Декларація з податку на прибуток: основні моменти

Перш ніж приступити до заповнення декларації з податку на прибуток, нагадаємо основні вимоги до її складання і подання. Тому спершу поговоримо про те, хто, куди, в який строк та якими способами подає декларацію з податку на прибуток, а також пригадаємо загальні правила заповнення і подання цієї податкової звітності.

1.1. Форма декларації

Передусім зазначимо, що практично для всіх платників податку на прибуток установлена одна загальна (універсальна) форма декларації — затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 467). За допомогою цієї форми звітують і квартальники, і річники; і звичайні, і специфічні платники цього податку. При цьому підприємства з особливим статусом платника податку на прибуток у полі 9 вступної частини декларації проставляють відмітку про належність до відповідної категорії: банк, страховик, постійне представництво нерезидента тощо (див. лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17).

Важливо! Нещодавно наказом № 481 форму декларації було підкориговано. Цей наказ набув чинності 20.12.2019 р., крім змін у полі для відміток про додатки та нового додатка ПП, які чинні з 01.01.2020 р. По суті, декларацію вкотре «причесали» під норми ПКУ.

Згідно з п. 46.6 ПКУ нову форму декларації слід було б подавати за періоди 2020 року. Однак податківці рекомендують звітувати за допомогою оновленої форми вже за 2019 рік (див. за посиланням: tax.gov.ua/media-tsentr/novini/ 402372.html). Тому у спецвипуску будемо розглядати оновлену форму декларації.

Проте, зауважте, що за іншими (спеціальними) формами звітують:

1) «нульовики», які застосовують ставку податку на прибуток 0 % на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Згідно з п. 49.2 цього Кодексу вони звітують за допомогою річної Спрощеної податкової декларації, затвердженої постановою КМУ від 09.08.2017 р. № 592;

2) нерезиденти, які провадять діяльність на території України через постійні представництва і при цьому визначають суму оподатковуваного прибутку за особливими правилами (на підставі окремого балансу або розрахунковим шляхом), — згідно з абзацами другим і третім п.п. 141.4.7 ПКУ. Відповідно до наказу Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544 залежно від способу визначення оподатковуваного прибутку вони подають:

— Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності або

— Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7;

3) неприбуткові організації (НПО), які відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ. Згідно з п. 46.2 і п.п. 133.4.7 ПКУ за підсумками року вони подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469).

Проте в цьому спецвипуску ми зосередимося виключно на декларації для звичайних платників податку на прибуток, залишивши спеціальні форми звітності «за кадром».

1.2. Хто подає декларацію

Декларацію з податку на прибуток за підсумками року подають:

1) платники податку на прибуток юрособи- резиденти (п. 133.1 ПКУ), зокрема:

— квартальники-високодохідники, які звітують щоквартально й у тому числі за рік (п. 137.4 ПКУ);

— річники-малодохідники, для яких звітним (податковим) періодом є календарний рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).

Нагадаємо: платників податку на прибуток поділяють на високодохідників і малодохідників залежно від розміру бухгалтерського доходу за звітний рік. Так, якщо дохід (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 млн грн., підприємство є високодохідником. Інакше — малодохідником (п. 133.4 ПКУ);

— сільгоспники. Щоправда, після скасування з 01.01.2017 р. спецрежимної ст. 209 ПКУ податківці спершу перестали визнавати для таких платників особливий річний період «з липня по червень». А потім і зовсім стали підводити сільгоспників під загальні правила оподаткування, тобто поділяти їх як звичайних платників податків (за 20-мільйонним критерієм) на високодохідників/ малодохідників і вимагати подання квартальних/річних декларацій у загальному порядку (див. консультацію в підкатегорії 102.20.01 БЗ*).

* База знань, розміщена на офіційному сайті ДПСУ: zir.tax.gov.ua.

У зв’язку із цим зауважте: сільгосп-відмітку в полі 9 вступної частини декларації за 2019 рік не проставляють, оскільки вона передбачена тільки для тих сільгоспників, які обирали особливий звітний річний період «з липня по червень» (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 р. № 16989/7/99-99-15-02- 01-17). А у 2019 році це зробити було неможливо; 2) новостворені платники (зареєстровані протягом звітного (податкового) року). Для них перший звітний період установлено річним (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ). Тому вперше вони звітують шляхом подання річної податкової декларації — за період діяльності у звітному (податковому) році (тобто з дати реєстрації до кінця 2019 року).

Майте на увазі: так само, як новостворені, уперше подають річну декларацію колишні єдиноподатники, які стали у звітному 2019 року (навіть із 1 січня) платниками податку на прибуток. Таких новоспечених прибутківців зараховують до «новачків». Отже, з урахуванням п.п. «а» п. 137.5 ПКУ вперше їм необхідно відзвітувати і сплатити податок на прибуток за підсумками першого «прибуткового» року, подавши річну декларацію за період перебування на загальній системі (див. підкатегорію 102.11 БЗ);

3) прибутківці, які ліквідувалися (річники, які ліквідувалися протягом звітного року, або квартальники, які ліквідувалися в IV кварталі). Останнім звітним (податковим) періодом для таких платників є період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 ПКУ). Тому подати останню декларацію їм потрібно за останній звітний рік/квартал. Хоча якщо ліквідація припала на середину кварталу/року, останню декларацію можна було подати й раніше — до закінчення кварталу/року, проте не пізніше загальних граничних строків, установлених п. 49.18 ПКУ (див. підкатегорію 102.20.01 БЗ);

4) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України і визначають оподатковуваний прибуток у загальному порядку (абзац перший п.п. 141.4.7, п. 133.2 ПКУ);

5) НПО-порушники (неприбуткові організації, які порушили у звітному році НПО-умови з п. 133.4 ПКУ, зокрема допустили нецільове використання доходів). Вони з місяця, що настає за місяцем порушення, переходять у прибутківці й далі до кінця року порушення (тобто до 31 грудня включно) повинні звітувати як звичайні платники податку на прибуток — щоквартально (наростаючим підсумком) і за рік;

6) «нульовики»-порушники. Якщо такі платники в будь-якому звітному періоді не дотримувалися показників щодо доходу, середньооблікової чисельності чи середньої заробітної плати працівників або виплатили дивіденди (тобто порушили хоча б один критерій, зазначений у п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), вони зобов’язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ, і подати за такий період звичайну декларацію з податку на прибуток у порядку, визначеному ПКУ (п. 3 Порядку № 592);

7) особи (неплатники податку на прибуток, які виступають як податкові агенти), які протягом звітного року виплачували доходи із джерелом походження з України нерезидентам-юрособам* та оподатковували їх за українськими правилами з утриманням податку на доходи нерезидента або за правилами міжнародних договорів (пп. 141.4 і 134.1.3 ПКУ).

* Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам, оподатковуються ПДФО за правилами п. 170.10 ПКУ (див. підкатегорію 102.16 БЗ).

Такі особи повинні відзвітувати про нерезидентські виплати і подати контролюючим органам декларацію з податку на прибуток тільки (!) із заповненими рядками 23 — 25 і додатком ПН / додатками ПН (якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам).

Зокрема, таку декларацію про нерезидентські виплати за підсумками 2019 року подають:

— НПО разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (див. підкатегорію 102.04 БЗ);

— платники єдиного податку (як юрособи, так і підприємці, п. 297.5 ПКУ). Про те, що їм декларацію необхідно подавати саме за підсумками року, у своїх останніх консультаціях говорять і податківці (див. підкатегорії 108.05 і 107.05 БЗ, листи ДФСУ від 17.09.2019 р. № 278/6/99-00-07-02-02-15/ІПК і від 06.09.2019 р. № 42/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). До речі, у такому разі в полі 9 вступної частини декларації проставляється відмітка про те, що декларація з податку на прибуток надходить від «платника єдиного податку»;

— ФОП-загальносистемники та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Такі особи також повинні утримувати податок з доходів нерезидентів (так званий податок на репатріацію) і подавати прибуткову декларацію з додатком ПН, якщо виплачували дохід нерезиденту (див. підкатегорію 107.05 БЗ).

На щастя, податківці більше не вимагають утримувати податок на репатріацію і звітувати про це шляхом подання прибуткової декларації від звичайних фізосіб (громадян-непідприємців). Як роз’яснюють контролери з посиланням на УПК № 181 (див. підкатегорію 102.16 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 92, с. 28), ПКУ не визначений порядок оподаткування доходів із джерелом походження з України, виплачених нерезиденту-юрособі звичайним громадянином (несамозайнятою особою).

1.3. Порядок подання

Строк подання декларації

З податку на прибуток установлено два звітні періоди: квартал (п. 137.4 ПКУ) і рік (п. 137.5 ПКУ). При цьому проміжні декларації за I квартал, півріччя, три квартали квартальники повинні подавати протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 ПКУ).

А ось річну декларацію і річники, і квартальники подають в один і той же строк — протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3, 49.18.6 ПКУ). Оскільки останній день строку подання декларації за 2019 рік припадає на суботу 29 лютого, то граничний строк переноситься на понеділок 2 березня 2020 року (п. 49.20 ПКУ). Таким чином,

При цьому, як вимагає п. 57.1 ПКУ, сплатити задекларований у річній декларації податок слід протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації, тобто не пізніше 10 березня 2020 року.

Щоправда, з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові ВСУ від 09.06.2015 р. у справі № 21-18а15, можна спробувати довести, що граничний строк сплати припадає на 12 березня 2020 року. Адже, на думку слугів Феміди, у разі перенесення граничного строку подання декларації зсувається й відлік 10-денного строку для сплати податку.

Але цей варіант усе ж краще залишити на крайній випадок. Річ у тому, що спочатку податківці з таким перенесенням строку сплати погоджувалися (див. лист ДФСУ від 09.10.2015 р. № 21492/6/99-99-15-04-02-15), але зараз вони не поділяють цього підходу (див. консультацію в підкатегорії 129.04 БЗ). Тому щоб не виникало суперечок із контролерами, краще сплатити річний податок заздалегідь — не пізніше 10 березня.

Куди подавати

1. Загальний випадок. У загальному випадку декларацію з податку на прибуток подають до податкового органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ПКУ). Тобто до контролюючого органу за місцезнаходженням платника (так зване основне місце обліку, п. 1.4 Порядку № 1588).

2. Зміна місцезнаходження. А що коли у звітному періоді підприємство змінило своє місцезнаходження? У такому разі згідно з правилами, встановленим ч. 8 ст. 45 БКУ і п. 10.13 Порядку № 1588, сплачувати податок до закінчення поточного бюджетного року (тобто до 31 грудня) платник повинен за місцем попередньої реєстрації. У зв’язку із цим до кінця поточного року платник обліковується одночасно:

— у податковому органі за попереднім місцезнаходженням (у якому основне місце обліку змінюється на неосновне) — із зазначенням того, що він залишається платником податків до кінця року, і

— у податковому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — із зазначенням того, що він стане платником з наступного року.

Тому до закінчення поточного бюджетного року подавати декларації з податку на прибуток і сплачувати цей податок також необхідно за попереднім місцезнаходженням (неосновним місцем обліку). А вже починаючи з 1 січня наступного року — за новим місцезнаходженням (основним місцем обліку). На це податківці вказують у консультації з підкатегорії 102.20 БЗ і листі ДФСУ від 28.09.2018 р. № 4251/6/99-99-08-01-01-15/ІПК.

Оскільки подати річну декларацію з податку на прибуток за 2019 рік і квартальники, і річники повинні не пізніше 2 березня 2020 року (тобто вже наступного бюджетного року), то підприємства, які у 2019 році змінили адресу, річну декларацію подають за новим місцезнаходженням.

3. Переведення у великі платники податку. Щорічно контролюючі органи формують Реєстр великих платників податку на наступний рік (п. 64.7 ПКУ). Реєстр великих платників податку на 2020 рік затверджений наказом ДПСУ від 26.09.2019 р. № 98 (розміщений за посиланням: officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/393222.html).

Припустимо, платник відповідає критеріям, визначеним п.п. 14.1.24 ПКУ, і включений до Реєстру великих платників податку на відповідний рік. Тоді його з початку податкового (календарного) року, на який сформовано Реєстр, переводять на облік до контролюючого органу, що здійснює супроводження великих платників податку. Цей орган стає для платника основним місцем обліку (п.п. 20.1.25 ПКУ, п. 10.22 Порядку № 1588). Після такого переведення, тобто з початку податкового року, подавати декларації з податку на прибуток платнику потрібно за новим місцем обліку (п. 64.7 ПКУ, підкатегорія 102.20.02 БЗ, лист ДФСУ від 21.03.2018 р. № 8319/7/99-99-12-03-03-17). Детальніше про перехід у великі платники див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 90, с. 15.

Якщо ж, навпаки, підприємство виключили з Реєстру великих платників із 2020 року, річну декларацію з податку на прибуток за 2019 рік воно повинно подати до податкового органу за своїм місцезнаходженням. Адже з початку поточного року такий орган знову стає для платника основним місцем обліку.

Способи подання декларації

Способи подання податкової декларації до податкових органів визначені ст. 49 ПКУ і залежать від «масштабу» підприємства (див. табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Способи подання декларації з податку на прибуток в податкові органи

Зауважте! Для цілей ст. 49 ПКУ (тобто для визначення способу подання податкової звітності) застосовують бухоблікові критерії віднесення підприємств до відповідної категорії, встановлені ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік (див. підкатегорію 129.03 БЗ). Про розмежувальні критерії та поділ підприємств на мікро-/малі/середні/великі див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 101, с. 3, № 81, с. 5 та № 62, с. 6.

1.4. Загальні правила заповнення

При складанні декларації з податку на прибуток за 2019 рік пам’ятайте про такі правила:

— декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.

Тому просто перенести дані з фінансової звітності (яка заповнюється в тисячах гривень без десяткових знаків — для повної фінзвітності або в тисячах гривень з одним знаком після коми — для спрощеної фінзвітності) не вийде. Для заповнення декларації потрібно взяти дані про дохід і фінрезультат більш точні — з регістрів бухобліку (у гривнях), тобто ще до округлення у «фінзвітні» тис. грн. (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ);

— декларацію заповнюють українською мовою (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 р. № 2704-VIII);

— декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Без обов’язкових реквізитів вона втратить статус податкової декларації. У тому числі до обов’язкових реквізитів належать відмітки про додатки, які подають із декларацією, — не забувайте про їх проставляння;

— заповненню підлягають усі рядки декларації та її додатків. За відсутності показників у відповідних рядках декларації або додатків ставлять прочерки (залишають порожніми в електронній формі);

— якщо заповнені рядки декларації, до яких передбачено подання додатків, то з декларацією подають і додатки. Майте на увазі, що додатків ПН може бути декілька (якщо дохід виплачувався кільком нерезидентам). Тому в заключній частині декларації зазначають кількість поданих додатків ПН.

Додатки до рядків декларації, не заповнені через відсутність операцій (показників), не подаються (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ). Проте якщо рядок декларації за розрахунком вийшов нульовим (порожнім), але є дані, які необхідно при цьому показати в додатку (наприклад, бухгалтерська амортизація дорівнює податковій, інших різниць немає і значення ряд. 03 додатка РІ дорівнює нулю), то додаток (у цьому випадку додатки РІ та АМ) до такого порожнього рядка подати доведеться;

— зауважте, що додатком до декларації є і фінзвітність. Її подають абсолютно всі платники. Причому згідно із наказом № 481 з 01.01.2020 р. у заключній частині декларації в спецполі ФЗ додалися поля для відмітки про те, яку фінзвітність (за П(С)БО чи МСФЗ) подаємо.

Також не забувайте, що строки подання фінзвітності випереджають прибуткові. Адже річну фінзвітність потрібно подати органам статистики не пізніше 28 лютого 2020 року (п. 5 Порядку № 419). Хоча при поданні фінзвітності через «Єдине вікно» вона потрапить одночасно і до статистики, і податківцям (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ). Тому при електронному способі подання традиційно першою подається річна фінзвітність, а потім — річна декларація (з відміткою «+» про подану фінзвітність у спецполі ФЗ і відмітками про подані форми). Детальніше про подання фінзвітності див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 101;

— увага прибутківці-пільговики! У зв’язку з набранням чинності наказу № 481 з 01.01.2020 р. у декларації з податку на прибуток з’явився новий додаток ПП «Інформація про суми податкових пільг» (див. с. 90). У ньому пільговики повинні будуть наводити відомості про пільги з податку на прибуток. Нагадаємо: з 01.01.2020 р. універсальний Звіт про суми податкових пільг (форма якого була наведена в додатку до Порядку № 1233), що об’єднував у собі інформацію про пільги з усіх податків/зборів, скасовано (див. постанову КМУ від 31.10.2018 р. № 891).

Щоправда, швидше за все, податківці будуть наполягати на поданні пільгового Звіту востаннє за підсумками 2019 року (щоб закрити «по-старому» дані про пільги загалом за останній рік), а новий додаток ПП вимагатимуть залізно подавати вже зі звітних періодів 2020 року.