Якщо засновник допомагає підприємству

Позика

Найпростіший спосіб допомогти підприємству фінансово — надати позику. Така позика може бути відсотковою або безвідсотковою, готівковою або безготівковою, короткостроковою або довгостроковою (умови визначають у договорі). Щоправда, майте на увазі, що готівкою в касу підприємства засновник може внести не більше 50 тис. грн на день (п.п. 2 п. 6 розд. II Положення № 148*). Інакше велику суму можна вносити в касу частинами декілька днів. Або внести різницю чи усю суму на поточний рахунок через касу банку. Інакше, якщо свідомо йти на правопорушення, то до посадових осіб підприємства передбачений адмінштраф за ст. 163¹⁵ КпАП від 1700 до 3400 грн (хоча він може бути й несумірний із потребою в грошах). Втім, враховуючи, що такий штраф може накладатися протягом 2 місяців з дня здійснення правопорушення, а також діючого карантинного мораторію на перевірки, є шанси його і зовсім уникнути (детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 70, с. 20).

* Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Мабуть, оптимальніше за все (оскільки не спричинить податкових наслідків) — короткострокова позика (строком до 12 місяців). Оскільки за нею ні доходів (при отриманні), ні витрат (при поверненні) у бухобліку (п. 5 НП(С)БО 15, п. 9.3 НП(С)БО 16), а отже, і в податковоприбутковому обліку не виникне. Хіба що при отриманні відсоткової позики від засновника-нерезидента можуть виникати процентні різниці за пп. 140.2, 140.3 ПКУ.

До того ж короткострокова позика, повернена протягом 12 місяців з дати отримання, не потрапить у дохід і в підприємства-єдиноподатника (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ).

Таблиця 1. Короткострокова позика у засновника

А ось довгострокову позику (Дт 30, 311 — Кт 55), зважаючи на вимоги п. 9 НП(С)БО 11 (тобто відображення у балансі за теперішньою вартістю), доведеться дисконтувати. Детальніше про дисконтування див. «Податки & бухоблік», 2019, № 90, с. 2, № 102, с. 20; 2020, № 89, с. 21 і с. 26, 2021, № 59, с. 6. Хоча для підприємств, що ведуть облік за НП(С)БО, є революційні рішення судів проти дисконтування (зокрема, постанова ВС від 28.04.2021 у справі № 640/13685/19 // reyestr.court.gov.ua/Review/96706645, детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 45, с. 16).

Грошовий додатковий внесок

А що коли засновник готовий допомогти підприємству грошима безповоротно? По суті, надати неповоротну фіндопомогу. Тоді гроші, що передаються засновником безоплатно, краще оформити як додатковий внесок (наприклад, без збільшення статутного капіталу (СК)). Адже Закон про ТОВ** здійснювати додаткові внески без збільшення статутного капіталу не забороняє***.

** Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII.

*** Хоча грошову допомогу можна оформити і як додатковий внесок із збільшенням СК, що не має наслідків для податкового обліку, проте вимагає відповідного оформлення (докладніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 33, с. 28).

У такому разі ніяких договорів позики або дарування між засновником і підприємством не укладають. А розмір, форму і порядок здійснення додаткового внеску фіксують у рішенні (протоколі) загальних зборів учасників. Це якраз і підтвердить, що сторона, яка передає, є власником (учасником), а не третьою особою.

Для підприємства плюс цього варіанта в тому, що результати операцій із власниками не вплинуть на доходи і витрати (п. 5 НП(С)БО 15 і п. 6 НП(С)БО 16, п. 3 НП(С)БО 1). Оскільки не вважається доходом, зокрема, збільшення активів і капіталу за рахунок внесків учасників (власників). Тож додатковий внесок від засновника не збільшить бухдохід. При цьому суму внеску обліковують на субрахунку 422 «Інший вкладений капітал». А отже, отримання додаткового внеску від засновника ніяк не позначиться і на податковоприбутковому обліку (тоді як у загальному випадку — порівняйте — сума безповоротної фіндопомоги збільшить бухдохід: Дт 30, 311 — Кт 718). До того ж у високодохідників жодних різниць (коригувань фінрезультату) при отриманні від засновника додаткового внеску не виникне.

Та й у підприємства-єдиноподатника отриманий від засновника грошовий додатковий внесок (не важливо: зі збільшенням/без збільшення СК) в ЄП-доходи не включається (п.п. 8 п. 292.11 ПКУ, листи ГУ ДПС у Харківській обл. від 01.02.2021 № 333/ІПК/20-40-04-02-14, ГУ ДПС у Полтавській обл. від 26.05.2021 № 1997/ІПК/16-31-18-04-20; лист Мінфіну від 08.12.2019 № 11210-09-62/32343).

Таблиця 2. Грошовий додатковий внесок від засновника

Причому якщо засновник — підприємець, то він може зробити додатковий внесок у безготівковій формі, перерахувавши суму зі свого рахунку на поточний рахунок підприємства. До речі, гроші можна перерахувати навіть із підприємницького рахунку. Оскільки вони — власність підприємця і ФОП (загальносистемник/єдиноподатник) може вільно розпоряджатися ними після сплати усіх податків/зборів і витрачати їх для особистих потреб (ст. 44 ГКУ, БЗ 104.11, 107.05, детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 91, с. 21). Тож витрачати кошти підприємницького рахунку для особистих потреб не забороняється — заборонено, навпаки, використовувати для підприємницької діяльності особисті рахунки (п. 14 Інструкції № 492****). Хоча можна діяти в два кроки: спочатку все ж перекинути гроші з підприємницького рахунку на особистий рахунок, після чого вже зі свого особистого рахунку здійснити додатковий внесок.

**** Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків.., затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492.

До речі, допомогти підприємству фінансово може і засновник-нерезидент, перерахувавши іноземну валюту з-за кордону безпосередньо на поточний валютний рахунок підприємства (п.п. 8 п. 109, п.п. 2 п. 67 Положення № 5*****).

***** Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в інвалюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5.

Подарунок майном

Щедрий засновник може зробити підприємству подарунок — подарувати майно: основні засоби (ОЗ) або ТМЦ.

Нагадаємо: в загальному випадку подаровані матцінності збільшать підприємству дохід (Дт 20, 22, 28, 30, 311 — Кт 718, а за безоплатно отриманими необоротними активами (Дт 15 — Кт 424; Дт 10 — Кт 15) дохід визнається щомісячно пропорційно нарахованій амортизації (Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 13; Дт 424 — Кт 745)).

Проте в нашому випадку ситуація інша: дарувальником виступає засновник. Тому майно, що передається засновником безоплатно, краще (як і в попередньому випадку) оформити як додатковий внесок (без збільшення СК). Головне — задокументувати це рішенням (протоколом) загальних зборів учасників.

Ну а оскільки операції з власниками, як зазначалося, не впливають на доходи і витрати, то оформивши подарунок як додатковий внесок, його відображають у складі іншого вкладеного капіталу (Кт 422) без доходів.

Причому оскільки за отриманими негрошовими додатковими внесками (без збільшення СК) не виникає бухдоходу, то погоджуються з відсутністю ЄП-доходу в цьому випадку у підприємств-єдиноподатників і податківці (лист ДПСУ від 30.07.2021 № 2930/ІПК/99-00-18-04-03-06).

Таблиця 3. Подарунок від засновника майном

Підзвіт

Засновник може придбати потрібні для підприємства товари за свій рахунок і відзвітувати про понесені витрати. Підприємство, у свою чергу, затвердить поданий засновником авансовий звіт, а коли зможе, розрахується із засновником. Причому заборгованість перед засновником можна погасити і шляхом перерахування коштів на його картковий рахунок з поточного рахунку підприємства.

У такому разі відносини між підприємством і підзвітною особою (непрацівником) вибудовуються на підставі договору доручення (гл. 68 «Доручення» ЦКУ). Про те, що підзвіт можливий і з особою, яка не перебуває з підприємством у трудових відносинах (у тому числі із засновником), і такі відносини регулюються нормами ЦКУ (а не КЗпП), НБУ говорив ще в листі від 16.09.2013 № 11-112/13017.

У договорі доручення треба вказати:

— у чому полягає завдання повіреного (засновника) (приміром, придбати товар у постачальника від імені і коштом підприємства);

— порядок проведення розрахунків (зокрема, можливість здійснення придбання засновником за свій рахунок із подальшим відшкодуванням йому підприємством понесених витрат, якщо підприємство (довіритель) своєчасно не забезпечить засновника (повіреного) грошовими коштами);

— строк подання повіреним звіту про виконання доручення (приміром, можна зазначити, що звіт подається за формою авансового звіту, затвердженого наказом Мінфіну від 28.09.2015 № 841 в строки, передбачені п.п 170.9.2 ПКУ);

— строк відшкодування повіреному (засновнику) понесених витрат.

Оскільки засновник діє від імені підприємства, то при придбаннях за готівку йому необхідно дотримуватися денного готівкового обмеження розрахунків (з одним суб’єктом господарювання) — не більше 10 тис. грн на день (п.п. 1 п. 6 розд. II Положення № 148), про адмінштраф за перевищення див. вище. При цьому кількість суб’єктів господарювання, в яких можна здійснювати готівкові придбання, протягом дня не обмежується (БЗ 109.13).

Таблиця 4. Підзвіт із засновником

Сума відшкодування понесених витрат, яка буде виплачена засновнику згідно з договором доручення, не є його доходом. Її не треба відображати в 4ДФ.

Проте попереджаємо, що податківці тут можуть дотримуватися іншої думки і розглядати таку операцію як придбання товарів (послуг) у засновника і наполягати на оподаткуванні виплаченої суми ПДФО і ВЗ. Тому не нехтуйте документальним оформленням та будьте готові захищати свою правоту.

Сплата податків

Якщо бракує коштів, засновник може заплатити за підприємство податки (пп. 19.1, 36.4, 38.2 ПКУ). Для цього засновникові видають довіреність (п. 19.2 ПКУ), нотаріально завіряти її не треба. Проте якщо засновник є директором, довіреності не треба.

У такому разі операції оформляють як звичайний підзвіт за договором доручення (див. розділ вище).

Таблиця 5. Сплата податків засновником

Щоправда, врахуйте: якщо засновник поповнить електронний ПДВ-рахунок, ліміт підприємству не збільшиться. Тому щоб не втрачати ліміт, краще, якщо засновник закине гроші підприємству на поточний рахунок, а воно вже саме звідти перерахує їх на електронний. Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 19, с. 11.

Оренда

Якщо немає бажання назавжди розлучитися зі своїм майном, то засновник може здати його підприємству в оренду (за помірну плату). Тоді майно, узяте в оренду, підприємство обліковує за балансом (на рахунку 01) за вартістю, зазначеною в орендному договорі.

Суму орендної плати засновникові (якщо вона неринкова) підприємство-орендар з урахуванням п. 6 НП(С)БО 16 відобразить повз витрати — через зменшення власного капіталу: Дт 425 (441, 442) — Кт 685. Тому сума орендних платежів не вплине на податковоприбутковий облік і не зменшить фінрезультат (об’єкт оподаткування).

Щоправда, з орендної плати, що належить фізичній особі — засновнику, підприємству як податковому агенту доведеться утримати ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %). Причому при оренді нерухомості врахуйте: об’єкт оподаткування ПДФО і ВЗ визначають виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу (пп. 170.1.1, 170.1.2 ПКУ).

Суму нарахованого засновникові орендного доходу показують у 4ДФ з ознакою доходу:

— «196» — при оренді нерухомого майна (окрім оренди: земельної частки (паю) — ознака «106» і земельних ділянок сільгосппризначення, майнового паю — ознака «195»);

— «127» — при оренді рухомого майна.

ЄСВ на суму орендної плати не нараховують (БЗ 201.01). До речі, орендну плату засновник може повернути підприємству шляхом грошового додаткового внеску у власний капітал.

Таблиця 6. Оренда майна у засновника

Позичка

А що коли засновник дозволяє користуватися майном безоплатно? Тоді йдеться про позичку.

Тому підприємству (користувачеві) у бухобліку необхідно відобразити дохід від безоплатного користування об’єктом позички (безоплатно отриманих послуг). Його, як правило, визнають у розмірі середньої орендної плати, що стягується при оренді подібного (аналогічного) майна, і відображають таким записом: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 719. Податковоприбутковий облік орієнтований на бухоблік.

При цьому від підприємства-єдиноподатника податківці можуть вимагати відобразити ЄП-дохід від безоплатного користування майном і безоплатно отриманих послуг, виходячи зі звичайних цін (БЗ 108.01.02; лист ДПСУ від 21.05.2020 № 2146/6/99-00-04-06-03-06/ІПК). Хоча іноді при позичці фіскали висловлювалися за відсутність ЄП-доходу (лист ДПСУ від 05.01.2021 № 86/ІПК/99-00-04-03-03-06 // «Податки & бухоблік», 2021, № 15, с. 28). Тому краще про це отримати ІПК на свою адресу.

Оскільки позичка не передбачає отримання будь-яких доходів фізичною особою — засновником, то турбуватися про ПДФО, ВЗ і ЄСВ при отриманні позички підприємству (користувачеві) не доведеться.

Отже, засновник може по-різному допомагати підприємству. Мабуть, найоптимальніший варіант — отримане від засновника майно оформити як додатковий внесок (без збільшення СК). Тоді ніяких податкових наслідків не виникне.