Призупинили діяльність на час війни: чи подавати звітність?

Фінансова звітність (накази Мінфіну від 07.02.2013 № 73 та від 25.02.2000 № 39)

Законодавчого звільнення від подання фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до фінансової звітності) не передбачено. Тим паче, що навіть новоствореному підприємству є що відобразити у фінансовій звітності. Тому складати і подавати фінзвітність необхідно в будь-якому разі.

Про особливості подання фінзвітності в умовах ВС читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 25

Декларація з податку на прибуток підприємств (наказ Мінфіну від 20.10.2015 № 897)

Навіть якщо в прибутковій декларації будуть нульові показники, подавати її все одно доведеться. Адже всю картину псує фінансова звітність, яку в своєму арсеналі у якості додатка містить декларація з податку на прибуток. Справа в тім, що фінзвітність є обов’язковим додатком до такої декларації. Причому не просто додатком, а її невід’ємною частиною. Тож, аби прибуткова декларація вважалася такою, що не містить жодних показників для декларування, потрібно, щоб і фінзвітність була також повністю порожньою. А таку ситуацію, погодьтеся, уявити дуже складно. Ось і виходить, що фінзвітність з будь-якими показниками автоматично призводить до необхідності подавати й саму прибуткову декларацію, навіть якщо в ній самій немає чого декларувати.

Податківці до показників декларації відносять, зокрема, показники, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подається разом із декларацією (див. лист ДПСУ від 01.06.2021 № 2185/ІПК/99-00-21-02-02-06). І навіть якщо показники фінзвітності не підлягають відображенню в прибутковій декларації, проміжну або річну фінзвітність незалежно від показників, які в ній відображені, у її складі доведеться подати. Адже, як зазначають фіскали, з для обрахунку об’єкта оподаткування використовуються дані бухобліку та фінзвітності (БЗ 102.20.02).

А от додатки до окремих рядків прибуткової декларації, незаповнені через відсутність показників, не подають, хоча вони і є невід’ємною частиною декларації (див. БЗ 102.20.02).

Зауважте! Подавати прибуткову декларацію, попри тимчасову бездіяльність, доведеться, якщо:

— тягнуться минулорічні збитки (відображають у рядку 3.2.4 додатка РІ до прибуткової декларації);

— виплачуються дивіденди і сплачуюється дивідендний авансовий внесок (заповнюють рядок 20 декларації та додаток АВ до неї);

— виплачуються доходи нерезидентам і утримується податок на репатріацію (суми фіксують у рядку 23 декларації та додатку ПН до неї).

Показником прибуткової декларації вважається й відмітка, наприклад, про прийняте рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (наказ Мінфіну від 17.06.2016 № 553)

У загальному випадку звітність можна не подавати, якщо в ній немає жодних показників, які підлягають декларуванню (п. 49.2 ПКУ).

Проте у разі з неприбутковим звітом, обов’язковим додатком до нього та невід’ємною його частиною є фінансова звітність. А оскільки у фінзвітності завжди наявні хоч якісь мінімальні дані, то й неприбутковий звіт не можна вважати нульовим.

Тож неприбуткові організації у разі наявності показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінзвітності, що подається разом зі звітом, зобов’язані подавати неприбутковий звіт та форми фінзвітності у строки, передбачені п. 49.18 ПКУ (див. лист ДПСУ від 12.02.2020 № 553/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, БЗ 102.20.02).

З особливостями заповнення неприбуткового звіту можна ознайомитися в «Податки & бухоблік», 2022, № 12, с. 16

Декларація з ПДВ (наказ Мінфіну від 28.01.2016 № 21)

За вимогами п. 9 розд. III Порядку № 21* декларацію з ПДВ платник подає за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ.

Тож порожні декларації з ПДВ можна не подавати, але за умови, що у звітному періоді (п. 49.2 ПКУ, п. 9 розд. III Порядку № 21):

— відсутній об’єкт оподаткування ПДВ;

— немає інших показників, що підлягають декларуванню.

Якщо в поточному періоді господарську діяльність не провадили, але є перехідний залишок від’ємного значення з ПДВ попереднього/попередніх періодів, то декларацію треба подавати. За таких умов вона не може вважатися порожньою, адже є такий показник до декларування, як від’ємне ПДВ-значення.

У разі ж якщо господарська діяльність протягом звітного періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (у тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларацію з ПДВ за такий звітний період можна не подавати. Можливість не подавати порожні ПДВ-декларації підтверджують і податківці (див. лист ДПСУ від 23.07.2020 № 3014/ІПК/99-00-05-06-02-06, БЗ 101.23).

Але немає правил без винятків. Так, зобов’язані подавати ПДВ-декларації за кожний звітний період незалежно від того, провадили господарську діяльність у звітному періоді чи ні, платники, які (п. 49.2¹ ПКУ, БЗ 101.24):

— реалізують пальне або спирт етиловий;

— мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством

* Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21.

Декларація платника єдиного податку — ФОП груп 1 — 3 (наказ Мінфіну від 19.06.2015 № 578)

ФОП груп 1 і 2 сплачують єдиний податок (ЄП) за фіксованими ставками, незалежно від того, чи отримали вони доходи у звітному періоді (пп. 293.1, 293.2 ПКУ). Податковим (звітним) періодом для платників ЄП груп 1 і 2 є календарний рік.

Але з 01.04.2022 (тобто починаючи зі сплати за квітень) до припинення або скасування ВС ФОП — платники ЄП груп 1 і 2 мають право не сплачувати ЄП (п.п. 9.1 підрозд. 8 розд. XX ПКУ). Тож якщо ви не будете сплачувати ЄП, то і ЄП-декларацію за цей період (!) не потрібно заповнювати.

ФОП — платники групи 3 сплачують ЄП за ставками у відсотках від доходу (п. 293.3 ПКУ). Податковим (звітним) періодом для ЄП-платників групи 3 є календарний квартал (п. 294.1 ПКУ).

Невід’ємною частиною єдиноподаткової декларації ФОП груп 1 — 3 є також додаток 1, в якому відображаються відомості щодо нарахування ЄСВ. Тож незалежно від того, отримували такі ФОП дохід протягом звітного року чи ні, вони за звітний рік подають декларацію разом з додатком 1. Виключення — ФОП на ЄП, які звільняються від обов’язку сплачувати ЄСВ за себе, за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Але ФОП — платники ЄП мають право не нараховувати і не сплачувати ЄСВ «за себе» з 01.03.2022 (тобто починаючи зі сплати за березень) протягом усього часу до припинення /скасування ВС + протягом 12 місяців після припинення/скасування ВС (п. 9¹⁹ розд. VIII Закону від 08.07.2010 № 2464). Якщо не сплачується ЄСВ, то за місяці відповідного періоду розрахунок ЄСВ в складі декларацій заповнювати не потрібно (п. 9¹⁹ розд. VIII Закону № 2464).

Тому якщо, наприклад, у ФОП-третьогрупника відсутні доходи, але є нарахований ЄСВ, він все одно повинен подати декларацію. Задля того, аби відобразити ЄСВ у додатку 1. Відтак не подавати ЄП-декларацію на підставі п. 49.2 ПКУ можуть тільки ті ФОП, які: (1) не отримали доходу; (2) звільнені від сплати ЄСВ або мають основне місце роботи і ЄСВ за них сплатив роботодавець на рівні не менше мінімального страхового внеску (див. БЗ 107.01.07). Але додаток 1 подається тільки за підсумками року. Тому єдиною причиною подавати квартальні декларацію він бути не може.

Тож за відсутності у ФОП — платників ЄП групи 3 протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року доходів та об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, декларація за такі періоди вони не подають.

Натомість, якщо платники ЄП групи 3 декларували доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи знову повинні бути відображені в ЄП декларації за звітний рік без сплати єдиного податку (див. БЗ 107.01.07).

Відповідно за відсутності доходу сума ЄП у третьогрупників дорівнює нулю. І якщо доходу немає ані у звітному кварталі, ані в попередніх кварталах поточного року, єдиноподаткову декларацію можна не подавати.

За відсутності діяльності податківці дозволяють не подавати ЄП-звітність також ФОП — ЄП груп 1 і 2 (див. БЗ 107.01.07). Хоча насправді в такій декларації необхідно відображати нараховані до сплати щомісячні авансові внески з ЄП, визначені п. 295.1 ПКУ, обсяг отриманого доходу і види здійснюваної у звітному періоді підприємницької діяльності (п. 296.2 ПКУ). Формально цю інформацію можна віднести до показників, які підлягають декларуванню

Декларація платника єдиного податку третьої групи — юрособи (наказ Мінфіну від 19.06.2015 № 578)

Юрособи — ЄП-платники групи 3 сплачують ЄП за ставками у відсотках від доходу (п. 293.3 ПКУ). В ЄП-декларації такі платники відображають обсяг доходу, що оподатковують за відповідною ставкою (п.п. 296.5.4 ПКУ). Єдиноподаткова декларація складається наростаючим підсумком із початку року (п. 296.7 ПКУ).

Отже якщо у ЄП-платника групи 3 були доходи в I кварталі 2022 року, а в наступних кварталах поточного року жодних доходів немає у зв’язку з призупиненням діяльності, то у нього все одно є показники для декларування. Адже до ЄП-декларацій за наступні звітні періоди перекочують доходи, відображені в декларації за I квартал. Річ у тім, що єдиноподаткова декларація подається не лише, щоб обрахувати об’єкт оподаткування. Також у ній відображають дохід, щоб підтвердити, що платник вписався в ЄП-ліміт, граничний обсяг якого визначений п.п. 3 п. 291.4 ПКУ (п. 292.14 ПКУ).

Податківці зазначають: треба щокварталу відображати в декларації факт неперевищення встановленого ЄП-ліміту. І це — показник, який підлягає декларуванню, навіть якщо в поточному кварталі доходів не було (див. БЗ 108.01). Тобто юридичні особи — платники ЄП групи 3, у яких протягом звітного періоду відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню ЄП, але у попередніх звітних періодах цього ж року отримали та задекларували дохід, мають знову задекларувати отриманий ними раніше дохід — без сплати ЄП (див. лист ДПСУ від 29.07.2021 № 2927/ІПК/99-00-18-04-03-06).

А от якщо у юрособи на ЄП-групі 3 протягом звітного періоду, наприклад, за І квартал, відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню ЄП, у неї не виникає обов’язку подавати ЄП-декларацію за цей звітний період (див. лист ДПСУ від 06.08.2021 № 2977/ІПК/99-00-18-04-03-06). Те ж саме стосується наступних звітних періодів: півріччя, трьох кварталів та року, які заповнюються наростаючим підсумком з початку року. Відповідно за відсутності доходу в разі тимчасової бездіяльності сума ЄП у третьогрупників дорівнює нулю. І якщо доходу немає ані у звітному кварталі, ані в попередніх кварталах поточного року, єдиноподаткову декларацію можна не подавати

Декларація про майновий стан і доходи — для ФОП на загальній системі оподаткування (наказ Мінфіну від 02.10.2015 № 859)

ФОП на загальній системі оподаткування подають річну декларацію про майновий стан і доходи протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. 177.11 ПКУ). Поряд з доходами від підприємницької діяльності в такій декларації ФОП мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності.

Отже, у разі якщо протягом звітного періоду діяльність у ФОП відсутня та доходу від підприємницької діяльності отримано не було (див. БЗ 104.09):

— проте є інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то декларацію та додаток Ф2 до неї, у якому всі графи прокреслюються, подати треба;

— та не має інших доходів з джерел їх походження з України і іноземних доходів, обов’язку щодо подання декларації та додатку Ф2 до неї не виникає

Декларація акцизного податку (наказ Мінфіну від 23.01.2015 № 14)

Платник акцизного податку, який реалізуює пальне або спирт етиловий, а також платник, який має чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, зобов’язаний звітувати за кожний період незалежно від того (п. 49.2¹ ПКУ, п. 4 розд. ІІІ Порядку № 14*, БЗ 114.07):

— чи провадив він господарську діяльність у цьому періоді, чи не провадив;

— чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, чи не виникають.

При цьому у клітинках відповідних граф декларації акцизного податку проставляють нулі (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Всі інші платники подають акцизну декларацію тільки у тих періодах, коли проводилась господарська діяльність. Тоді заповнюють розділи і додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку

* Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджений наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14.

Декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (наказ Мінфіну від 10.04.2015 № 408)

Декларація подається за наявності об’єктів оподаткування. Факт призупинення діяльності не скасовує необхідності подавати «нерухому» звітність. Більше того, у деяких суб’єктів господарювання факт відсутності діяльності може навпаки викликати обов’язок подавати декларацію. Наприклад, фіскали констатують, що ПКУ не звільняє від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за будівлі промисловості (їх частки), що перебувають у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовуються в його діяльності у зв’язку з реконструкцією, простоєм тощо (див. БЗ 106.02). Тому за такі будівлі податок сплачується на загальних підставах. Тобто якщо промпідприємство припинило діяльність, то його необ’єктні промбудівлі («є» п.п. 266.2.2 ПКУ), на думку податківців, стають об’єктними. А тому за них слід відзвітувати.

Про пільги зі сплати податку на нерухомість під час війни див. у «Податки & бухоблік», 2022, № 24

Декларація з плати за землю (наказ Мінфіну від 16.06.2015 № 560)

Неважливо, працює підприємство чи не працює, подавати декларацію потрібно, якщо є власні землі або земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування чи надані в користування на умовах оренди. Тобто факт відсутності або наявності діяльності ніяк не впливає на подання такої декларації*.

Декларацію подають або раз на рік, або щомісячно. Якщо подали раз на рік (діяльність була), а потім припинилася, то коригувати зобов’язання не потрібно. Якщо ж обрали варіант щомісячного декларування, а діяльність припинилася в середині року, декларацію слід подавати щомісяця до кінця року.

І ще: якщо в юрособи у власності або постійному користуванні є земельні ділянки, з яких податок не справляється через застосування податкових пільг на підставі ст. 282 ПКУ, такий платник усе одно не звільняється від обов’язку подавати декларації за ці земельні ділянки. На цьому наполягають податківці (див. БЗ 111.05).

Про звільнення від плати за землю під час війни читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 23

* Платники ЄП груп 1 — 3 звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності та платниками ЄП групи 4 для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ). На думку фіскалів, у разі припинення господарської діяльності земельні ділянки не використовують у підприємницькій діяльності. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника ЄП від сплати земельного податку. Отже у разі припинення госпдіяльності земельний податок сплачується на загальних підставах. До такого висновку щодо ФОП на ЄП дійшли податківці в БЗ 111.01, а щодо юросіб-єдиноподатників — у БЗ 110.01. Хоча, на наш погляд, беззаперечно сприймати таку настанову не варто.

Декларація екологічного податку (наказ Мінфіну від 17.08.2015 № 715)

Декларацію екоподатку подають за наявності об’єктів оподаткування. Тому, якщо в платника як в минулому, так і в поточному році немає відповідних об’єктів оподаткування, то декларацію він подавати не повинен. І про факт відсутності об’єктів оподаткування йому нікого повідомляти не потрібно.

Якщо об’єкт оподаткування у минулому році був, але з початку поточного року забруднювати навколишнє середовище платник не планує, то про це слід повідомити податківців за місцем розташування джерел забруднення, склавши заяву довільної форми про відсутність об’єкта обчислення екологічного податку (п. 250.9 ПКУ). Тоді обов’язок із подання декларації не виникатиме (див. БЗ 117.05).

Якщо об’єкта екоподатку не стало в середині року, а в якомусь кварталі (наприклад, у першому або другому) об’єкт був, то подавати декларацію доведеться до кінця такого року (п. 250.9 ПКУ, БЗ 117.05).

При цьому у тих кварталах, в яких у суб’єкта немає відповідних об’єктів оподаткування, йому подавати відповідні додатки не потрібно, а рядки декларації екологічного податку слід прокреслити (якщо подає декларацію на папері), або не заповнювати (якщо декларація подається в електронному вигляді).

Увага! Не слід подавати заяву тим суб’єктам, яких звільнено від сплати екоподатку згідно з п.п. 69.16 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, якщо всі їх джерела забруднення знаходяться на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями рф.

Про звільнення від сплати екоподатку під час війни читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 24

Декларація з рентної плати за спецводокористування — додаток 5 (наказ Мінфіну від 17.08.2015 № 719)

Для первинного водокористувача наявність діючого дозволу на спеціальне водокористування визначає його обов’язок подавати до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку декларацію з рентної плати разом з додатком(ами) 5. Раніше податкова так прямо і говорила. Але наразі її консультація з таким висновком втратила чинність (див. БЗ 118.05 — діяла до 02.01.2022). Хоча формально податкова права. Якщо є дозвіл з лімітами, то є що декларувати у декларації (вказувати розмір ліміту). Тому, навіть коли діяльність не ведеться, але є дозвіл, то подавати пусту декларацію слід все рівно

Декларація з транспортного податку (наказ Мінфіну від 10.04.2015 № 415)

Якщо у суб’єкта господарювання немає об’єкта оподаткування транспортним податком (тобто нової дорогої легкової автівки), то декларацію з нульовими показниками йому подавати не потрібно.

Для подання декларації транспортного податку важливий факт наявності легкових автомобілів, за які сплачується податок (п.п. 267.2.1 ПКУ). А ведеться діяльність чи ні — жодного значення не має

Декларація з туристичного збору (наказ Мінфіну від 09.07.2015 № 636)

Оскільки окремої норми щодо обов’язкового подання декларації ст. 268 ПКУ не містить, то працюють загальні правила п. 49.2 ПКУ. Тобто платники турзбору, які не проводили діяльності протягом податкового (звітного) періоду, декларацію не подають (див. БЗ 125.04)

Декларація збору за місця для паркування транспортних засобів (наказ Мінфіну 09.07.2015 № 636)

Якщо суб’єктом господарювання протягом звітного кварталу господарська діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках не проводилася, у такому разі відсутній показник, який підлягає декларуванню. А отже, податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів за такий звітний квартал не подається (див. БЗ 124.04)

Повідомлення за формою № 20-ОПП (наказ Мінфіну від 09.12.2011 № 1588)

За вимогами п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 Повідомлення про про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП треба подавати протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Але на час дії ВС зупинення перебігу строків, яке передбачене п.п. 69.9 підроз. 10 розд. ХХ ПКУ, стосується і подання форми № 20-ОПП. Тому виконати обов’язок щодо її подання можна протягом шести місяців після ВС. Тоді від штрафу звільнить п.п. 69.1 підроз. 10 розд. ХХ ПКУ

Звіт про використання КОРО/РК за формою № ЗВР-1 (наказ Мінфіну від 21.01.2016 № 13)

Суб’єкти, які замість РРО/ПРРО можуть використовувати Книгу обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки, щомісячно зобов’язані подавати податківцям Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за формою № ЗВР-1.

Цей Звіт не є податковим. Тому щодо нього працює правило з п.п. п. 1 Закону № 2115. А воно передбачає, що якщо немає можливості своєчасно подати відповідну звітність, то головне подати її протягом трьох місяців після припинення чи скасування ВС або стану війни за весь період неподання звітності.

Дані про бенефіціарів (форми заяв затверджені наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5)

Юрособи, які не встигли цього зробити до 11 жовтня 2021 року, повинні подати «бенефіціарні» документи до 11 липня 2022 року (включно). Також всім юрособам, щодо яких в ЄДР повинні міститися дані про бенефіціарів, треба щорічно подавати підтвердження. Строк — 14 календарних днів з дати держреєстрації юрособи. Детально про це див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 104, с. 25).

Дані про бенефіціарів — це взагалі не звітна форма. Це внесення даних до ЄДР і все. Тому щодо звільнення від адмінвідповідальності за неподання від час ВС посилатися на Закон № 2115 некоректно.

У цьому випадку, якщо намагатимуться застосувати «бенефіціарний» штраф, можна обґрунтовувати відсутністю вини. Зокрема, можна посилатися на те, що не всі держреєстраційні дії доступні на період ВС. Навіть зараз у переліку держреєстраційних дій внесення даних щодо бенефіціарів недоступне!