щоправда, якщо продаєте, наприклад, підакцизні пиво/алкоголь/тютюн, майте на увазі, що податківці останнім часом взялися зіставляти в харчуванні-роздробі підакцизні обсяги з даними ЄРПН. Тому якщо немає бажання відповідати на запити контролерів і пояснювати причину розбіжностей, то простіше закодувати в підсумкових ресторанних ПН хоча б підакцизні товари за окремими групами (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 98, с. 12). Тим паче що це не повинно викликати особливих складнощів. Адже підакцизні постачання вже і так з 01.08.2020 р. кодують кодами УКТ ЗЕД у чеках РРО (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 61, с. 13; № 56, с. 2 і № 29, с. 12).
