Річна інвентаризація і подання фінзвітності з присмаком війни

Завдання інвентаризації

Усі без винятку підприємства зобов’язані провести річну інвентаризацію перед складанням річної фінансової звітності — навіть під час дії ВС (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік*, п. 7 розд. І Положення № 879**). Тобто стосується ця процедура всіх юросіб незалежно від їх організаційно-правових форм, форм власності, системи оподаткування чи категорій — мікро-, мале, середнє або велике підприємство (п. 2 розд. І Положення № 879).

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

** Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879.

Ба більше,

Мета річної інвентаризації активів і зобов’язань — забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік, п. 5 розд. І Положення № 879). Досягається вона шляхом перевірки і документального підтвердження наявності об’єктів інвентаризації, їх стану, відповідності критеріям визнання та оцінки.

Річна інвентаризація має бути суцільною. Тобто інвентаризацією охоплюють всі види активів і зобов’язань підприємства незалежно від їх місцезнаходження, технічного стану і особливостей використання, у тому числі передані у прокат чи здані в оренду (п. 6 розд. І Положення № 879).

Строки проведення інвентаризації

Загальні строки. У загальному випадку річну інвентаризацію слід провести до дати балансу, тобто до 31 грудня (п. 10 розд. І Положення № 879). Однак конкретні строки початку та закінчення інвентаризації, її тривалість, а також об’єкти, що підлягають інвентаризації, встановлює керівник підприємства у наказі про проведення інвентаризації. Головне — провести інвентаризацію протягом періоду, встановленого п. 10 розд. І Положення № 879 для різних груп активів і зобов’язань, і встигнути завершити її до кінця звітного року (див. табл. 1).

Таблиця 1. Загальні строки проведення річної інвентаризації

Особливі строки. При визначенні строків проведення інвентаризації п. 10 розд. І Положення № 879 встановлює певні особливості для окремих активів. А саме він дозволяє проводити інвентаризацію:

1) земельних ділянок, будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів — один раз на три роки. Всі інші ОЗ слід інвентаризувати щороку;

2) інструментів, приладів, інвентарю (меблів) — щороку в обсязі не менше 30 % усіх зазначених об’єктів з обов’язковим охопленням усіх цих активів протягом 3 років;

3) бібліотечних фондів за рішенням керівника — протягом року за графіком. За наявності обсягу бібліотечних фондів від 100 до 500 тис. одиниць інвентаризацію можна проводити протягом 5 років з охопленням щорічно не менше 20 % одиниць, а понад 500 тис. одиниць — протягом 10 років з охопленням щорічно не менше 10 % одиниць;

4) дорогоцінних металів та каміння, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах, — одночасно з інвентаризацією цих активів.

А якщо майно підприємства знаходиться на ТОТ та/або в районах проведення бойових дій? У які строки тоді проводити річну інвентаризацію?

Строки інвентаризації недоступного майна

Звісно, проінвентаризувати майно, яке фактично перебуває на ТОТ або в зонах проведення воєнних (бойових) дій та до якого немає безпечного та безперешкодного доступу, у підприємства не вийде. Проте таке майно повинно і надалі обліковуватися у складі активів підприємства — списати його з балансу без інвентаризації немає підстав (див. листи Мінфіну від 19.01.2015 № 31-11420-08-10/1373 і від 12.01.2015 № 31-11420-08-10/558, ДПСУ від 16.06.2023 № 1410/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 05.05.2022 № 3781/7/99-00-04-01-03-07, БЗ 101.15). При цьому, нагадаємо, райони проведення воєнних (бойових) дій визначають на підставі Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309. Тому

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Стосується це:

— активів, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та

— зобов’язань і власного капіталу, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухобліку.

Той факт, що інформацію у фінзвітності наведено без проведення інвентаризації через відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства, зазначають у примітках до фінзвітності (див. лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254). Однак

Як тільки стане можливо забезпечити безпечний і безперешкодний доступ до майна, первинки і регістрів бухобліку, підприємства з ТОТ та районів бойових дій зобов’язані (п. 8 розд. І Положення № 879):

— провести за загальним порядком суцільну інвентаризацію станом на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, у якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухобліку;

— відобразити результати інвентаризації в бухобліку відповідного звітного періоду.

І якщо дата здійснення такої інвентаризації вписується в рамки періодів для проведення річної інвентаризації з п. 10 розд. І Положення № 879, тоді повторно інвентаризувати таке майно перед складанням річної фінзвітності підприємству не слід.

Водночас, коли встановлено факти викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, керівники постраждалих від війни підприємств можуть прийняти рішення провести інвентаризацію цього окремо визначеного майна на день установлення таких фактів (п. 8 розд. І Положення № 879). Тож у такому разі не потрібно чекати 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, а можна діяти оперативно. За таких обставин інвентаризацію проводять в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. І Положення № 879). Відповідно така вибіркова інвентаризація не замінює річну інвентаризацію. Останню тоді доведеться провести в повному обсязі до 31 грудня звітного року.

До речі, до настання умов доступу до непідконтрольних активів і проведення інвентаризації, Мінфін радить вдатися до процедури знецінення таких об’єктів (тобто визначити зменшення корисності недоступних активів за правилами НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів») — щоб у фінзвітності їх відобразити за об’єктивною вартістю (див. лист Мінфіну від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254 і статтю «Активи на окупованій території: чи показувати у фінзвітності?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 11). А щодо «окупованих» основних засобів фіскали визнають право на їх податкову амортизацію (див. БЗ 102.05 і статтю «Податкову амортизацію «окупованих» основних засобів не припиняють» // «Податки & бухоблік», 2023, № 68).

Строки подання фінзвітності під час війни

Загальні строки. Порядок і строки подання річної фінансової звітності визначає Порядок № 419. Якщо є під час ВС можливість, то фінзвітність за 2023 рік подаємо у звичайні строки (див. табл. 2).

Зауважте! Юрособи — єдиноподатники груп 3 і 4 фінансову звітність податківцям не подають. Це обов’язок виключно платників податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ).

Таблиця 2. Загальні строки подання фінзвітності за 2023 рік

Можливість подати у ВС відсутня. Щодо подання фінзвітності до статистики ситуацію регулює п. 2 Порядку № 419. За його вимогами підприємства, які не подали у період дії ВС або стану війни проміжну, річну фінансову звітність та консолідовану фінзвітність у визначені строки, мають її подати протягом 3 місяців після припинення чи скасування ВС або стану війни (тобто до спливу цього 3-місячного строку). Зробити це слід за весь період неподання. Тоді відповідальності за несвоєчасне подання фінзвітності не буде (п.п. 2 п. 1 Закону № 2115). Доводити факт неможливості подання фінансової звітності Закон України від 03.03.2022 № 2115-IX не вимагає.

А от подати без штрафів податківцям фінзвітність у складі декларації з податку на прибуток у разі відсутності у платника можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок можна буде (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

— протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості. Це якщо можливості відзвітувати не було, а згодом протягом ВС вона відновилася;

— протягом 6 місяців після припинення або скасування ВС, якщо до закінчення ВС так і не відновиться можливість виконувати податковий обов’язок.

Докладно читайте у статтях «Неможливість виконання податкових обов’язків + втрата первинки через війну: що кажуть суди?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 51 і «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98.

Також врахуйте! Перевірену аудитором річну фінзвітність можна буде подати податківцям без штрафів протягом 3 місяців після припинення або скасування ВС (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Подробиці див. у статті «Фінзвітність з аудитзвітом фіскалам — протягом 3 місяців після ВС» // «Податки & бухоблік», 2022, № 97.

Базові аспекти інвентаризації

Інвентаризаційні комісії. Для проведення інвентаризації створюють інвентаризаційну комісію (п. 1 розд. ІІ Положення № 879). Її персональний склад, функції та завдання затверджують розпорядчим документом керівника підприємства. У загальному випадку інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства. Така інвентаризаційна комісія працює цілорічно.

На підприємстві, де через великий обсяг робіт належне проведення інвентаризації одна комісія забезпечити не може, для безпосереднього проведення інвентаризації в місцях зберігання і виробництва створюють робочі інвентаризаційні комісії. До складу робочої інвентаризаційної комісії не можна включати матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризацію проводять повним складом інвентаризаційної комісії у присутності матеріально відповідальної особи (п. 1 розд. ІІ Положення № 879). Усі матеріали інвентаризації мають підписати всі члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальні особи (п. 18 розд. ІІ Положення № 879).

Відсутнього тривалий період часу через хворобу, відрядження чи відпустку члена комісії потрібно замінити (див. лист Мінфіну від 15.12.2003 № 31-04200-30-23/191). Для заміни видають наказ керівника, яким відсутнього працівника виключають зі складу інвентаризаційної комісії, а замість нього вводять іншого.

А якщо на підприємстві у штаті працює лише одна особа — директор. Як тоді провести річну інвентаризацію? Мінфін пропонує два варіанти виходу з цієї ситуації (див. лист від 27.05.2014 № 31-08410-07-29/12918):

— перший — затвердити склад інвентаризаційної комісії з однієї особи (з директора) або

— другий — включити до складу комісії фахівців, залучених за цивільно-правовим договором.

Докладно про це читайте у статті «Проводимо інвентаризацію, коли нема кому брати в ній участь» // «Податки & бухоблік», 2023, № 91.

Документальне оформлення. Щоб дати старт інвентаризації, керівник має видати наказ (розпорядження) про проведення інвентаризації. У ньому, зокрема, вказують: дату, на яку проводять інвентаризацію, строки її проведення, види активів і зобов’язань, що інвентаризуються.

Під час проведення інвентаризації інвентаризаційна комісія складає (п. 15 розд. II Положення № 879):

— інвентаризаційні описи, в яких фіксує наявність, стан і оцінку активів підприємства та активів, що належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом;

— акти інвентаризації, в яких показує наявність готівки, грошових документів, бланків документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повноту відображення грошових коштів на рахунках у банку, дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог НП(С)БО, МСФЗ та інших актів законодавства.

Результати інвентаризації оформляють протоколом

У ньому наводять (п. 1 розд. IV Положення № 879):

— причини нестач, втрат, лишків;

— пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Протокол інвентаризаційної комісії має розглянути і затвердити керівник підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації (п. 2 розд. IV Положення № 879).

Результати річної інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності не пізніше ніж у грудні звітного року (п. 3 розд. IV Положення № 879).