Як списати непридатну комп’ютерну та офісну техніку: найважливіші моменти

У запитанні мова йде про непридатні об’єкти, які належать як до основних засобів (ОЗ), так і до малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). В принципі, процедура їх списання однакова, за винятком деяких моментів (зокрема, наслідків з ПДВ).

Зупинимось лише на найважливіших моментах, які пов’язані з процедурою списання непридатних активів.

Якщо об’єкт непридатний для подальшого використання і не планується, що він буде продаватися, то фактично він перестає відповідати критеріям визначення активу (втрачає здатність приносити економічні вигоди). А значить, такий актив підлягає списанню.

Зазвичай, непридатні для подальшого використання активи виявляються під час річної інвентаризації (інвентаризація має забезпечувати виявлення таких активів). Але якщо такі активи не були «задокументовані» як непридатні під час річної інвентаризації, ніщо не забороняє провести їх списання і «поза межами» річної інвентаризації.

Мова може йти як про списання:

1) вже повністю замортизованих об’єктів, які не придатні для подальшого використання. Варто звернути увагу на те, що саме по собі досягнення нульової вартості не є причиною списання. Списання об’єктів здійснюється, якщо вони вибувають або не здатні більше приносити підприємству економічні вигоди. Детальніше про цей момент дивіться в статті «ОЗ замортизовані: що далі?» // «Податки & бухоблік», 2021, № 7;

2) так і об’єктів, які стали непридатними для використання ще до закінчення строку їх корисного використання.

ПДВ-наслідки: ключове значення має акт на списання

Якщо списується об’єкт ОЗ. Тут є певні нюанси та свої ризики. Взагалі, якщо ОЗ ліквідуються (списуються) за самостійний рішенням платника податків, то така ліквідація розцінюється як операція постачання (п. 189.9 ПКУ), тобто є ПДВ-оподатковуваною операцією. Але! Пункт 189.9 ПКУ дозволяє не нараховувати ПДВ при ліквідації ОЗ у разі:

1) якщо вони знищені або зруйновані внаслідок обставин непереборної сили, або в інших випадках, коли ліквідація здійснюється без згоди платника податку (наприклад, внаслідок викрадення ОЗ);

2) або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

У нашому випадку списання ОЗ здійснюється внаслідок їх непридатності, яка не пов’язана з впливом обставин непереборної сили. Отже, як раз у цій ситуації підходить пункт, який говорить, що ПДВ при списанні ОЗ не нараховується, якщо платник буде мати документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Це підтверджував і Мінфін в УПК, затвердженій наказом від 03.08.2018 № 673 (див., зокрема, статтю «Ліквідація ОЗ — без ПДВ (і підтверджувальні документи)» // «Податки & бухоблік», 2018, № 65). Таким документом є Акт на списання ОЗ. Ключовий момент:

При цьому просто формально зазначити в Акті, що об’єкт непридатний для використання чи, наприклад, що ремонт його недоцільний, як показує практика, буде недостатньо. В Акті треба чітко зазначити, в чому саме проявляється його непридатність (конкретні ознаки фізичного зносу чи наявність ушкоджень, орієнтовну вартість відновлювального ремонту (якщо він можливий), інші обставини.

Також оскільки мова йде про суму ПДВ (про його ненарахування), податківці шукають і інші підтвердження того, що ОЗ дійсно був списаний реально. Так, вони звертають увагу на те:

— чи були оприбутковані запчастини/металобрухт від списання ОЗ (та чи зазначені дані про них в актах на списання);

— де перебувають об’єкти після їх списання. Тому, наприклад, передання об’єкта спецпідприємству на утилізацію буде додатковим підтвердженням того, що об’єкт дійсно розібраний і не може більше використовуватися за призначенням.

Акт на списання може бути подано податківцям на їх запит або за власною ініціативою платника (категорія 101.27 БЗ). Обов’язковість подання його разом із декларацією з ПДВ за період, в якому відображено списання ОЗ, — законодавством не передбачено (тож цього можна не робити)!

Зверніть увагу:

І тоді доведеться нараховувати ПДВ. Причому базою оподаткування в цьому випадку відповідно до абз. 1 п. 189.9 ПКУ буде звичайна ціна, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. А значить, навіть якщо залишкова вартість об’єкта буде нульовою — ПДВ потрібно буде нараховувати виходячи зі звичайної ціни.

Отже, ще раз підсумуємо. Незалежно від того, чи повністю замортизовано об’єкт ОЗ, для ненарахування ПДВ при його ліквідації важливу роль відіграє Акт на списання ОЗ. Цей документ має однозначно дозволяти зробити висновки, що об’єкт ОЗ дійсно не є придатним для подальшого використання. Для підтвердження цього в Акті мають бути наведені конкретні ознаки фізичного зносу (поломки) щодо кожного об’єкта. Інакше податківці будуть вважати, що об’єкт ОЗ ліквідовано за рішенням власника, і доведеться нараховувати ПДВ виходячи зі звичайної ціни, але не нижче залишкової вартості ОЗ.

Якщо списується об’єкт МНМА. Тут ситуація дещо інша. Справа в тому, що п. 189.9 ПКУ на МНМА не поширюється (він стосується лише ОЗ, а МНМА не вписуються в податкове визначення ОЗ). Тому тут керуємось п. 198.5 ПКУ, конкретно його п.п. «г».

Зазначимо, що податківці в категорії 101.04 БЗ дають досить неоднозначне і формальне роз’яснення щодо того, чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при списанні МНМА. Вони говорять про те, що податкові зобов’язання:

— нараховуються, якщо вартість таких МНМА не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;

— не нараховуються, якщо вартість таких МНМА включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.

Але цей підхід досить дивний і незрозумілий. Нарахування ПДВ (за п. 198.5 ПКУ) має залежати від того, чи встиг такий МНМА «повністю» відслужити свій строк експлуатації.

Якщо мова йде про МНМА, який:

— повністю «відслужив» визначений строк експлуатації, то ні про яке «негосподарське» використання при його списанні мови бути не може. Адже об’єкт МНМА вже повністю взяв участь у господарській діяльності. І п. 198.5 ПКУ тут не повинен застосовуватися. «Компенсуючі» податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ нараховувати не потрібно;

— списують «достроково» — у цьому випадку спрацьовують правила п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. При нарахуванні податкових зобов’язань за п. 198.5 ПКУ база оподаткування ПДВ визначається згідно з п. 189.1 ПКУ — виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротного активу, що склалася на початок звітного періоду, протягом якого здійснюється списання МНМА, а у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни. Звичайно, що

При цьому якщо обрано метод амортизації «100 % у першому місяці використання», то балансова (залишкова) вартість МНМА дорівнюватиме нулю. А отже, «компенсуючі» ПЗ за п. 198.5 ПКУ нараховувати ні з чого. Хоча якщо об’єкт списується достроково, не виключено, що податківці не погодяться з ненарахуванням ПДВ у цьому випадку. Якщо ж обраний метод «50х50», то в разі дострокового списання об’єкта МНМА за правилами п.п. «г» п. 198.5 ПКУ доведеться нарахувати ПЗ, виходячи з балансової (залишкової) вартості об’єкта на початок місяця списання (решти 50 % їх вартості).

Як задокументувати списання

«Документування» списання ОЗ на МНМА, в принципі, здійснюється за однією схемою.

1. Для списання ОЗ та інших необоротних матеріальних активів на підприємстві має бути створена спеціальна комісія. Така комісія:

— здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

— установлює причини невідповідності критеріям активу;

— визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття ОЗ з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

— визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) ОЗ, установлює їх кількість і вартість;

— складає і підписує акти на списання ОЗ.

2. Результати огляду комісією об’єкта варто зафіксувати Актом обстеження фізичного (технічного) стану об’єкта, який не може виконувати свої функції. Такий акт складається в довільній формі. Зазначимо, що факт непридатності об’єктів (зокрема техніки) можна підтвердити актом технічної експертизи, отриманим від сервісного центру, або висновком фахівця підприємства, який має фахову освіту та компетентний у цій галузі. Прямих нормативних вимог до таких документів не існує.

3. За результатами розгляду актів фізичного обстеження комісія складає протокол, в якому зазначаються:

— перелік об’єктів, що пропонуються до списання, із зазначенням інвентарних номерів, дат вводу в експлуатацію, строків корисного використання, первісної та залишкової вартості;

— висновок щодо доцільності/недоцільності списання об’єктів.

Протокол затверджується керівником підприємства.

На підставі затвердженого протоколу складаються Акти списання ОЗ. Зазначимо, що

Тож підприємство може використовувати (1) самостійно розроблену форму такого акта (форми документів мають бути затверджені наказом керівника підприємства / іншим розпорядчим документом) (2) або «бюджетну» форму Акта, затверджену наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818 (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Прощавай, типова первинко з ОЗ, МШП, запасів!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 85). Акт має бути підписано членами комісії.

Часто запитують: чи можна скласти один Акт одразу на декілька об’єктів. Ніяких спеціальних правил щодо цього для звичайних (не бюджетних підприємств) законодавство не містить. Це цілком може бути й «зведений» Акт на списання, в якому буде відображено списання одразу декількох основних засобів (навіть якщо вони обліковуються на різних субрахунках).

Якщо після списання оприбутковані запчастини

Якщо після розбору оргтехніки у підприємства залишилися певні деталі, компоненти, які ще мають цінність, то їх необхідно оприбуткувати.

У такому разі в Акті на списання потрібно зазначити інформацію про найменування, кількість та вартість оприбуткованих у результаті списання деталей та матеріалів, придатних для подальшого використання, та документ, на підставі якого здійснено таке оприбуткування.

Для оприбуткування складається прибутковий ордер (як і для інших ТМЦ, що надходять на підприємство). Оприбутковуються вони:

Визначає цю вартість комісія, яка займається списанням ОЗ.

В обліку таке оприбуткування відображається проводкою: Дт 20 — Кт 746.

Бухоблік та податково-прибутковий облік

Списання ОЗ. Якщо мова йде про повністю замортизований ОЗ, то списання такого об’єкта здійснюється за рахунок накопиченої амортизації: Дт 131 — Кт 104 (на підставі Акта на списання ОЗ).

Якщо ж об’єкт ще незамортизований повністю (є залишкова вартість), то списуємо:

1) накопичену амортизацію: Дт 131 — Кт 104;

2) залишкову вартість ОЗ: Дт 976 — Кт 104.

Нарахування амортизації припиняється з місяця, наступного за місяцем виведення об’єкта ОЗ з експлуатації (п. 29 НП(С)БО 7).

Якщо підприємство несе додаткові витрати, пов’язані зі списанням ОЗ (наприклад, витрати на розібрання, перевезення, утилізацію об’єкта), — такі витрати відображають на субрахунку 976.

У податковоприбутковому обліку платники орієнтуються на бухобліковий фінрезультат (п.п. 134.1.1 ПКУ). Але якщо малодохідники просто беруть його й оподатковують податком на прибуток, то високодохідникам (і малодохідним «добровольцям») доведеться здійснити «ліквідаційні» коригування. А саме: збільшити фінрезультат на суму залишкової вартості ліквідованої оргтехніки згідно з даними бухобліку і зменшити фінрезультат на суму її залишкової вартості, розрахованої згідно з вимогами ПКУ (пп. 138.1, 138.2 ПКУ).

Списання МНМА. Вартість оргтехніки-МНМА списується з балансу проводкою Дт 132 — Кт 112.

У податковоприбутковому обліку МНМА не є основними засобами (п.п. 14.1.138 ПКУ). Відтак, за МНМА ані «амортизаційні», ані «ліквідаційні» різниці згідно з пп. 138.1, 138.2 ПКУ високодохідники (та малодохідні «добровольці») не здійснюють.

Якщо підприємство несе додаткові витрати, пов’язані зі списанням МНМА (наприклад, витрати на розібрання, перевезення, утилізацію об’єкта) — такі витрати відображають на субрахунку 976.

Списали. Що далі?

Комп’ютерна та інша оргтехніка, яка втратила свої споживчі властивості і не має подальшого використання, набуває статусу відходів.

Визначення складу та властивостей відходів входить до повноважень комісії зі списання ОЗ.

У складі компонентів комп’ютерної та іншої оргтехніки містяться важкі метали і шкідливі речовини. Кожна частина комп’ютерної та іншої офісної техніки може мати різну категорію небезпеки. Тому

Вартість послуг, пов’язаних з утилізацією (на підставі акта наданих послуг) відображаємо проводкою: Дт 976 — Кт 631 (Дт 644 — Кт 631).

Варто врахувати, що небезпечні відходи без отримання відповідної ліцензії на поводження з небезпечними відходами можуть зберігатися на підприємстві до одного року з дня їх утворення (ст. 34 Закону про відходи*).

* Закон України «Про відходи» від 05.03.98 № 187/98-ВР.

Крім того, комп’ютерна та інша офісна техніка може містити в малій кількості і дорогоцінні метали. Якщо відсутні дані про наявність дорогоцінних металів в облікових документах або паспортах техніки, їх вміст визначають після переробки (п. 7.4 розд. VII Методрекомендацій № 780).

* Методичні рекомендації щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затверджені наказом Мінфіну від 15.09.2015 № 780.

У такому разі в Акті на списання (якщо об’єкти, що списуються, потенційно можуть мати дорогоцінні метали) зазначається, що наявність дорогоцінних металів буде визначено підприємством, яке проводитиме утилізацію списаних об’єктів. Якщо спеціалізоване підприємство виявить вміст таких дорогоцінних металів, воно має надати Акт вилучення фактичного вмісту чорних, кольорових та дорогоцінних металів та сплатити їх вартість на рахунок підприємства.

Вам також буде цікавою стаття «Єдинник: КВЕД для продажу неліквідів» // «Податки & бухоблік», 2021, № 53.