Теми статей
Обрати теми

Як фіскали викривляють регліміт

Костенко Ніна, експерт з питань оплати праці
Для реєстрації ПН потрібен ліміт. Інакше якщо ліміту недостатньо, доведеться або чекати його збільшення за рахунок вхідних ПН, або поповнювати ПДВ-спецрахунок. Тому недивні прагнення податківців ліміт усіляко зменшити, навіть коли в ПКУ жодних подібних вимог немає. Нагадаємо, які ситуації не дають спокою контролерам.

Туризм

Для туристичних послуг ст. 207 ПКУ встановлені особливі правила ПДВ-обліку і, зокрема, формування ПК. У ПК включається тільки вхідний ПДВ за товарами/послугами, що не входять у турпродукт, а ось вхідний ПДВ за турпродуктом — не включається (п. 207.6 ПКУ).

Проте контролери ці норми ігнорують. На їх думку, туроператори (турагенти) повинні формувати ПК за загальними правилами із ст. 198 ПКУ та всі суми вхідного ПДВ відносити в ПК, а суму «зайвого» ПК (за турпродуктом) при цьому урівноважувати нарахуванням компенсуючих ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ. Мовляв, це важливо для «вирівнювання» (нівеляції) величезного ліміту, адже в ньому враховуються всі вхідні ПН (БЗ 101.13; листи ДПСУ від 31.03.2020 № 1332/6/99-00-04-03-03-06/ІПК, ГУ ДФС у м. Києві від 25.10.2017 № 2366/ІПК/26-15-12-01-18). Загалом

фіскалам не до душі величезний ліміт туроператорів і турагентів (вхідні ПН — на всі покупки, а вихідні ПН — тільки з винагороди)

З позицією фіскалів не можемо погодитися, вона суперечить ПКУ та й жодним чином не підкріплена законодавчо. Адже для туризму передбачені спецправила. Тож пріоритет мають приписи туристичної ст. 207 ПКУ. А її п. 207.6 прямо забороняє формувати ПК за турпродуктом. Тому, вважаємо, порушувати такі приписи і завищувати ПК неправильно. І прикриватися лімітом тут не треба.

Безнадійна заборгованість

При списанні після закінчення строку позовної давності безнадійної заборгованості за неоплаченими (неотриманими) товарами податківці вимагають від покупця відкоригувати ПК. Причому після того як ПК-коригування за неоплаченими товарами підтримав Верховний Суд, з податківцями сперечатися складно (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 14, с. 2).

Проте при цьому коригувати ПК фіскали рекомендують з оглядом на ліміт (тобто залежно від відображення (невідображення) у минулому вхідної ПН у ліміті):

— або шляхом зменшення ПК за допомогою бухдовідки — якщо ПК був відображений за «доспецрахунковою» ПН, складеною до 01.07.2015, яка в ліміті не враховувалася;

— або шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ — якщо ПК був відображений після 01.07.2015 на підставі «спецрахункової» ПН, яка зайшла в ліміт (листи ДПСУ від 08.04.2021 № 1449/ІПК/99-00-21-03-02-06 та ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 03.03.2021 № 787/ІПК/04-06-18-03-15). Навіщо? Оскільки так, на думку фіскалів, вийде відрегулювати ліміт — урівноважити його компенсуючими ПЗ. Хоча насправді списання безнадійної заборгованості (як підстава для нарахування компенсуючих ПЗ) в жодному з пунктів п. 198.5 ПКУ не згадується.

Коригування після 1095 днів

Повернення авансу після 1095 днів. Якщо після закінчення 1095 днів покупцеві повертається аванс, РК до ПН уже не зареєструвати. Тому податківці висловлюються за проведення покупцем ПК-коригування в тому ж дусі:

— «доспецрахункового» ПК — на підставі бухдовідки (лист ДПСУ від 15.11.2019 № 1334/6/99-00-07-03-02-15/ІПК), а

— «спецрахункового» ПК (оскільки вхідна ПН зайшла в ліміт, і, мовляв, вимагається його вирівняти) — шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (листи ДПСУ від 08.10.2019 № 659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК та ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 06.09.2019 № 57/ІПК/04-36-12-01-16).

А ось можливості коригування продавцем ПЗ (зважаючи на відсутність РК) взагалі не визнають. Тоді за продавців вступаються суди (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 14, с. 9).

Зниження ціни після 1095 днів. Аналогічним чином фіскали закликають вчиняти й при зниженні ціни після закінчення 1095 днів. І пропонують покупцеві коригувати ПК (на суму зниження ціни) шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ, а «доспецрахунковий» ПК — за бухдовідкою (лист ДПСУ від 12.04.2021 № 1488/ІПК/99-00-21-03-02-06, лист ДФСУ від 02.08.2019 № 3633/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Відшкодування збитків

Довгий час контролери роз’яснювали, що відшкодування збитків повинне оподатковуватися ПДВ (мовляв, як компенсація вартості втраченого майна). Тому вимагали:

— від постраждалої сторони нарахувати ПДВ з відшкодування, що надходить, а

— від винуватця, який на рівному місці отримав за вхідною ПН ліміт з ПК, урівноважити їх нарахуванням компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (див., наприклад, чинну до 23.05.2020 БЗ 101.16 про відшкодування збитків за пошкоджене майно перевізником).

Хоча з такими вимогами було складно погодитися. Адже операція з відшкодування збитків не є постачанням, тому тут просто відсутній об’єкт для ПДВ із ст. 185 ПКУ.

Проте після 23.05.2020 питання врегульоване: п. 188.1 ПКУ прямо передбачає, що суми відшкодування збитків не включаються у базу оподаткування та не оподатковуються ПДВ. Утім,

іноді відшкодування збитків податківці все ще намагаються повернути в площину оподатковуваної компенсації

І роз’яснюють: якщо кошти за своєю суттю є компенсацією вартості пошкодженого майна, то суми такого відшкодування включаються у базу оподаткування та оподатковуються ПДВ (листи ДПСУ від 15.06.2021 № 2419/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 23.07.2020 № 3028/ІПК/99-00-05-06-02-06). Тому радимо акуратніше підходити до формулювань у документах і договорі та оперувати не «компенсацією», а «відшкодуванням збитків».

Оплата третіми особами

При здійсненні плати за товари/послуги третьою стороною податківці вимагають від покупця нівелювати ПК і отриманий ліміт шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ, оскільки, на думку контролерів, товари/послуги стають для покупця безоплатно отриманими (лист ДФСУ від 06.06.2018 № 2476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Насправді товари/послуги визначенню безоплатно отриманих (з п.п. 14.1.13 ПКУ) не відповідають, оскільки поставлялися не безоплатно, а за договором купівлі- продажу. І

те, що оплату вносить третя сторона, не робить товари/послуги безоплатно отриманими

Покупець як був таким, так ним і залишається, тому має повне право на ПК без компенсуючих ПЗ. Та й, правду кажучи, п. 198.5 ПКУ жодних подібних вимог не містить (у пп. «а» — «г» немає такого випадку).

Страхова платить за ремонт авто. Так, зокрема, якщо ремонт автомобіля на СТО оплачує страхова компанія, податківці вимагають від підприємства одночасно з відображенням з ремонту ПК нарахувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ (БЗ 101.13, лист ГУ ДПС у Чернігівській обл. від 29.10.2019 № 1077/ІПК/25-01-04-01-04, лист ДФСУ від 21.05.2018 № 2245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Не можемо з цим погодитися. Вважаємо, підприємство має повне право на ПК і ніяких компенсуючих ПЗ нараховувати не повинно. Той факт, що СТО отримує гроші напряму від страхової компанії, а не від підприємства (щоб кошти не ганяти) — не підстава для компенсуючих ПЗ. Поготів, що за договором страхування вносилися страхові платежі. Тому ремонтні роботи для підприємства не можна вважати безоплатними.

Про компенсуючі ПЗ із ремонту могло йтися тільки при використанні автомобіля в неоподатковуваній/пільговій/негосподарській діяльності. Проте в такому випадку цього не відбувається, автомобіль використовується в оподатковуваній госпдіяльності, тому компенсувати ремонтний ПК не треба (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 21, с. 27 і № 42, с. 27).

Помилкові ПН

За правилами помилковим ПН не місце в декларації. Щоправда, СЕА не розпізнає, які з ПН помилкові. Тому помилкові ПН, як і всі інші ПН, реєструються в ЄРПН і враховуються: у платника в показнику ∑НаклВид, а в одержувача — у показнику ∑НаклОтр.

Не видно з ЄРПН, що ПН помилкові, й податківцям. Тому фіскали, виявивши розбіжність даних декларації з даними ЄРПН при камералці, можуть дійти висновку, що платником були занижені (тобто недодекларовані) ПЗ. І говорити про необхідність довключення таких ПН у декларацію (для синхронності з лімітом і даними ЄРПН). Тоді доведеться пояснювати фіскалам причину розбіжності — що ПН помилкові.

У свою чергу, у одержувача вхідна помилкова ПН на загальних підставах збільшить регліміт (через показник ∑НаклОтр). Тому іноді фіскали пропонують одержувачам урівноважити зайвий ліміт нарахуванням компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ (лист ДПСУ від 14.04.2020 № 1498/6/99-00-04-01-03-06/ІПК, детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2021, № 21, с. 14). Хоча нічого подібного ПКУ не передбачає. А за ПКУ виправити (обнулити) помилкову ПН можна тільки зменшуючим РК. Інша річ, що якщо помилка виявлена пізніше, платник може й не захотіти возитися з виправленням ПН, оскільки навіть після її виправлення зменшуючим РК ліміт (через ∑Перевищ, що виникло) все одно не відновиться.

Повернення переплати на ПДВ-рахунок

Нагадаємо: бюджетну ПДВ-переплату (що виникла в ІКП) можна повернути в той же спосіб, яким вона зайшла до бюджету, тобто:

виключно на електронний ПДВ-рахунок — якщо кошти були перераховані до бюджету з електронного ПДВ-рахунку (п. 43.41 ПКУ). А далі, якщо дотримуються умови з п. 2001.5 ПКУ, надлишок коштів з електронного ПДВ-рахунку можна повернути на поточний рахунок;

одразу на поточний рахунок (у загальному порядку за п. 43.4 ПКУ) — якщо кошти перераховувалися з поточного рахунку прямо до бюджету (і не проходили через електронний ПДВ-рахунок).

Проте іноді контролери на місцях, незважаючи на норми ПКУ, радили в другому випадку повертати переплату не відразу на поточний рахунок, а поетапно: спершу — на ПДВ-рахунок, а вже потім — з електронного ПДВ-рахунку на поточний рахунок. Підґрунтя таких задумів зрозуміле: з’їсти у платника ліміт. Адже

при поверненні переплати на ПДВ-рахунок ліміт не збільшиться, а при подальшому поверненні з ПДВ-рахунку на поточний рахунок — взагалі зменшиться

Тому якщо «неелектронну» переплату повертати спершу на ПДВ-рахунок, а не одразу на поточний рахунок, то можна втратити ліміт. Детальніше про це див. с. 23, а також «Податки & бухоблік», 2019, № 58, с. 22.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі