Копійчані розбіжності між податковою накладною та первинкою: цікаві питання

Чи варто виправляти ПН?

На початку зазначимо, що

Із цим цілком і повністю погоджуються податківці. І їх свіжі листи підтверджують, що вони «послідовні» в цьому питанні. Так, зокрема, у листі ДПСУ від 03.02.2023 № 219/ІПК/99-00-21-03-02-06 податківці зазначали, що

«якщо розбіжність на 0,01 грн між вартістю послуги з урахуванням ПДВ та сумою попередньої оплати (авансу) та/або між сумою ПДВ у первинних документах і сумою ПДВ у податковій накладній, зареєстрованій в ЄРПН, виникла виключно за рахунок арифметичних заокруглень, то така розбіжність не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту на підставі такої податкової накладної. Таким чином, за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту, покупець (платник ПДВ) має підстави для включення суми ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту».

Тобто якщо на «копійки» (1-2 копійки) не збігається сума ПДВ у первинці та ПН (внаслідок заокруглень) — це не критично для податкового кредиту. А інколи заповнити ПН по-іншому просто і неможливо.

Тож, у принципі, і продавець, посилаючись на ці факти (що «копійчані» розбіжності виникли внаслідок заокруглень, не заважують ідентифікації операції та не позбавляють права покупця на податковий кредит), може відмовити покупцю у «виправленні» такої ПН. Адже виправлення цієї «помилки» через заміну ПН може створити продавцю набагато більше проблем:

— блокування РК до «помилкової» ПН;

— якщо покупець не зареєструє РК до «помилкової» ПН — втрата регліміту, необхідність пояснення податківцям, чому не відображено податкові зобов’язання за зареєстрованою ПН;

— якщо РК буде зареєстровано з запізненням — можуть бути проблеми з ∑Перевищ у періоді реєстрації такого РК (див. статтю «Помилково зареєстрована ПН: як виправити» // «Податки & бухоблік», 2022, № 56).

Тож якщо покупець просить «замінити» ПН внаслідок таких несуттєвих «помилок» і ви погоджуєтесь їх виправити — то варто спочатку отримати від нього запевнення у швидкій реєстрації такого «анулюючого» РК, а потім вже реєструвати нову ПН. Звісно, мова йде про випадки, коли «заміна» ПН відбувається до спливу граничних строків реєстрації ПН.

Якщо контрагент «замінив» ПН, зареєструвавши нову

Обов’язок покупця. Чи зобов’язаний покупець у цьому випадку зареєструвати РК, якою «відмінусовано» попередню (помилкову) ПН? Відповідь на це запитання цілком очевидна — так, зобов’язаний. Однак на практиці трапляються випадки, коли покупці відмовляють у реєстрації РК. Мовляв, такий РК для них — не податковий документ (він не відображається в декларації) та немає підстав для його реєстрації.

Щодо цього зазначимо таке. Те, що під такий РК немає підтвердженої первинним документом коригуючої події з п. 192.1 ПКУ (повернень, зміни ціни), означає лише те, що такий РК (як і ПН, яку складено помилково) покупець (як і продавець) не відображає в декларації з ПДВ. А ось

По-перше, якщо продавець спочатку зареєстрував помилкову ПН, а потім ще зареєстрував і правильну ПН, покупець регліміт отримав двічі за однією операцією. А отже, РК (по суті, він є технічним) потрібно зареєструвати для того, щоб повернути зайво отриманий регліміт, який не належить покупцю. Не повертаючи регліміт, покупець завдає майнову шкоду продавцю (порушує його майнові інтереси). Адже за рахунок цього регліміту продавець мав би можливість реєструвати ПН. А внаслідок нереєстрації РК покупцем для «відновлення» витраченого регліміту продавцю потрібно поповнювати електронний рахунок, тим самим витрачаючи обігові кошти. А значить, продавець може подати позов до суду на такого покупця для захисту своїх майнових прав (на це звертають увагу і податківці в листі ДПСУ від 06.08.2020 № 3223/ІПК/99-00-05-06-02-06).

По-друге, ст. 192 ПКУ передбачає складання РК не тільки при виникненні коригуючої події, під яку є первинний документ, а й при виправленні помилок. А отже, направлення РК покупцю для анулювання помилкової ПН є цілком правомірним. І податківці в категорії 101.15 БЗ зазначають, що РК до ПН, яка складена без факту здійснення господарської операції, реєструється отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Інструменти впливу на покупця. Оскільки в питанні, хто має реєструвати такий РК до помилкової ПН, діють загальні правила, то такий РК покупець зобов’язаний реєструвати. Інакше йому загрожують штрафи за нереєстрацію/несвоєчасну реєстрацію РК (пп. 120¹.1 та 120¹.2 ПКУ) (вам буде цікавою стаття «Нові «воєнні» строки реєстрації ПН/РК і штрафи за їх порушення» // «Податки & бухоблік», 2023, № 12). Ці штрафи накладаються на особу, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації. А оскільки мова йде про зменшуючий РК, то його реєструє саме покупець. Знову ж повторимо: те що такий РК складається до помилкової ПН, суті не змінює. Адже ПКУ прямо передбачає право продавця складати РК до таких ПН і в порядку реєстрації таких РК прирівнює його до всіх інших РК.

Якщо покупець відмовляється реєструвати РК для анулювання помилкової ПН, то у продавця є також право подати на такого покупця заяву-скаргу за формою Д7 (п. 201.10 ПКУ). Поки що (зважаючи на діючий мораторій на проведення перевірок за п.п. 78.1.9 ПКУ та призупинення строків надання відповідей на запити податківців) цей інструмент «впливу» на покупця не зовсім дієвий (деталі з приводу цього знайдете у статтях «Податкова накладна з помилкою: чи допоможе покупцю скарга Д7 і що загрожує продавцю?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 56, «Поновлені та зупинені строки: метаморфози-2022» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98).

Але мораторій на документальні перевірки, як і призупинку строку для відповідей на запити з 01.07.2023 планують скасувати (див. із цього приводу статтю «Скасування спецЄП, відновлення перевірок та штрафів: законопроєкт від Уряду» // «Податки & бухоблік», 2023, № 4). А значить, незабаром повернеться в дію і норма п. 201.10 ПКУ, яка передбачає, що протягом 90 к. дн. з дня надходження заяви зі скаргою контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку платника (з урахуванням вимог, установлених п.п. 78.1.9 ПКУ). А за результатами цієї перевірки застосувати штраф за п. 120¹.3 ПКУ та зобов’язати зареєструвати РК.

Куди в обліку подіти копійки, які «зависли» на рахунку 6442

Проблема виникає, якщо на 1-2 копійки не збігається сума ПДВ у ПН та первинці.

Для спрощення розглянемо такий умовний приклад. Припустимо, видаткова накладна складена на загальну суму 120 грн (включаючи ПДВ — 20,00 грн). А в ПН загальна сума складає 120,01 грн (включаючи ПДВ — 20,01). Умовимося, що розбіжність виникла внаслідок заокруглення показників ПН.

У цьому випадку «зависає» 1 копійка на рахунку 6442. Оскільки сума є несуттєвою, списати «копійки» можна на доходи (Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності») або витрати (Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності») на підставі бухдовідки.

Коли можна провести таке списання? Коли завгодно. На розрахунки з контрагентами (на рахунки 371 та 631) ці копійчані розбіжності не впливають, а значить, чекати «3 роки» чи проводити інвентаризацію або звірку з контрагентом для їх списання не потрібно. Це суто технічні розбіжності, які можна прирівняти до несуттєвих помилок. А тому списати ці копійчані розбіжності на доходи/витрати можна як одразу, коли вони з’явились, так і наприкінці місяця або наприкінці року.