Відсікаючі критерії для дрібних ПН/РК
Наразі діють критерії безумовної реєстрації ПН/РК у ЄРПН, наведені в п. 3 Порядку № 1165*. На сьогодні таких ознак безумовної реєстрації — сім (див. статтю «Загальний механізм блокування: робота СМКОР» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53). Нас цікавлять останні дві — щодо так званих дрібних ПН/РК.
Так, під безумовну реєстрацію без автоматизованого моніторингу відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків потрапляють (пп. 6 і 7 п. 3 Порядку № 1165):
1) ПН, якщо вона складена на покупця — платника ПДВ і обсяг постачання в ній (гр. 10) не перевищує 5 тис. грн. Тобто це ПН із сумою ПДВ не більше 1000 грн, якщо ПДВ нараховано за ставкою 20 %, не більше 350 грн, якщо ПДВ-ставка 7 % і не більше 700 грн, якщо ПДВ-ставка 14 %. Тут нагадаємо, що ПН, яка не надається отримувачу (покупцю) товарів/послуг та/або складена за операцією, звільненою від ПДВ-оподаткування, завжди реєструється безумовно;
2) РК як на збільшення, так і на зменшення (як на платника, так і на неплатника ПДВ), якщо загальна сума абсолютних значень коригування суми компенсації (-/+) вартості товару/послуги (гр. 13) за таким РК не перевищує 5 тис. грн.
Але щоб для дрібних ПН/РК спрацювали критерії безумовної реєстрації, повинні виконуватися одночасно ще три умови (див. таблицю).
Умови автоматичної реєстрації без блокувального моніторингу дрібних ПН/РК
| Ознаки безумовної реєстрації | Умови автоматичної реєстрації ПН/РК* | ||
| ПН на платника з обсягом постачання ≤ 5 тис. грн | 1. Платника не внесено до переліку ризикових ПДВ-платників | 2. Загальний обсяг постачання у поточному місяці (з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК) не перевищує 500 тис. грн | 3. Керівник платника займає аналогічну посаду не більш як у трьох (включно) платників ПДВ |
| РК з коригуванням суми компенсації (абсолютне значення) ≤ 5 тис. грн | |||
| * Мають виконуватися одночасно. | |||
Отже, безумовна реєстрація ПН/РК на суму не більше 5 тис. грн діє (1) для не ризикового платника, (2) якщо обсяги операцій у поточному місяці не перевищують 500 тис. грн і (3) якщо директор займає цю посаду у такого платника і не більше ніж ще у двох ПДВ-платників (див. роз’яснення ДПСУ від 11.01.2023, статтю «Блокування ПН: чергові зміни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 99). Відтак, лише за виконання всіх цих умов одночасно дрібні ПН/РК мають без проблем реєструватися. Звичайно ж, якщо платник підпадає під критерії ризиковості (див. статтю «Ризиковість платника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53), сподіватися на реєстрацію таких ПН/РК взагалі не варто. Тобто якщо у платника незначні обсяги постачання (до 500 тис. грн), але він отримав тавро ризикового, то його дрібні ПН/РК будуть блокуватися (проскочать хіба що ПН на неплатника). Тож передусім такому платнику слід позбутися ризикового статусу (див. статтю «Ризиковість платника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53).
Також, аби вписатися у 500-тисячний критерій, має сенс за можливості спочатку реєструвати дрібні ПН/РК, а ПН/РК за нульовими та пільгованими операціями — в останню чергу.
А чи можна вдатися до дроблення ПН/РК, щоб уникнути блокування?
Дроблення ПН/РК для безперешкодної реєстрації
Загальні правила. За вимогами п. 201.7 ПКУ ПН складається на кожне (!) повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). Це означає, що ПН складається на кожну окрему авансову платіжку/видаткову накладну/акт виконаних робіт (наданих послуг) і чітко в сумі операції, яка спричинила нарахування податкових зобов’язань з ПДВ. А от
складати під один первинний відвантажувальний чи платіжний документ (що підтверджує постачання) декілька ПН не можна
(див. БЗ 101.16, статтю «Якщо регліміту не вистачає: дробимо операцію на декілька ПН» // «Податки & бухоблік», 2023, № 35). Позаяк у такому разі ПН не відповідає первинним документам і не дає змогу ідентифікувати операцію. Водночас на ритмічне чи безперервне постачання (два і більше разів на місяць) можна складати зведені ритмічні ПН не пізніше останнього дня місяця (п. 201.4 ПКУ).
Відтак, якщо господарську операцію оформити декількома первинними документами на суму до 5 тис. грн, тоді можна скласти стільки ж дрібних ПН і загалом прослизнути повз блокування.
Перша подія — відвантаження. При декількох відвантаженнях на день, яке оформлено окремими первинними документами, одному й тому самому покупцеві платник сам вирішує, скільки ПН оформляти. Тобто:
— складати окремі ПН (на кожне часткове постачання) або
— скласти одну ПН (на всю суму постачань на день такому покупцеві).
Згодні з цим і податківці (див. лист ДПСУ від 26.04.2021 № 1729/ІПК/99-00-21-03-02-06, БЗ 101.16).
Безумовно, з позиції обходу блокування варіант з окремими ПН більш привабливий, оскільки дозволить зареєструвати дрібні ПН з обсягом постачання не більше 5 тис. грн без моніторингу.
Перша подія — аванс. При отриманні декількох авансів на день від одного й того самого покупця платник також має право вибору (запитання 2 УПК, затвердженої наказом ДПСУ від 16.02.2012 № 127, листи ДПСУ від 23.11.2022 № 2044/ІПК/99-00-21-03-02-06, від 07.12.2020 № 5026/ІПК/99-00-05-06-02-06 і від 27.05.2020 № 2222/6/99-00-07-03-02-06/ІПК, БЗ 101.16):
— складати окремі ПН (під кожну оплату — на кожен частковий аванс) або
— скласти одну ПН (на загальну суму авансів за день).
Зауважте! Податківці проти дроблення авансу, який надійшов єдиним платежем, на декілька ПН. Не визнають фіскали й можливості складання декількох авансових ПН — під кожен рахунок, навіть якщо продавцем виписано декілька рахунків, які покупець оплатив єдиною сумою (однією платіжкою). Таке дроблення, на думку податківців, не дає можливості ідентифікувати операцію (оскільки такі ПН не відповідають первинним документам — платіжній інструкції). Тому для складання дрібної ПН мало виписати передоплатний рахунок на суму до 5 тис. грн (без ПДВ), а треба, щоб кожен такий рахунок покупець оплатив окремим платежем (див. статті «Одна оплата, 6 відвантажень. Скільки ПН?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53 і «Шпаргалка: скільки складати ПН?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 11). Тоді на окремий платіж (підтверджений окремою платіжною інструкцією) вийде скласти окрему ПН.
Повернення коштів/товару. Аналогічний підхід щодо складання ПН має застосовуватися і до РК. Тому скільки РК складати на декілька повернень (оформлених відповідними первинними документами) — вирішувати платникові. Адже у нього є право вибору. Тим паче що складання дрібних РК (у яких загальна сума абсолютних значень коригування суми компенсації не перевищує 5 тис. грн) може стати у пригоді. Адже такі РК підпадають під безумовну реєстрацію і не повинні блокуватися (мають реєструватися автоматично без блокувального моніторингу, п.п. 7 п. 3 Порядку № 1165).
Тож коли продавець частинами протягом дня (декількома платежами) поверне покупцеві передоплату і при цьому складе окремий РК до кожної окремої платіжної інструкції на повернення частини авансу, то прискіпатися до платника ПДВ фіскали не зможуть (див. статтю «Повернення покупцю коштів кількома платежами: скільки потрібно РК?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 36).
Так само у разі, якщо покупець кілька разів (частинами) протягом дня поверне продавцеві товар, ніщо не заважає на кожну операцію повернення за день скласти окремий РК. Подробиці про це див. у статті «На декілька повернень за день — можна один РК» // «Податки & бухоблік», 2023, № 50 (ср. ).
Висновки
- Наразі безумовно мають реєструватися ПН, що видаються отримувачу, якщо обсяг постачання в ній не перевищує 5 тис. грн, та всі РК, в яких абсолютне значення суми коригування на зменшення/збільшення суми компенсації не перевищує 5 тис. грн.
- Якщо протягом дня здійснити декілька авансових оплат /відвантажень на суму до 5 тис. грн (оформити операцію декількома первинними документами), тоді цілком можна скласти стільки ж дрібних ПН і обійти блокування. Аналогічний підхід діє і щодо РК.
