Причини
Насамперед давайте згадаємо, коли лікарняний лист не підлягає оплаті.
Загальні випадки. Підстави для відмови у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності передбачені ст. 16 Закону № 1105*.
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.
Так, лікарняні не виплачуються:
1) у разі одержання застрахованою особою травми або захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
3) за час перебування під арештом та проведення судово-медичної експертизи;
4) за час примусового лікування, призначеного судовим рішенням;
5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;
6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
7) за період тимчасової непрацездатності, зазначеної у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Крім того, з дня допущення порушення та на строк, установлений страхувальником (уповноваженими ним особами), втрачають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності застраховані особи, які в період її отримання:
— порушують режим, встановлений лікарем;
— не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги;
— не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі ЛКК чи МСЕК.
Однак це не всі можливі причини відмови виплати лікарняних.
Сумісники. З 01.01.2023 відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 1105
допомога по тимчасовій непрацездатності надається за основним місцем роботи АБО за місцем роботи за сумісництвом
Причому, на думку ПФУ (див. лист від 03.03.2023 № 7243-5062/Я-03/8-2800/23), виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом можлива лише після надання застрахованою особою рішення про відмову у призначенні страхової виплати за основним місцем роботи.
Тобто у загальному випадку виплата допомоги здійснюється основним роботодавцем. А ось за сумісництвом матиме місце неоплачуваний лікарняний. Докладно це питання ми розглядали у статті «Якщо отримали лікарняний на сумісника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10.
Важливо! У разі коли оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, такі дні повинні оплачуватися як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом згідно з Порядком № 440*. Це зазначило Мінсоцполітики у листі від 15.02.2023 № 494/0/290-23/54 (див. «Податки & бухоблік», 2023, № 18).
Також майте на увазі, що ПФУ пропонує внести зміни до Закону № 1105, які дозволять повернути виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за всіма місцями роботи. Якщо законопроєкт буде ухвалено, ви вчасно про це дізнаєтеся із наших публікацій.
Простій. Про правила оплати тимчасової непрацездатності, що збіглася з періодом простою, йшлося у листі ПФУ від 22.02.2023 № 2800-030401-8/9101. Пенсійники наполягають, що період простою не з вини працівника зобов’язаний оплачувати роботодавець. Тож у разі настання у застрахованої особи тимчасової непрацездатності у цей період втрати заробітної плати не відбувається. Отже, виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку підстав немає.
Водночас якщо працівник виходить на роботу під час простою згідно з графіком роботи і в цей день настає тимчасова непрацездатність, внаслідок якої працівник втрачає за ці дні заробітну плату, він має право на лікарняні на загальних підставах.
Неявки. Це ще один випадок, коли, на думку ПФУ (див. лист від 30.03.2023 № 12195-15368/У-03/8-2800/23), лікарняні не виплачуються. Йдеться про ситуацію, коли тимчасова непрацездатність працівника настала у період, який відображений у табелі обліку використання робочого часу як неявки з інших причин.
При цьому зауважимо, що ФСС, який до 01.01.2023 був уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, дотримувався протилежної точки зору (див. статтю «ПФУ не ФСС: неявки та лікарняний» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28). Тепер же Пенсійний фонд натякає на те, що допомога в такій ситуації була виплачена ФСС необґрунтовано. І говорить про необхідність повернення отриманих коштів (див. статтю «Чи повертати лікарняні за періоди неявок?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 44).
Призупинення трудового договору. Якщо тимчасова непрацездатність працівника припала на період призупинення дії трудового договору, то лікарняний лист не підлягає оплаті. Це підтверджують і пенсійники (див. лист ПФУ від 17.03.2023 № 2800-030402-8/14044).
Рішення про відмову
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 1105 з 1 січня 2023 року
рішення про призначення страхової виплати, про відмову в її призначенні або про припинення виплат (повністю чи частково) приймає страхувальник або уповноважені ним особи
При цьому страхувальник має право самостійно визначити, яким саме документом він чи уповноважені ним особи оформлятимуть прийняте рішення про призначення (відмову у призначенні) лікарняних (див. лист ПФУ від 16.03.2023 № 9562-11050/У-03/8-2800/23 // «Податки & бухоблік», 2023, № 24). Це може бути наказ, розпорядження, протокол або рішення.
Повідомлення про відмову у призначенні допомоги із зазначенням причини та порядку оскарження має бути видано (надіслано) працівнику не пізніше 5 днів після прийняття відповідного рішення.
Отже, лікарняний листок не оплачується. До яких наслідків це призведе?
Наслідки
Табелювання. У табелі обліку використання робочого часу для відображення періоду оплачуваних та неоплачуваних лікарняних призначено різні коди. Так, оплачуваний лікарняний табелюємо кодом «ТН» (або «26»). Для неоплачуваних лікарняних передбачено спеціальний код «НН» (або «27») — «Неоплачувана тимчасова непрацездатність у випадках, передбачених законодавством».
Якщо оплачуються лише перші 5 днів хвороби за рахунок коштів роботодавця, цей період відображаємо кодом «ТН», а з шостого дня зазначаємо код «НН».
Крім того, зверніть увагу на табелювання у разі відмови в оплаті лікарняного листка через перебування працівника у відпустці за власний рахунок, навчальній чи творчій відпустці, а також у зв’язку з простоєм, неявками, призупиненням трудового договору. В табелі обліку використання робочого часу у цих ситуаціях слід зазначати правильну причину відсутності працівника на роботі. А саме: відповідна відпустка, простій, неявки тощо, а не неоплачуваний лікарняний.
Важливо! Дані табеля обліку робочого часу використовують для відображення інформації про кількість днів тимчасової непрацездатності (як оплачуваної, так і неоплачуваної) у Д1 за відповідний місяць Об’єднаного звіту.
Відпускний стаж. Період, коли лікарняний не оплачувався, не зараховується до стажу, що дає право на щорічні основні та додаткові відпустки. Такий висновок випливає із положень ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).
Судіть самі. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи, зараховується до відпускного стажу, тільки якщо:
— за цей період за ним зберігалася заробітна плата (повністю або частково);
— працівнику виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню;
— працівнику не виплачувалася заробітна плата у порядку, встановленому ст. 25 та 26 Закону про відпустки (тобто він був у відпустці за власний рахунок), крім відпустки для догляду за дитиною до 3 років (до 6/16/18 років — на підставі медичного висновку).
Як можна переконатися,
час, коли працівник фактично не працював через тимчасову непрацездатність, і йому при цьому не виплачувалася допомога, з відпускного стажу випадає
Приклад 1. Працівник-сумісник хворів з 23.01.2023 по 27.02.2023 (включно). Допомогу по тимчасовій непрацездатності було виплачено за основним місцем роботи. Перші 5 днів хвороби (з 23 по 27 січня 2023 року включно) оплачені як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. З 28.01.2023 по 27.02.2023 (31 календарний день) за сумісництвом протабельовано неоплачувану тимчасову непрацездатність (проставлено код «НН»).
З 3 липня 2023 року працівник йде у щорічну основну відпустку. Робочий рік, за який надається відпустка, — з 12.07.2022 по 11.07.2023. Тривалість відпустки за повністю відпрацьований робочий рік становить 24 календарних дні.
Розрахуємо кількість днів відпустки, яка належить працівнику за відпрацьований робочий рік. Для цього використовуємо формулу, наведену у статті «Щорічна відпустка: надаємо під час війни» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28 (ср. ).
При проведенні розрахунку не беремо до уваги святкові та неробочі дні, передбачені ст. 73 КЗпП, оскільки з 24.03.2022 і до закінчення/скасування дії воєнного стану зазначена стаття не застосовується (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136*).
* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
24 : 365 х (365 - 31) = 21,96 ≈ 22 (к. дн.).
Таким чином, за відпрацьований робочий рік працівник має право на 22 календарних дні відпустки.
Середній заробіток для відпускних. Відповідно до абзацу шостого п. 2 Порядку № 100* при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку відпускних виключають час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Таким чином, період неоплачуваної тимчасової непрацездатності виключається з розрахункового періоду при обчисленні заробітку для оплати відпускних. Підтверджує це й Мінекономіки (див. лист від 17.02.2023 № 4707-05/6762-07).
Приклад 2. Працівник-сумісник іде у щорічну відпустку з 26.06.2023 на 14 календарних днів. За розрахунковий період (червень 2022 року — травень 2023 року) йому нараховано заробітну плату в сумі 220000 грн. З 01.02.2023 по 28.02.2023 (28 к. дн.) працівник хворів. При цьому за перші 5 днів тимчасової непрацездатності йому виплачено лікарняні за рахунок коштів роботодавця у сумі 2275 грн. Допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ за місцем роботи за сумісництвом не виплачувалася, оскільки таку виплату було здійснено основним роботодавцем.
Календарні дні тимчасової непрацездатності, за які допомога не виплачувалася (23 к. дн.), виключаємо з розрахункового періоду. Святкових та неробочих днів не було, оскільки протягом усього розрахункового періоду діяв воєнний стан (див. ч. 6 ст. 6 Закону № 2136).
Таким чином, середня зарплата для нарахування відпускних становить:
(220000 + 2275): (365 - 23) = 649,93 (грн).
Сума відпускних дорівнює:
649,93 х 14 = 9099,02 грн.
Зауважимо, що у разі збереження середнього заробітку в інших випадках, передбачених Порядком № 100, неоплачувану тимчасову непрацездатність також виключають із розрахункового періоду.
Середній заробіток для лікарняних/декретних. Тепер поговоримо про випадок, коли під час обчислення лікарняних/декретних з’ясувалося, що на розрахунковий період припадає неоплачена тимчасова непрацездатність. Відповідно до п. 3 Порядку № 1266* при обчисленні середньоденної заробітної плати для визначення суми лікарняних та декретних із розрахункового періоду виключаються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин. При цьому однією з поважних причин названо тимчасову непрацездатність.
Зверніть увагу! У згаданій нормі нічого не сказано про оплату періоду тимчасової непрацездатності. Тобто не має значення, оплачено лікарняний лист працівника чи ні.
Період тимчасової непрацездатності у будь-якому разі виключається з розрахункового періоду
Головне, щоб було документальне підтвердження — листок непрацездатності, а також щоб кількість днів такої тимчасової непрацездатності була відображена у Д1 Об’єднаного звіту.
Приклад 3. Працівник-сумісник хворів з 12 по 22 червня 2023 року. Він надав документ, який підтверджує, що за основним місцем роботи було прийнято рішення про відмову в оплаті такого лікарняного. Тому оплату листка непрацездатності здійснюють за місцем роботи за сумісництвом.
На розрахунковий період (червень 2022 року — травень 2023 року) припадає 31 день тимчасової непрацездатності (з 1 по 31 березня 2023 року) по догляду за хворою дитиною, яка перебувала на стаціонарному лікуванні. Допомога по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом не виплачувалася, оскільки виплату здійснив основний роботодавець.
У розрахунковому періоді працівнику нараховано заробітну плату у сумі 165000 грн.
Незалежно від того, оплачувалася тимчасова непрацездатність чи ні, дні хвороби слід виключити з розрахунку.
Середня зарплата визначається так:
165000 : (365 - 31) = 494,01 (грн).
Далі у загальному порядку визначають процентівку для оплати періоду тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу працівника та загальну суму лікарняних.
Як можна переконатися, неоплачений лікарняний лист привнесе свої нюанси до розрахунку середньої зарплати для всіх випадків її збереження. А як їх урахувати, ви тепер знаєте.
Висновки
- На думку ПФУ, з 01.01.2023 виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за сумісництвом можлива лише після надання застрахованою особою рішення про відмову у призначенні страхової виплати за основним місцем роботи.
- Період неоплачуваної тимчасової непрацездатності відображають у табелі обліку використання робочого часу з кодом «НН» (або «27»).
- Період, коли лікарняний не оплачувався, не враховується до стажу, що дає право на щорічні основні та додаткові відпустки.
- Неоплачувана тимчасова непрацездатність виключається з розрахункового періоду під час обчислення середньої зарплати для оплати відпускних і лікарняних.