Бюджетне відшкодування: відповіді на запитання

БВ під час воєнного стану

У декларації з ПДВ за листопад виникло від’ємне значення. Чи можна його під час воєнного стану заявити до БВ? Чи існують якісь обмеження?

Бюджетне відшкодування з ПДВ під час воєнного стану (ВС) не призупинене. Проте слід враховувати деякі воєнні обмеження.

Воєнні обмеження. Пам’ятайте:

— не можна заявляти до БВ суми ПК за знищеним війною майном. Оскільки такий ПК може враховуватися тільки як перехідний мінус (до повного погашення) і зменшувати поточні ПЗ з ПДВ (п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

— тимчасово до закінчення ВС заборонено подавати УР до довоєнних періодів (тобто до звітних періодів до лютого 2022 року) з показниками на зменшення ПЗ та/або декларування бюджетного відшкодування. Тому уточнити звітні періоди до лютого 2022 року, щоб зменшити в них податкові зобов’язання та/або виправити показники, пов’язані з БВ, платники не можуть (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

БВ-умови. А в іншому, якщо дотримуються БВ-умови з п. 200.4 ПКУ, то від’ємне значення в загальному порядку можна заявити до бюджетного відшкодування. Нагадаємо, що заявити до БВ можна:

— суму в межах ліміту реєстрації на момент подання декларації;

— якщо є податковий борг з ПДВ — то тільки після погашення від’ємним значенням податкового боргу. Причому на суму погашеного боргу (з ряд. 20.1 декларації) зменшиться ліміт (БЗ 101.17);

— тільки за умови, що суми вхідного ПДВ фактично сплачені (у звітному та/або попередніх податкових періодах) постачальникам товарів/послуг або до бюджету (при імпорті). При цьому під «сплаченим» податківці традиційно розуміють ПДВ, сплачений постачальникам або до бюджету виключно грошовими коштами.

Врахуйте: на суму БВ, заявлену в ряд. 20.2 декларації, відразу після подання декларації (через показник ∑Відшкод) зменшиться ліміт!

Строк отримання БВ

Заявили БВ (на рахунок у банку) в декларації за жовтень. Коли можна розраховувати на отримання відшкодування? Скільки його чекати?

Якщо задекларували відшкодування в ряд. 20.2 декларації, то отримати БВ можна тільки після того, як воно стане узгодженим (підтвердженим контролюючим органом). Узгодження БВ зазвичай проводиться за результатами камеральної перевірки декларації (п. 200.10 ПКУ). Але може бути призначена також і документальна позапланова перевірка (п. 201.11 ПКУ), оскільки такі перевірки під час ВС не заборонені — за наявності безпечних умов для їх проведення (п.п. 69.2¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Хоча, зазвичай, документальну БВ-перевірку призначають, тільки якщо при камеральній перевірці виявлені ризики, що вимагають проведення документальної перевірки. І

Детальніше про це див. «Перевірки бюджетного відшкодування та ПДВ-мінуса за п.п. 78.1.8 ПКУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 63.

Нагадаємо, що:

— камеральна перевірка проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за граничним строком подання декларації (п. 200.10 ПКУ), а

— документальна — протяго 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання декларації (п. 200.11 ПКУ), — тобто, фактично, протягом 30 днів після камералки (детальніше про це див. «Строки перевірок щодо відшкодування ПДВ зменшили» // «Податки & бухоблік», 2023, № 20).

Після узгодження БВ протягом 5 операційних днів Казначейство повинне перерахувати суму БВ на поточний рахунок платника (п. 200.13 ПКУ; БЗ 101.26). При цьому повернення узгоджених сум БВ здійснюється в хронологічному порядку згідно з черговістю внесення заяв про повернення сум бюджетного відшкодування до Реєстру БВ (п.п. 200.7.2 ПКУ).

А тому, якщо проведуть тільки камеральну перевірку, то отримати БВ можна орієнтовно через 35 календарних днів після граничного строку подання декларації, в якій було заявлене БВ. Тому в середньому чекати БВ більше місяця. При цьому всю історію БВ (заявлення/узгодження/отримання) можна побачити в Реєстрі БВ (п.п. 200.7.1 ПКУ) — розміщений на сайті Мінфіну (див. тут).

БВ «старше» 1095 днів

Чи можна заявити до бюджетного відшкодування давній мінус — сплачене від’ємне значення «старше» 1095 днів?

Відразу скажемо, що якщо досі тягнеться давнє від’ємне значення, то мінус «старше» 1095 днів показувати в декларації не заборонено. Оскільки жодного обмежуючого сттроку для декларування від’ємного значення ПКУ не встановлено. А тому

Із цим згодні й податківці (БЗ 101.24). Хоча, буває, контролери на місцях фіскалять (детальніше див. «Убити ПДВ-мінус! За наполяганням фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2020, № 80).

Позиція податківців. Що ж до заявлення «старого» мінуса до БВ, то податківці вже доволі давно дуже лояльно роз’яснюють, що платник може заявити до бюджетного відшкодування від’ємне значення (за умови, що воно є сплаченим), навіть якщо воно «старше» 1095 (БЗ 101.26, лист ДПСУ від 19.09.2023 № 3061/ІПК/99-00-04-02-03-06).

Позиція Верховного Суду. Проте візьміть до відома позицію Верховного Суду! Верховний Суд стоїть на тому, що право на БВ обмежене строком давності, встановленим п. 102.5 ПКУ, в 1095 днів. Оскільки цим пунктом установлено граничний 1095-денний строк для подання заяв про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), а також для їх відшкодування, у тому числі податку на додану вартість (див. постанову ВС від 12.07.2023 у справі № 420/19290/21). Детальніше про це див. «Бюджетне відшкодування старше 1095 днів: Верховний Суд проти!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 76).

А тому, якщо не хочете ризикувати, то мінус «старше» 1095 днів не варто заявляти до БВ. Хіба що так можна робити тільки після отримання аналогічної дозволяючої ІПК від податківців на свою адресу.

Який мінус заявляти до БВ?

Чи можна до БВ заявити не все сплачене від’ємне значення, а тільки його частину? Якщо в листопаді був імпорт (проте є і давній мінус), чи можна такий свіжий імпортний ПК заявити до БВ? Чи спершу слід відшкодувати старий мінус?

Заявляти до БВ усе від’ємне значення, що виникло (якщо воно сплачене), зовсім не обов’язково — у ПКУ такої вимоги немає. Тому яку суму заявляти до БВ: увесь сплачений ПК чи тільки його частину, платник має право вирішити самостійно. Про те, що платник може задекларувати в ряд. 20.2 частину суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, а іншу частину перенести до ряд. 20.3 і, наприклад, задекларувати до БВ у будь-якому з наступних періодів, говорять і податківці (БЗ 101.24).

До того ж платник сам вирішує, сплачений ПК яких періодів заявляти до БВ. Умови про те, що заявляти БВ слід виключно за хронологією — і насамперед найстаріший мінус, у ПКУ також не знайти. Тому ви можете заявити до БВ сплачений ПК будь-яких періодів — і, зокрема, свіжий листопадовий імпортний ПК.

Причому, коли податківці, іноді чіпляючись до хронології, відмовляли платникам у бюджетному відшкодуванні (вважаючи, що платник неправильно розшифрував мінус за періодами і заявив до БВ мінус не тих періодів), платникам вдавалося домогтися справедливості й обстояти БВ під час адміністративного оскарження — коли скарга платника була задоволена ДПСУ (див. «Аналіз причин, що слугували підставами для задоволення/залишення без задоволення скарг платників податків»). А також за платників у таких випадках вступають суди, підкреслюючи, що ні ПКУ, ні Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, якихось правил розшифрування від’ємного значення за періодами в додатках Д2 і Д3 не встановлено. Тому яким способом розшифровувати БВ і мінус за періодами, платник має право вирішити самостійно (див. постанову ВС від 27.01.2022 у справі № 640/23180/19). Детальніше історію питання див. у статті «Відшкодування ПДВ і хронологія «мінуса» // «Податки & бух облік», 2021, № 31 (ср. ).

Заявляємо відшкодування

У листопадовій декларації з ПДВ заявляємо відшкодування. Яке від’ємне значення розшифровувати в таблиці 2 додатка Д3: усю суму від’ємного значення (з ряд. 1 таблиці 1 додатка Д3) чи тільки його сплачену частину (з ряд. 2 таблиці 1 додатка Д3)?

Вважаємо, що в таблиці 2 додатка Д3 (у графі 5) слід розшифровувати всю суму від’ємного значення (як сплачену, так і не сплачену) — з ряд. 1 таблиці 1 додатка Д3. А в графі 7 таблиці 2 додатка Д3 — виділити тільки його сплачену частину. Інакше призначення графи 7 таблиці 2 Д3 втрачає сенс.

Хоча, думаємо, не буде порушенням, якщо в таблиці 2 додатка Д3 розшифрувати тільки сплачений ПК (адже завдання таблиці 2 — розшифрування сплаченої частини від’ємного значення, що в цьому випадку також виконуватиметься). У такому разі значення графи 7 повністю дублюватиме значення графи 5 таблиці 2 додатка Д3.

Таблиця 1. Заповнення таблиці 1 додатка Д3

Таблиця 2. Заповнення таблиці 2 додатка Д3

Помилково завищили БВ: як зменшити?

У декларації з ПДВ за жовтень помилково завищили БВ (повторно за ПН поставили ПК, який заявили до відшкодування). Помилку виявили і хочемо БВ зменшити. Як разом з УР для зменшення БВ заповнити уточнюючі додатки Д3 і Д4?

Збільшення БВ. У податківців є роз’яснення, як разом з УР заповнити додатки Д3 і Д4 у тому випадку, якщо, навпаки, в результаті виправлення помилки сума БВ збільшується. У такому разі, як пояснюють контролери, разом з УР подають уточнюючі додатки Д3 і Д4, які заповнюють на БВ-надбавку (дельту) — тобто суму, що відповідає гр. 6 ряд. 20.2 УР (БЗ 101.25).

Зменшення БВ. А якщо суму відшкодування слід зменшити? Чи можна робити аналогічно — і, скажімо, заповнити уточнюючі Д3 і Д4 на ту суму з мінусом, на яку зменшується БВ? Чи пройде тоді такий Д4 з мінусом? Із цього приводу роз’яснень контролерів не знайти. При цьому в тій же консультації в тому випадку, якщо при виправленні помилок сума БВ зменшується, фіскали зазначають, що кожна конкретна ситуація потребує детального аналізу податкової звітності. Тому радять платникам звертатися за отриманням на свою адресу ІПК. До того ж, вважаємо,

Іноді місцеві податківці (які й прийматимуть виправляючий УР від платника) для зменшення БВ радять, наприклад, подати УР з Д3 і Д4, заповненими не на дельту, а повністю переписаними правильно! Тобто просто заповнити такі уточнюючі додатки Д3 і Д4 УР правильно — під правильну (вже зменшену) суму відшкодування (з гр. 5 ряд. 20.2 УР). І після такого заповнення (узгодженого з контролерами) відшкодування платник отримував!

І пам’ятайте: якщо бюджетне відшкодування помилково завищене, за завищення БВ передбачений штраф у розмірі 10 % від суми завищення БВ (п. 123.1 ПКУ). Тому виправити відшкодування краще самостійно, до виявлення такої помилки перевіряючими.

БВ після виходу зі спецЄП

Чи можна заявити до бюджетного відшкодування від’ємне значення, яке після скасування спецЄП з 01.08.2023 і відновлення ПДВ-реєстрації продовжуємо враховувати як перехідний мінус у декларації з ПДВ?

Так, якщо таке від’ємне значення є сплаченим, то його суму (у межах ліміту реєстрації на момент подання до декларації) в загальному порядку можна заявити до БВ.

Адже за ексспецЄПешиками після виходу зі спецЄП зберігалося перехідне від’ємне значення з ПДВ. Тому вони могли врахувати перехідний «мінус» і перенести значення ряд. 21 останньої ПДВ-декларації до переходу на спецЄП до ряд. 16.1 першої ПДВ-декларації після виходу зі спецЄП (див. роз’яснення податківців від 03.11.2022). Тож при дотриманні БВ-умов такий мінус на загальних підставах може бути заявлений до відшкодування.

Відмова в БВ за ППР «В3»

За результатами камералки податківці частково відмовили підприємству в бюджетному відшкодуванні — зняли з БВ ПК з послуг нерезидента (направивши ППР «В3»). Чи можна таку суму повернути в декларацію до складу ПК (без заявлення надалі її до БВ)?

Так, такий ПК, за яким відмовлено в БВ, вийде повернути до декларації. Але про все по черзі.

Податківці проти БВ з послуг нерезидентів. Передусім нагадаємо, що всупереч формі додатка Д3 податківці не визнають можливості відшкодування ПДВ з послуг, отриманих від нерезидентів (див. БЗ 101.26, що діяла до 01.04.2023, але висновки якої і зараз залишаються актуальними, та наш коментар до неї «Відшкодування ПДВ за послугами нерезидента неможливе?!» // «Податки & бухоблік», 2021, № 59).

Суму з ППР «В3» — до ряд. 16.3 декларації. Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки податківці виявлять відсутність права на отримання бюджетного відшкодування, то платникові відмовлять у бюджетному відшкодуванні, направивши ППР «В3» (п. 2 розд. II Порядку № 1204*, п.п. «в» п. 200.14 ПКУ).

* Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Мінфіну від 28.12.2015 № 1204.

Проте якщо ПК-норми зі ст. 197 — 199 ПКУ не порушувалися (немає права на БВ, але залишається право на ПК), то суму, за якою відмовлено в БВ, можна повернути в декларацію до складу ПК — врахувати зі знаком «+» у ряд. 16.3 ПДВ-декларації в періоді, на який припадає день узгодження ППР «В3» (БЗ 101.24). Нагадаємо, що в загальному випадку (якщо не розпочато оскарження) ППР стане узгодженим на 11-й робочий день після його отримання (оскільки на подання скарги відведено 10 робочих днів, п. 56.3 ПКУ). За узгодженим ППР «В3» податківці зменшать суму БВ і в ІКП.

Відкоригують (повернуть) ліміт. При заявленні БВ на суму з ряд. 20.2 декларації (через показник ∑Відшкод) уже зменшився ліміт. Проте на суму з узгодженого ППР «В3», щодо якої відмовлено в БВ, ліміт платникові повинні повернути (відновити). Адже показник ∑Відшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок контролюючих органів шляхом зменшення показника ∑Відшкод за ППР «В3» на дату його узгодження. А отже, сума ліміту в результаті збільшиться (БЗ 101.17).

Також зауважимо: в тих випадках, коли податківці знімали БВ неправомірно, платникам вдавалося його захистити під час адміноскарження. Так, наприклад, коли податківці зменшили БВ (вважаючи, що платником не були нараховані компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ щодо бракованого товару, виявленого пд. час проведення інвентаризації), при адміноскарженні скарга платника була задоволена. Адже результати інвентаризації враховують у періоді проведення інвентаризації, тому вони ніяк не пов’язані з періодом, у якому було заявлено БВ (детальніше див. «Аналіз причин, що слугували підставами для задоволення/залишення без задоволення скарг платників податків»).