Теми статей
Обрати теми

Декларація з податку на прибуток: правила складання та подання

Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Солошенко Людмила, податковий експерт, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
Податки & бухоблік Січень, 2022/№ 6
Друк
Новорічні свята закінчилися, отже, бухгалтерам саме час зайнятися річною податковою звітністю. Сьогодні ми ознайомимо вас із правилами складання декларації з податку на прибуток. При цьому, звичайно ж, врахуємо зміни до Податкового кодексу, які набрали чинності протягом 2021 року, а також коригування, внесені до форми декларації з податку на прибуток. Зі спецвипуску ви дізнаєтеся про строки та порядок подання, а також про особливості заповнення як самої податковоприбуткової декларації, так і додатків до неї. Спецвипуск для вас підготували редактор Наталія Вороная, податкові експерти Людмила Солошенко та Наталія Чернишова.

Заповнення декларації з податку на прибуток і додатків до неї — справа непроста і трудомістка. Цей процес вимагає врахування безлічі нюансів. Про них ми детально будемо говорити в наступних розділах спецвипуску. Зараз же зупинимося на ключових питаннях: хто, куди, як і в який строк подає річну декларацію, а також перелічимо основні правила її заповнення та подання.

1.1. За якою формою звітувати

Спільна практично для всіх платників податку на прибуток форма декларації затверджена наказом № 897. З її допомогою звітують із цього податку і квартальники, і річники, і підприємства з особливим статусом. При цьому особливі платники (наприклад, банки, страховики тощо) проставляють у полі 10 вступної частини декларації позначку про свою належність до відповідної спецкатегорії.

Зверніть увагу! До форми прибуткової декларації у 2021 році були внесені зміни.

Зокрема, 17.08.2021 набрав чинності наказ № 317. Причому податківці вже попередили (див. лист ДПСУ від 27.09.2021 № 21953/7/99-00-21-02-01-07), що подавати декларацію за формою з урахуванням цього наказу потрібно починаючи з 01.01.2022 за звітний (податковий) період 2021 року. І хоча, якщо дотримуватися букви закону, річники мали б звітувати за нею лише за 2022 рік (див. п. 46.6 ПКУ), підхід податківців усім на руку. Адже наказ № 317 враховує корективи, які були раніше внесені до ПКУ і вже діяли протягом звітного 2021 року. Тому далі порядок заповнення декларації та додатків до неї будемо розглядати, зважаючи на зміни, внесені до них згаданим наказом.

Крім того, у грудні 2021 року форму декларації підкориговано ще раз наказом № 601. Щоправда, як зазначили податківці у листі ДПСУ від 05.01.2022 № 62/7/99-00-21-02-01-07, ці зміни слід ураховувати при поданні декларації за періоди з І кварталу 2022 ріку. Проте при розгляді особливостей заповнення декларації скажемо й про ці нововведення.

За іншими (спеціальними) формами звітують* тільки:

* У цьому спецвипуску ми зосередимося виключно на правилах заповнення звичайної декларації з податку на прибуток.

1) «нульовики», які застосовували ставку податку на прибуток 0 % на підставі п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. За результатами 2021 року вони подають Спрощену податкову декларацію з податку на прибуток, затверджену постановою КМУ від 09.08.2017 № 592 (п. 49.2 ПКУ);

2) неприбуткові організації (далі — НПО), що відповідають вимогам п. 133.4 ПКУ. Вони за підсумками року подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом Мінфіну від 17.06.2016 № 553 (п. 46.2 і п.п. 133.4.7 ПКУ).

Раніше спеціальні Розрахунки з податку на прибуток подавали також постійні представництва нерезидентів. Але для них з 01.01.2021 відбулися істотні зміни.

Так, їх оподатковуваний прибуток тепер визначають у загальному порядку, але з урахуванням принципу «витягнутої руки»** (п.п. 141.4.7, п. 6011 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Крім того, відповідальними за обчислення податку на прибуток та подання звітності з цього податку з 2021 року є безпосередньо нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійні представництва (п. 64.5 та п.п. 133.2.2 ПКУ). При цьому вони подають декларацію з податку на прибуток за 2021 рік за загальною формою, затвердженою наказом № 897. Спеціальні Розрахунки для постійних представництв, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2016 № 544 (в яких раніше представництва могли визначати прибуток на підставі окремого балансу або розрахунковим шляхом із застосуванням коефіцієнта 0,7), скасовано.

** Детальніше читайте в «Податки & бухоблік», 2021, № 26, с. 15.

1.2. Хто подає декларацію

Декларацію з податку на прибуток за 2021 рік подають підприємства — платники податку на прибуток, зокрема:

1) високодохідники, які звітують щоквартально, у тому числі за рік (п. 137.4 ПКУ);

2) малодохідники, для яких звітним (податковим) періодом є календарний рік (п.п. «в» п. 137.5 ПКУ).

Нагадаємо: у 2021 році річний (звітний) період з податку на прибуток застосовували підприємства, у яких дохід (за вирахуванням непрямих податків) за 2020 рік не перевищував 40 млн грн;

3) сільгоспники, які не (!) перейшли на особливий звітний період. Як відомо, для сільськогосподарських товаровиробників установлено річний звітний період з податку на прибуток*** (п. 137.5 ПКУ).

*** Водночас податківці стверджують (див. підкатегорію 102.20.01 БЗ // zir.tax.gov.ua), що право бути річниками мають лише ті сільгоспники, які обрали особливий звітний період або є малодохідниками (докладніше див. «Податки & бухоблік», 2021, № 63, с. 6).

Причому п.п. 137.4.1 ПКУ дозволяє їм обрати особливий річний (звітний) період — з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року.

Сільгоспники, які не виявили бажання застосовувати особливий звітний період, повинні подати річну декларацію з податку на прибуток нарівні з іншими загальносистемниками

Зауважте: у цьому випадку проставляти сільгосппозначку в полі 10 вступної частини декларації не потрібно (див. лист ДФСУ від 30.06.2017 № 16989/7/99-99-15-02-01-17);

4) новостворені платники (зареєстровані у 2021 році). Для підприємств-новачків перший звітний період розпочинається з дати їх реєстрації і закінчується останнім днем звітного податкового року (п.п. «а» п. 137.5 ПКУ).

Тому всі підприємства, створені протягом 2021 року, вперше звітують шляхом подання річної декларації з податку на прибуток. У ній вони підбивають підсумки діяльності з дати реєстрації по 31.12.2021;

5) колишні єдиноподатники, які у 2021 році стали платниками податку на прибуток. Податківці зараховують таких «перебіжчиків» до новачків і дозволяють звітувати за правилами з п.п. «а» п. 137.5 ПКУ. Тому такі новоспечені прибутківці звітують і сплачують податок за підсумками першого «прибуткового» року, подавши річну декларацію за період перебування на загальній системі. До речі, у цьому випадку податківці рекомендують (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ)

до декларації додавати одразу два комплекти фінзвітності: за період перебування на спрощеній системі оподаткування і за звітний рік

6) прибутківці, які ліквідувалися. Для підприємств, які ліквідуються, останнім податковим (звітним) періодом є період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 ПКУ).

Тому річну декларацію за 2021 рік подають:

річники, які ліквідувалися протягом звітного року;

квартальники, що ліквідувалися в IV кварталі 2021 року.

Щоправда, якщо ліквідація відбулася на початку / в середині кварталу/року, останню декларацію можна було подати і раніше, не чекаючи настання граничних строків, установлених п. 49.18 ПКУ (див. підкатегорію 102.20.01 БЗ);

7) нерезиденти, які здійснюють діяльність на території України через постійні представництва;

8) НПО-порушники. Сюди належать неприбуткові організації, що порушили у звітному році НПО-умови з п. 133.4 ПКУ, зокрема допустили нецільове використання доходів. З місяця, що настає за місяцем порушення, такі неприбуткові організації стають платниками податку на прибуток з усіма відповідними наслідками.

Зокрема,

вони повинні подавати декларацію з податку на прибуток щоквартально (наростаючим підсумком) і за рік

Такі вимоги висуває п.п. 133.4.3 ПКУ (див. також підкатегорію 102.04 БЗ);

9) «нульовики»-порушники. Ми вже згадували, що прибутківці-«нульовики» звітують перед контролерами за спецформою і звичайну декларацію з податку на прибуток не подають. Але варто такому платнику в будь-якому звітному періоді «оступитися» і порушити хоча б один із критеріїв, перелічених у п. 44 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, він зобов’язаний оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 136.1 ПКУ. Відповідно доведеться подати за такий період звичайну декларацію з податку на прибуток.

Цікаво, що, крім платників податку на прибуток, прибуткову декларацію за 2021 рік зобов’язані подати неплатники цього податку, які виступають у ролі податкових агентів.

Ідеться про осіб, які протягом звітного року виплачували юрособам-нерезидентам* доходи із джерелом походження з України та оподатковували їх за українськими правилами з утриманням податку на доходи нерезидента або за правилами міжнародних договорів (п. 141.4 і п.п. 134.1.3 ПКУ).

* Доходи, що виплачуються нерезидентам-фізособам, оподатковуються ПДФО за правилами п. 170.10 ПКУ.

Прибуткову декларацію за 2021 рік у зв’язку з виплатою нерезидентських доходів пода- ють:

НПО разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (див. лист ДПСУ від 19.10.2020 № 4297/ІПК/99-00-05-05-02-06, підкатегорію 102.04 БЗ);

юридичні особи — платники єдиного податку (п. 297.5, абзац другий п.п. 133.1.1, п.п. «ґ» п. 137.5 ПКУ, роз’яснення з підкатегорії 102.16 БЗ);

фізособи-підприємці (як загальносистемники, так і єдиноподатники), а також фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність (п.п. 133.1.4, п.п. «г» п. 137.5, п. 297.5 ПКУ, роз’яснення з підкатегорії 102.16 БЗ).

Усі перелічені особи звітують про нерезидентські виплати і подають органам ДПСУ декларацію з податку на прибуток тільки (!) із заповненими рядками 23 — 25 і додатком ПН (кількома додатками ПН — якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам), а також із додатком ПП (якщо застосовувалися знижена ставка чи звільнення відповідно до міжнародного договору).

Інші рядки в декларації вони не заповнюють і інші додатки з нею не подають

А ось звичайні фізособи (не підприємці) податок на репатріацію при виплаті нерезидентських доходів не утримують, а отже, і декларацію з податку на прибуток не подають (див. УПК № 181, підкатегорію 102.16 БЗ).

1.3. Правила подання декларації

Строки подання

З податку на прибуток установлено два звітні періоди: квартал і рік (пп. 137.4 і 137.5 ПКУ). При цьому і річники, і квартальники річну декларацію подають протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 ПКУ).

Якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Виходить,

річну декларацію з податку на прибуток за 2021 рік і річники, і квартальники повинні подати не пізніше 01.03.2022

Сплатити податок за декларацією необхідно протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПКУ). А отже, суму податку на прибуток за 2021 рік потрібно перерахувати не пізніше 11.03.2022.

Куди подавати декларацію

За загальним правилом декларацію з податку на прибуток подають податковому органу, в якому перебуває на обліку платник податку (п. 49.1 ПКУ), тобто за місцезнаходженням (основним місцем обліку) платника.

Особливими правилами подання декларації керуються прибутківці, які у звітному періоді змінювали своє місцезнаходження. Так, до закінчення поточного бюджетного періоду (тобто до 31 грудня) вони повинні сплачувати податок за місцем попередньої реєстрації (ч. 8 ст. 45 БКУ і п. 10.13 Порядку № 1588).

Із цієї причини до кінця поточного року платник податків перебуває на обліку одночасно:

у податковому органі за попереднім місцезнаходженням (у якому основне місце обліку змінюється на неосновне) — з ознакою того, що він залишається платником податків до кінця року, і

у податковому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником з наступного року.

При цьому до закінчення поточного бюджетного року підприємство подає декларації з податку на прибуток і сплачує цей податок за попереднім місцезнаходженням (тобто за неосновним місцем обліку). А вже починаючи з наступного бюджетного року — звітує і сплачує податок за новим місцезнаходженням, тобто за основним місцем обліку.

Ви, звісно, пам’ятаєте: подати декларацію з податку на прибуток за 2021 рік слід не пізніше за 01.03.2022 (тобто вже в наступному бюджетному році).

Тому

підприємства, які у 2021 році змінювали «прописку», річну декларацію з податку на прибуток подають уже за новим місцезнаходженням

Підтверджують це й податківці в підкатегорії 102.20 БЗ, а також у листі ДФСУ від 28.09.2018 № 4251/6/99-99-08-01-01-15/ІПК.

Ще один випадок, коли загальне правило вибору місця подання звітності не працює, — це переведення підприємства до лав великих платників податку.

Щорічно контролюючі органи формують Реєстр великих платників податків на наступний рік (п. 64.7 ПКУ). Реєстр великих платників податків на 2022 рік затверджено наказом ДПСУ від 24.09.2021 № 838.

Якщо ваше підприємство включене до цього Реєстру, то з початку 2022 року воно перебуває на обліку в контролюючому органі, що здійснює супровід великих платників податків. Цей орган стає для платника основним місцем обліку (п.п. 20.1.25 ПКУ, п. 10.22 Порядку № 1588).

Після такого переведення, тобто з початку податкового року, подавати декларації з податку на прибуток платнику потрібно за новим місцем обліку (п. 64.7 ПКУ, лист ДФСУ від 21.03.2018 № 8319/7/99-99-12-03-03-17).

Детальніше про перехід у великі платники див. «Податки & бухоблік», 2019, № 90, с. 15.

Ну а якщо вас, навпаки, виключили з Реєстру великих платників з 2022 року, то річну декларацію з податку на прибуток за 2021 рік ви повинні будете подавати вже до податкового органу за своїм місцезнаходженням, який тепер для вас знову став основним місцем обліку.

Спосіб подання

Можливі способи подання прибуткової декларації до податкових органів перелічені в ст. 49 ПКУ і залежать від «масштабу» підприємства (див. табл. 1.1).

Зверніть увагу: розмірну групу підприємства для цілей ст. 49 ПКУ (тобто для визначення способу подання податкової звітності) визначають за бухобліковими критеріями, установленими ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік*.

* Про критерії для класифікації підприємств за їх величиною — мікро-, малі, середні та великі див. у «Податки & бухоблік», 2021, № 102, с. 3.

Таблиця 1.1. Способи подання декларації з податку на прибуток

Види підприємств

Норма ПКУ

Способи подання декларації

Середні та великі

п. 49.4

Подають декларацію в електронній формі

Малі та мікропідприємства

п. 49.3

Можуть подавати декларацію одним із трьох способів:

особисто або через уповноважену особу;

поштою з повідомленням про вручення й описом вкладення*;

в електронній формі

* Відправити декларацію поштою потрібно не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку її подання (п. 49.5 ПКУ).

1.4. Вимоги до заповнення декларації

Для того щоб у податківців не виникло претензій до вашої звітності, при складанні декларації з податку на прибуток потрібно враховувати декілька правил:

1) декларацію заповнюють наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.

Це означає, що просто перенести дані з фінансової звітності не вийде. Адже, як відомо, повну фінзвітність заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків, а спрощену — у тисячах гривень з одним десятковим знаком після коми.

Виходить,

для заповнення декларації потрібно взяти дані про дохід і фінрезультат поточніше — з первинних документів, регістрів бухобліку (у гривнях)

Тобто ще до округлення у «фінзвітні» тисячі гривень (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ);

2) декларацію заповнюють українською мовою (ч. 2 ст. 37 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII). Виняток можуть становити графи «Повне найменування нерезидента» і «Місцезнаходження нерезидента» додатка ПН до декларації. Їх, на думку податківців, можна заповнювати іноземною мовою, за умови, що в договорі з нерезидентом ці реквізити зазначені без перекладу українською мовою (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ);

3) декларація повинна містити всі обов’язкові реквізити, перелічені в пп. 48.3 і 48.4 ПКУ. Без обов’язкових реквізитів вона втратить статус податкової декларації. Зокрема, до обов’язкових реквізитів належать відмітки про додатки, які подають із декларацією. Не забувайте про їх проставляння;

4) у декларації та її додатках треба зазначати усі передбачені в них показники (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ). За відсутності показників у відповідних рядках декларації або додатків у них ставлять прочерки (у разі подання звітності в паперовому вигляді) або залишають порожніми (при поданні звітності в електронній формі);

5) якщо заповнено рядки декларації, до яких передбачено подання додатків, то з декларацією подають і додатки.

Зауважте, що

додатків ПН може бути декілька (якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам)

Тому в заключній частині декларації зазначають кількість поданих додатків ПН.

А ось до рядків декларації, які залишилися незаповненими через відсутність операцій (показників), додатки не подають (див. підкатегорію 102.20.02 БЗ).

Єдиний виняток — коли рядок декларації за розрахунком вийшов нульовим (порожнім), але є дані, які необхідно при цьому показати в додатку. Яскравий приклад такої ситуації: бухгалтерська амортизація дорівнює податковій, інших різниць немає, і значення рядка 03 додатка РІ дорівнює нулю. У цьому випадку показник рядка 03 РІ самої декларації також дорівнює нулю (тобто рядок залишається незаповненим через відсутність показника), але додаток (у цьому випадку додатки РІ та АМ) до такого порожнього рядка подати доведеться;

6) фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 46.2 ПКУ платники податку на прибуток (крім юросіб, зобов’язаних оприлюднювати фінзвітність) повинні подавати річну фінансову звітність разом з податковою декларацією, тобто за 2021 рік — не пізніше 1 березня 2022 року.

Що стосується платників податку на прибуток, які зобов’язані оприлюднювати фінзвітність (їх перераховано в ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік), то вони згідно з абзацами другим і четвертим п. 46.2 ПКУ до 01.03.2022 разом із річною декларацією повинні подати до органу ДПСУ Звіт про фінансовий стан (Баланс) і Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати), ще не перевірені аудитором.

Повний комплект фінзвітності* (вже перевіреної) вони подають податківцям не пізніше 10 червня року, що настає за звітним, тобто за 2021 рік — не пізніше 10.06.2022 (див. підкатегорію 102.20.01 БЗ).

* Зауважте: податківці вимагають, щоб разом із фінзвітністю такі підприємства подавали й аудиторський звіт (див. листи ДПСУ від 02.07.2021 № 2586/ІПК/99-00-21-02-01-06 та від 09.06.2020 № 2356/6/99-00-05-05-02-06/ІПК, консультацію з підкатегорії 102.20.01 БЗ), хоча з п. 46.2 ПКУ такий обов’язок не випливає.

Водночас зауважимо: КМУ, змінюючи Порядок № 419 (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 77, с. 27), навіщось вирішив порегулювати й строки подання фінзвітності податківцям, хоча вони вже чітко визначені ПКУ. Причому зробив це вкрай невдало.

У результаті тепер Порядком № 419 установлено два різні строки подання податківцям річних Звіту про фінансовий стан (Балансу) та Звіту про прибутки та збитки та інший сукупний доход (Звіту про фінансові результати):

1) строки, встановлені ПКУ (абзац шостий п. 5 зазначеного Порядку), тобто за 2021 рік — не пізніше 01.03.2022;

2) не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним (абзаци перший та другий п. 5).

Ця неузгодженість легко вирішується своєчасним (не пізніше 28 лютого) поданням річної фінзвітності до органів статистики в електронному вигляді (через «Єдине вікно»). У такому разі її «побачать» і податківці.

Тобто у будь-якому випадку не буде порушення строків подання фінансової звітності. При цьому немає проблеми в тому, що фінзвітність в електронному вигляді як додаток до декларації з податку на прибуток податківці отримають раніше, ніж саму декларацію.

Детальніше про подання фінзвітності див. спецвипуск «Податки & бухоблік», 2021, № 102.

висновки

  • Спільна майже для всіх платників податку на прибуток форма прибуткової декларації затверджена наказом № 897.
  • Декларацію подають також неплатники податку на прибуток, які протягом року виплачували юрособам-нерезидентам доходи із джерелом походження з України.
  • Фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.
  • Річну декларацію з податку на прибуток за 2021 рік і річники, і квартальники повинні подати не пізніше 01.03.2022.
  • Для підприємств-новачків перший звітний період розпочинається з дати їх реєстрації та закінчується останнім днем звітного податкового року.
  • Декларацію заповнюють українською мовою, наростаючим підсумком з початку року в гривнях без копійок з округленням за загальновстановленими правилами.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі