Списання зіпсованого алкоголю: наслідки

Ситуація. Юрособа на загальній системі — платник ПДВ мала кафе та ліцензію на роздрібний продаж алкоголю до 01.09.2022. Але ще з березня 2022 року не працювала у зв’язку з воєнними діями. Всі працівники (бармени, офіціанти) були звільнені, окрім директора. На складі залишились відкриті пляшки з алкоголем (вино, горілка, коньяк тощо) та пиво в кегах, пляшках і банках. В деяких пляшках з’явився осад. У пива закінчився термін зберігання. Питання, що цікавлять читача, ми вже вище навели. Далі викладаємо свої відповіді й думки.

Ліцензія й доля залишків

Ліцензія «жива». Перше, на що маємо звернути увагу: ліцензія юрособи на роздрібний продаж алкоголю до припинення воєнного стану залишається діючою, незважаючи на несплачені чергові платежі і на те, що її дія не була продовжена. Це питання врегульовано відповідною нормою у ст. 18 спеціального Закону № 481*.

* Детальніше про це — у матеріалі «Торгівля тютюном і алкоголем в умовах воєнного часу» // «Податки & бухоблік», 2022, № 31.

Реалізувати, залишити, списати? Тож якщо ще є така можливість, ви можете реалізувати вроздріб залишки не зіпсованих алкогольних напоїв. Зіпсовані ж краще не реалізовувати. Хоча прострочене пиво, наприклад, має багато напрямів застосування «не за основним» призначенням (ним можна мити голову, готувати оладки або маринувати м’ясо, полірувати меблі, боротися зі шкідниками, удобрювати ґрунт тощо ☺). Крім того, на відміну від інших алко-напоїв, для пива не встановлені мінімальні відпускні ціни (щоправда, є мінбаза для ПДВ)… Але пам’ятайте, що за реалізацію прострочених товарів можете наразитися на штрафи**.

** Держпродспоживслужба може накласти штраф у розмірі 200 % вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше 85 грн (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII).

Придатні для споживання напої ви можете просто притримати (поки не реалізовувати й не списувати), адже, гадаємо, важкі часи минуть, ви знов запрацюєте і ці залишки майбутні відвідувачі подопивають…

Саме списання

Норми убутку не спрацюють. Одразу зазначимо, що норми убутку для алко-товарів є (мову ведемо про діючі Норми природного убутку продовольчих товарів у торгівлі, які затверджені ще наказом Мінторгу СРСР від 02.04.87 № 88). Але

Судячи із запитання, у вас не мали місце факти бою алкогольних напоїв, а мова йде про втрату їх якості з часом (або з інших причин). Тому згадані норми тут незастосовні (якщо раптом під час інвентаризації не виявите щось розбите)...

Алгоритм дій для списання. І хоча у складі юрособи лишився один директор, вважаємо, йому спочатку потрібно провести інвентаризацію, скласти відповідні документи (опис, звіряльну відомість, протокол)* і задокументувати фактичну наявність залишків напоїв та їх придатність для споживання**. А також — визначити (у протоколі) їх подальшу долю.

* Які (який) сам же директор і затвердить. Про те, що у такому випадку директор має право сам провести інвентаризацію, читайте у статті «Як провести інвентаризацію, якщо нікому її проводити» // «Податки & бухоблік», 2022, № 90.

** Щодо проведення інвентаризації та оформлення її результатів тощо читайте в тематичному номері «Податки & бухоблік», 2021, № 82.

Щодо придатності до споживання, тут директор, гадаємо, має досвід. Переважно можна вважати непридатними ті напої (у т. ч. їх залишки у відкоркованих пляшках), за якими минув термін їх споживання. Цей термін зазвичай можна знайти на пляшці, банці та/або у товарно-супровідних документах. На деяких напоях навіть зазначаються умови і строк їх зберігання після відкорковування. Щодо тих напоїв, де строк придатності ще не сплив, гадаємо, можна прийняти рішення щодо їх придатності на підставі візуального обстеження виробів (щодо відповідності кольору, наявності осаду тощо), або — їх дегустації директором ☺. Отже, за підсумками проведеної інвентаризації залишки не придатних до споживання алкогольних напоїв мають бути списані за складеним директором окремим актом та утилізовані…

Списувати напої, наприклад, як спожиті директором (плюс…?), ми б не радили — можливі проблеми з оподаткуванням додаткового блага, яке отримав/випив директор...

Податкові наслідки: ПДВ

Зазвичай при списанні зіпсованих-втрачених товарів нараховуються компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, як із товарів, використаних у операціях, що не є господарською діяльністю платника.

Винятки (форс-мажор). Але тут є винятки: зокрема, ПДВ не нараховується у випадках списання втрачених товарів у межах законодавчо встановлених норм убутку (втрат). Проте, як ми вже зазначили, у вашому випадку ці норми застосуванню не підлягають (оскільки фактів бою начебто не було).

Ще один виняток протягом дії воєнного стану містить спеціальний п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Ним установлено, що

До таких випадків норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються, тобто компенсуючий ПДВ не нараховується. Однак податковий кредит (ПК) за такими товарами до обрахунку суми бюджетного відшкодування не включається, а зараховується до складу ПК наступного звітного періоду до повного його погашення (п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Звісно, ненарахування ПДВ у цьому випадку буде можливе, якщо ви документально доведете, що втрата сталася через форс-мажорні обставини — воєнні дії. Бо саме через це юрособа не змогла своєчасно реалізувати ці втрачені напої. Які саме це мають бути докази, у ПКУ не прописано. Але майте на увазі, що лише офіційного листа ТППУ від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 (яким визначено, що російська збройна агресія починаючи з 24.02.2022 і до офіційного закінчення є форс-мажорними обставинами) може бути недостатньо. Фіскали у цьому випадку (оскільки фізичного знищення товару не було*) можуть вимагати у вас окремого сертифіката ТПП про форс-мажорні обставини (див., наприклад, лист ДПСУ від 05.05.2022 № 3781/7/99-00-04-01-03-07). Або відішлють вас щодо питань з підтвердними документами у напрямку Мінфіну (БЗ 114.11.04).

* Інакше б вистачило підтвердження ДСНС (див. «Щоб підтвердити знищення (втрату) товарів під час війни, сертифікат ТПП ні до чого!»).

Ми, звісно, не згодні з вимогою отримувати окремий сертифікат. І вважаємо, що загального листа ТПП, а також внутрішніх документів юрособи, які підтверджують факти втрати напоїв саме внаслідок воєнних дій (акта інвентаризації, наказів про припинення роботи кафе у зв’язку саме з воєнними діями, про звільнення працівників тощо), було б для цієї ситуації достатньо. Можливо, не завадить ще запросити якийсь документ від ДСНС або МВС, що певний час район, де розташоване кафе, знаходився під обстрілами, що не давало можливості працювати…

Надавати такі докази разом з податковою декларацією законодавство не вимагає. Напевно їх вимагатимуть фіскали при перевірці…

Нарахування ПДВ. Але знаючи наших податківців, можливо, вам дешевше буде нарахувати компенсуючий ПДВ на втрачені залишки алко-напоїв. Якщо сума втрат невелика… У такому випадку ПДВ нараховується виходячи з вартості придбання втрачених напоїв (п. 189.1 ПКУ). Вона, звісно, не включає роздрібний акциз (про нього див. нижче). Нюанси нарахування такого ПДВ, складання ПН та відображення у звітності тощо ви знайдете в матеріалі «Бухоблік компенсуючих податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 92 (ср. ).

Роздрібний акциз

Щодо сплати роздрібного акцизу з втрачених алкогольних напоїв, які підлягають списанню, а також щодо механізму оформлення, відображення в товарному обліку та інших нюансів такого списання, детально викладено в наших статтях «Знищена/втрачена підакцизка: як платити роздрібний акциз під час війни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 41, а також «Закриття ФОП та акциз на алко-залишки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 85. У останньому матеріалі мова йде також і про залишки простроченого пива. Тому тут — лише стисло про основне.

Аналогічні винятки. Згідно з п.п. 213.1.6 ПКУ обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ, є об’єктом оподаткування акцизом. А в п. 216.3 ПКУ зазначені й аналогічні ПДВшним винятки. Не оподатковуються: товари, втрачені внаслідок форс-мажорних обставин (п.п. «а» з п. 216.3 ПКУ), а також — втрати підакцизних товарів з причин, пов’язаних з природним результатом у межах затверджених нормативів втрат (п.п. «б» п. 216.3 ПКУ). Як ви вже зрозуміли, під другий випадок ваша ситуація тут точно не підпаде, адже навіть якщо буде бій — то він навряд чи є природним результатом…

А от під «форс-мажорний» може й підійти. Звісно, якщо ви зможете (як і для ПДВ) документально довести, що алкоголь став непридатним до споживання саме з «воєнної» причини (див. вище про підтвердження цього і можливі проблеми)…

Сплата акцизу. Якщо оподаткування через форс-мажор уникнути не вдасться, то доведеться сплачувати роздрібний акциз. База оподаткування для таких випадків чітко в ПКУ не визначена. Але податківці запевняють, що базою оподаткування тут має бути вартість напоїв, що списані, «з урахуванням роздрібної ціни за даними бухобліку» (див. БЗ 114.03). Уточнюємо, що п.п. 214.1.4 ПКУ, який вони, схоже, притягують для цього висновку, базою оподаткування роздрібним акцизом реалізованих товарів називає «вартість (з ПДВ та без урахування роздрібного акцизу)». Зверніть увагу, що у випадках списання

І — не тільки на суму ПДВ. Адже ПДВ оподатковується вартість придбання, а роздрібним акцизом — вартість реалізації, які зазвичай можуть не збігатися…

Ставка акцизу — ті ж самі стандартні 5 % (згідно з п.п. 215.3.10 ПКУ) до вищезгаданої бази (з урахуванням ПДВ та без урахування роздрібного акцизу). Усі інші деталі (у т. ч. алгоритм відображення у звітності) — див. у згаданих вище публікаціях.

Приклад розрахування акцизу та ПДВ. Наведемо спрощений приклад розрахунку непрямих податків «нефорсмажорного» списання зіпсованих напоїв.

(грн)

Податок на прибуток чи ЄП

Якщо ваша юрособа — платник податку на прибуток, то вартість списаних товарів (а також ПДВ й акцизу, якщо вони сплачуватимуться), потрапивши в бухобліку до витрат, зменшить об’єкт оподаткування цим податком. Якщо юрособа — платник єдиного податку (ЄП), то операція зі списання алко-напоїв ніяк на оподаткування ЄП не вплине.