Нюанси «пальних» змін

Акцизний склад (і коли тара «до 5 л»)

Прибрали «технічне». Виправлення нормативних недоліків: у визначенні терміна «акцизний склад» уточнили, що таким не є паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої. Тут новелою є тільки те, що перед словом «обладнанні» прибрали слово «технічному», яке штучно звужувало цей виняток. Тепер цей виняток із «складу» поширюється на баки й при нетехнічному обладнанні/пристрої.

Зберігання в «до 5-літровій» (включно) тарі. З 29.12.2019 р. акцизним складом не є також приміщення або територія, у тому числі платника податку, де

Звертаємо тут особливу увагу на застереження, що пальне в «до 5-літровій» тарі повинно бути отримано тільки від виробника або від особи, що розфасувала його в таку дрібну тару. Виявлять при перевірці хоча б одну дрібну пляшечку з пальним, придбаним не у згаданих осіб, а у звичайного перепродавця, і проблеми з фіскалами (що загрожують мільйонним штрафом за нереєстрацію акцизного складу) зовсім не виключаються. Вважаємо, цю норму спеціально так прописали, щоб відловити тіньові обороти такого дрібнотарного пального, але чесним госпсуб’єктам від цього не легше.

Адже у низці випадків доведеться якось документально підтверджувати, що пальне, яке зберігається (що зберігалося) в «до 5-літровій» тарі, придбавалося саме у виробника або фасувальника. І якщо з першим хоч якось зрозуміло, то як підтвердити документально, що ваш продавець фасував¹ це пальне в тару? Крім випадків, коли про це буде зазначено на етикетці (чи в іншій товаросупровідній документації). Вважаємо, тепер доцільно обумовлювати/прописувати в договорах, щоб продавець-фасувальник такого пального чітко зазначав про це в товаросупровідній документації.

¹ На окрему увагу заслуговують питання, пов’язані з веденням обліку та оподаткування пальним акцизом у осіб, що фасують пальне в таку дрібну тару (але це вже за межами цієї статті).

Утім, коли ви вписуєтеся в граничний обсяг за ємностями (200 куб. м) й у річний граничний обсяг споживання пального (1 млн л)², можна цим підтвердженням нехтувати, оскільки акцизного складу у вас вже за цими «обсяго-витратними» ознаками не буде (адже ці винятки діють незалежно один від одного).

² Платникові ЄП групи 4 потрібно вписатися тільки в 1 млн л.

Реалізація пального (і заправлення техніки підрядника)

Обережно, пересувний склад! Дуже неприємні доповнення внесли в частині п.п. 14.1.212 ПКУ, що визначає термін «реалізація пального».

Згідно з новими змінами не вважаються реалізацією операції з фізичної передачі пального при використанні його госпсуб’єктами, що не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, яке передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким госпсуб’єктам виключно для потреб власного споживання або промислової переробки.

По-перше, ми вже зазначали, що термін «реалізація пального» підфіскалили тим, що тепер не вважається реалізацією використання пального для власних потреб або промпереробки госпсуб’єктами, які не є розпорядниками також акцизного складу пересувного (раніше було тільки стаціонарного). Тобто коли стаціонарного складу у госпсуб’єкта немає, а є тільки склад пересувний, то використання пального тільки для власних потреб тепер теж може спричинити реєстрацію платником акцизу! Водночас згідно з терміном (див. п.п. 14.1.224¹ ПКУ) розпорядником пересувного акцизного складу може бути тільки платник акцизного податку, проте фіскали цей момент у своїх роз’ясненнях часто-густо ігнорують і навішують цей статус усім підряд. ☹

Пальне — тільки від платників! Крім того, тепер у вищезгаданій частині п.п. 14.1.212 ПКУ з’явилося застереження про те, що

Інакше використання пального на власні потреби для них вважатиметься реалізацією пального! І такі госпсуб’єкти автоматично потраплять до платників акцизу!

Таким чином, тепер у споживачів пального тільки для власних потреб на порядку денному стала проблема про постійну перевірку статусу платників акцизу в усіх осіб, у яких вони придбавають пальне. І якщо ви точно не упевнені, що ваш продавець пального зареєстрований платником пального акцизу, то краще перевірити цей факт у Реєстрі платників акцизного податку. Інакше при податковій перевірці у вас можуть виникнути неприємності, коли виявиться хоча б один ваш постачальник неплатником. Вас фіскали можуть звинуватити в нереєстрації платником акцизу (та ще й спробувати виписати штраф 1 млн за нереєстрацію акцизного складу).

На наш погляд, це застереження не повинне стосуватися тих випадків, коли придбавається і використовується для власних потреб пальне в «до 5-літровій» тарі (а ним, зазвичай, торгують неплатники акцизу!). Адже в п.п. 14.1.212 ПКУ для «до 5-літрової» тари передбачений окремий виняток, який, на нашу думку, повинен охоплювати й операції з використання пального в такій тарі будь-якими (!) госпсуб’єктами, у тому числі й для власних потреб.

Заправлення техніки підрядника. Усі пам’ятають про стару проблему (яка третирувала сільгоспників і не лише їх!): фіскали «наїжджали» на госпсуб’єктів, що заправляли техніку підрядника, з вимогами реєструватися платниками акцизу. Мовляв, такі заправлення — це реалізація пального³. Тепер цю проблему законотворці спробували врегулювати так.

³ Детальніше про це див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 85, с. 11; 2016, № 37, с. 3, № 77, с. 19 і № 91, с. 22.

Але! Тільки при одночасному виконанні низки умов. Див. ці умови в пп. «а», «б» і «в» передостанньої частини п.п. 14.1.212 ПКУ.

Ця норма прописана досить недбало. Уже в першій фразі незрозуміло, що за договором підряду здійснюється: заправлення техніки чи роботи?.. За логікою — йдеться, безумовно, про роботи. Далі — більше! Ця норма писалася, щоб замовників не реєструвати платниками акцизу, але п.п. «а» говорить про операції (реалізації пального, а також — бензолу на експорт), які можуть проводити тільки платники акцизу!? Ну, і «до чого тут ці дурниці»?..

З п.п. «б» випливає, що це послаблення стосується не лише сільгоспників, а й лісовиків, гірничих добувачів копалин і будівельників доріг. І ось чому цю норму на звичайних будівельників не поширили? Адже їх ця проблема турбує не менше, ніж сільгоспників. Співчуваємо. ☹

Умова про користування або володіння замовником землею, мабуть, покликана виключити із схеми «субпідрядних» суб’єктів.

Крім того, у п.п. «б» зазначено, що техніка, яка заправляється, повинна «належати іншим особам». Тобто якщо це — техніка самого замовника, яку він передав підрядникові в оренду, то замовник опиниться «за бортом» і для нього таке заправлення «своєї» техніки вважатиметься реалізацією пального!

Ну й пам’ятайте: оскільки в цьому «підрядному» послабленні йдеться про «різновид» витрачання пального на власні потреби замовника, то таке пальне повинне ним придбаватися тільки в платників акцизу (див. вище)! Інакше штрафних неприємностей не уникнути.

Товари без конкретних кодів і «зведені газові» коди

«Абстрактні» підакцизні товари. До платників акцизу потрапили ті, хто як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ) — із запаленням від стиску, з іскровим запаленням, з кривошипно-шатуновим механізмом — використовує товари, коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені в п.п. 215.3.4 ПКУ⁴. Звісно, й об’єкт оподаткування акцизом (див. п.п. 213.1.13), і перелік підакцизних товарів доповнили такими «абстрактними» товарами. На них установили єдину ставку: 213,5 євро за 1000 л.

⁴ Виняток — лише для природного газу в газоподібному стані (за кодом 2711 21 00 00 УКТ ЗЕД). Нагадаємо також, що в п.п. 215.3.4 наведений перелік підакцизного пального.

Датою виникнення ПЗ з акцизу з таких товарів згідно з п. 216.13 ПКУ є дата використання (!) цих товарів (продукції) як пального для транспортних засобів, або обладнання, або пристроїв. Виходячи з такого формулювання вважаємо, що це має бути не дата заправлення транспорту (чи інша) таким «абстрактним» пальним, а дата його фактичного використання/спалювання у ДВЗ (що оформляється його списанням за актом чи іншим документом).

Зауважте, що на практиці таке «абстрактне» пальне можуть використовувати госпсуб’єкти, як уже зареєстровані платниками акцизу, так і не зареєстровані. У зв’язку з цим нововведенням і першим, і другим слід перевірити:

При виявленні таких фактів доведеться сплачувати з обсягів цього «пального» акциз, а іншим (неплатникам) ще й потрібно буде заздалегідь зареєструватися платниками акцизу. Тож терміново проінвентаризуйте те, чим ви заправляєте ДВЗ! І — або припиніть такі «абстракції» використовувати, перейшовши на товари з чіткими кодами з п.п. 215.3.4 ПКУ, або платіть із них акциз.

Оскільки такі «абстрактні» товари у СЕАРП не потрапляють, то податковий облік і звітність за ними поки не зрозумілі. Також поки не ясно, чи потрібно фактичне використання такого «пального» відображати/оформляти АН?..

«Зведені газові» коди. Підпункт 230.1.3 ПКУ усі скраплені гази (з кодами УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10), на які встановлені однакові ставки акцизу, наказує враховувати в усіх електронних документах (довідках, заявках, АН/РК тощо) за умовним кодом 2711! Поки не зрозумілий механізм їх об’єднання в податковому обліку в тих платників, через яких проходить по декілька кодів таких газів. Оскільки ця норма діє з 29.12.2019 р., то, мабуть, вже з цієї дати в АН/РК потрібно було зазначати загальний код 2711. І для цілей складання акцизної декларації за грудень-2019 потрібно використати загальний код та на 01.01.2020 р. об’єднати всі залишки. Утім, незрозуміло ще, як фіскали з цією метою переналаштували ПЗ СЕАРП, і що вони роз’яснять щодо цього...

Лічильники і зведення

Лічильники. У п.п. 230.1.2 ПКУ наведено дивне застереження, що ємності для скраплених газів (коди яких див. вище) також можуть бути (???) обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального в резервуарі. Як розуміти це «також можуть бути», важко сказати, механізм застосування цієї норми не прописаний. Чи то це альтернатива іншим рівне- і витратомірам, чи то на додаток до них (спантеличує слово «також»)?..

Крім того, змінили норму п.п. 230.1.2 ПКУ про те, що акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання і реалізація пального, яке отримується і реалізовується виключно в тарі виробника без зміни розфасування, а також скрапленого природного газу, бензолу та метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками. У ній «тару виробника» замінили на «споживчу тару»⁵, що ліберально розширює цей виняток.

⁵ Нагадаємо, що термін «споживча тара» визначений у Порядку оплати послуг із збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затвердженому постановою КМУ від 09.07.99 р. № 1225.

Зведення. Ми вже писали про те, що ті, хто використовує пальне винятково для власних потреб або переробки, тепер можуть формувати за кожним акцизним складом дані про обсяги обороту пального за звітний календарний місяць.

Тобто якщо узяли хоча б грам чужого пального на зберігання (чи хоча б грам реалізували) — зведення мають бути щоденними. А штраф, нагадаємо, — 1000 грн. за один ненадісланий документ (п. 128¹.3 ПКУ)!

АН і регліміт

Зведені АН. Тут є ще такий момент. У п. 231.3 ПКУ для цілей виписування зведених АН у випадках забезпечення безперервного постачання повернули стару редакцію, виключивши слова «суб’єктам господарювання», тобто тепер у таких ситуаціях зведені АН можна складати також і при постачанні пального негоспсуб’єктам.

АН в одному примірнику. Додався ще такий випадок для складання АН в одному примірнику: при реалізації пального в споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно). Це стосується, мабуть, лише виробників і тих, хто фасує пальне в таку дрібну тару. Тому що для інших це вже буде не реалізація.

Регліміт. Норму останнього абзацу п. 232.2 ПКУ про те, що в платника акцизу на обсяги пального, отриманого на роздрібних АЗС (АГЗС), показник ∑АНаклОтр (і відповідно — регліміт) не збільшується, замінили, розписавши її на такі ситуації.

Тепер ∑АНаклОтр (і регліміт) в отримувача не збільшується на обсяги пального, що реалізується йому:

— з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки в паливний бак транспортного засобу або в тару споживача;

— з акцизного складу, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки в паливний бак транспортного засобу⁶;

⁶ Чому тут уже забули «тару споживача»? Не зрозуміло. Адже і в цих випадках теж можуть заливати пальне не лише у баки, а й у каністри тощо.

— з акцизного складу пересувного в паливний бак транспортного засобу, обладнання або пристрою**.

Тобто в усіх цих випадках пальне має залишити СЕАРП і отримувачеві не потрібно складати АН на його використання!

Ми ще не торкнулися низки цікавих моментів, чи то через їх вузьку специфіку (авіапальне тощо), чи то через втрату актуальності до дати виходу статті. Наприклад, для того, щоб ввести в СЕАРП залишки пального на 01.07.2019 р., які не встигли внести вчасно, заяву фіскалам потрібно було подати до 20.01.2020 р. Тому ми цю цікаву норму — п. 29 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ вже не зачіпали. А про зміни у сфері ліцензування читайте у попередній статті.