Продаж товару з розрахунком через платіжний термінал: облікові та інші питання

Хто зобов’язаний мати платіжний термінал

З 01.01.2023 діють нові правила застосування платіжних терміналів.

Закон про платіжні послуги* зобов’язує торговців забезпечити покупцю можливість розрахуватися за товар/послугу в безготівковій формі (п. 28 ст. 38). Під забезпеченням безготівкової форми розрахунків Закон фактично має на увазі, що торговець повинен за договором еквайрингу, укладеним з надавачем платіжних послуг, забезпечити приймання до оплати платіжних інструментів.

* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

По суті — торговець повинен забезпечити приймання від покупців тих самих ЕПЗ, які можуть мати «фізичну» (звичайна пластикова картка), або «цифрову» форму.

При цьому з 01.01.2023 торговцям

Мати термінал (його аналог) у 2023 році повинні

Тобто, наприклад, якщо виробниче підприємство здійснює через касу продаж продукції власного виробництва, то воно може не використовувати РРО/ПРРО за п. 1 ст. 9 Закону про РРО*. Втім воно не звільняється від обов’язку мати платіжний термінал (якщо розрахунки здійснюється на території населеного пункту з чисельністю населення понад 25 тис. осіб).

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

Щоправда, є деякі винятки.

До кінця 2025 року не зобов’язані мати термінал (див. постанову № 894*):

* Постанова КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 № 894.

— підприємці-єдиноподатники групи 1;

— торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Також не зобов’язані мати термінал СГ, які провадять господарську діяльність на території можливих бойових дій / території активних бойових дій / тимчасово окупованій території України (детальніше щодо цього дивіться статтю «Воєнне» звільнення від POS-терміналів: де працює? // «Податки & бухоблік», 2023, № 6).

Платіжний термінал → РРО → каса

Є POS-термінал — чи можна працювати без РРО/ПРРО? Важливо пам’ятати про те, що розрахунок платіжною карткою через POS-термінал чи «термінал у смартфоні» — це така ж сама розрахункова операція, як і оплата готівкою. Закон про РРО під розрахунковою операцією розуміє не тільки оплату готівкою, але й оплату в безготівковій формі за допомогою картки/ЕПЗ.

А тому незважаючи на те, що оплата надходить продавцю у безготівковій формі,

Касовий чек «пробивається» під час здійснення такої розрахункової операції, тобто в день, коли покупець «фізично» розраховується карткою. Ці суми потраплять і до денного Z-звіту. При цьому при формуванні касового чека в реквізиті «позначення форми оплати» (рядок 19) має бути зазначено «електронним платіжним засобом».

Звісно, РРО/ПРРО тут будуть не потрібні, якщо суб’єкта звільнено від РРО/ПРРО за ст. 9 чи 10 Закону про РРО.

Чи потрібно реєструвати термінал? Реєструвати в податковій платіжний термінал не потрібно.

Поєднання термінала з РРО/ПРРО. Мова йде про випадок, коли суб’єкт господарювання використовує і РРО/ПРРО, і платіжний термінал. Якщо РРО/ПРРО з’єднаний або поєднаний з платіжним терміналом, то у фіскальному чеку мають відображатися додаткові обов’язкові реквізити — «рядки 11 — 18» (це «карткові» реквізити — «ідентифікатор еквайра та торгівця», «ідентифікатор платіжного пристрою», «код авторизації та/або код транзакції в платіжній системі» тощо).

При цьому

Так, податківці зазначають, що жодну модель РРО/ПРРО та POS-термінала не можливо використовувати без підключення до мережі Інтернет. Відбувається це за допомогою єдиного спільного інтерфейсу. А тому РРО/ПРРО та POS-термінал, які розміщені на одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані, слід вважати з’єднаними. А отже, і в чеку РРО/ПРРО мають бути заповнені рядки «11 — 18». Щоправда, з цим можна сперечатися (детальніше про цей момент читайте в статті «РРО і платіжний термінал: вимоги до касових чеків» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49).

Платіжний термінал → каса. Якщо оплата отримана від покупця через POS-термінал, то про готівку не може бути й мови. Платіж надходить на рахунок. Він — безготівковий. Готівкових грошових коштів «на руки» продавець не одержує. А тому відображати ці платежі в касовій книзі, звичайно, не потрібно.

Але повторимо, що через РРО/ПРРО такі суми будуть проведені. Також ці суми потраплять і до денного Z-звіту (в Z-звіті вони будуть відображені як безготівкові платежі).

Також зазначимо, що до розрахунків ЕПЗ «готівкове» обмеження в 50000 грн (на розрахунки фізичної особи із суб’єктом господарювання) не поширюється (109.13 БЗ).

Облік продажу товару через платіжний термінал

Особливості, які впливають на облік. Особливості обліку продажів товарів через платіжний термінал полягають у тому, що

ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ

Наприклад, продаж товару відбувся 31.07.2023, а оплата на банківський рахунок надійшла 01.08.2023. У такому разі податкові зобов’язання з ПДВ виникають 31.07.2023.

Це буде відповідати звичайному правилу «першої події» з п. 187.1 ПКУ.

Крім того, є ще спецпункт — 187.5 ПКУ. У ньому сказано, що

Ця норма теж однозначно вказує на те, що якщо покупець розраховується карткою/ЕПЗ через платіжний термінал, то ми не чекаємо, коли кошти зайдуть на банківський рахунок, а нараховуємо податкові зобов’язання з ПДВ у момент продажу товару.

Якщо покупцями є звичайні фізособи-громадяни, то (згідно з п. 201.4 ПКУ)

При цьому і на продажі з оплатою готівкою, і на продажі, які здійснюються через платіжний термінал, складають одну ПН за щоденними підсумками операцій.

Складається така ПН на дату виникнення податкових зобов’язань — тобто на дату продажу товару, незалежно від того, коли фактично отримані кошти на рахунок. Така ПН має складатися на підставі показників РРО/ПРРО (касових звітів). Загальна сума за такою ПН має відповідати фактичній сумі виторгу за день та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті (який містить інформацію про продаж товарів за день покупцям-споживачам).

Детальніше про складання ПН за щоденними підсумками операцій дивіться в статті «ПН за щоденними підсумками операцій» // «Податки & бухоблік», 2022, № 48).

При цьому зверніть увагу:

Якщо не дотриматися цього правила, податківці можуть застосувати штрафи за нереєстрацію ПН кожним днем продажу (днем виникнення податкових зобов’язань).

Бухоблік. Дохід за правилами НП(С)БО 15 визнається на дату відвантаження товарів покупцю, а не на дату надходження коштів на рахунок у банку. У роздрібній торгівлі, як правило, відвантаження товарів відбувається одночасно з їх оплатою через термінал. Отже, дохід визнаємо за датою Z-звіту РРО/ПРРО — на дату проведення розрахунків на повну вартість товарів (Кт 702).

При цьому оскільки кошти засвітяться на банківському рахунку не миттєво, то до зарахування коштів на поточний рахунок оплату відображаємо на субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті».

Щодо комісійної винагороди за договором еквайрингу, то згідно з п. 18 НП(С)БО 16 плату за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків включаємо до адміністративних витрат (рахунок 92) — у періоді фактичного понесення витрат (підтверджує ці витрати виписка банку).

Податок на прибуток. У податково-прибутковому обліку доходи і витрати відповідатимуть доходам і витратам у бухобліку. Жодних коригувань бухфінрезультату за розрахунками через термінал розд. III ПКУ не передбачено.

Приклад. 27.07.2023 за даними Z-звіту реалізовано товар на 12000 грн (у т. ч. ПДВ — 2000 грн). З них:

— 8000 грн — отримано готівкою;

— 4000 грн — оплата через платіжний термінал. Кошти на рахунок були зараховані 28.07.2023 в сумі 3950 грн (за мінусом комісії банку 50 грн).

Юрособа — платник єдиного податку. У бухобліку дохід визнається за правилами НП(С)БО, тобто виникне на дату продажу товару за даними Z-звіту. А ось

Комісія банку за еквайринг дохід не зменшує. Також зазначимо, що утримані банком еквайрингові комісії при зарахуванні виручки не підпадають під поняття бартерна (товарообмінна) операція (не є взаємозаліком). А тому це не порушує умови перебування на єдиному податку (див., зокрема, лист ГУ ДПС у Харківській області від 15.04.2021 № 1553/ІПК/20-40-18-05-10).

ФОП на ЄП. Як і у платників єдиного податку — юросіб, у ФОП-єдиноподатників дохід при оплаті покупцем товарів/послуг через платіжний термінал виникає

Дохід виникає на всю суму. Комісія банку за еквайринг не зменшує дохід підприємця (107.01.03 БЗ, лист ГУ ДПС у Харківській області від 15.04.2021 № 1553/ІПК/20-40-18-05-10).

Наприклад. 27.07.2023 за даними Z-звіту ФОП реалізував товар на 10000 грн. З них 6000 грн отримав готівкою і 4000 грн оплатою через платіжний термінал. Кошти в сумі 4000 грн за даними виписки банку були зараховані 28.07.2023 за мінусом комісії банку (50 грн).

У цьому випадку 27.07.2023 дохід виникне на суму 6000 грн (оплата готівкою). А дохід від продажу товару, оплата за який була здійсненна через термінал у сумі 4000 грн (тобто без відрахування комісії банку 50 грн), виникне 28.07.2023.

ФОП-загальносистемник. ФОП-загальносистемники у своєму обліку також відображають дохід «за грошима» (за датою надходження коштів). Тобто при розрахунках через платіжний термінал

Документом, що підтверджуватиме таке надходження, буде виписка банку. Дохід показуємо на всю суму (на суму комісії банку його не зменшуємо).

Щоправда, податківці в категорії 104.08 БЗ чомусь говорять, що розрахунки через платіжний термінал записувати в Типовій формі, за якою здійснюється облік доходів і витрат, потрібно за підсумками робочого дня на підставі фіскального звітного чека (Z-звіту). Але аргументація податківців незрозуміла. Тим паче, що для ФОП-єдинників (у яких дохід теж виникає за датою отримання коштів), податківці визнають, що в їх облікових формах запис має вноситися датою отримання коштів, а не датою Z-звіту. Тому цілком обґрунтовано, щоб записи про дохід вносилися, коли кошти фактично надійдуть на рахунок, а не раніше.

Комісію банку за еквайринг ФОП-загальносистемник ураховує у витратах (п.п. 177.4.4 ПКУ) і відображає її в гр. 9 Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат (одночасно з відображенням доходу, отриманого через платіжний термінал).

Підтвердить витрати на комісію банку виписка з рахунку підприємця.

Приклад. 27.07.2023 за даними Z-звіту ФОП реалізував товар на 10000 грн. З них 6000 отримав готівкою і 4000 оплатою через платіжний термінал. Кошти в сумі 4000 грн, за даними виписки банку, були зараховані 28.07.2023 за мінусом комісії банку (50 грн). Інших надходжень 28.07.2023 не було. Оплачена собівартість реалізованого товару, дохід від продажу якого було відображено 27.07.2023, — 3600 грн. Оплачена собівартість реалізованого товару, дохід від продажу якого було відображено 28.07.2023, — 2400 грн.

Без РРО, але з РК і КОРО. Мова далі йтиме про тих СГ, які можуть не застосовувати РРО/ПРРО, але при цьому мають здійснювати розрахунки із застосуванням зареєстрованих у податківців:

— КОРО (книг обліку розрахункових операцій) на господарську одиницю;

— РК (розрахункових книжок) з розрахунковими квитанціями.

Тобто користуються РРО-пільгою за ст. 10 Закону про РРО.

Як таким СГ заповнювати розрахункові квитанції ф. № РК-1 й КОРО, якщо вони приймають оплату через платіжний термінал?

У принципі, ні форма розрахункової квитанції, ні форма КОРО, ні порядок їх ведення не містять вимог щодо зазначення додаткових даних/реквізитів, якщо розрахунок здійснюється через платіжний термінал. (ср. ) Але ці дані бажано зазначати.

Юридичним особам це варто зробити, щоб не виникало зайвих питань щодо неоприбуткування готівки в касовій книзі. А для ФОП — щоб не було запитань щодо дати виникнення доходу. Адже для ФОП-загальносистемників і єдиноподатників датою виникнення «термінального» доходу, як ми з’ясували вище, є дата надходження коштів на рахунок, яка може не збігатися з датою продажу.

На наш погляд, заповнювати розрахункову квитанцію і КОРО потрібно так:

1) у розрахунковій квитанції ф. № РК-1 — у корінці, який залишається в РК у суб’єкта господарювання, потрібно зробити додаткову позначку від руки, що оплата отримана через платіжний термінал (щось типу «ЕПЗ», «картка» тощо);

2) в КОРО на господарську одиницю в гр. 7 треба зазначити, що сума включає в себе і «термінальні» платежі, наприклад «10000,00 (у т. ч. за ЕПЗ 5000,00)».

Повернення товару, оплаченого через платіжний термінал

Спосіб повернення. Податківці досі стверджують, що при поверненні коштів за товар, який був оплачений платіжною карткою через платіжний термінал, повертати кошти потрібно теж на картку (109.02 БЗ).

Однак хоча фіскали й заперечують можливість готівкових повернень коштів за товар, оплачений безготівково, на нашу думку, тут все залежить від домовленості між сторонами договору. Принаймні жодних обмежень щодо способів такого повернення чинне законодавство не містить (див. лист НБУ від 12.10.2016 № 57-0002/84778).

Оформлення повернення. Повернення коштів за повернутий покупцем товар є розрахунковою операцією. Тобто

При цьому через РРО/ПРРО реєструється від’ємна сума, формується і видається покупцеві фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2. А якщо суб’єкт працює з КОРО та РК — розрахункова квитанція ф. № РК-1 з від’ємною сумою (й у корінці, й у відривній частині).

Коли повернення здійснюється на картку, картку проводять через платіжний термінал, вибираючи операцію «Повернення коштів». Після того як від банку надійде ствердна відповідь, друкують квитанцію термінала, а також видатковий чек з формою оплати «електронним платіжним засобом» і видом операції «Повернення», «Видача» тощо. У розрахунковій квитанції ф. № РК-1 в корінці також робімо позначку «ЕПЗ».

Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Повернення товарів у роздрібній торгівлі» // «Податки & бухоблік», 2022, № 68.

Коригування ПДВ при поверненні. Позиція податківців така. Якщо повернення було:

— в той самий день, що і продаж, — жодного РК у цьому випадку складати не потрібно. Повернення в день продажу зменшують суму виручки за день. Ну а підсумкову ПН складають за даними Z-звіту, тобто виходячи з виручки, вже зменшеної на суму коштів, повернених покупцеві. Тож продаж і повернення протягом одного дня згорнуться і до підсумкової ПН не потраплять;

— в інший день, — у такому разі продаж товарів уже пройшов через Z-звіт РРО/ПРРО та потрапив до підсумкової ПН за день продажу. Тож податківці наполягають на складанні РК до ПН за щоденними підсумками операцій. Але в цьому випадку потрібно бути уважними: щоб не помилитися і не занизити податкові зобов’язання ПН за щоденними підсумками операцій, яка буде складена за підсумками дня повернення.

Бухоблік. Якщо повернення відбувалося в рамках того ж дня, що і продаж, то повернення в день продажу за підсумками дня відображаються в Z-звіті. А тому таке повернення в бухобліку окремо не засвітиться.

Якщо ж повернення відбулося в інший день, то у бухобліку повернення товарів відображається із застосуванням субрахунку 704 «Вирахування з доходу». Одночасно методом «червоне сторно» здійснюється коригування суми нарахованих ПДВ-зобов’язань і собівартості реалізованих товарів, списаної на витрати.

ЄП-дохід та дохід підприємців-загальносистемників. Якщо продаж товару і його повернення відбуваються в різні дні, то днем списання коштів з банківського рахунку для повернення покупцю (що буде підтверджуватися випискою банку) можна зменшувати ЄП-дохід. Те ж саме стосується і підприємця-загальносистемника.