ФОП і внесок до статутного капіталу ТОВ

Хто учасник: ФОП чи фізична особа

Учасниками госптовариства можуть бути як юридичні, так і фізичні особи (ч. 1 ст. 114 ЦКУ). При цьому під фізичною особою розуміється людина як звичайний громадянин (ст. 24 ЦКУ). І те, що в кожного існує ще право на підприємницьку діяльність і можливість стати підприємцем (ст. 50 ЦКУ), жодного значення не має. Тому

Тим паче, що здійснюючи внесок до СК, натомість учасник отримує корпоративні права (на участь в управлінні госптовариством, отримання дивідендів і ін.). А ч. 2 ст. 167 ГКУ прямо визначено, що володіння корпоративними правами підприємництвом не вважається.

Усе це тільки підтверджує, що відносини виведені за рамки підприємницьких і стати учасником в статусі ФОП просто не можливо. Тому далі відштовхуватимемося від того, що навіть за наявності підприємницького статусу увійти в учасники можна тільки як проста фізична особа.

І, зокрема, тому громадянин із статусом, наприклад, ФОП-єдиноподатника може спокійно робити також і негрошові внески до СК та про заборону негрошових розрахунків з п. 291.6 ПКУ не переживати. Тим паче, що податківці не проти здійснення негрошових майнових внесків до СК навіть єдиноподатниками-юрособами (БЗ 108.01.02). Хоча юрособам-спрощенцям так чинити все ж не радимо, хіба що тільки після отримання на свою адресу аналогічної ІПК.

Операції з інвестактивами. І, нарешті, ще одним доказом того, що операції поза підприємницькими, є їх оподаткування за цивільними правилами, встановленими п. 170.2 ПКУ. Адже внесок до СК в обмін на корпоративні права для фізичної особи є придбанням інвестактиву (п.п. 170.2.2 ПКУ). А відповідно до п.п. 170.2.1 ПКУ облік операцій з інвестактивами фізична особа веде самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Це узгоджується і з п. 177.6 ПКУ, який установлює, що у разі отримання ФОП інших доходів, ніж від підприємницької діяльності, їх оподатковують за цивільними правилами, встановленими для простих фізичних осіб. Детальніше про операції з інвестактивами див. «Податки & бухоблік», 2020, № 33, с. 63.

Що у зв’язку з цим слід урахувати? Нагадаємо: внеском до статутного капіталу госптовариства можуть бути гроші, цінні папери та інше майно, якщо інше не встановлене законом (ч. 2 ст. 115 ЦКУ, ст. 13 Закону про ТОВ*). Поговоримо про внески детальніше.

* Закон України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII.

Грошовий внесок

Внести свої кревні до СК можна як у готівковій, так і у безготівковій формі (способи можна поєднувати).

Внесення готівки в касу підприємства. Така операція не вимагає застосування РРО, оскільки не є розрахунковою (не відбувається реалізації товарів/послуг). Тому отримання готівки від учасника оформляють прибутковим касовим ордером (форми № КО-1). Як підставу в ньому зазначають «Здійснення внеску до статутного капіталу».

Також урахуйте, що при готівковому внеску важливо дотримуватися денного обмеження суми готівкових розрахунків з п. 7 Положення № 148**. Тому готівкою в касу підприємства учасник — фізична особа може внести не більше 50 тис. грн на день (БЗ 109.13; лист НБУ від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855; на 10-тисячне обмеження, встановлене для СПД, тут не орієнтуємося). А якщо сума внеску більша, то гроші можна вносити в касу частинами декілька днів (з розрахунку не більше 50 тис. грн на день). Або внести різницю чи увесь грошовий внесок через касу банку. Інакше, якщо свідомо йти на правопорушення, до посадових осіб підприємства передбачений адмінштраф за ст. 163¹⁵ КпАП. Втім, враховуючи, що він може накладатися протягом 2 місяців з дня здійснення правопорушення, є шанси його і зовсім уникнути (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 70, с. 20).

** Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.

Внесення грошей на поточний рахунок. Плюс у тому, що в цьому випадку денна сума розрахунків ніяк не обмежена.

При цьому грошові кошти можна внести готівкою через касу банку з подальшим їх зарахуванням на банківський рахунок підприємства. У призначенні платежу зазначають: «Внесок до статутного капіталу». Повторимо: 50-тисячне обмеження на такі операції не поширюється (БЗ 109.13; лист НБУ від 07.02.2018 р. № 50-0007/7855).

Або фізична особа — учасник може зробити внесок у безготівковій формі, перерахувавши суму зі свого рахунку на поточний рахунок товариства. При цьому гроші, загалом, можна перерахувати навіть з підприємницького рахунку. Оскільки вони — власність підприємця і ФОП може вільно розпоряджатися коштами підприємницького рахунку після сплати усіх податків/зборів і витрачати їх для особистих потреб (ст. 44 ГКУ, БЗ 104.11, 107.05, детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 91, с. 21). Тобто витрачати кошти підприємницького рахунку для особистих потреб не забороняється — заборонено, навпаки, використовувати для підприємницької діяльності особисті рахунки (п. 14 Інструкції № 492***).

*** Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків.., затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492.

Проте можна діяти в два кроки: спочатку все ж перекинути гроші з підприємницького рахунку на особистий рахунок, після чого вже зі свого особистого рахунку їх внести до СК.

Облік. Нагадаємо, що отримання грошових коштів до СК на податковоприбутковий облік підприємства-емітента ніяк не вплине. Також не виникне і ПДВ-наслідків. Оскільки операції з випуску (емісії), розміщення корпоративних прав не є об’єктом ПДВ (п.п. 196.1.1 ПКУ).

Внесок майном

Внесок майна до статутного капіталу оформляють актом приймання-передачі за вартістю, затвердженою рішенням загальних зборів (ч. 3 ст. 13 Закону про ТОВ; детальніше про оцінку внесків див. «Податки & бухоблік», 2020, № 33, с. 6). Такий акт складають у довільній формі, але з реквізитами первинного документа з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (ср. ).

Важливо! Майно, внесене до статутного капіталу товариства, стає його власністю (ч. 1 ст. 115 ЦКУ). Тому якщо до статутного капіталу передається, наприклад, об’єкт нерухомості або автомобіль, то право власності на них слід переоформити. А якщо фізична особа — учасник захоче і далі користуватися таким майном, скажімо, у своїй підприємницькій діяльності, то можна укласти договір оренди або позички (детальніше про такі договори див. «Податки & бухоблік», 2019, № 58, с. 5).

Облік. Первісною вартістю товарів, основних засобів (ОЗ), нематеріальних активів (НМА), отриманих до СК, є погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, пов’язаних з отриманням (п. 11 НП(С)БО 9, п. 10 НП(С)БО 7, п. 14 НП(С)БО 8). При цьому отримання майна до СК на податковоприбутковий облік товариства ніяк не вплине (жодних податкових різниць не виникне).

На ОЗ і НМА, отримані від учасника — фізичної особи до СК, у загальному порядку нараховується бухгалтерська амортизація. А також і податкова амортизація, якщо такі об’єкти підприємство планує використати в господарській діяльності (БЗ 102.05).

ПДВ. А що при майновому внеску з ПДВ? Спочатку — про підхід контролерів. Податківці у такому разі прив’язуються до ФОП-статусу і того, чи зареєстрований підприємець платником ПДВ. На їх думку, якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність і зареєстрована платником ПДВ, то операція з унесення рухомого/нерухомого майна до СК в обмін на корпоративні права є об’єктом ПДВ (БЗ 101.04). А ось якщо фізична особа платником ПДВ не зареєстрована, то майновий внесок до СК не є об’єктом ПДВ (лист ДФСУ від 14.06.2019 р. № 2752/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

З підходом контролерів не можемо погодитися. Ми вже з’ясували, що відносини не вписуються в підприємницькі і внесок до СК здійснює не ФОП, а проста фізична особа. Ну а

З цієї причини (зважаючи на відсутність вхідного ПДВ) у товариства не буде і ПК.

Інша справа, що до СК фізична особа — учасник може передати майно, придбане/використовуване в підприємницькій діяльності й у разі придбання якого вхідний ПДВ (якщо ФОП — платник ПДВ) міг бути включений до податкового кредиту (ПК). Тоді зважаючи на використання майна поза ФОП-діяльністю, підприємцеві (платнику ПДВ) доведеться компенсувати ПК шляхом нарахування компенсуючих ПЗ (за п. 198.5 ПКУ). Зрозуміло, що у такому разі, наприклад, при товарному внеску у ФОП-загальносистемника вартість внесених до СК товарів пройде повз підприємницькі витрати (п.п. 177.4.5 ПКУ), а ось амортизація за об’єктами ОЗ (якщо вона нараховувалася) у витратах збережеться.

ПДФО і ВЗ. А чи треба з вартості майнового внеску до СК фізичної особи — учасника утримувати ПДФО і ВЗ? Адже передача майна до СК, по суті, є для фізичної особи продажем цього майна за корпоративні права.

Проте не хвилюйтеся, при внеску до СК в обмін на корпоративні права доходу у фізособи-інвестора не виникне (п.п. 165.1.44 ПКУ). Тому ПДФО і ВЗ з вартості внеску до СК утримувати не треба (п.п. 165.1.44, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ; БЗ 103.04).

Щоправда, суму майнового або немайнового внеску фізичної особи до СК доведеться показати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «178» (БЗ 103.25). Причому податківці вважають, що у формі № 1ДФ також треба відображати і грошові внески до СК (лист ДПСУ від 05.10.2020 р. № 4116/ІПК/99-00-04-05-03-06). Хоча, на наш погляд, грошові внески показувати не треба. Оскільки в цьому випадку відбувається «чисте» придбання фізичною особою корпоративних прав і жодного продажу, а отже, і доходу, немає.