Торгівля пальним

Дефініції

Державне регулювання торгівлі пальним і, зокрема, питання ліцензування таких видів діяльності здебільшого здійснюється згідно із Законом № 481*. Давайте спочатку подивимось на основні терміни, які пов’язані з цікавою для нас діяльністю.

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95 № 481/95-ВР.

«Оптова торгівля пальним». Це — діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Отже, оптова торгівля пальним не обмежується реалізацією його лише суб’єктам господарювання (роздрібної та/або оптової торгівлі та іншим), адже

При оптовій торгівлі допускається (згадана у визначенні) зміна фізико-хімічних характеристик пального. Тобто якщо така зміна відбудеться природньо чи оптовий продавець проведе якісь дії для зміни характеристик, то це не вийде за рамки оптової торгівлі (не вважатиметься «виробництвом пального»). «Неприродні» дії для такої зміни можуть бути різні, наприклад — додання якихось компонентів/присадок тощо з метою змінити/покращити характеристики пального без зміни його товарного коду. Але тут усе не надто просто, і це — тема для окремого поглибленого аналізу.

«Місце оптової торгівлі пальним». Визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди, та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання (!) пального на праві власності або користування. Цей термін має значення також і для тих, хто здійснює (або збирається здійснювати) діяльність з оптової торгівлі пальним без місця торгівлі. Щоб їх раптом не звинуватили у тому, що вони діють за рамками своєї діяльності (отриманої ліцензії).

По-перше, зверніть увагу, що фінальні слова «на праві власності або користування» відносяться не до пального, а до місця (території), а також до споруд, обладнання та ємностей. Тобто усі перелічені «індикатори» місця торгівлі можуть бути не обов’язково власними, але й взятими у користування (оренду тощо).

По-друге, фраза «та/або зберігання» вказує, що ємності тощо можуть використовуватись не обов’язково для торгівлі, а й лише для зберігання пального! Цей момент теж важливий для визначення факту наявності місця торгівлі.

Роздрібна торгівля пальним. Це — діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з АЗС/АГЗС/ГНС/ГНП та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні та/або оливороздавальні колонки та/або реалізації скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Як бачимо, при роздрібній торгівлі також допускається зміна фізико-хімічних характеристик пального. Зазначимо також, що для визначення діяльності як роздрібної торгівлі продаж пального з відповідних місць торгівлі має здійснюватися саме через колонки (або — газ у балонах). Реалізація пального можлива будь-яким споживачам!

«Місце роздрібної торгівлі пальним». Ним є місце (територія), на якому розташовані споруди, та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування.

Остання фраза тут також відноситься до місця (території), а також до споруд, обладнання та ємностей.

Отже, всі ці терміни важливі для визначення, що конкретна схема роботи відповідає/не відповідає отриманій ліцензії. Тут також варто чітко розуміти, чи є (або чи з’явилось) у торговця місце оптової (чи роздрібної) торгівлі пальним. Щоб вас фіскали, наприклад, раптом не звинуватили, що ваш вид діяльності не відповідає наявній(ним) ліцензії(ям). Наприклад, у здійсненні оптової торгівлі з місцем, коли у вас ліцензія «без місця». Або — що з пальним торговцем проводились такі дії, які вважаються «виробництвом пального»*. Адже тоді є небезпека втрапити в штрафну халепу з безліцензійною діяльністю і не тільки…

* Про всяк випадок, ознайомтесь і з цим терміном у ст. 1 Закону № 481.

Ліцензування

Загальне. Отже, будь-який вид торгівлі пальним вимагає отримання відповідної ліцензії. Питання отримання та обігу ліцензій переважно регулюють норми ст. 15 Закону № 481. Три основні види торгових ліцензій: на право оптової торгівлі з місцем; на право оптової торгівлі за відсутності місць оптової торгівлі; на право роздрібної торгівлі.

Ліцензії на оптову торгівлю пальним з місцем торгівлі та на роздрібну торгівлю пальним отримують на кожне (!) місце оптової чи роздрібної торгівлі.

За відсутності місць оптової торгівлі пальним отримується одна ліцензія на право оптової торгівлі пальним, її видає ГУ ДПС відповідної області чи м. Києва за місцезнаходженням госпсуб’єкта.

Ліцензія видається за заявою у довільній формі, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію і відповідний комплект документів.

Ліцензії видаються строком на п’ять років.

Госпсуб’єкти, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним (або зберігання) виключно у споживчій тарі до 5 літрів (включно), ліцензію на такі операції не отримують!

Документи для отримання. Для отримання ліцензій на оптову або роздрібну торгівлю пальним до відповідного ГУ ДПСУ разом із заявою необхідно подати:

— копії документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку будь-якого цільового призначення, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію;

— копію акта вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним;

— копію дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії. У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Ліцензію або рішення про відмову ГУ ДПС має видати заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Для отримання ліцензії на оптову торгівлю за відсутності місць оптової торгівлі подаються лише заява та копія платіжки на внесення річної плати за ліцензію.

І ще: зазвичай фіскали не видають ліцензії госпсуб’єктам, не зареєстрованим платниками пального акцизу (див. наступний розділ).

Річна плата. Її розмір складає за одну ліцензію:

— на право оптової торгівлі з місцем — 5000 грн за кожне таке місце;

— на право оптової торгівлі без місця торгівлі — 10000 грн;

— на право роздрібної торгівлі— 2000 грн за кожне місце роздрібної торгівлі.

20-ОПП. Перш ніж подавати документи, перевірте, чи усі необхідні об’єкти були зазначені вами у поданих формах № 20-ОПП. Якщо ні, то спочатку подайте фіскалам на відповідні «пальні» об’єкти форму № 20-ОПП. Інакше, навіть за наявності усіх необхідних документів, ліцензію вам не отримати.

Воєнне послаблення. Нагадаємо, що згідно зі ст. 18 Закону № 481 вважаються діючими ліцензії, за якими до скасування воєнного стану не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії, у тому числі й на право: оптової та роздрібної торгівлі (і зберігання) пального. Сплатити чергові платежі/виконати дії щодо продовження ліцензії необхідно буде протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні. Тож за наявності згаданих порушень до закінчення воєнного стану (плюс ще 30 днів) ліцензії не анулюють!

Щодо продовження дії на цей період, зокрема, неоплачених та/або прострочених «пальних» ліцензій див. БЗ 113.04.

Дія постанови КМУ від 18.03.2022 № 314, яка дозволяє розпочинати проводити під час воєнного стану види діяльності, які потребують ліцензій та дозволів, на підставі поданої до Мінекономіки декларації, на діяльність з пальним не поширюється. Тож якщо ви плануєте розпочинати якусь діяльність (зокрема, торгівлю) з пальним, то необхідно отримати відповідну ліцензію.

Штрафи. Розміри штрафів за торгівлю без ліцензії завеликі. Згідно зі ст. 17 Закону № 481 вони складають: щодо оптової торгівлі пальним (і зберігання) — 500000 грн, щодо роздрібної — 250000 грн! Штрафи накладають податківці за результатами фактичних перевірок (які під час війни не обмежені).

Торгівля та пальний акциз

Реєстрація платником. Оскільки діяльність з торгівлі пальним вписується у визначення «реалізація пального», наведене у п.п. 14.1.212 ПКУ, то госпсуб’єкт не пізніше ніж за 3 дні до початку такої діяльності повинен виконати усі необхідні «пально-акцизні» формальності. А саме: зареєструватись платником пального акцизу та зареєструвати усі свої акцизні склади, обладнати усі ємності для пального відповідними лічильниками і зареєструвати ці лічильники у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Пам’ятайте і про необхідність попереднього повідомлення про всі власні та орендовані «пальні» об’єкти у формі № 20-ОПП.

Акцизні ставки. Ставки акцизного податку на пальне встановлені у п.п. 215.3.4 ПКУ. Але на низку видів пального (бензини моторні з вмістом свинцю 0,013 г/л або менше, інші бензини, інші нафтопродукти, важкі дистиляти (газойль), скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази, а також бутан та ізобутан) до 01.07.2023 ще будуть діяти знижені ставки* акцизного податку, які були з 30 вересня 2022 року тимчасово встановлені Законом України від 21.09.2022 № 2618-IX у п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ.

* До цієї ж дати на ці ж самі види пального діє знижена ставка ПДВ — 7 %. Щодо цієї ставки на пальне, а також майбутнього повернення оподаткування пального за ставкою 20 % читайте в матеріалі_«Тонкощі застосування пальної 7 % ПДВ-ставки» цього номера.

А це (разом із поверненням 20 % ПДВ) може спричинити значне зростання цін на ці пільговані зараз види пального… ☹

А от для газойлів та біодизелю, якщо замовником постачання або імпорту такого пального відповідно до договору є Міноборони, на весь період дії воєнного стану встановлена нульова ставка акцизу (п. 44 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

Декларація. Пам’ятайте, що починаючи з місяця, у якому отримали ліцензію щодо операцій з підакцизними товарами, зокрема пальним (виняток — лише ліцензія на зберігання пального для власних потреб неплатниками акцизного податку**), відповідно до п. 49.2¹ ПКУ ви зобов’язані щомісячно подавати декларацію акцизного податку незалежно від того, чи провадили такі платники госпдіяльність у звітному періоді. Тобто тут вже не спрацьовує звільнення від подання декларації без наявності об’єктів оподаткування чи декларованих показників.

** Див. матеріал «Є ліцензія на зберігання пального: чи подавати декларацію?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 20.

Штрафи. За реалізацію пального без реєстрації платником пального акцизу штраф складає 100 % вартості (а не суми акцизу!) реалізованого пального (п. 117.3 ПКУ). Див. також штрафи, встановлені у ст. 128¹ ПКУ, серед яких особливо вражає мільйонний (!) штраф за нереєстрацію акцизного складу…

Імпорт та експорт

Ліцензія? Спеціальних окремих ліцензій на імпорт чи експорт пального немає. Але ст. 15 Закону № 481 передбачено, що імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у госпсуб’єкта (у тому числі іноземного госпсуб’єкта, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва, або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Отже, наявності будь-якої «пальної» ліцензії на право торгівлі пальним для імпорту пального буде достатньо*. А от для експорту, мабуть, потрібно мати ліцензію саме на оптову торгівлю.

* А якщо неплатник пального акцизу імпортуватиме пальне для власних потреб, то йому для цього вистачить навіть будь-якої ліцензії на зберігання пального…

Експорт. Відповідно до п.п. 213.2.1 ПКУ вивезення (експорт) пального платником за межі митної території України не підлягає оподаткуванню акцизом. Але для перепродавців пального на експорт вона нічого не змінить: якщо пальне українське, то акциз в його ціні вже сидить (його мав сплатити виробник), якщо реекспортується імпортне пальне, то у його вартості теж сидить акциз (сплачений при його ввезенні в Україну). І у будь-якому випадку такий акциз експортеру вже ніхто не поверне — законодавство такого не передбачає. Тож це «звільнення» з п.п. 213.2.1 ПКУ може бути цікаве лише виробникам пального, які будуть експортувати власну продукцію.

Деякі нюанси

Щодо торгівлі без місця. Якщо торгуєте пальним за оптовою ліцензію «без місця», прагніть оминати у своїх схемах роботи якихось «транзитних зупинок» чи проміжних зберігань пального на шляху до ваших покупців.

При оптовій торгівлі «без місця» бажано ще до ввезення чи отримання пального від постачальників вже мати конкретних покупців та адресати постачання, щоб податківці не звинуватили вас у наявності «місця оптової торгівлі» та/або у нереєстрації акцизного складу. Адже штрафи величезні.

Детальніше про ці та інші нюанси — у статті «Оптова торгівля пальним без місця: проблемні ситуації» // «Податки & бухоблік», 2023, № 8.

Ліцензія для посередника. На нашу думку, якщо госпсуб’єкт буде придбавати пальне за дорученням для замовників за посередницькими договорами (комісії або доручення) і при цьому пальне його оминатиме, то ліцензія на оптову торгівлю пальним йому не потрібна. Але податківці, скоріш за все, дотримуватимуться тут фіскального підходу. Детальніше читайте в статті «Ліцензія для посередника, що придбаває пальне» // «Податки & бухоблік», 2023, № 16. Якщо мова йде про продаж пального через посередника (комісіонера, повіреного), то тут проблем у посередника, який не матиме відповідної ліцензії, буде ще більше. І особливо — якщо посередник буде сам відвантажувати (передавати) пальне…

Чи може торгувати неплатник акцизу? Дещо «у фарватері» минулої проблеми з посередниками знаходиться питання, чи може у рамках деяких схем торгувати пальним госпсуб’єкт, не зареєстрований платником пального акцизу?

Як відомо, «реалізація пального» для цілей справляння пального акцизу (та реєстрації платником та акцизних складів) — це фізичний відпуск/передача пального. А у тих схемах, де пальне «фізично» оминає госпсуб’єкта, йому формально не обов’язково бути платником пального акцизу. Для прикладів можна навести продаж пальних талонів, карток тощо, продаж/купівлю пального за посередницькими договорами (комісії тощо), торгівлю пальним «на адресу», «від зберігача» тощо.

Однак тут може складатись не усе надто гладко. Адже у більшості таких випадків необхідно мати відповідну «пальну» ліцензію, можливе блокування податкових накладних тощо. Про це детальніше читайте в публікації «Неплатник акцизу може реалізовувати пальне?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10.

Додаємо сюди ще такі нюанси. Якщо неплатник пального акцизу імпортуватиме і розмитнюватиме не для власних потреб пальне, то у нього не виключаються проблеми з митниками, ті зазвичай вимагають, щоб імпортер був платником. А крім того,

Тож навряд чи який платник пального акцизу захоче придбати/отримати таке пальне — адже йому потім із цих обсягів (після їх реалізації чи використання) доведеться сплачувати пальний акциз…

СпецЄП і роздрібний продаж пального. Чи можливо торгувати пальним уроздріб платникам спецЄП (2 %)? Формальні зачіпки начебто є. Але фіскали на практиці таке не допускають. Вони наполягають, що дозволено із числа підакцизного пального лише торгувати уроздріб пальним в ємностях до 20 літрів. Про цю проблему див. «СпецЄП і роздрібний продаж пального: чи можливий симбіоз» // «Податки & бухоблік», 2022, № 86.