Теми статей
Обрати теми

Немає коштів на рахунку: як виконувати зобов’язання

Казанова Марина, податковий експерт
Досить поширена зараз ситуація: підходять граничні строки виконання певного зобов’язання, але коштів для його сплати на рахунку в суб’єкта господарювання немає. Поговоримо про це. Про «воєнні» пільги щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язань. А також про «руку допомоги» від засновника/директора.

Немає можливості своєчасно сплатити податки. На час дії воєнного стану маємо фактично ціле сімейство норм (п. 69.1, 69.3, 69.9 підрозд. 10 розд. XX ПКУ), що дають змогу юридичним особам та ФОП тимчасово не виконувати свої податкові зобов’язання.

Центральне місце серед них посідає норма з п. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, згідно якої штрафів не буде, якщо податки/збори будуть сплачені протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Детальніше про це ви можете прочитати в статті «Звітуємо і платимо податки у період військового стану» Податки & бухоблік», 2022, № 26). Зауважимо лише, що п. 69.1 ПКУ містить застереження про те що відповідальності не буде «у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок». Втім стосовно цього застереження податківці встигли вже декілька разів висловитися, що надання контролюючому органу будь-яких підтверджень щодо неможливості своєчасно сплатити податок ПКУ не передбачено (питання № 35). Тож виходить, що цим звільненням може скористатися фактично кожен суб’єкта господарювання України.

Немає можливості своєчасно виплатити зарплату. Мова йде про ситуацію, коли нарахували працівникам зарплату, але коштів на виплату немає.

Спочатку про ситуацію, коли кошти є тільки на зарплату, а на сплату податків з зарплати коштів немає.

Тут зазначимо, що незважаючи на те, що відповідальності за несвоєчасну сплату ПДФО/військового збору/ЄСВ під час дії воєнного стану немає, ніхто не відміняв:

— дію положення п. 3.9 Інструкції № 22*. Згідно з ним, банк приймає від платника платіжні доручення для виплати заробітної плати лише за умови одночасного перерахування до бюджету утриманого ПДФО. Щоправда, банк не перевіряє правильність нарахування ПДФО. Тому його можна перерахувати навіть в сумі 1 грн;

* Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою НБУ від 01.01.2004 № 22.

— дію ст. 24 Закону № 2464**. Вона передбачає, що банки приймають платіжні доручення на перерахування коштів для виплати зарплати лише за умови одночасного подання платіжки на сплату ЄСВ. При цьому фактично банки контролюють сплату ЄСВ у розмірі 1/5 суми зарплати, що виплачується.

** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Тож:

при несплаті ЄСВ банки швидше за все не пропустять платіжки на виплату зарплати.

Тепер ситуація, якщо немає коштів навіть на перерахування самої зарплати. Наразі ця ситуація врегульована ст. 10 Закону № 2136***. А вона, передбачає, що:

— з одного боку, роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати;

— з іншого боку,

роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

*** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

При цьому у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства (п. 4 ст. ст. 10 Закону № 2136).

Щодо інших обставин непереборної сили, нагадаємо, що ТПП підтвердила, що військова агресія РФ та введений як наслідок військовий стан є такими обставинами — з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення.

Щодо звітності корисну інформацію знайдете у статті «Д1 та 4ДФ: несвоєчасна виплата зарплати, сплата податків», «Податки & бухоблік», 2022, № 27.

Немає можливості своєчасно розрахуватися з контрагентом. Тут можна сподіватися хіба що на звільнення від «договірних штрафів» за несвоєчасне виконання зобов’язання, посилаючись на форс-мажор. Але одного листа з ТТП в цьому випадку недостатньо.

Необхідно ще доводити причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажором і неможливістю виконати зобов’язання. Щодо цього дивіться статтю «Чи можна не виконувати договір через війну?», «Податки&бухоблік», 2022, № 26. Але радимо вам спочатку ознайомитися з положеннями договору з контрагентом щодо форс-мажору. Вони, як правило передбачають порядок дій сторін (повідомлення і т.п.) у разі виникнення форс-мажору.

Немає можливості своєчасно повернути поворотну фінансову допомогу. Щодо податкових наслідків. Якщо ви підприємство — платник податку на прибуток, то у разі несвоєчасного повернення фіндопомоги доходу не буде. Поворотна фіндопомога у випадку її несвоєчасного погашення перетвориться на прострочене зобов’язання. Але якщо фіндопомога була видана на рік і буде простроченою — це не перетворює її в довгострокову. Це ми до того, що дисконтувати її не потрібно.

Якщо ви платник єдиного податку (ЄП) — тут складніше.

Неповернена у строк 12 місяців (з дня її отримання) поворотна фіндопомога перетворюється на ЄП-дохід.

І ніяких звільнень/спрощень щодо цього на період дії воєнного стану немає.

Тож, наприклад, якщо ви перейшли на ставку ЄП 2 % і 12-місячний строк спливає в періоді перебування на ставці ЄП 2 % — то в періоді, в якому сплили 12 місяців, потрібно буде визнати відповідний ЄП-дохід, з якого доведеться сплатити 2 % ЄП.

Щодо договірної відповідальності. Вважаємо в цьому випадку можна скористатися п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ. А він передбачає у період дії воєнного стану та у 30-денний строк після його припинення, у разі прострочення позичальником грошового зобов’язання, відповідного до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦКУ (3 % річних та інфляційних), а також від обов’язку сплати на користь позикодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Немає можливості своєчасно повернути банківський кредит. Звільнення від сплати відсотків по кредиту на час воєнного стану для суб’єктів господарювання не передбачено. Але протягом дії воєнного стану + 30 днів після його припинення позичальник, якому було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦКУ (3 % річних та інфляційних), а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦКУ).

Якщо підприємству може допомогти засновник. Чи може засновник самостійно «напряму» власними коштами сплатити за зобов’язаннями підприємства? Може. В такому разі в призначенні платежу в платіжці він має зазначити, що сплата проводиться за підприємство. Але щоб мати менше проблем з тим, як потім в обліку «розцінювати» таку «допомогу» засновника — краще щоб засновник перерахував кошти підприємству, а підприємство вже самостійно розраховувалося за своїми зобов’язаннями. Для цього можна укласти с засновником:

договір позики (поворотна фіндопомога) на строк до 12 місяців. Така

короткострокова позика — найоптимальніше рішення.

Плюси для засновника — ці кошти згодом будуть йому повернені. Плюси для підприємства — ні доходів (при отриманні), ні витрат (при поверненні) поворотної фіндопомоги не виникне (ні в бухобліку, ні в податковоприбутковому обліку). Втім повернення фіндопомоги засновнику доведеться показати у об’єднаній ПДФО/ВС/ЄСВ-звітності (про що детальніше у статті «Фінансова допомога в 4ДФ», «Податки & бухоблік», 2022, № 8). У платника ЄП поворотна фіндопомога, отримана та повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, не включається в дохід (п. 292.11 ПКУ);

— договір про надання безповоротної фіндопомоги. Але в цьому випадку у підприємства-отримувача одразу виникне дохід. Якщо потрібно уникнути виникнення доходу, то тоді краще оформити отримані кошти від засновника як додатковий внесок (без збільшення статутного капіталу). Але для цього прийдеться скликати загальні збори учасників, які своїм рішенням (протоколом) зафіксують розмір і порядок здійснення додаткового внеску. Це якраз і підтвердить, що сторона, яка передає, є власником (учасником), а не третьою особою. Для підприємства плюс цього варіанта в тому, що результати операцій із власниками не вплинуть на доходи і витрати (п. 5 НП(С)БО 15 і п. 6 НП(С)БО 16, п. 3 НП(С)БО 1). Оскільки не вважається доходом, зокрема, збільшення активів і капіталу за рахунок внесків учасників (власників). Тож

додатковий внесок від засновника не збільшить бухдохід.

Та й у підприємства-єдиноподатника отриманий від засновника грошовий додатковий внесок в ЄП-доходи не включається (листи ГУ ДПС у Харківській обл. від 01.02.2021 № 333/ІПК/20-40-04-02-14, ГУ ДПС у Полтавській обл. від 26.05.2021 № 1997/ІПК/16-31-18-04-20; лист Мінфіну від 08.12.2019 № 11210-09-62/32343). Детальніше про це ви можете почитати в статті «Якщо засновник допомагає підприємству», «Податки & бухоблік», 2021, № 85.

Чи може директор підприємства заплатити за зобов’язаннями підприємства власними коштами? Заборон на це немає. Тільки в платіжці директор має зазначити, що це сплата за підприємство. Фактично, враховуючи що директор — працівник підприємства тут будуть спрацьовувати правила кредитового підзвіту. Тобто директор надасть авансовий звіт, а підприємство відшкодує йому витрати. Але, за можливості, краще оформити з директором договір позики (як отримання поворотної фіндопомоги) — він вам перерахує кошти, а підприємство уже самостійно сплатить за своїми зобов’язаннями.

ФОП: допомога самому собі. На підприємницькому рахунку немає коштів. Чи може в такому разі підприємець сплатити податки або розрахуватися з контрагентом з особистого (не підприємницького рахунку)?

В принципі, — це не заборонено. Адже згідно зі ст. 320 ЦКУ власник має право використовувати своє майно для здійснення господарської діяльності. Як бачимо, пряма норма чинного законодавства дозволяє підприємцю для ведення господарської діяльності використовувати належне йому на праві власності майно, до якого належать і гроші з особистого рахунку. Та й ті ж податківці не проти того, щоб податки та ЄСВ сплачувались з особистого рахунку підприємця (129.04 БЗ; 201.09 БЗ).

Але! Для ФОП на загальній системі в такому разі є ризик того, що податківці не дозволять врахувати витрати, здійсненні з особистого (непідприємницького рахунку), у зменшення оподатковуваного доходу підприємця.

А для ФОП на ЄП таку сплату податківці можуть розцінити як отримання доходу у негрошовій формі (хоча підстав для цього немає).

Тому краще перерахувати кошти з особистого рахунку на підприємницький і вже з нього платити. Для ФОП-загальносистемника перерахування коштів з особистого рахунку на підприємницький — ніяких проблем в частині оподаткування цих коштів не створює.

Якщо ж ФОП на єдиному податку, то таке зарахування власних коштів:

не буде визнатися доходом, якщо підприємець вносить на підприємницький рахунок дохід від госпдіяльності, який раніше вже показував у регістрі обліку і доходів (і витрат). За умови — що за цей період сплачено єдиний податок. В цьому разі в платіжному документі слід обов’язково зазначити призначення платежу «облікована виручка за ___(певний період)» (категорія 107.01.03 БЗ). Та це має відповідати вашим обліковим даним;

буде визнаватися доходом, якщо ФОП вносить на рахунок власні кошти, які він отримав не від підприємницької діяльності. Призначення платежу: «особисті заощадження» або «власні кошти». Відповідно з таким призначенням платежу готівку вносити не варто!

Висновки

  • На час дії воєнного стану маємо фактично ціле сімейство норм, що дають змогу юридичним особам та ФОП тимчасово не виконувати свої податкові зобов’язання.
  • Наразі внормовано і особливості виплати заробітної плати під час дії воєнного стану.
  • Якщо підприємству може допомогти засновник, то поворотна фіндопомога на строк до 12 місяців буде найоптимальнішим рішенням.
  • ФОПу на ЄП при поповненні підприємницького рахунку слід бути обережним при заповненні платіжного документа. Призначення платежу має бути «облікована виручка за ___(певний період)».
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі