Яка безготівка не потребує РРО/ПРРО
Нагадаємо, що податківці схаменулися і наразі займають тверду позицію: незалежно від того, який спосіб оплати обере покупець, якщо продавець надає покупцю для оплати за товар (послугу) реквізити поточного рахунку в форматі IBAN і той за ними платить, то можна обійтись без РРО/ПРРО (більше деталей щодо цього знайдете у статті «РРО/ПРРО при попередній оплаті» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58).
Пояснення — зазначені операції не є розрахунковими в розумінні Закону про РРО*.
Тож якщо ФОП буде здійснювати лише такі операції, то РРО/ПРРО йому не потрібен.
Чи обов’язково знімати з реєстрації РРО
Можна й не знімати. Якщо ФОП не буде проводити розрахункових операцій, то просто не формуватиме Z-звіти на РРО.
Це правомірно. У п. 9 ст. 3 Закону про РРО прямо зазначено, що Z-звіт створюють тільки в разі здійснення розрахункових операцій.
Але у податківців РРО все одно стоїть на обліку, тому вони можуть зацікавитися, а чому це ФОП перестав надсилати дані про розрахункові операції? На практиці бувало, що вони навіть приходили з цієї причини з фактичними перевірками.
Тож якщо РРО зовсім не потрібен, краще зняти його з держреєстрації.
Як це зробити? Досить просто — в три кроки.
Як зняти з реєстрації РРО
Крок 1. Звертаємось до ЦСО. Якщо ФОП вирішив попрощатися з РРО, то треба звернутися до сервісного центру, з яким він укладав договір про техобслуговування та ремонт РРО — для розпломбування РРО. Із собою потрібно взяти довідку про опломбування РРО.
Сервісний центр розпломбує РРО, вилучить довідку про опломбування і видасть суб’єкту господарювання довідку за формою № 1-ЦСО з даними про розпломбування.
Сервісний центр автоматично направить електронний примірник цієї довідки з даними про розпломбування до податкової за місцем реєстрації РРО (абз. 4 п. 7 розд. II Порядку опломбування РРО*)
У виняткових випадках, коли виявлено невідповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО документації виробника, для розпломбування доведеться звернутися безпосередньо до органу ДПСУ (п. 10 Порядку опломбування РРО).
Крок 2. Звертаємось до податківців. Далі сам ФОП або його представник (у якого є нотаріально посвідчена довіреність) подає податківцям за місцем реєстрації РРО:
1) заяву про скасування РРО-реєстрації за формою № 4-РРО*. У заяві слід зазначити спосіб отримання довідки про скасування реєстрації РРО (поштою, безпосередньо у податковій) або її копії в електронній формі (шляхом розміщення в Електронному кабінеті або електронною поштою);
2) реєстраційне РРО-посвідчення.
До речі, можна подати ці документі в електронній формі. Ідентифікатор форми № 4-РРО — F1313604.
Крок 3. Скасування РРО-реєстрації. Податкова протягом 5 календарних днів, що настають за днем отримання заяви за формою № 4-РРО, за наявності довідки ЦСО про розпломбування РРО здійснює скасування реєстрації РРО і надає (направляє) суб’єкту господарювання довідку про скасування РРО-реєстрації за формою № 6-РРО способом, зазначеним у заяві про скасування реєстрації РРО.
З цього моменту ФОП може вже забути про всі РРО-клопоти.
А що з КОРО на РРО?
Якщо у ФОП була КОРО, зареєстрована на РРО (для використання на випадок вимкнення електроенергії чи поломки апаратного РРО), то податківці скасують її реєстрацію одночасно зі скасуванням реєстрації РРО (абз. 1 п. 1 гл. 3 розд. II Порядку реєстрації КОРО*). Тож окрему заяву для цього подавати податківцям не потрібно.
Але саму КОРО треба надати податківцям для того, щоб вони зробили на ній надпис про скасування її реєстрації. При цьому достатньо подати тільки останню КОРО. Всі попередні КОРО (які закінчилися до неї) подавати на розреєстрацію не потрібно. Так само, як
не потрібно подавати жодних додаткових звітів у зв’язку зі скасуванням реєстрації РРО та КОРО.
Отже, на цьому наче все — якщо у ФОП більше не буде розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО. Але тут є одне істотне «але». Про що далі.
Чому РРО може знову знадобитися?!
Нові «безготівково-термінальні» вимоги. Навіщо підприємцю, який перейшов на отримання оплати на свій поточний рахунок, використовувати РРО? А тут все досить хитро.
Бувалі ФОП пам’ятають, як важко далося податківцям розуміння, що таке розрахункова операція, особливо коли розрахунки відбуваються через Інтернет.
Як ми зазначили вище, врешті фіскали погодилися, що розрахункових операцій немає, якщо ФОП надає покупцям для оплати тільки IBAN-реквізити свого рахунку.
А от якщо він, наприклад, приймає оплату прямо на своєму сайті (має кнопку «Сплатити»), тобто коли він попередньо уклав договір інтернет-еквайрингу з фінустановами, щоб забезпечити прийняття від клієнтів оплати з їх карток, то розрахункова операція є — вважають податківці. А значить, і РРО/ПРРО потрібен. І з цим не посперечаєшся.
Так ось, згідно з постановою № 894*,
з 01.01.2023 майже усіх торговців товарами/послугами, незалежно від того, є в них РРО/ПРРО чи його немає, зобов’язали забезпечити покупцю можливість розрахуватися безготівково, навіть якщо вони торгують дистанційно.
Відстрочку встановлено лише для дих, хто: здійснює діяльність у населених пунктах з чисельністю населення до 25 тис. осіб включно; для ФОП — платників єдиного податку групи 1; для торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції. Також є пільга для тих, хто здійснює діяльність на територіях громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій тощо (про що детальніше у статтях: «POS-термінали. Нові правила → з нового року» // «Податки & бухоблік», 2022, № 61, «Воєнне» звільнення від POS-терміналів: де працює? // Податки & бухоблік», 2023, № 6, «Продаж продукції власного виробництва: чи є відстрочка від POS-терміналів?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10).
Здавалося б, що тут такого? ФОП же і так відкрив рахунок у банку й надає покупцеві IBAN-реквізити цього рахунку для оплати. Можливість розрахуватися безготівково покупцю забезпечено.
Але ми вже аналізували це питання і доходили висновку, що торговець не зможе цим обмежитися. Знадобиться ще й договір з надавачем платіжних послуг (еквайром або іншими), щоб мало місце саме приймання торговцем до обслуговування платіжних інструментів для здійснення оплати товарів чи послуг (більше деталей знайдете у статті «Безготівкові розрахунки з покупцями-споживачами. Які варіанти будуть можливі?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 81).
Тобто ФОП-торговець (у т. ч. інтернет-магазин) зобов’язаний надати покупцям можливість оплатити товари чи послуги безготівково в один з перелічених нижче способів:
1) надати можливість розрахуватися звичайною платіжною карткою — через POS-термінал чи програмний термінал у смартфоні. Це якщо мова про приймання оплати особисто від покупця/замовника. Або надати можливість розрахуватися за допомогою кнопки «Сплатити» на сайті. Якщо мова про приймання попередньої оплати через сайт.
Нагадаємо, що
для таких розрахунків у загальному випадку потрібен РРО/ПРРО, бо приймання карток в оплату — це розрахункова операція в розумінні Закону про РРО
І якщо у ФОП немає пільг за Законом про РРО, тобто пільг за ст. 9 чи 10, чи може за операціями ФОП не визначено місце розрахунків/відсутній фізичний контакт, то застосування РРО чи ПРРО є необхідними;
2) надати можливість покупцю/замовнику розрахуватися за допомогою його платіжного застосунку, наприклад через «Приват 24», «ПУМБ Online» тощо. Для цього ФОП повинен буде, знову ж таки, укласти договір з надавачем відповідних послуг, щоб отримати від нього певне програмне забезпечення для генерування QR-кодів або онлайн-інвойсів (рахунків) для оплати товару/послуги. І за цими QR-кодами або онлайн-інвойсами покупець/замовник, якщо забажає, буде оплачувати товар/послугу через свій платіжний застосунок.
До речі, поки що погоджуються (див. діючу консультацію в категорії 109.02 БЗ), що РРО чи ПРРО можна не застосовувати у разі, якщо оплата здійснюється за допомогою QR-коду, в якому закодовані саме повні банківські реквізити рахунку у форматі ІВАN суб’єкта господарювання.
Хочеться сподіватися, що і надалі збережеться ця «традиція»:
що якщо в QR-коді або онлайн-інвойсі буде «зашито» саме IBAN-номер рахунка ФОП, то такий платіж податківці не вважатимуть розрахунковою операцією і не вимагають РРО чи ПРРО
Але передбачити це на 100 % важко;
3) надати можливість покупцю/замовнику розрахуватися за допомогою платіжного пристрою, наприклад смартфона, смартбраслета, смартчасів тощо. Для цього ФОП повинен мати пристрій, який приймає NFC-платежі, наприклад програмний термінал.
Для таких розрахунків у загальному випадку потрібен РРО чи ПРРО, бо в цьому випадку смартфони, смартбраслети, смартчаси є електронними платіжними засобами, а їх приймання — розрахунковою операцією. Тож якщо у ФОП немає пільг за ст. 9 чи ст. 10 Закону про РРО, то застосування РРО чи ПРРО є необхідним.
Отже, як бачите, ситуація непроста. Навіть
до ФОП, який перейшов на оплату виключно за IBAN-реквізитами свого рахунку, можна «причепитися», що він має забезпечити клієнту додаткові можливості для здійснення безготівкових розрахунків (див. також статтю «Продавець самостійно не приймає оплату за товар: що з «безготівково-термінальними» вимогами?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 4)
І тут як раз слід бути уважним. Бо якщо ФОП, як наслідок, будуть здійснюватися операції, які податківці вважають розрахунковими у розумінні Закону про РРО, то РРО/ПРРО йому будуть необхідні.
Роз’яснення податківців. Вони є. Див., зокрема, тут. Втім щодо нюансів реалізації нових вимог у цих роз’ясненнях податківці взагалі нічого не кажуть.
То що в підсумку робити? Слідувати за роз’ясненнями тих же податківців. Якщо вони нічого не будуть вимагати від тих ФОП, що працюють за принципом «даємо контрагентам IBAN-реквізити поточного рахунку для сплати, а вони за ними платять», то добре. Можна працювати, як працювали раніше (без РРО/ПРРО).
Якщо будуть вимагати, що такі ФОП повинні приймати до оплати якісь платіжні інструменти (на кшталт, направляти покупцям на їх прохання QR-коди чи онлайн-інвойси (рахунки)) і ви почнете це застосовувати, то в таких QR-кодах чи онлайн-інвойсах слід «вшивати» теж повні банківські реквізити для здійснення оплати — поточний рахунок у форматі ІВАN. У такому разі податківці зараз погоджуються, що це також не вимагає РРО/ПРРО і, сподіваємось, цю позицію не змінять.
Тож чи варто квапитися із «розреєстрацією» РРО — ще те питаннячко.
Висновки
- Непотрібний РРО зазвичай краще зняти з реєстрації.
- Для цього його слід розпломбувати в сервіс-центрі, надати податківцям заяву за формою № 4-РРО та реєстраційне РРО-посвідчення, а також останню КОРО, зареєстровану на РРО. Її реєстрацію також скасують разом з РРО.
- Жодних додаткових звітів у зв’язку зі скасуванням реєстрації РРО та КОРО подавати не потрібно.
- Та чи варто квапитися із зняття з реєстрації РРО — ще те питаннячко.
- Проблема — у нових «безготівково-термінальних» вимогах.
- Навіть до ФОП, який перейшов на оплату виключно за IBAN-реквізитами свого рахунку, можна «причепитися», що він має забезпечити клієнту додаткові можливості для здійснення безготівкових розрахунків.
- І тут як раз слід бути уважним. Бо якщо ФОП, як наслідок, будуть здійснюватися операції, які податківці вважають розрахунковими у розумінні Закону про РРО, то РРО/ПРРО йому будуть необхідні.
