Убити ПДВ-мінус! За наполяганням фіскалів

ВЗ і строк давності

Від’ємне значення з ПДВ розраховують за правилами п. 200.1 ПКУ. Воно з’являється, коли сума податкового кредиту (ПК) звітного (податкового) періоду перевищує суму ПЗ такого звітного періоду. Тобто коли

* Декларація з ПДВ скоро буде оновлена, але нумерація її рядків збережеться. Проєкт наказу Мінфіну оприлюднено тут: tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2020-rik/74742.html

ПДВ-мінус, що утворився, заносять в її ряд. 19.

А зрештою від’ємний ПДВ осідає в ряд. 21 поточної декларації. Звідси він може бути використаний тільки одним способом — зарахований виключно до ПК наступного звітного податкового періоду. Таку суму ПДВ-мінуса розшифровують за періодами його виникнення в таблиці 1 додатка Д2 і переносять в ряд. 16.1 наступної ПДВ-декларації.

Строки давності та їх застосування регламентує ст. 102 ПКУ. За нормами п. 102.5 ПКУ повернути надміру сплачені суми податку та/або відшкодувати їх з бюджету можна в 1095-денний строк. Зрозуміло, ПДВ-мінус ні переплатою, ні відшкодуванням не є.

ВЗ перетікає з періоду в період через рядки декларації (ряд. 21 і ряд. 16.1). Його декларують аж до повного погашення або до анулювання ПДВ-реєстрації платника.

Податківці також визнають, що ПДВ-мінус декларують, не оглядаючись на 1095 календарних днів. Його не обривають після закінчення 1095-денного строку з дати виникнення ПК, а продовжують обліковувати і далі — направляють до складу ПК наступного звітного періоду. Тобто переносять на наступні періоди і обліковують до повного погашення. Проте при цьому фіскали висувають умову — суми ПДВ, які сформували ВЗ, мають бути сплачені постачальникам товарів/послуг (див. лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 08.11.2018 р. № 4755/ІПК/04-36-12-01-16, БЗ 101.24).

Дійсно, ВЗ, що складається з ПК, відображеного при оприбуткуванні товарів/послуг, але не сплаченого постачальникам, не може формувати бюджетне відшкодування (БВ). Просто тоді не виконуються умови визнання такої суми БВ (п. 200.4 ПКУ). Але це зовсім не означає, що таку суму не можна продовжувати обліковувати у складі перетікаючого ПДВ-мінуса до повного його погашення ПЗ.

Переконані, цей висновок справедливий навіть у тому випадку, коли спливли 1095 днів за правочином, ПК за яким сформував такий ПДВ-мінус. Адже далеко не завжди строк давності за правочином обмежується 1095 днями (детальніше про позовну давність див. «Податки & бухоблік», 2016, № 78, 2017, № 58, с. 92). Річ у тому, що

Що стосується коригування вхідного ПК за отриманим, але після закінчення строку давності так і не оплаченим товаром — це зовсім інша історія. Тут слід розглядати конкретні умови спливу строку давності за кожним окремо взятим правочином, а не усієї суми ВЗ з ПДВ-декларації. Більше того, питання коригування вхідного ПК досить спірне (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 23, с. 36, 2018, № 57, с. 6). Та й строки позовної давності у зв’язку з карантином продовжені (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 38-39).

А якщо все ж прислухатися до податківців і погасити ПДВ-мінус неіснуючими ПЗ?

Якщо задекларувати віртуальні ПЗ

У ПДВ-декларації ПЗ відображають на дату їх виникнення. Суму податкового та/або грошового зобов’язання платник обчислює самостійно (п. 54.1 ПКУ). І хоча за очевидним правилом ПЗ виникають, якщо є об’єкт оподаткування ПДВ, за великим рахунком, у декларації можна намалювати будь-яку суму ПЗ. Питання тільки в наслідках — чим це загрожує?

За нормами п. 201.1 ПКУ на дату виникнення ПЗ платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну. Але в цій ситуації ПЗ липові — їх вирішили задекларувати за наполяганням податківців із тим, щоб погасити ВЗ. Тому складати ПН підстав немає.

Проте при такому розкладі не зрозуміло, як заповнити ПДВ-декларацію, а точніше, її додаток Д5. Навіть якщо в таблицю 1 цього додатка внести дані з бухгалтерської довідки, то вас чекає (1) втрата ліміту реєстрації (∑Накл) і (2) податкова перевірка через невідповідність даних декларації і показників Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).

Ліміт реєстрації (∑Накл) зменшиться за рахунок показника ∑Перевищ. З’являється він тоді, коли ПЗ, вказані в ПДВ-декларації (ряд. 9 розділу I), перевищують суму ПДВ, що міститься в складених ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН. У наявності якраз ваш випадок.

А проводити документальну позапланову виїзну перевірку при виявленні розбіжностей показників ПДВ-декларації і даних ЄРПН прямо вимагає п. 201.10 ПКУ (ср. ). Щоправда, зараз діє мораторій на проведення документальних і фактичних податкових перевірок (крім окремих перевірок, що не мають відношення до нашої теми). Він установлений п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період з 18.03.2020 р. по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Якщо ВЗ втратити

Повторимо: увесь залишок ВЗ, який зібраний у ряд. 21 (ряд. 19.1 + ряд. 20.3) ПДВ-декларації, переходить на наступний звітний період. А якщо цього не зробити? Тобто перехідний ВЗ із ряд. 21 декларації за попередній звітний період не показати в ряд. 16.1 поточної ПДВ-декларації?

Безумовно, це помилка. Але навряд чи проти неї заперечуватимуть фіскали і відновлюватимуть таке забуте ВЗ через камералку. Адже вони самі були ініціаторами його ліквідації. Нехай навіть і в усній формі. Направити письмову вимогу прибрати з декларації ПДВ-мінус у них немає підстав. Так само як і відмовляти в прийнятті декларації і висувати при цьому умови змінити її показники, зменшити або скасувати ВЗ, незаконно збільшити ПЗ тощо. Такі дії прямо забороняє п. 49.10 ПКУ.

У подальшому помилки, яких припустилися, можна самовиправити. Механізм виправлення помилок прописаний у п. 50.1 ПКУ. Проте не забувайте: подати уточнюючий розрахунок можна у рамках строку давності, встановленого ст. 102 ПКУ. Як саме самовиправляти помилки у ВЗ, читайте в «Податки & бухоблік», 2019, № 83, с. 18.

Але якщо підприємство не здійснюватиме господарську діяльність, то до цього світлого моменту воно може і не дожити. Адже йому загрожує втрата ПДВ-статусу.

ВЗ при ПДВ-розреєстрації

ПДВ-реєстрація згідно з п.п. «г» п. 184.1 ПКУ може бути анульована, якщо платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців (1) не подає ПДВ-декларації та/або (2) подає таку декларацію, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування ПЗ чи ПК.

Тобто ПДВ-розреєстрація загрожує платникові, якщо він:

1) не подає та/або подає декларації з відсутніми ПДВ-операціями;

2) не декларує ні ПЗ, ні ПК послідовні 12 місяців. Якщо ж, наприклад, 12 місяців немає ПЗ, але при цьому хоча б в одному з них задекларований ПК, приводу анулювати ПДВ-реєстрацію немає (див. БЗ 101.03). Щоправда, фіскали на місцях грішать позбавленням ПДВ-статусу навіть за наявності ПК (див. лист ДФСУ від 06.11.2018 р. № 4720/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Зверніть увагу! Для ПДВ-розреєстрації важливий факт відсутності декларування саме операцій постачання і супроводжуючих їх ПЗ або обсягів придбання, за рахунок яких сформований ПК. Тому якщо лише

Про ПДВ-розреєстрацію контролери письмово повідомлять платника протягом трьох робочих днів після дати такого анулювання (п. 184.10 ПКУ). Попереджати про свої наміри вони не зобов’язані.

З моменту анулювання ПДВ-реєстрації втрачається право відображати ПК і складати податкові накладні (п. 184.5 ПКУ).

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу ПК, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то не пізніше дати ПДВ-розреєстрації треба нарахувати ПЗ виходячи із звичайної ціни (п. 184.7 ПКУ). Причому умовні ПЗ доведеться нарахувати і на суму дебіторської заборгованості за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами/необоротними активами (див. БЗ 101.03).

Якщо за результатами останнього звітного податкового періоду у платника виникає ПДВ-мінус, який не можна заявити до бюджетного відшкодування (не виконуються умови — наприклад, унаслідок нестачі реєстраційного ліміту), то така сума просто згорає. Подальша реєстрація платником ПДВ його вже не відновить.

Подробиці про те, як зберегти свій ПДВ-статус за відсутності оподатковуваних оборотів, див. у «Податки & бухоблік», 2020, № 18, с. 2.

Тож вирішуйте, чи варто йти на поводі у податківців...