Торгівля через Інтернет із закордоном

ЗЕД — для всіх, але є й обмеження

Як пояснюють податківці з посиланням на ст. 5 Закону № 959*, усі суб’єкти ЗЕД, незалежно від форми власності та інших ознак, мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними госпсуб’єктами, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством.

Фізичні особи, які постійно проживають на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці, а юридичні особи — з моменту набуття ними статусу юрособи (БЗ 112.01).

* Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 № 959-ХІІ.

Про це йдеться у консультаціях із БЗ 107.05 і БЗ 108.01.01. ЗЕД не заборонена в тому числі й платникам спецЄП, хоча відповідну консультацію в БЗ 108.01.01 поки що не оновили.

Форма ЗЕД-контракту

Загальне правило тут таке: зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (!) чи законом (ч. 2 ст. 6 Закону № 959). Тобто

Є, щоправда, одна перепона щодо застосування електронного договору, але у випадку, що тут розглядається, ми її легко подолаємо.

Дивіться, з одного боку, Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.80 вимагає застосовувати лише письмову форму договору купівлі-продажу, якщо однією з його сторін є українське підприємство.

При цьому до договору, укладеного в письмовій формі, за правовими наслідками прирівняно електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний з використанням (1) ЕЦП усіма сторонами електронного правочину або (2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Про це йдеться у ч. 12 ст. 11 і ст. 12 Закону № 675*.

* Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII.

З іншого ж боку, відповідно до ст. 2 та 3 Конвенції вона не застосовується, зокрема, до продажу товарів, придбаних для особистого, сімейного чи домашнього використання.

Таким чином, якщо предметом договору є продаж товарів, придбаних для особистого, сімейного чи домашнього використання (а ми тут говоримо саме про таку торгівлю), допускається укладення електронних договорів з наданням акцепту в порядку, встановленому ч. 6 ст. 11 Закону № 675, у тому числі вчиненням дій, зміст яких роз’яснено в інформаційній системі. Інакше кажучи,

Але чи зможе інтернет-магазин подолати митні формальності, експортуючи свій товар за договором, укладеним у електронній формі? Так, це цілком реально. Про таку можливість свого часу йшлося в листі ДФСУ від 13.07.2018 № 21363/7/99-99-18-02-02-17, який хоч і був відкликаний згодом, але цей нюанс, уважаємо, актуальності не втратив. До того ж зараз ані договір, ані документи, що його замінюють, митникам взагалі не подають, а лише вносять відповідні дані до митної декларації (МД) (ч. 3 ст. 335, п. 7 ч. 8 ст. 257 МКУ). Детальніше про оформлення МД розповімо нижче. Але спершу про оплату.

Оплата товару нерезидентом

Розрахунки за ЗЕД-операціями здійснюються виключно через банки (ч. 1 ст. 7 Закону про валюту*). А п. 28 Положення № 2** дозволяє в розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями використовувати як засіб платежу іноземну валюту і гривню.

* Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII.

** Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2.

При цьому фіскали суворо попереджають (див. лист ДПСУ від 07.04.2021 № 1421/ІПК/99-00-07-05-01-06): приймати платежі в іноземній валюті через платіжні системи, без задіяння рахунків, відкритих у банківських установах, про які в установленому порядку повідомлено контролюючі органи України, заборонено.

Краще приймати оплату за товар від нерезидента старими перевіреними способами:

(1) виставити нерезидентові рахунок (інвойс) з IBAN-реквізитами поточного валютного рахунку, який він оплатить будь-яким доступним у його країні способом (для цього вам знадобиться валютний рахунок у вітчизняному банку),

або ж

(2) укласти договір інтернет-еквайрингу з фінансовим посередником, який приймає банківські платіжні картки, емітовані закордонними банками (у такому разі можна обійтися навіть без валютного рахунку — оплата надходитиме вам одразу в гривнях).

Коли треба РРО/ПРРО. Відповідь на це запитання нічим не відрізняється від того підходу, який застосовується при розрахунках на території України, а саме:

— якщо оплата виставленого рахунку відбувається шляхом перерахування коштів з поточного рахунку замовника-нерезидента на рахунок продавця в іноземній валюті (спосіб 1), РРО/ПРРО не застосовується (лист ДПСУ від 05.04.2021 № 1360/ІПК/99-00-07-05-01-06), у тому числі й тоді, коли оплата здійснюється через систему SWIFT (листи ДПСУ від 17.02.2022 № 352/ІПК/99-00-07-05-01-06 і ГУ ДПС у Сумській обл. від 28.04.2022 № 444/ІПК/18-28-07-08-02);

У разі доставки товару, оплаченого на умовах передоплати за допомогою інтернет-еквайрингу, слід забезпечити доставку покупцеві й роздрукованого раніше фіскального чека. Хоча він нерезидентові, власне, ні до чого, однак усі вимоги до його форми і змісту все одно слід дотримати.

Одна із таких вимог — зазначення в чеку ставки ПДВ (якщо продавець — платник цього податку). Розкажемо про це після того, як нагадаємо правила оподаткування операцій із продажу товарів нерезидентові. Але перед цим варто сказати кілька слів про митне оформлення.

Митне оформлення експорту

Митному контролю підлягають усі товари, які переміщуються через митний кордон України (ч. 1 ст. 318 МКУ). Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання певних митних формальностей (ч. 2 ст. 71 МКУ). Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (ч. 1 ст. 245 МКУ).

Найприйнятніший спосіб доставки для інтернет-торгівлі з закордоном — оформити товар як міжнародне поштове відправлення (МПВ) або міжнародне експрес-відправлення (МЕВ). Якщо товар перевозить оператор поштового зв’язку — це МПВ, якщо експрес-перевізник — це МЕВ.

Однак, як випливає із запитання читача, інтернет-магазин прийняв рішення скористатися послугами звичайного перевізника. У такому разі слід знати, що згідно з п. 3 Положення № 450*:

* Положення про митні декларації, затверджене постановою КМУ від 21.05.2012 № 450.

Отже, якщо вартість товарів, що експортуються, не перевищує 150 євро, оформляти МД не потрібно. Декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, на які не заповнюється МД, провадиться шляхом подання митному органу письмової заяви (п. 5 Положення № 450). Її форму наведено в додатку 1 до Положення № 450. Таку заяву можна подати митному органу на паперовому носії або як електронний документ.

У заяві зазначають загальну інформацію, необхідну для здійснення митних формальностей: країну призначення, загальну митну вартість товару, митний режим, умови постачання тощо. А в табличній частині заяви наводять інформацію щодо кожного товару, який вивозиться: найменування, код згідно з УКТ ЗЕД, вартість у валюті України або іноземній валюті.

А тепер — про оподаткування.

ПДВ при експорті товару

Оподаткування експорту податком на додану вартість залежить від того, оформляється МД при вивезенні товарів за межі митної території України чи ні.

Якщо оформили МД в режимі експорту, то в такому разі ви маєте повне право застосувати нульову ставку ПДВ до такої операції. Адже згідно з п.п. 195.1.1 ПКУ

Правило першої події при експорті не працює (п. 187.11 ПКУ). Момент виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) згідно з п. 187.1 ПКУ — дата оформлення експортної МД, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. Докладно про це, а також про складання експортної податкової накладної (ПН) читайте у статті «Експорт товарів і ПДВ».

Якщо ж митна вартість експортованих товарів не перевищує 150 євро, тоді операція з їх вивезення не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.16 ПКУ). Тому експортну ПН у такому разі не складають. Однак доведеться нарахувати компенсуючі ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ і скласти зведену ПН (про складання таких ПН читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 48).

ПДВ у фіскальному чеку

Про правила відображення ПДВ у касовому чеку для всіх платників цього податку ми розповідали в «Податки & бухоблік», 2022, № 9, а для спецєдинників — у «Податки & бухоблік», 2022, № 45 (ср. ).

Нагадаємо, що згідно з п. 2 розд. ІІ Положення № 13* для СГ, які зареєстровані як платники ПДВ, обов’язковими реквізитами фіскального касового чека, зокрема, є:

— назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

— окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальна сума ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21). Цей рядок фіскального чека повторюється відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ дорівнює нулю (п. 7 розд. ІІ Положення № 13).

* Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

На перший погляд, для нашого інтернет-магазину начебто все зрозуміло:

— якщо вартість оплаченого нерезидентом товару не перевищує 150 євро, в чеку слід навести літерне позначення ПДВ для податкової групи «Операції, що не є об’єктом оподаткування»;

— якщо вартість товару складає більше 150 євро, в чеку слід навести літерне позначення ПДВ для ставки ПДВ 0 %.

Наведемо фрагменти обох чеків.

Фрагменти чеків РРО (вартість товару, призначеного на експорт, перевищує/не перевищує 150 євро відповідно)

Та насправді, не все так просто. Одразу виникає принаймні два запитання.

По-перше, чи можна бити в чеку експортну ставку ПДВ 0 %, якщо момент для застосування цієї ставки при здійсненні розрахункової операції ще не настав? Адже інтернет-магазин має оформити чек «на підставі виписки фінансової установи про надходження коштів не пізніше наступного дня, з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання та дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій» (лист ГУ ДПС в Одеській обл. від 14.01.2021 № 157/ІПК/15-32-07-05-06). А отримання передоплати — не привід для нарахування нульових ПЗ. Власне експорт, точніше, оформлення ескпортної МД, яка й дає право на нульову ставку, може відбутися значно пізніше.

По-друге, як бути у разі різкого коливання курсу євро? Скажімо, якщо сума в гривнях на дату надходження коштів перевищувала 150 євро і в чеку пробили ставку 0 %, а на дату митного оформлення виявилося, що вартість товару складає менше 150 євро і жодної МД на нього не буде.

На нашу думку, відповідь на обидва запитання: нічого страшного. ☺ Ну хоча б тому, що під час війни РРО-штрафів не буде, якщо ви не торгуєте підакцизними товарами (подробиці — у статті «РРО/ПРРО: перевірки та відповідальність» у «Податки & бухоблік», 2022, № 54).

Є сенс, звісно, отримати індивідуальну консультацію від податківців. Але поки її немає, можна пробивати чек без жодних пересторог. Тим самим ви дотримаєте форми чека і не залишите його без обов’язкових реквізитів.

Аналогічно міркують і суди (див. постанови Восьмого апеляційного адмінсуду від 08.12.2021 у справі № 140/2716/21, від 28.09.2021 у справі № 140/1569/21 і від 03.12.2020 у справі № 140/6549/20).

Що стосується складання щоденних підсумкових ПН, то ми б не включали до них ті проплати від нерезидентів, що пройшли через РРО. Підставою для відображення нульових ПЗ у декларації буде експортна ПН, яку ви складете, коли прийде час (див. у попередньому розділі). А експорт товарів вартістю до 150 євро в декларації відображають у безПДВшному рядку 5 декларації з обов’язковим поданням додатка Д5 (див. БЗ 101.24).