Пальне в залученому авто для військових потреб

* Районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Нормативне та доля і облік ТЗ

Нагадаємо, що провідним документом, який регулює питання мобілізації транспорту для військових потреб, є Положення про військово-транспортний обов’язок, затверджене постановою КМУ від 28.12.2000 № 1921 (далі — Положення № 1921). Наш загальний матеріал, що стосується мобілізації транспорту: «Мобілізація транспорту — процедура і облік» // «Податки & бухоблік», 2022, № 22.

Там ми зазначали, що транспортний засіб (ТЗ) може бути мобілізований у суб’єктів господарювання (як юридичних, так і фізичних осіб) двома шляхами: добровільного безоплатного залучення або примусового вилучення (чи відчуження) ТЗ для військових потреб.

Це — саме залучення. Перший шлях (залучення ТЗ) передбачає обов’язкове повернення ТЗ його власнику (звісно, якщо ТЗ вціліє). Це щось на кшталт безоплатної оренди (позички).

Як викладено у запиті читача, його ТЗ (автомобіль) було саме залучено. Це підтверджує й той факт, що Акт приймання-передачі на його ТЗ було складено саме за формою, яка міститься у додатку 4 до Положення № 1921. Адже якщо б мало місце вилучення ТЗ (а це безповоротна операція, за якою б ТЗ одразу «пішов» з балансу підприємства), то було б складено Акт про примусове відчуження або вилучення майна (див. додаток до постанови КМУ від 31.10.2012 № 998).

А оскільки мало місце залучення ТЗ, то у цьому випадку ТЗ після його демобілізації підприємству мають повернути. Повернення ТЗ власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації (п. 30 Положення № 1921). ТЗ має бути повернуто за зверненням керівника підприємства до РТЦК та СП. Повернення ТЗ оформлюється Актом за формою, наведеною у додатку 6 до Положення № 1921** (пп. 31, 35 Положення № 1921).

** До Акта про повернення додається висновок експерта або звіт (акт) про оцінку майна.

ТЗ — на балансі. Отже, у разі залучення ТЗ право власності на нього залишається у підприємства. Оскільки його мають повернути (чи компенсувати втрату — див. нижче), то ТЗ продовжує відповідати критеріям для визнання активу. Тому

Про це ми писали у згаданому вище матеріалі і це потім підтвердили консультацією й податківці*.

* Наш коментар до неї див. тут: «Мобілізація транспорту для воєнних потреб: що з амортизацією?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 57.

Знищення. Якщо ж ТЗ буде пошкоджено чи знищено — підприємству має бути надана компенсація (пп. 36, 37 Положення № 1921).

Що стосується тих випадків, коли повернення в силу знищення ТЗ не відбудеться, то відповідно до п. 42 Положення № 1921 транспортні засоби і техніка, які були знищені внаслідок їх залучення під час мобілізації, підлягають списанню з балансового обліку підприємств, установ та організацій на підставі наданих військовими формуваннями документів, які підтверджують знищення таких ТЗ і техніки.

Облікова доля переданого в ТЗ пального

Віддай, скільки узяв. Питання долі пального, переданого у баку мобілізованого ТЗ, теж частково врегульовано нормами Положення № 1921.

По-перше, у Акті приймання-передачі за формою згідно з додатком 4 Положення № 1921, яким оформляється залучення під час мобілізації ТЗ (і техніки), є розділ «Відомості про транспортний засіб або техніку». У ньому обов’язково зазначається «обсяг наявного в баках пального».

По-друге, п. 33 Положення № 1921 зобов’язує командирів (начальників) військових частин (підрозділів), керівників установ та організацій військових формувань під час повернення підприємствам, установам та організаціям ТЗ і техніки, залучених під час мобілізації, забезпечити, зокрема, технічне обслуговування ТЗ та їх заправку пальним в обсягах, що дадуть змогу доставити транспортні засоби і техніку до пунктів повернення із залишком пального після повернення в обсягах, які були на момент передачі!

Тож якщо строго дотримуватися цієї норми, то

У згаданому Акті за формою згідно з додатком 6 до Положення № 1921, що складається при поверненні залученого ТЗ, теж є відповідний розділ «Відомості про транспортний засіб або техніку», в якому має бути зазначений «обсяг наявного в баках пального». І цей документ буде підставою для подальших облікових дій щодо пального (за необхідності).

Облік переданого пального. Отже, вважаємо, що доки не стане відома доля мобілізованого ТЗ, підприємство має продовжувати обсяг переданого в баку ТЗ пального обліковувати у себе на балансі. Рекомендуємо перевести це пальне на окремий аналітичний рахунок (на кшталт: «Пальне у мобілізованих ТЗ») субрахунку 203 «Паливо», де і обліковувати його до повернення ТЗ (чи до іншого «фіналу»). Тобто до якоїсь визначеності щодо долі залученого ТЗ і сам ТЗ, і передане із ним пальне мають продовжувати обліковуватись на балансі підприємства. Розглядати передання такого пального як дарування чи реалізацію некоректно. А — як обмін подібними товарами ми теж не схильні, бо обмінювати не домовлялися, а чекаємо на повернення ТЗ з пальним. До того ж разом із ТЗ, окрім пального, передаються й інші витратні матеріали (рідини, мастила тощо), які можуть у складі ТЗ бути повернуті уже заміненими на інші аналогічні…

А вже після демобілізації, залежно від того, чим завершиться залучення цього ТЗ, на підставі відповідних документів пальне буде або переведено на основний субрахунок (в частині, що буде повернута військовими разом із ТЗ), або (у відповідній частині чи повністю) списано підприємством (див. нижче). Якщо ж повернутого пального раптом виявиться більше, то різниця має бути оприбуткована разом із відображенням інших доходів: Дт 203 — Кт 718.

Коли має бути списання. Перерахуємо кілька випадків, коли передане в баку пальне доведеться списати з балансу.

1. Якщо при поверненні ТЗ обсяг пального в баку буде меншим, ніж при залученні ТЗ. Вважаємо, що тоді підприємство має право (посилаючись на Положення № 1921) вимагати від воєнної структури, яка повернула ТЗ, недоданий обсяг пального або компенсацію за нього. Якщо підприємству буде у цьому відмовлено або воно прийме рішення не висувати таку вимогу, то неповернутий обсяг пального має бути списаний з балансу за письмовим розпорядженням керівника.

2. Якщо ТЗ буде знищено. Звісно, у випадку знищення ТЗ увесь обсяг пального в баку має бути списаним разом із списанням з балансу вартості самого ТЗ — на підставі наданих військовими формуваннями документів, які підтвердять знищення цього ТЗ.

Списання в бухобліку, гадаємо, варто відображати проводкою Дт 949, 977 — Кт 203.

Податкові та ліцензійні нюанси

Передача. Оскільки при передачі ТЗ і він сам, і пальне в його баку залишається на балансі підприємства, то об’єктів оподаткування прямими податками, а також ПДВ за такою операцією передачі не виникне.

Єдине питання може постати тільки щодо пального акцизу. Адже загальний акциз, яким оподатковується пальне, сплачують лише виробники та імпортери і тільки з відповідних операцій (реалізації, ввезення тощо). А така операція з передачі мобілізованого авто з пальним у баку (навіть якщо підприємство — виробник чи імпортер пального) не є об’єктом оподаткування загальним акцизом.

Щодо пального акцизу. Нагадаємо, що п.п. 14.1.212 ПКУ до реалізації пального відносить і операції його фізичної/фактичної передачі навіть і без переходу права власності на пальне. Але така передача має відбутись або з акцизного складу, або з акцизного складу пересувного! А паливний бак ТЗ ні тим, ні іншим не є (див. пп 14.1.6 та 14.1.6¹ ПКУ відповідно). Тож

Списання (повне чи часткове) / безоплатна передача. Неповернення/списання пального фактично означає втрату права на його повернення і перетворює цю операцію на безоплатну передачу пального військовим. А такі операції не вважаються ні постачанням за п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, ні реалізацією і не підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 69.5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. При цьому і компенсуючі ПЗ з ПДВ нараховувати не доведеться, оскільки відповідно до п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ таке пальне не вважатиметься використаним підприємством в негосподарській діяльності.

Можна спробувати застосувати до цієї передачі нульову ставку ПДВ, передбачену в п.п. «г» п.п. 195.1.2 ПКУ для постачання товарів для заправки (дозаправки) та забезпечення військового транспорту для потреб оборони України. (Щодо цієї пільгової ставки див. наш матеріал «Безоплатна передача товарів для потреб ЗСУ і нульова ставка ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 48). Але оскільки окремої передачі не було, до того ж початково передбачалось повернення пального, то ми б схилялись, що тут застосовні п. 32¹ підрозд. 2 і п.п. 69.5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. До того ж у цих обох варіантах у підприємства так само залишиться ПК і не буде ПЗ з ПДВ…

Що ж до податку на прибуток, то вартість списаного пального потрапить у підприємства до витрат і за загальними правилами зменшить фінрезультат до оподаткування. А податкові різниці, передбачені для безоплатних передач п.п. 140.5.9 ПКУ, тут не застосовуються на підставі п.п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Але зазначимо, податківці вважають, що податкові різниці з таких передач не мають застосовуватись тільки починаючи з 01.08.2023 (що, на наш погляд, некоректно), див. щодо цього «Інформлист № 4/2023: повернення до довоєнних правил з 1 серпня 2023 року» // «Податки & бухоблік», 2023, № 62 (ср. ).

Ліцензування. Ліцензуються операції з торгівлі пальним, а у цьому випадку операція з передачі пального з ТЗ є частиною транспортного обов’язку підприємства і ніяк не може вважатись торгівлею, оскільки не відповідає визначенням «торгівлі пальним». Тому така безоплатна передача пального не потребує наявності у підприємства ліцензії на торгівлю пальним.

Хоча, про всяк випадок, нагадаємо. У схожих випадках з передачею пального в орендованих ТЗ податківці у цьому питанні «перегинають фіскальну палку» (див. «Неповернення пального в баку орендованого транспорту» // Податки & бухоблік», 2023, № 60). Однак там мова йде про «вільні» орендні операції, а тут операції обов’язкові, які ніяк у «торгівлю» не вписуються…