Перейшли на спецЄП. Проблеми ПДВ

Податковий кредит військових періодів

Передусім, нагадаємо, що Закон № 2260 поновлює перебіг строків, зокрема, для подання податкових декларацій. Щоправда ті, хто перейшов на спецЄП, можуть подавати декларації, граничний строк подання яких припадав на період з 24 лютого до дати набрання чинності цим Законом (27.05.2022), протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій вони перебували до переходу на спецЄП (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але граничні строки подання декларації за травень виходять за межі зазначеного в цій нормі періоду. Тому зволікати з поданням декларації за травень 2022 до виходу зі спецЄП плюс 60 днів не вийде. Подати її слід у загальні строки — не пізніше 20 червня.

А тепер власне до вашого запитання. З наших публікацій ви вже знаєте, що особливістю ПДВ-обліку у військовий час до недавнього часу було те, що податковий кредит можна було відображати на підставі первинки, з умовою реєстрації ПН постачальником після закінчення воєнного стану + 6 місяців (див. «Первинка: чи є воєнна специфіка?» у «Податки & бухоблік», 2022, № 19-20). Закон № 2260 змінив цей строк: тепер ПН треба зареєструвати до 15 липня (якщо в постачальника, звісно, є можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, п.п. 69.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

У загальному випадку відображення ПК на основі ПН можна перенести на пізніші періоди в межах відведених 365 днів (п. 198.6 ПКУ, з урахуванням перехідних положень п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Проте такий принцип не працює щодо відображення ПК за іншими документами, зокрема на підставі первинки у воєнний час («Податковий кредит за первинкою: місяць у місяць?» / «Податки & бухоблік», травень, 2022/№ 31). У цьому випадку відображати ПК треба виключно в тому місяці, в якому було здійснено першу подію. Якщо ПК не відобразили, то доведеться вдатися до виправлення помилки.

У вашій ситуації може бути 2 варіанти:

1. Якщо постачальник не зареєструє ПН до граничних строків надання декларації за травень*, то відобразити ПК у декларації за травень ви не маєте права. Швидше за все постачальники орієнтуватимуться на граничну дату реєстрації (15.07.2022) і не поспішатимуть з реєстрацією. Якщо ПН буде зареєстрована після граничних строків надання декларації за травень, то ПК у ній відобразити не вийде.

* Вважаємо, що строк «до 15 липня» — це граничний строк реєстрації таких ПН. Тому тільки ті ПН, які не зареєстровані в цей строк, вважаються не своєчасно зареєстрованими або взагалі не зареєстрованими. Сподіваємося, податківці дотримуватимуться такої ж позиції.

Ваша ситуація посилюється тим, що ви перейшли на спецЄП, реєстрація платником ПДВ призупинена.

Відповідно до такого повернення цей ПК врахувати не вийде.

У результаті доходимо висновку — якщо постачальник не зареєструє ПН до граничних строків надання декларації за травень, ви зможете відобразити цей ПК тільки після виходу зі спецЄП і повернення на стару систему оподаткування, включивши її до декларації майбутніх періодів).

2. Якщо ж постачальник зареєструє ПН до граничних строків надання декларації за травень, то в такому разі можна говорити, що цей ПК відображається не на підставі первинки, а на основі ПН. Іншими словами, можна взагалі не вдаватися до воєнних норм, а йти по звичайному шляху, вказаному в п. 198.6 ПКУ. Тобто вважаємо, що в такому разі немає жодних перешкод для відображення цього ПК у декларації за травень.

Податковий кредит довоєнних періодів

Що стосується довоєнних ПН, не включених до ПК, то за ними ситуація зовсім інша. Їх ви маєте право відображати в будь-якому періоді в межах відведених 365 днів (п. 198.6 ПКУ, з урахуванням перехідних положень п. 80 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Ви мали повне право відобразити їх у декларації будь-якого періоду (включаючи лютий, березень, квітень 2022), але якщо цього не зробили, то немає жодних перешкод відобразити їх у декларації за травень.

А ось якщо ви не включите їх у травневу декларацію, то із цими ПН вам доведеться чекати виходу зі спецЄП і тільки тоді враховувати в деклараціях тих майбутніх періодів. Формально ви маєте право використати і другий варіант відображення забутих довоєнних ПН — через УР (нагадаємо, що податківці не проти відображати ПК через виправлення помилки). Але проблема тут ось у чому: Закон № 2260 тимчасово, до припинення воєнного стану, не дозволяє подавати УР на зменшення податкових зобов’язань за періоди до лютого 2022 року. Так, у нашому випадку йдеться про збільшення ПК (ряд. 17 декларації), а не зменшення ПЗ (тобто ряд. 9 декларації). Проте не виключено, що податківці заборонятимуть подавати взагалі будь-якіУР на зменшення суми податку до сплати.

Строк реєстрації ПН військового періоду

Вище коротко вже зачіпалося це питання. Тепер відповімо на нього детальніше.

Згідно з оновленим п.п. 69.1 ПКУ платники спецЄП звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний строк виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу на спецЄП за умови виконання ними таких податкових обов’язків, реєстрації ПН/РК, подання звітності, сплати податків та зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податків перебували до обрання спецЄП.

Звернемо увагу на важливі моменти цієї норми:

1. Ця норма не просто звільняє від відповідальності (нагадуємо, що ПКУ під відповідальністю розуміє фінансову, адміністративну і кримінальну відповідальність; див. п. 111.1 ПКУ), але і фактично продовжує строки подання звітності, сплати податку або реєстрації ПН/РК. Такий висновок випливає з п.п. 69.1¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, який посилається на п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (ср. ). Тому якщо ви вкладетеся в цей строк, то негативних наслідків бути не повинно. Вважаємо, що не повинно загрожувати і віднесення платника до одного зі ступенів ризику для цілей проведення планових перевірок* або до категорії ризикових щодо блокування ПН**. Тим більше що про планові перевірки поки говорити не доводиться, а реєстрація платником ПДВ поки що заморожена.

* Підпункт 1 п. 5 розд. ІІІ Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 02.06.2015 № 524.

** Пункт 6 Критеріїв ризиковості платника ПДВ, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

2. Початок відліку встановлених 60 календарних днів прив’язано до дати повернення на ту систему оподаткування, на якій платник був до переходу на спецЄП. З першого погляду це здається не логічно: подати заяву на перехід на спецЄП, своєчасно і щомісячно подавати декларації з єдиного податку і сплачувати його платник може, а ось виконати свої податкові обов’язки за попередні періоди — ні?! Причому один з авторів Закону № 2260, анонсуючи його норми, стверджував, що відведені 60 днів відлічуються з моменту переходу на спецЄП (https://t.me/yzheleznyak/1653). Проте саме щодо ПДВ-обов’язків прив’язка до повернення на попередню систему оподаткування виглядає цілком обґрунтовано, адже на спецЄП платник не може зареєструвати ПН/РК. Це можна зробити тільки після розморожування ПДВ-реєстрації.

3. А ось якщо платник спецЄП так і не повернеться на попередню систему оподаткування, то він опиниться в підвішеному стані. Наприклад, у період перебування на спецЄП прийнято рішення про ліквідацію юрособи або реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП.

Тобто в такому разі немає моменту переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податків перебували до обрання спецЄП. З одного боку, навряд чи держава пробачить такому платникові суму ПДВ до сплати за періодами з лютого по дату переходу на спецЄП. З іншого боку, покупцям теж буде дуже не приємно втратити ПК за не зареєстрованими ПН/РК. Сподіватимемося, податківці розтлумачать цю ситуацію так, щоб ніхто не опинився в програші.

Незареєстровані ПН/РК довоєнних періодів

Передусім нагадаємо, що через пандемію граничні строки реєстрації ПН/РК не продовжуються і не переносяться. Проте на карантині є поблажка — не застосовуються штрафи за несвоєчасну їх реєстрацію. Згідно з п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені в період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця закінчення карантину, штрафні санкції не застосовуються. У тому числі до кінця карантину не застосовуються штрафи за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) ПН/РК. Причому, як пояснювали контролери (див. листи ДПСУ від 02.11.2020 № 4514/ІПК/99-00-04-01-03-06 і від 12.05.2020 № 1958/6/99-00-04-01-03-06/ІПК // «Податки & бухоблік», 2020, № 42, с. 25), штрафи не застосовуються за порушення порядку реєстрації ПН/РК, граничний строк реєстрації яких припадає на період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця закінчення карантину.

Цією поблажкою ви свого часу і скористалися, не реєструючи ПН за грудень 2021. Проте зараз, по-перше, штрафний мораторій закінчується (через те, що останній абзац п.п. 69.2 підрозд. 10 розд. XX ПКУ тепер застосовується і до камеральних перевірок; детальніше див. «Карантин продовжено до кінця літа: чи щось змінилося?» «Податки & бухоблік», 2022, № 39), а по-друге, ви в принципі не можете реєструвати ПН, оскільки перебуваєте на спецЄП. Тобто, з одного боку, ПН зареєструвати потрібно, а з іншого боку, зараз ви не можете цього зробити.

Проте, на наш погляд, формулювання п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ дає підстави вважати, що незалежно від того, коли буде зареєстрована така ПН чи, можливо, не буде зареєстрована зовсім, штраф застосовуватися не повинен. Обґрунтування таке: у цьому пункті сказано про незастосування штрафів за порушення, вчинені протягом карантинного періоду, а не про незастосування штрафів у період карантину. Це, погодьтеся, різні речі. Хоча в податківців може бути інша думка (цю проблему ми описували в статті «Реєстрація ПН: на карантині і після», «Податки & бухоблік», 2021/№ 39).

Ну і само собою не зареєстрована ПН позбавляє вашого покупця права на ПК. Принаймні до того періоду, поки ви не підете зі спецЄП і не зареєструєте цю ПН (детальніше про такі ситуації див. статтю «Відновлення реєстрації ПН. Наслідки для покупця» цього номера).