Лікарняні ЦПДшникам

Право на оплату лікарняних

Відразу попередимо. В цій статті ми говоримо про звичайні ЦПД на виконання робіт (надання послуг). А ось гіг-контракти оставляємо за бортом. Що ж, поїхали?! ☺

Особи, які виконують роботи чи надають послуги за ЦПД, підлягають соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ще з жовтня 2017 року. Підстава — ст. 18 Закону № 1105*.

* Закон України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

Тож вони мають право на лікарняні й допомогу по вагітності та пологах. Таке право виникає, якщо одночасно спрацюють наступні дві умови.

Перша — початок страхового випадку припав на період дії ЦПД.

Друга — наявна втрата доходу. Річ у тім, що у ст. 22 та 25 Закону № 1105 чітко визначено, що допомоги по тимчасовій непрацездатності й по вагітності та пологах надають застрахованим особам у формі матзабезпечення, яке компенсує втрату доходу.

Таким чином,

У випадку з особами, які працюють за трудовими договорами, усе зрозуміло. Непрацездатний — замість зарплати отримуєш лікарняні (допомогу по вагітності та пологах). Але у випадку із ЦПД не все так однозначно.

Безпроблемний варіант з точки зору призначення непрацездатних виплат — це ситуація, коли робота (послуги) за ЦПД виконана (надані) частково. При цьому замовник не вимагає виконання повного обсягу робіт (надання послуг) та проводить коригування суми оплати за ЦПД у бік зменшення, пропорційно виконаній роботі (наданим послугам) за період дії договору.

Проте в більшості випадків цей варіант не спрацює. Замовник вимагатиме повного виконання робіт (надання послуг) згідно укладеному ЦПД. Погодьтеся, якщо предметом договору було, наприклад, укладання бруківки перед офісом, то навряд чи замовник задовільниться виконанням роботи на половину чи дві третини й закриє ЦПД. Скоріш за все строк виконання робіт за договором буде подовжено на період, необхідний для завершення робіт. І ось тут постає питання:

Прямої відповіді на це запитання в непрацездатному законодавстві ви не знайдете. Проте фахівці Управління виконавчої дирекції ФСС в Харківській області у роз’ясненні від 08.07.2019 дійшли доволі цікавого висновку. Вони зазначили, що у разі, коли оплата договору буде здійснена в повному обсязі у визначений договором строк, то оплачувати листок непрацездатності не можна, адже немає факту втраченого доходу.

Відштовхуючись від цього висновку, робимо свій. Втрата доходу наявна у випадку, якщо:

— зменшується сума оплати за договором відповідно до виконаного обсягу робіт (наданого обсягу послуг) або

— подовжується строк дії договору. При цьому розмір винагороди може залишатися незмінним. В принципі це логічно: поки особа тимчасово непрацездатна, вона не виконує роботи (не надає послуги) й не отримує за цей період дохід.

Проте, звісно, якщо ви маєте варіант з подовженням строку дії договору, для правильного прийняття рішення щодо (не) призначення допомоги, рекомендуємо звернутися письмово за роз’ясненнями до ФСС.

Місце призначення та документи-підстави

Призначення. Хто повинен призначати лікарняні (допомогу по вагітності та пологах) ЦПДшнику?

Прийняте рішення вона оформлює протоколом в загальному порядку. При призначенні та заповненні протоколу, а саме його граф «Кількість днів, що підлягають оплаті», «разом», «у т.ч. за рахунок коштів Фонду» врахуйте наступне.

Допомогу по вагітності та пологах за рахунок ФСС нараховуйте/виплачуйте з першого дня непрацездатності.

Якщо відповідно до листка непрацездатності дата завершення періоду непрацездатності по вагітності й пологах припадає на період після завершення ЦПД, то такий лікарняний оплачуйте лише до дня закінчення ЦПД. ФСС пояснює це тим, що за ЦПД відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами не надається. Тож Фонд компенсує лише втрату доходу у зв’язку з вагітністю та пологами до завершення ЦПД (див. роз’яснення Управління виконавчої дирекції ФСС в Харківській області).

Переходимо до допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та профзахворюванням. Вона виплачується ФСС починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від припинення ЦПД в період втрати працездатності (абзац перший ч. 2 ст. 22 Закону № 1105). При цьому

Це не передбачено Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.06.2015 № 440.

Якщо відмовляєте у призначенні лікарняних за ЦПД, обов’язково вкажіть причину відмови у розд. ІІ протоколу. Також повідомте причину відмови ЦПДшнику.

Документи-підстави. Допомогу по тимчасовій непрацездатності призначають на підставі е-лікарняного або паперового лікарняного. Це може бути як оригінал (наприклад, якщо у особи один ЦПД або одночасно декілька й вам пощастило отримати оригінал лікарняного), так і копія листка непрацездатності (якщо особа одночасно займалась декількома видами діяльності у декількох страхувальників).

Щодо е-лікарняних. Зауважимо, що лікарняний з’явиться в особистому кабінеті страхувальника лише після подання Д5 Об’єднаного звіту з інформацією про початок виконання робіт (надання послуг) за ЦПД. Пришвидшити процес можна, подавши довідковий Д5, аналогічно, як на найманих працівників – новачків.

Що стосується лікарняних на паперових бланках, то вони можуть видаватися до 01.01.2023. Про те, в яких випадках це можливо, читайте у статті «Лікарняні листи: електронні, на бланках та в роздруківках» // «Податки & бухоблік», 2022, № 25.

Також листок непрацездатності може бути роздрукований на білому аркуші паперу (п. 1 Наказу МОЗ від 25.03.2022 № 522). Це можливо, якщо заклад охорони здоров’я не має бланків листків непрацездатності, а також не має можливості їх отримати.

Більш детально про паперові лікарняні читайте також у статті «Лікарняні під час війни: збірка новацій» // «Податки & бухоблік», 2022, № 38.

Якщо працюєте з паперовими лікарняними, зауважте ще таке. Якщо ваш ЦПДшник одночасно працює за трудовим договором в іншому місці, копія листка непрацездатності повинна бути засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. А для застрахованих осіб, які одночасно з виконанням робіт (наданням послуг) здійснюють підприємницьку діяльність і не працюють на умовах трудового договору, копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров’я, яка його видає (див. ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).

А як бути із засвідченням копії паперового лікарняного, якщо особа виконує роботи (надає послуги) за декількома ЦПД у різних замовників і при цьому не має місця роботи за трудовим договором? Вважаємо, що у такому випадку копію завіряє той замовник-страхувальник, якому ЦПДшник надав оригінал паперового лікарняного.

Страховий стаж

Страховий стаж — це період, за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

У разі призначення:

— допомоги по тимчасовій непрацездатності визначаєте загальний страховий стаж особи та страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку;

— допомоги по вагітності та пологах — лише страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Страховий стаж обчислюємо за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Реєстр застрахованих осіб). Ним «володіє» ПФУ. Проте за ті періоди, за які не внесені дані до Реєстру застрахованих осіб, страховий стаж визначаємо відповідно до законодавства, що діяло раніше.

Увага!

Правила визначення ви знайдете в статті «Страховий стаж для лікарняних: де взяти, як рахувати?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 76. Тут зупинимося лише на особливостях визначення загального страхового стажу у ЦПДшників.

Період до 28 лютого 2001 року. Його рахуємо на підставі даних трудової книжки ЦПДшника (якщо вона у нього на руках). Також підійдуть відомості про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб, якщо дані з трудової передані до ПФУ.

Відомості про трудову діяльність застрахована особа може замовити та отримати в особистому кабінеті на порталі ПФУ або ж особисто в ПФУ. Як це зробити покроково, читайте у статті «Відомості про трудову діяльність: вже на порталі ПФУ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 23.

Період з 28 лютого 2001 року до 1 січня 2011 року. У цьому періоді також у першу чергу дивимося на трудову книжку особи/відомості про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб, а також дані з довідок ОК-5 або ОК-7 з Реєстру застрахованих осіб. Повідомте ЦПДшника про необхідність їх надання.

Період з 1 січня 2011 року до 1 січня 2016 року. Тут перш за все користуємося довідками ОК-5 або ОК-7 з Реєстру застрахованих осіб. Ну, ви зрозуміли, хто вам їх повинен надати? ☺

Період після 1 січня 2016 року. Тут на допомогу прийде додаток 9 з Реєстру застрахованих осіб. Щоправда підприємство (ФОП) зможе отримати його на особу, що виконувала роботи (надавала послуги), лише після того, як засвітиться як страхувальник такої особи.

Розрахунок

У випадку коли застрахована особа одночасно здійснює декілька видів діяльності (працює на умовах трудового договору, виконує роботи (надає послуги) за ЦПД, є фізичною особою — підприємцем тощо), розрахунок допомоги має проводитися окремо за кожним місцем діяльності (лист Мінсоцполітики від 17.12.2017 № 571/0/86-17/218).

Якщо ви отримали копію лікарняного листа, повідомте особу про необхідність надання довідки (довідок) про середню зарплату за іншими місцями роботи та/або здійснення діяльності за ЦПД, іншого виду діяльності, де така особа є застрахованою.

Така довідка (довідки) потрібні для того, щоб виконати вимоги абзацу третього п. 30 Порядку № 1266. В ньому зазначено, що сумарний дохід, з якого розраховують виплати, за місяцями розрахункового періоду за всіма місцями роботи не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

А як діяти, якщо особа відмовляється надавати таку довідку? Відповідь на це запитання ви знайдете в коментарі до листа ФСС 04.04.2022 № 362-11-1 (стаття «Ненадання довідки про середній заробіток — не привід відмовити у призначенні лікарняних» // «Податки & бухоблік», 2022, № 41).

Коли проводити такий розрахунок? Звісно, після того, як будуть нараховані виплати за ЦПД, що братимуть участь у розрахунку. Ба більше, Мінсоцполітики в листі від 17.12.2017 № 571/0/86-17/218 наполягало на проведенні розрахунку лікарняних (допомоги по вагітності й пологах) для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за ЦПД, після звітування за місяці розрахункового періоду.

Проте, на наш погляд, чекати закінчення звітного періоду на який припав ЦПД, не потрібно. Тут на виручку може прийти подання Д5 та Д1 з відомостями на ЦПД у складі Податкового розрахунку з типом «довідковий».

Розрахунок лікарняних та допомоги по вагітності та пологах ЦПДшникам здійснюйте за тими ж правилами, що діють і для найманих працівників. Детально ми розповідали про них у «Податки & бухоблік», 2021, № 16. Поговоримо про окремі нюанси розрахунку.

Розрахунковий період. Його визначаєм за загальними правилами.

Проте в більшості випадків тривалість дії ЦПД складає менше одного місяця. Розрахунковим періодом у такому разі буде фактичний час перебування особи у цивільно-правових відносинах перед настанням страхового випадку (з дати початку таких відносин до дати настання непрацездатності).

Приклад 1. Особа надавала послуги за ЦПД, укладеним з 6 по 30 липня 2022 року. З 20 по 28 липня особа хворіла.

Розрахунковий період: з 6 по 19 липня 2022 року, включає 14 календарних днів.

На практиці трапляються ситуації, коли з однією особою протягом року укладали ЦПД декілька разів, наприклад, ЦПД на палітурку документів. Чи можна в такому випадку включати до розрахунку періоди дії попередніх ЦПД? Вважаємо, що ні. Тут проводимо аналогію з трудовим договором та визначаємо розрахунковий період за тим цивільно-правовим договором, на час дії якого припадає початок страхового випадку.

Виплати у розрахунковому періоді. Розрахунок лікарняних та допомоги по вагітності та пологах здійснюйте виходячи з сум винагороди за ЦПД, які:

— по-перше, увійшли до бази нарахування ЄСВ та з яких сплачено єдиний внесок, та

— по-друге, припадають на розрахунковий період згідно з даними Д1 Податкового розрахунку.

Здається, все просто? Та це тільки на перший погляд. Повернемося до прикладу 1. Як визначити суму винагороди, що увійде до розрахунку лікарняних, якщо вона буде нарахована за весь обсяг виконаних робіт після підписання акту? Як зрозуміти, яка сума винагороди нарахована за період з 6 по 19 липня 2022 року, що візьме участь в розрахунку лікарняних? Відповіді у Порядку № 1266 на це запитання немає. На наш погляд, в такому випадку слід визначити суму винагороди в розрахунку на 1 календарний день та помножити її на кількість календарних днів у ЦПД-відносинах до початку хвороби. Проте хотілось би дізнатися про думку ФСС з цього приводу.

Страховий випадок настав у перший день дії ЦПД. Чи треба взагалі оплачувати такий страховий випадок? Адже особа фактично не приступила до виконання робіт (надання послуг) і зробить це пізніше!

Вважаємо, що треба. Це випливає з приписів абзацу другого ч. 1 ст. 19 Закону № 1105. У ньому зазначено, що право на матеріальне забезпечення від ФСС виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

А як розрахувати в такому випадку середньоденну зарплату? Можливо тут повинен працювати п. 28 Порядку № 1266? В ньому зазначено, що якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку. Проте оплата за ЦПД може бути й нижчою за мінімалку в розрахунку на місяць!

Тож як бути? І в цьому питанні залишається лише чекати на роз’яснення фахівців ФСС.

Спецобмеження. Ці обмеження застосовуємо, якщо підрядник/виконавець за ЦПД протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Реєстру застрахованих осіб має страховий стаж менше 6 місяців.

Суму лікарняних у такому разі розраховуємо виходячи з нарахованих сум винагороди за ЦПД, з яких сплачувався ЄСВ, але не більше за розмір лікарняних, обчислених з мінзарплати, встановленої на час настання страхового випадку (з 01.01.2022 — 6500 грн).

А от при розрахунку допомоги по вагітності та пологах, на думку Управління виконавчої дирекції ФСС в Харківській області, слід застосовувати лише верхнє обмеження за сумою допомоги. А саме, сума допомоги по вагітності та пологах не може перевищувати розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінзарплати, установленої на час настання страхового випадку.

Що стосується нижнього обмеження, то Управління виконавчої дирекції ФСС в Харківській області в зазначеному вище роз’ясненні наполягає, що воно не працює у ЦПДшників при розрахунку допомоги по вагітності та пологах. Тобто, сума допомоги може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінзарплати, установленої на час настання страхового випадку. Проте такий висновок не випливає з положень ч. 2 ст. 26 Закону № 1105 (ср. ).

Приклад 2. З фізособою укладений договір підряду. Період виконання роботи за договором: з 14 березня 2022 року по 31 травня 2022 року. Акти виконаних робіт закриваються в кінці кожного місяця, протягом яких діє такий договір. З 26 травня по 6 червня 2022 року підрядник хворів, що підтверджує е-лікарняний в особистому кабінеті страхувальника-замовника за ЦПД. Період виконання робіт за договором подовжено у зв’язку з хворобою підрядника. Страховий стаж ЦПДшника за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку менше 6 місяців, загальний страховий стаж — 7 років.

Розрахунковий період для обчислення суми допомоги по тимчасовій втраті працездатності складе 1 місяць — квітень 2022 року (30 к. дн.), тобто повний календарний місяць (з 1-го до 1-го числа) перебування особи у цивільно-правових відносинах з замовником, що передує місяцю настання страхового випадку.

Припустимо, що сума винагороди, що нарахована за квітень відповідно до акту виконаних робіт, склала 6000 грн. Тоді фактична середньоденна зарплата дорівнює:

6000 грн : 30 к. дн. = 200 грн/к. дн.

У зв’язку з тим, що загальний страховий стаж — 7 років, денна виплата становитиме 70 % середньої зарплати:

200 грн х 70 % : 100 % = 140 грн/к. дн.

Оскільки страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку менше 6 місяців, визначимо розмір обмежувача денної виплати:

6500 грн : 30,44 = 213,53 грн/к. дн.,

де 6500 грн — розмір мінімальної зарплати у травні 2022 року.

Розмір фактичної денної виплати (140 грн/к. дн.) менше ніж обмежувальний показник (213,53 грн/к. дн.). Тому лікарняні розраховуємо виходячи з фактичної денної виплати — 140 грн/к. дн.

Перші 5 днів лікарняного замовник робіт не оплачує. З шостого дня непрацездатності (з 31 травня по 6 червня, 7 к. дн.) нараховує допомогу за рахунок ФСС у сумі:

140 грн/к. дн. х 7 к. дн. = 980 грн.

Оподаткування та звітність

ПДФО та ВЗ. На наш погляд, суми лікарняних від ФСС, нараховані ЦПДшникам, оподатковуються ПДФО та ВЗ у складі інших оподатковуваних виплат (див. п.п. 164.2.20 ПКУ). Адже вони не є для ЦПДшника ані зарплатою, ані винагородою (виплатою), нарахованою (виплаченою) відповідно до умов ЦПД. У 4ДФ Податкового розрахунку лікарняні за ЦПД зазначаємо з ознакою доходу «127».

А от допомога по вагітності та пологах — це особливий випадок. Вона не оподатковується ПДФО (п.п. 165.1.1 ПКУ) та відповідно й ВЗ (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). У 4ДФ зазначаємо її суму з ознакою доходу «128».

ЄСВ. Суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах, що виплачуємо підрядникам/виконавцям за ЦПД, включаємо до бази нарахування ЄСВ (див. п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

У загальному випадку ставка ЄСВ для ЦПД-винагороди становить 22 %.

У Д1 лікарняні та допомогу по вагітності та пологах відображаємо з тими ж кодами категорії застрахованих осіб, які використовуємо для найманих працівників. Тобто, формуючи рядок з сумою:

— допомоги по тимчасовій непрацездатності, зазначаємо у графі 08 Д1 код «29»,

— допомоги по вагітності та пологах — код «42».

Розглянемо окремо ситуацію, коли нарахування за листком непрацездатності здійснюється вже після закінчення дії ЦПД. Чи треба в такому випадку стягувати ЄСВ з непрацездатних виплат? Вважаємо, що ні. Адже після припинення дії ЦПД замовник вже не буде страхувальником відносно підрядника/виконавця, оскільки вони вже не перебувають у цивільно-правових відносинах (див. п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464). В такому випадку непрацездатні виплати у Д1 не відображаємо, оскільки ЄСВ на них не нараховуємо.

Як бачите, не дивлячись на те, що ЦПДшники, які є застрахованими особами для цілей Закону № 1105, мають право на лікарняні та допомогу по вагітності та пологах, порядок надання та розрахунку цих виплат містить багато білих плям.