Кому потрібен РРО/ПРРО? Останнім часом дедалі більше суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг законодавство підводить під РРО-обов’язок. А отже, й тема роботи з РРО стає все більш актуальною. Час знову про неї поговорити! Поготів, що на цьому терені з’явився новий «звір» — програмний РРО, про специфіку роботи з яким теж необхідно знати. Ось і поговоримо в цьому спецвипуску, зокрема, про те, як обрати ідеальний РРО/ПРРО, зареєструвати його, підготувати до використання і застосовувати далі в роботі. Крім того, цей номер буде цікавий тим, хто використовує КОРО та РК.
Обираємо РРО/ПРРО Починаючи з 01.08.2020 р. суб’єкти господарювання отримали можливість користуватися як класичними «залізними» РРО, так і програмними. Саме собою це нововведення ні до чого вас не зобов’язує. Ви можете й далі застосовувати тільки класичні РРО, а можете перейти на програмні. Дозволяється навіть використовувати класичні та програмні РРО одночасно. А втім, програмні РРО істотно відрізняються від «залізних»*. І принципи вибору для них будуть дещо іншими, ніж для класичних. Тому є сенс розглянути вибір класичного і програмного РРО окремо.
Реєстрація та розреєстрація РРО/ПРРО Незалежно від того, вирішили ви використовувати при здійсненні розрахунків РРО обраної моделі чи зупинили свій вибір на певному виді ПРРО, РРО/ПРРО необхідно зареєструвати в органах ДПСУ. Про те, як це зробити, дотримуючись усіх установлених законодавством правил, ми розповімо в цьому розділі спецвипуску*. Також приділимо тут увагу питанням перереєстрації та розреєстрації РРО і ПРРО.
Підготовка РРО/ПРРО до використання Ось ще один етап ваших «відносин» з РРО/ПРРО позаду — його зареєстровано. Але відразу почати його використання не вийде. Спершу необхідно підготувати РРО/ПРРО до «служіння». А саме — запрограмувати його так, щоб він міг створювати розрахункові документи з усіма обов’язковими реквізитами. Про те, як здійснити цю процедуру, і йтиметься в цьому розділі спецвипуску. Крім того, тут ви дізнаєтеся, які документи повинні знаходитися на місці проведення розрахунків у суб’єкта господарювання, що використовує РРО.
Використовуємо РРО/ПРРО Якщо ви виконали всі приписи, розглянуті нами в попередньому розділі, можна переходити безпосередньо до використання РРО/ПРРО. І далі ми поговоримо про те, як правильно проводити розрахунки через РРО/ПРРО, як виправити помилково проведену операцію і повернути кошти покупцеві, а також як діяти касиру в разі відключення електроенергії, виходу з ладу РРО/ПРРО і відсутності Інтернету.
КОРО та РК: реєструємо і ведемо правильно Як ми вже говорили, мати зареєстровані КОРО на РРО зараз необов’язково. Але їх можна заводити за власним бажанням. А ось тим суб’єктам господарювання, які не застосовують РРО згідно зі ст. 10 Закону про РРО (див. с. 12), КОРО потрібна в будь-якому разі. При цьому КОРО нерозривно пов’язана з РК — підшивкою розрахункових квитанцій. КОРО і РК вимагають реєстрації. Які документи потрібні для їх реєстрації? Де та як зберігати КОРО і РК? Коли і в якому порядку їх заповнювати? Із цими та іншими питаннями розбиратимемося прямо зараз.
Платіжні термінали Зараз дедалі більше і більше покупців та продавців віддають перевагу розрахункам з використанням платіжних карток та інших електронних платіжних засобів (ЕПЗ). І не дивно. Адже це і швидко, і зі здачею возитися не доводиться. А в умовах епідемії ще й безпечніше із санітарної точки зору. Для того щоб оплата за допомогою ЕПЗ була можливою, торговці встановлюють у місці здійснення розрахунків платіжні (POS) термінали*.
Відповідальність за порушення у сфері РРО/ПРРО та ЕПЗ При роботі з РРО/ПРРО, на жаль, неминучі ситуації, коли суб’єкт господарювання так чи інакше порушує встановлені законодавством вимоги. У цьому випадку в нього виникають питання про можливі наслідки своїх дій. Давайте поглянемо, що зараз загрожує порушникам РРО/ПРРО-законодавства. Також із цього розділу ви дізнаєтеся, які санкції передбачені за порушення розрахунків за допомогою ЕПЗ.