Купуємо рухоме майно

3.1. Придбаваємо автомобіль

Організаційні питання

Укладаємо договір. Договір купівлі-продажу автомобіля між фізичною та юридичною особою має бути оформлений у письмовій формі (п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦКУ). Обов’язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля цивільне законодавство не вимагає.

Пенсійний збір при придбанні автомобіля. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачує покупець у разі придбання легкових автомобілів при одночасному виконанні двох умов (п. 7 ст. 1 Закону № 400):

1) відбувається перехід права власності на автомобіль;

2) автомобіль підлягає першій державній реєстрації в Україні.

Під першою реєстрацією транспортного засобу розуміють реєстрацію, яка здійснюється уповноваженими державними органами щодо транспортного засобу в Україні вперше (п.п. 14.1.163 ПКУ). Не вважається першою реєстрація транспортного засобу, який раніше був, у тому числі тимчасово, зареєстрований на території України або перебував на відомчому обліку (п. 1.3 Інструкції № 379).

Із цього випливає, що при придбанні «уживаного» автомобіля, який уже був зареєстрований на території України, сплачувати пенсійний збір не потрібно. Більше про сплату пенсійного збору при придбанні автомобіля див. у «Податки & бухоблік», 2019, № 67, с. 3.

Державна реєстрація автомобіля. Її здійснюють у сервісному центрі МВС протягом 10 діб після придбання автомобіля (п. 7 Порядку № 1388).

Транспортний податок. Цей податок доведеться сплачувати, якщо підприємство купує легковий автомобіль не старше 5 років, середньоринкова вартість якого більше 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2021 році — 2250000 грн) (п.п. 267.2.1 ПКУ). Ставка податку — 25000 грн на рік.

Отримати інформацію про середньоринкову вартість, а також про перелік автомобілів, що підлягають обкладенню транспортним податком у поточному році, можна на офіційному сайті Мінекономіки (me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice).

Якщо місяць придбання автомобіля і місяць його держреєстрації не збігаються, сплата податку здійснюється з місяця держреєстрації (див. підкатегорію 110.05 БЗ).

Майте на увазі: підприємство — платник транспортного податку повинно подати до органу ДПСУ відповідну декларацію протягом місяця з дня, в якому виникло право власності на придбаний автомобіль (п.п. 267.6.4 ПКУ). Виняток із загального правила — такий автомобіль був проданий у місяці його придбання. У цьому випадку обов’язок з подання декларації та сплати транспортного податку «відпадає» (див. підкатегорію 110.05 БЗ). Більше про транспортний податок див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 8, с. 23.

Обмеження готівкових розрахунків. Якщо продавець і покупець обрали готівкову форму розрахунків при придбанні автомобіля, їм потрібно враховувати обмеження, встановлене п.п. 2 п. 6 Положення № 148. Воно вимагає, щоб готівкові розрахунки між суб’єктом господарювання і фізичною особою здійснювалися протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в сумі, що не перевищує 50000 грн. Детальніше про обмеження готівкових розрахунків ви можете дізнатися зі спецвипуску «Податки & бухоблік», 2019, № 41, с. 65.

Оподаткування доходу фізособи

Згідно з п.п. 164.2.4 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном. Щоб дізнатися, яка саме частина доходів фізособи-продавця обкладатиметься ПДФО, потрібно звернутися до ст. 173 ПКУ.

Так, п. 173.2 ПКУ свідчить, що не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податків від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

В іншому випадку (наприклад, коли фізособа продає автомобіль, що не є легковим, або реалізує легковий автомобіль не вперше у звітному (податковому) році) обкладення ПДФО не уникнути.

Щодо утримання ВЗ з доходів від продажу автомобіля діють ті самі правила, що і для ПДФО (пп. 1.2 і 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тобто в разі коли дохід обкладається ПДФО, з нього слід утримати й ВЗ. Згодні із цим і фіскали (див. роз’яснення в підкатегорії 126.02 БЗ).

Як бачите, один з ключових моментів в оподаткуванні доходу фізособи від продажу — це вид автомобіля, що продається: легковий чи нелегковий. Давайте розберемо це детальніше.

Придбання легкового автомобіля. Автомобіль є легковим, якщо він за своєю конструкцією й обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше 9, включаючи місце водія (ст. 1 Закону № 2344).

Як ми вже з’ясували, при продажу вперше протягом року легкового автомобіля оподатковуваний дохід у фізособи не виникає. При цьому неважливо, чи були в такої фізособи наступні продажі легкових автомобілів у цьому році.

Тобто

При цьому дохід від другого продажу обкладають ПДФО за ставкою 5 %, а від третього і подальших — за ставкою 18 % (абзаци другий і третій п. 173.2 ПКУ). Підтверджують це й податківці в роз’ясненні з підкатегорії 103.22 БЗ.

А ось ВЗ другий і наступні продажі обкладають за стандартною ставкою 1,5 %.

Зверніть увагу: дохід від першого протягом року продажу «легковичка» оподатковувати не доведеться, якщо до цього фізособа отримувала дохід від продажу іншого об’єкта рухомого майна, наприклад, мотоцикла та/або мопеда (див. роз’яснення з підкатегорії 103.22 БЗ).

Але як же податковому агенту дізнатися про черговість продажу фізособою легкового автомобіля? Таку інформацію фізична особа — продавець повинна зазначити в окремій заяві або відобразити у відповідному пункті договору купівлі-продажу (п. 173.3 ПКУ, підкатегорія 103.22 БЗ).

Якщо продаж «легковичка» не перший у цьому році, то згідно з абзацом третім п. 173.1 ПКУ оподатковуваний дохід визначають виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче (за вибором платника податку):

— середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або

— ринкової вартості автомобіля, визначеної відповідно до закону.

При цьому середньоринкову вартість легкового автотранспорту щоквартально визначає Мінекономіки і до 10-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, оприлюднює на своєму офіційному сайті (me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice).

Придбання автомобіля, що не є легковим. Для продажів фізособою автомобіля, що не є легковим, ПКУ жодних фіскальних послаблень не робить. Незалежно від кількості продажів таких транспортних засобів усю суму доходу обкладають ПДФО за ставкою 5 % (абзац перший п. 173.1, п. 167.2 ПКУ) і ВЗ за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Дохід від продажу нелегкового автомобіля визначають виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче його оціночної вартості (абзац другий п. 173.1 ПКУ).

Зауважте: незалежно від того, який автомобіль продає фізособа, суб’єкт господарювання — покупець виступає для нього податковим агентом (абзац перший п. 173.3 ПКУ). Отже, суб’єкт господарювання повинен:

1) нарахувати і сплатити ПДФО і ВЗ до бюджету за своїм місцезнаходженням, якщо отриманий від продажу транспортного засобу дохід підлягає оподаткуванню;

2) відобразити дохід фізособи від продажу автомобіля в розділі І додатка 4ДФ з ознакою доходу «105». Якщо дохід неоподатковуваний (у звітному році це перший продаж легкового автомобіля), графи 4а і 4, а також 5а і 5 розділу І не заповнюють. Якщо ж дохід від продажу транспортного засобу підлягає оподаткуванню, у зазначених графах відображають суму нарахованих і перерахованих ПДФО і ВЗ відповідно.

Може так статися, що фізособа-продавець самостійно сплатила ПДФО і ВЗ до моменту укладення договору купівлі-продажу. Чи потрібно в такому разі суб’єкту господарювання — податковому агенту ще раз утримувати ПДФО і ВЗ із нарахованого такому продавцю доходу?

Так, потрібно. Адже в ПКУ не передбачено зворотного. Той факт, що фізособа сплатила ПДФО і ВЗ, не звільняє підприємство-покупця від утримання відповідних податків та зборів з виплачуваного продавцю доходу. А отже, підприємству необхідно виконати всі функції податкового агента, навіть якщо фізособа самостійно сплатила ПДФО і ВЗ до моменту укладення договору купівлі-продажу (див. підкатегорію 103.07 БЗ). Питання повернення надміру сплачених до бюджету сум фізособі слід вирішувати безпосередньо з податковими органами.

А що з ЄСВ? Його нараховувати на суму доходу, що виплачується фізособі при придбанні автомобіля, не потрібно. Адже ця виплата нарахована не за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором, а отже, вона не включається до бази нарахування цього внеску (див. п. 1 ст. 7 Закону № 2464).

3.2. Купуємо рухоме майно, відмінне від автомобіля

Правові нюанси. Передусім з’ясуємо, що таке рухоме майно. Чіткого визначення цього терміна в ПКУ немає, а лише зазначено, що термін «майно» використовується в значенні, наведеному в ЦКУ (п.п. 14.1.105 ПКУ).

У свою чергу, ч. 2 ст. 181 ЦКУ визначає рухоме майно як речі, які можна вільно переміщати в просторі.

Підпункт «б» п. 174.1 ПКУ відносить до об’єктів рухомого майна, зокрема:

— предмети антикваріату або витвори мистецтва;

— природне дорогоцінне каміння або дорогоцінні метали, прикраси з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння;

— будь-який транспортний засіб та приладдя до нього;

— інші види рухомого майна.

Відчуження об’єктів рухомого майна зазвичай здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦКУ в загальному випадку правочини між фізичними і юридичними особами вчиняють у письмовій формі (крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦКУ). Обов’язкове нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу рухомого майна ЦКУ не передбачено.

Готівкові обмеження. При придбанні рухомого майна пам’ятайте: одній фізичній особі (непідприємцю) можна виплатити не більше 50 тис. грн на день за одним або кількома платіжними документами (п.п. 2 п. 6 Положення № 148).

Оподаткування доходу фізособи. Як ми вже говорили, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном. При цьому жодних звільнень від оподаткування для рухомого майна, крім легкового автомобіля, мотоцикла та мопеда, ст. 173 ПКУ не передбачено.

А отже, всю суму доходу, що виплачується фізособі-продавцю за придбаний об’єкт рухомого майна, відмінний від автомобіля, мотоцикла та мопеда, доведеться обкласти ПДФО і ВЗ.

При цьому ПДФО утримується за ставкою, встановленою п. 167.2 ПКУ, а саме — 5 %. Виняток — фізособи-нерезиденти. Їх доходи обкладають ПДФО за ставкою 18 % (п. 173.6 ПКУ).

ВЗ такий дохід обкладають за стандартною ставкою — 1,5 %.

Базу оподаткування згідно з абзацом другим п. 173.1 ПКУ визначають виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості, визначеної відповідно до закону. Для визначення оціночної вартості майна відповідно до Закону № 2658 залучають професійного оцінювача.

Важливо! Часто податківці дозволяють застосовувати правила оподаткування рухомого майна (ПДФО за ставкою 5 %) тільки до доходів від продажу автомобіля (мопеда, мотоцикла). А ось дохід від продажу іншого рухомого майна вони вимагають оподатковувати за ставкою 18 % (див., зокрема, листи ДФСУ від 13.01.2017 р. № 446/Д/99-99-13-02-03-14 та від 10.11.2016 р. № 24277/6/99-99-13-02-03-15, підкатегорію 103.02 БЗ).

Щоправда, трапляються й більш зважені роз’яснення. Наприклад, у консультації з підкатегорії 103.22 БЗ фіскали погоджуються з тим, що до рухомого майна належить будь-яке майно в матеріальній формі, яке не є нерухомістю. Далі вони констатують, що порядок оподаткування операцій з продажу й обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ. Тобто передбачається застосування ставки 5 %.

Проте для цього має бути дотримана умова про оцінку майна, що реалізується фізособою. У протилежному випадку дохід слід обкласти ПДФО за ставкою 18 %. Такий висновок випливає, зокрема, з роз’яснення податківців про оподаткування доходу від продажу фізособою яхти (див. підкатегорію 103.02 БЗ). Зрозуміло, що проводити оцінку майна має сенс, тільки якщо йдеться про якісь великі покупки.

Юрособа-покупець при виплаті доходу від продажу рухомого майна є податковим агентом (п. 173.3 ПКУ) і повинна:

1) утримати і сплатити до бюджету ПДФО і ВЗ;

2) відобразити в розділі І додатка 4ДФ суму нарахованого (виплаченого) доходу й утриманих (перерахованих) ПДФО і ВЗ. При цьому дохід тут наводять з ознакою:

— «105» — якщо проводилася оцінка рухомого майна;

— «127» — якщо оціночна вартість майна не визначена.

А ось ЄСВ на доходи від продажу рухомого майна не нараховують. Адже фізособа в цьому випадку не надає послуги і не виконує роботи, тому база нарахування ЄСВ відсутня.

Особливі правила оподаткування ПКУ передбачає для доходу від реалізації власної сільгосппродукції. Розглянемо їх у розділі 4.