Залишити все, як є, не можна — ви, певно, й самі це розумієте. Давайте поміркуємо разом, як виборсатись із цієї ситуації.
Торгівля овочами на ринках = виїзна торгівля
Фактично виїзна торгівля — це торгівля за межами торговельного приміщення. Вона є однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торговельного залу для споживачів. Продаж товарів здійснюється, зокрема, через засоби пересувної мережі — автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки), розноски, лотки, столики тощо (п. 3 Правил № 369*).
Стисло цей вид діяльності можна охарактеризувати так:
— торгівля відбувається за межами постійного місця перебування платника податків;
— здійснюється постійно або протягом якогось певного періоду (сезону тощо);
— торгівля може вестися безпосередньо з транспортних засобів.
Із сказаного вище доходимо висновку, що ФОП, який торгує овочами на ринках у заздалегідь не визначених місцях, здійснює саме виїзну торгівлю.
Готівкові розрахунки: краще з ПРРО
Як правило, виїзна торгівля здійснюється за готівку, тому суб’єкту господарської діяльності при розрахунках з покупцями слід керуватися нормами Закону про РРО.
Принагідно нагадаємо, що торговці, які здійснюють виїзну торгівлю, до 2026 року звільнені від обов’язку забезпечити можливість покупцям розрахуватися за товари/послуги в безготівковій формі (БЗ 109.02). Подробиці — в статті «POS-термінали: хто може не застосовувати у 2023 році?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 95.
Так от, ст. 10 Закону про РРО надає можливість
в окремих випадках готівкові розрахунки при виїзній торгівлі проводити без РРО/ПРРО, але із застосуванням КОРО та РК
Однак на практиці цим послабленням користуються нечасто, оскільки на кожну покупку необхідно вручну виписувати розрахункову квитанцію. Тож багато госпсуб’єктів віддають перевагу застосуванню ПРРО. Звісно, можна зупинитися і на класичному РРО, але ми не будемо відступати від конкретної ситуації, з якої почали цю статтю.
Особливості реєстрації ПРРО регламентує Порядок № 317*. Для реєстрації ПРРО складається заява за ф. № 1-ПРРО, наведена у додатку 1 до Порядку № 317, за ідентифікатором форми J/F 1316604 (п. 3 розд. II Порядку № 317).
У контексті ситуації, що розглядається, маємо визначитись із відповідями на два головні запитання:
1) яку господарську одиницю слід зазначити в реєстраційній заяві, якщо ФОП здійснює виїзну торгівлю?
2) який тип ПРРО необхідно мати, щоб здійснювати такий вид діяльності?
Господиниця: квартира чи авто?
Чому це так важливо? Бо назва й адреса господарської одиниці належать до обов’язкових реквізитів фіскального касового чека. Законодавство (а услід за ним і податківці — див. БЗ 109.18) прямо говорить: якщо у виданому покупцеві документі немає хоча б одного з обов’язкових реквізитів, то він уже не вважається розрахунковим. А це рівнозначно невидачі розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункових операцій.
За таке порушення передбачено відповідальність у вигляді фінансової санкції за п. 1 ст. 17 Закону про РРО (100 і 150 % вартості проданих з порушеннями товарів за порушення, вчинене вперше, та за кожне наступне порушення відповідно).
Щоправда, згідно з п. 12 розд. ІІ Закону про РРО
на період дії воєнного стану РРО-штрафи не застосовуються, якщо ФОП не торгує підакцизними товарами
Однак уже зараз фіскали лякають, що після війни отримають право штрафувати платника за воєнні порушення (див БЗ 109.18).
Крім того, невдовзі послаблення щодо РРО-штрафів, установлене п. 12 розд. ІІ Закону про РРО, можуть скасувати взагалі (детальніше — в статті «Що буде з 1 липня: проєкт № 8401 наближається» // «Податки & бухоблік», 2023, № 44. Тож є сенс зробити все правильно. Як саме, читайте далі.
У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО є графа «Ідентифікатор об’єкта оподаткування», яка заповнюється згідно з повідомленням за ф. № 20-ОПП. Відсутність у контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити як про об’єкт оподаткування, є підставою для відмови в реєстрації ПРРО (п. 6 розд. IІ Порядку № 317).
Отже,
до початку реєстрації ПРРО слід подати до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування, об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП, у якому надати інформацію про господарську одиницю, де буде застосовуватись ПРРО
Ключовим тут є запитання, яким кодом позначати тип об’єкта оподаткування в графі 3 ф. № 20-ОПП?
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування, яким слід користуватися, подаючи ф. № 20-ОПП, оприлюднюється на офіційному вебсайті ДПСУ. З усіх об’єктів, перелічених у ньому, для здійснення виїзної торгівлі овочами, на нашу думку, найбільш підходять такі:
| Код типу об’єкта оподаткування | Назва об’єкта оподаткування |
| 14 | АВТОЛАВКА |
| 15 | АВТОЛОТОК |
| 16 | АВТОМАГАЗИН |
| 20 | АВТОМОБIЛЬ |
| 152 | ЗАСIБ ПЕРЕСУВНОЇ МЕРЕЖI |
| 656 | ВИЇЗНА ТОРГIВЛЯ |
Зверніть увагу! В довіднику під кодом 656 зазначено навіть такий об¦єкт, як «виїзна торгівля». Щодо нього свого часу податківці роз’яснювали (див. листи ДПСУ від 19.11.2019 № 1431/6/99-00-05-04-01-15/ІПК та від 21.10.2019 № 881/ІПК/26-15-02-03-14, ГУ ДПС у м. Києві від 25.10.2019 № 1016/10/26-15-02-03-17-ІПК, ГУ ДПС у Сумській обл. від 24.01.2020 № 285/Д/18-28-05-06-23/ІПК): у разі, якщо суб’єкт господарювання здійснює реалізацію товарів на виставках, ярмарках або інших видах господарських нестаціонарних об’єктів (виїзна торгівля), РРО можливо реєструвати на юридичну адресу. При реєстрації РРО у пункті 3 заяви про реєстрацію РРО можливо вказати «Виїзна торгівля». Відповідно у касовому чеку РРО буде запрограмована юридична адреса суб’єкта господарювання та найменування господарської одиниці «Виїзна торгівля».
Наскільки можна довіряти цим листам, які є індивідуальними податковими консультаціями (ІПК), сказати важко. Особливо ураховуючи те, що в деяких із них були застереження на кшталт «при відсутності пересувного господарського об’єкта» або «при відсутності у користуванні постійного транспортного засобу».
У більш свіжому листі ГУ ДПС у Харківській обл. від 15.04.2021 № 1551/ІПК/20-40-07-10-19 йдеться про те, що підприємець має змогу зареєструвати пересувний ПРРО шляхом надання заяви про реєстрацію за ф. № 1-ПРРО, вказавши назву господарської одиниці для виїзної торгівлі (наприклад, «виставка», «виїзна торгівля», «автолавка» тощо). Однак цей лист — теж ІПК, тому беззастережно покладатися на нього знову-таки не варто.
Натомість у БЗ 109.20, відповідаючи на запитання, яка інформація зазначається в графі «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо СГ здійснює діяльність у заздалегідь не визначеному місці (торгівля та/або надання послуг), про таку можливість податківці вже не згадують. А вимагають зазначати дані про господарську одиницю, де буде використовуватись ПРРО. І додають, що
ПРРО може бути зареєстровано за місцем проживання ФОП, тільки якщо воно є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності
Очевидно, що в нашій ситуації місце проживання ФОП не має жодного відношення до здійснення виїзної торгівлі. Ба більше, вона здійснюється з використанням чужого (зареєстрованого за членом родини) автомобіля. Тож саме цю автівку, на нашу думку, слід вважати господарською одиницею, через яку провадить свою діяльність ФОП. Використання автомобіля треба оформити належним чином, подати про нього ф. № 20-ОПП з кодом типу об’єкта оподаткування 20 і зареєструвати (перереєструвати) на нього ПРРО.
Щодо автомобіля додамо таке. У листі ДПСУ від 26.07.2021 № 2887/ІПК/99-00-07-05-01-06 податківці зазначають:
якщо господарський об’єкт (транспортний засіб) належить та/або використовується іншим суб’єктом господарювання, то підприємець не може зареєструвати програмний РРО на такий транспортний засіб
Так само не можна зареєструвати ПРРО на транспортний засіб, власником якого є інша фізична особа. Адже при поданні щодо нього повідомлення за ф. № 20-ОПП доведеться зазначити правову підставу, на якій ФОП законно володіє/користується цим транспортним засобом. Тож автомобіль, зареєстрований на іншого члена родини, має бути при цьому або спільною сумісною власністю ФОП (якщо придбаний у шлюбі), або взятий в оренду/позичку. Щоб зробити все правильно, рекомендуємо прочитати статті «ФОП використовує авто своєї дружини» // «Податки & бухоблік», 2021, № 89, «Здам квартиру дружини або невістки…» // «Податки & бухоблік», 2020, № 98 та «Виїзна торгівля і ф. № 20-ОПП» // «Податки & бухоблік», 2020, № 78.
Тип ПРРО: стаціонарний чи пересувний?
Крім того, в розділі 4 реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО залежно від призначення ПРРО зазначається його тип — стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет-торгівля.
Тип ПРРО «стаціонарний» означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО (БЗ 109.01).
Тип ПРРО «пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад, автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки тощо), але може використовуватися на всій території України (БЗ 109.01).
При цьому програмний РРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру ПРРО щодо такого програмного РРО (п. 2 розд. IV Порядку № 317).
Отже,
ПРРО, зареєстрований як стаціонарний на стаціонарну господарську одиницю (магазин, склад), може застосовуватися в стаціонарній господарській одиниці. Застосування ПРРО, зареєстрованого на стаціонарний об’єкт, для виїзної торгівлі забороняється
Цей висновок знаходимо в листі ДПСУ від 20.04.2021 № 1650/ІПК/99-00-07-05-01-06 (ср. ).
Підіб’ємо підсумки сказаного вище. Оскільки ви фактично торгуєте овочами через автолоток не з квартири ФОП, а з авто по всій території України, вам слід ПРРО, зареєстрований наразі як стаціонарний за місцем проживання ФОП, перереєструвати як пересувний на транспортний засіб, що використовується для здійснення виїзної торгівлі.
Перереєстрація ПРРО
Порядок № 317 розрізняє дві окремі реєстраційні дії.
1. Власне перереєстрація. Вона здійснюється у разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО (п. 8 розд. II Порядку № 317). Для цього подається реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) з позначкою «Перереєстрація» (БЗ 109.20). Ще раз наголосимо:
перед цим слід подати до контролюючого органу повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про нову господарську одиницю (автомобіль)
2. Зміни у дані про ПРРО (крім перереєстрації). У разі змін даних про ПРРО, що наявні в Реєстрі ПРРО, які не потребують перереєстрації (на нашу думку, сюди потрапляє зміна типу ПРРО зі стаціонарного на пересувний) до контролюючого органу подається реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою у рядку 1 розд. 1 «Дія» «Зміни (крім перереєстрації)» (БЗ 109.20).
Заяви про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подаються суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.
Разом з тим, на нашу думку, всі зміни, які ви маєте провести (зміну назви та адреси господиниці, а також типу ПРРО) можна об’єднати в одній заяві з позначкою «Перереєстрація». Принаймні варто спробувати. Якщо ж програмне забезпечення не пропустить цей варіант, ви завжди зможете подати дві окремі заяви так, як описано вище.
Додамо також, що ми вже готуємо тематичний номер «Податки & бухоблік», 2023, № 49, який повністю буде присвячено питанням застосування РРО та ПРРО.
Висновки
- Від правильного зазначення в чеках ПРРО назви та адреси господарської одиниці при виїзній торгівлі залежить, чи визнають фіскали такі чеки розрахунковими документами. Інакше є загроза фінсанкцій за п. 1 ст. 17 Закону про РРО, якщо не зараз, то після війни.
- Оскільки виїзна торгівля фактично здійснюється з автомобіля, саме його, на нашу думку, слід вважати господарською одиницею, через яку провадить свою діяльність ФОП.
- Використовувати автомобіль, зареєстрований на іншого члена родини, можна в разі якщо він є спільною сумісною власністю або взятий в оренду/позичку. Інформацію про нього слід подати за ф. № 20-ОПП з кодом типу об’єкта оподаткування 20.
- Для здійснення виїзної торгівлі ПРРО повинен мати тип «пересувний». Це означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (автомобіль), але може використовуватися на всій території України.
- Щоб унести всі необхідні зміни до Реєстру ПРРО (змінити назву та адресу господиниці, а також тип ПРРО), достатньо, на нашу думку, подати одну заяву за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація».
