Форма ПДВ-декларації
Оновлена форма — з жовтня 2024. Мінфін наказом від 09.08.2024 № 400 (з урахуванням змін, унесених наказом Мінфіну від 28.08.2024 № 418) виклав у новій редакції форми податкової звітності з ПДВ (див. статтю «Податкова накладна та декларація з ПДВ: оновлено форми» // «Податки & бухоблік», 2024, № 74). Здебільшого зміни викликані Законом України від № 09.05.2024 № 3706-IX, який визначив особливості оподаткування ПДВ експорту сільгосптоварів, до яких під час дії воєнного стану (ВС) застосовується режим експортного забезпечення ПДВ. Водночас є важливі корективи, які стосуються всіх платників ПДВ.
Уперше нову форму ПДВ-декларації слід застосовувати з 1 листопада 2024 року (див. роз’яснення ДПСУ від 27.09.2024). Тобто
оновлену наказом Мінфіну № 400 форму декларації з ПДВ вперше слід подавати починаючи зі звітності за жовтень 2024 року (не пізніше 20.11.2024)
Також податківці наголосили, що починаючи з 01.11.2024 платники ПДВ повинні використовувати і нову форму уточнюючого розрахунку (УР).
Зміни у формі декларації. Якщо говорити про зміни, внесені до форми самої декларації з ПДВ, то загалом аналогічні зміни відбулись і в УР. Однак є невеличка відмінність, яку назвемо далі.
Тож у ПДВ-декларації:
1) додано рядок 2.3 для відображення операцій експорту товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення ПДВ. У ньому слід відображати відповідні операції за ставкою 0 % — у рядку 2.3.1, за ставкою 20 % — у рядку 2.3.2 і за ставкою 14 % — у рядку 2.3.3. Проте відбудеться це, коли Кабмін прийме відповідне рішення і запровадить режим експортного забезпечення (див. листи ДПСУ від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07 і від 02.07.2024 № 19083/7/99-00-21-03-02-07, роз’яснення ДПСУ від 27.06.2024, статті «Експортне забезпечення та ПДВ: коментар від ДПСУ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 56 і «Режим експортного забезпечення для сільгосппродукції» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14);
2) колишній рядок 7 розбито на рядки 7.1 і 7.2. Відтак наразі:
— рядок 7.1 призначено для ПДВ-коригувань обсягів постачання і податкових зобов’язань (ПЗ), що проводяться на підставі ст. 192 ПКУ;
— рядок 7.2 передбачено для коригувань ПЗ по експортному забезпеченню у випадках, визначених п.п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, у розрізі ПДВ-ставок (рядки 7.2.1, 7.2.2 і 7.2.3);
3) додано рядок 11.4 для відображення обсягів придбання (без ПДВ) ввезених без ПДВ на митну територію України товарів, необоротних активів;
4) змінено назву і відповідно призначення рядка 15 декларації. Зараз у ньому відображають коригування податкового кредиту (ПК) без наявності зареєстрованого розрахунку коригування (РК). А от в УР для цих цілей передбачено рядок 15.1. Також УР містить рядок 15.2 для коригування ПК у зв’язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01.07.2015, в оподатковуваних операціях. Це і є та сама відмінність;
5) від’ємне значення (ВЗ) ПДВ, задеклароване в рядку 19 декларації, відтепер необхідно повністю розшифровувати в додатку Д2 у хронологічному порядку та в розрізі постачальників;
6) змінено таблицю в заключній частині декларації для розшифровки збільшення / зменшення залишку від’ємного значення на підставі УР та/або податкового повідомлення-рішення (ППР) (у разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 декларації). Так, щодо ППР тепер слід зазначати не тільки звітний період, у якому його узгоджено, а й індивідуальний податковий номер (ІПН) постачальника, за яким збільшено / зменшено залишок від’ємного значення.
Додатки до декларації. Наразі декларація з ПДВ має 6 додатків, замість колишніх 7, оскільки старі додатки Д2 і Д3 об’єднали в один теперішній додаток Д2. Відповідно змінилася вся подальша нумерація додатків.
Порівняно зі своїми попередниками не відрізняються:
— новий додаток Д3 — аналог старого додатка Д4 (заява про повернення бюджетного відшкодування та/або коштів з ПДВ-рахунку);
— новий додаток Д4 — аналог старого додатка Д5 (розрахунок ПДВ-пільг);
— новий додаток Д6 — аналог старого додатка Д7 (заява-скарга).
А ось нові додатки Д1, Д2 і Д5 змін зазнали.
Додаток Д1. Розділ I додатка Д1 доповнено таблицею 1.3. Призначена вона для розшифровки коригувань ПЗ за експортом окремих видів товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення ПДВ. Але відображати в ній потрібно буде лише РК, складені на підставі пп. «б» та «в» п.п. 97.4 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Тобто у разі: (1) приведення даних податкової накладної (ПН) у відповідність з митною декларацією (МД) без зміни ставки ПДВ та (2) коригування ставки ПДВ і нарахованої суми податку.
До таблиці 2.2 (розшифровка коригувань ПК) додано нові графи 3.3 і 3.4, де потрібно зазначати період складання:
— РК (розшифровка рядка 14 декларації);
— іншого документа, якщо ПК коригують без РК (розшифровка рядка 15 декларації).
Додаток Д2. Наразі це поєднання старих додатків Д2 і Д3. Але тут повністю змінено таблицю 1 щодо розшифровки ВЗ. Відтепер у ній необхідно
повністю розшифрувати ВЗ, яке відображено за рядком 19 декларації у хронологічному порядку його виникнення, починаючи з найдавнішого звітного періоду (рядок 1) і закінчуючи найближчим періодом, та у розрізі постачальників
А далі розподілити це ВЗ за графами 8 — 10 таблиці 1 на суму, яка:
— зараховується в погашення податкового боргу (рядок 20.1 декларації) — графа 8;
— заявляється до бюджетного відшкодування (рядок 20.2 декларації) — графа 9;
— переноситься до складу ПК наступного звітного періоду (рядок 21 декларації) —графа 10.
Додаток Д5. Порівняно зі своїм попередником, додаток Д5 не містить більше рядки та таблиці, які стосувалися перерахунку частки використання щодо старих необоротних активів (придбаних до 01.07.2015). Крім того, тепер розрахунок коефіцієнта розподілу за підсумками року (у декларації за грудень) слід проводити в рядку 1 таблиці 1 (раніше це робили в рядку 3.1, але тепер рядків 3.1 — 3.3 таблиця 1 не містить).
Способи подання декларації
Оновлену форму ПДВ-декларації, як і її попередницю, всі платники ПДВ можуть подати суто в електронній формі (п. 49.4 ПКУ). Для подання потрібно використовувати декларацію з ідентифікатором форми J0200126/F0200126.
За загальним правилом, щоб декларація була подана своєчасно, її слід подати не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання податкової декларації (п. 3 розд. III Порядку № 21*). А відповідно до п.п. 49.18.1 та п. 203.1 ПКУ декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 2 розд. II Порядку № 21).
Проте у воєнний час за вимогами п.п. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ приймання електронних документів від платників податків здійснюють у робочі дні з 8-ї до 20-ї години.
Період і строки подання декларації
Загальне правило. Подають декларацію з ПДВ протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ПКУ, п. 2 розд. II Порядку № 21). При цьому якщо останній день строку подання декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ). Враховуючи це,
граничний строк подання декларації з ПДВ за жовтень 2024 року — 20.11.2024
І тільки якщо у платника ПДВ відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок і це підтверджено належним чином, тоді декларацію з ПДВ можна подати (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):
— протягом 6 місяців після ВС, якщо можливості не буде до кінця ВС;
— протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей під час ВС.
Детально про це читайте у «Неможливість виконання податкових обов’язків + втрата первинки через війну: що кажуть суди?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 51 та «Неможливість виконувати податкові обов’язки: нагадуємо про головне» // «Податки & бухоблік», 2022, № 98.
Перший звітний період. Якщо особа реєструється платником ПДВ не з першого дня календарного місяця, то першим звітним періодом для неї є період, який розпочинається від дня такої реєстрації і закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (п.п. «а» п. 202.1 ПКУ). Припустимо, дата реєстрації особи платником ПДВ припадає на 10.09.2024. Тоді вперше відзвітувати з ПДВ такий платник зобов’язаний за період з 10 вересня по 31 жовтня 2024 року. При цьому в першій декларації у полі 02 «Звітний (податковий) період» зазначають перший повний календарний місяць — у нашому випадку жовтень 2024 року. Тобто вперше подати ПДВ-звітність слід у листопаді — не пізніше 20 листопада 2024 року. На цьому наголошують і податківці у БЗ 101.24.
Останній звітний період. У разі анулювання ПДВ-реєстрації останнім звітним періодом платника є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ПКУ). У такому разі в полі 02 вступної частини декларації зазначають останній неповний період, а в спеціальному полі заключної частини проставляють відмітку «Х» про подання останньої декларації.
Подати декларацію платник зобов’язаний протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця, в якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ. Наприклад, якщо анулювання реєстрації платником ПДВ припадає на 25.10.2024, то платник подає декларацію за період з 01.10.2024 по 25.10.2024 не пізніше 20.11.2024.
Порожня декларація. За загальним правилом декларацію з ПДВ платник подає за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ (п. 9 розд. III Порядку № 21).
Отже, з цього випливає, що платник ПДВ може не подавати порожні декларації з ПДВ, але за умови, що у звітному періоді (п. 49.2 ПКУ, п. 9 розд. III Порядку № 21):
— відсутній об’єкт оподаткування ПДВ та
— немає інших показників, що підлягають декларуванню.
Якщо в поточному періоді господарську діяльність не провадили, але є перехідний залишок ВЗ з ПДВ попереднього/попередніх періодів, то декларацію треба подавати
За таких умов декларація не може вважатися порожньою. Адже є такий показник до декларування, як від’ємне ПДВ-значення.
І тільки коли господарська діяльність протягом звітного періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (у тому числі суми ВЗ попередніх періодів), то декларацію з ПДВ за такий звітний період можна не подавати. Можливість не подавати порожні ПДВ-декларації підтверджують і податківці (див. лист ДПСУ від 23.07.2020 № 3014/ІПК/99-00-05-06-02-06, БЗ 101.24).
Щоправда, п. 49.21 ПКУ зобов’язує подавати податкові декларації за кожний звітний період незалежно від того, провадили господарську діяльність у звітному періоді чи ні, платників акцизного податку, які:
— реалізують пальне або спирт етиловий;
— мають діючі ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.
Однак фіскали чітко говорять, що вимога п. 49.21 ПКУ стосується тільки безумовного подання декларації з акцизного податку. І це правило не слід поширювати на всі декларації таких суб’єктів, зокрема, на ПДВ-декларацію (див. листи ДПСУ від 08.10.2024 № 4750/ІПК/99-00-09-04-03, від 02.08.2023 № 2250/ІПК/99-00-09-04-03-06, від 28.07.2023 № 2182/ІПК/99-00-09-04-03-06, БЗ 114.07). Докладно див. статтю «Діяльність призупинена: чи слід звітувати за період простою?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 75.
Тут врахуйте! Якщо два місяці підряд не подати декларації з ПДВ (з урахуванням вимог п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ — тобто з урахуванням можливості-неможливості виконання платником своїх податкових обов’язків), то за критерієм 6 ПДВ-платникові можуть присвоїти ризиковий статус. Тому платникові навіть за відсутності показників для декларування простіше подати порожні ПДВ-декларації, щоб уникнути загрози отримання ризикового статусу платника ПДВ (див. статтю «Критерії ризиковості платника» // «Податки & бухоблік», 2024, № 59).
Сплата ПДВ-зобов’язань
Сума ПЗ до сплати, що визначена у поданій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації (п. 57.1 ПКУ).
Якщо граничний строк сплати ПЗ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати ПЗ вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (останній абзац п. 57.1 ПКУ).
Відтак, задекларовані ПДВ-зобов’язання за жовтень 2024 року слід сплатити не пізніше 02.12.2024, адже 30.11.2024 — вихідний день (субота).
Вступна частина декларації — дані платника
Після того, як платник ПДВ визначить тип ПДВ-декларації («звітна» — рядок 011 чи «нова звітна» — рядок 012) і заповнить поле 02 «Звітний (податковий) період», у якому зазначить рік і місяць, за який подається декларація (як його визначити, описано вище), переходять до відображення даних про самого платника ПДВ (див. таблицю).
Дані ПДВ-платника у вступній частині декларації (поля 03 — 05)
| Код поля | Яку інформацію наводять |
| 03 | У полі 03 «Платник» вказують найменування ПДВ-платника згідно з реєстраційними документами. Відповідно зазначають: — повне найменування для юрособи і постійного представництва нерезидента; — прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності) — для фізичної особи. Тобто ФОП — платники ПДВ у полі 03 таку частину свого імені, як «прізвище» і «по батькові», зазначають тільки за наявності в реєстраційних документах; — назву, дату та номер договору (угоди) — для договорів про спільну діяльність, договорів управління майном, угоди про розподіл продукції з відповідною відміткою «Договір про спільну діяльність від ____________ № ______», «Договір про управління майном від ____________ № ______» або «Угода про розподіл продукції від ____________ № ______» |
| 031 | У полі 031 «Податковий номер платника податку1 або серія (за наявності) та номер паспорта2» зазначають податковий номер (пп. 2.2 і 2.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588): — для юросіб — код згідно з ЄДРПОУ платника податку (8-значний номер); — для особи, яка не має коду ЄДРПОУ, — реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (9-значний номер); — для фізосіб — реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізичної особи. Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають суто громадяни України, до паспортів яких внесена відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявністю) та номером паспорта |
| 04 | У полі 04 «Індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість» вказують ІПН платника ПДВ (згідно з Реєстром платників ПДВ). Відповідно (п. 1.6 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130): — 12-значний — для юридичних осіб; — 12-значний — для фізичних осіб; — 9-значний — для договорів про спільну діяльність, договорів управління майном, угод про розподіл продукції тощо; — 12-значний (або 9-значний) — для постійних представництв нерезидентів |
| 05 | У полі 05 «Податкова адреса» зазначають податкову адресу: — для юрособи — її місцезнаходження, відомості про що містяться в ЄДР. Для підприємства, переданого в довірче управління, — місцезнаходження довірчого власника (п. 45.2 ПКУ); — для фізособи — її місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ПКУ). Також у цьому полі зазначають: поштовий індекс, телефон, електронну адресу |
Крім того, у спеціальному полі вступної частини декларації обов’язково зазначають найменування податкового органу за місцем обліку платника податку, до якого подають ПДВ-декларацію (п. 49.1 ПКУ).
Відмітка про касовий метод
Не варто забувати, що коли платник застосовує касовий метод податкового обліку ПДВ відповідно до п.п. 14.1.266 ПКУ, то обов’язково повинен регулярно проставляти відмітку «+» у спеціальному полі заключної частини декларації, якою повідомляти про свій статус касовика (див. листи ДФСУ від 20.08.2020 № 3478/ІПК/99-00-05-06-02-06, від 22.02.2019 № 698/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 28.09.2018 № 4233/6/99-99-15-03-02-15/ІПК і від 25.10.2018 № 4579/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.24). Особи, що застосовують / можуть застосовувати касовий метод ПДВ-обліку, визначені абзацами четвертим і п’ятим п. 187.1, п. 187.10 та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ (див. статтю «Випадки визначення ПДВ-зобов’язань за грошима: касовий метод і бюджетна оплата» // «Податки & бухоблік», 2023, № 81). Саме такі
платники, які застосовують касовий метод у чистому вигляді (тобто і ПЗ, і ПК визначають за грошима), ставлять відмітку про застосування касового методу в декларації з ПДВ
А от якщо здійснюються постачання товарів / послуг за рахунок бюджетних коштів відповідно до п. 187.7 ПКУ, тоді відмітку про застосування касового методу в декларації з ПДВ не проставляють (див. лист ДПСУ від 11.03.2024 № 1259/ІПК/99-00-21-03-02, БЗ 101.24).
Склад ПДВ-декларації
Крім власне самої декларації з ПДВ, платник також має подати у її складі передбачені Порядком № 21 додатки. Заразом можуть подаватися й інші документи, які не є складовими звітності (про їх наявність проставляють відмітки «Х» у заключній частині декларації). А також платник може подати пояснення довільної форми (п. 46.4 ПКУ), заповнивши спецполе заключної частини декларації.
Додатки до декларації. Кількість додатків до ПДВ-декларації після останнього оновлення зменшилася — тепер їх 6, а не 7. Сталося це, повторимо, завдяки тому, що колишні додатки Д2 і Д3 об’єднали в додаток Д2.
Додатки додаються до ПДВ-декларації за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках (п. 11 розд. ІІІ Порядку № 21, див. БЗ 101.24). Тобто порожні додатки, які не місять показників, подавати не потрібно.
Інші ПДВ-документи. Разом з декларацією з ПДВ суб’єкти господарювання можуть подавати не тільки додатки, а й інші документи. Це можуть бути:
— повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання ПН та РК (за формою додатка 1 до Порядку № 21) — подається на початку року (разом із декларацією за перший звітний період року) і надалі протягом року (разом із декларацією за той звітний період, у якому змінився перелік філій) (п. 9 розд. ІІІ Порядку № 21). Про подання цього повідомлення у заключній частині декларації проставляють відмітку «Х». На цьому акцентують увагу і податківці у БЗ 101.23;
— оригінали експортних МД (примірників декларанта) — тільки якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України (заповнено рядок 2 декларації), здійснювалося не з використанням електронної МД, а на підставі паперової МД (п. 12 розд. III Порядку № 21). У заключній частині декларації зазначають їх кількість (шт.). На цьому наголошують і фіскали (див. БЗ 101.24);
— документи, що звільняють від нарахування ПДВ-зобов’язань при ліквідації основних засобів (п. 189.9 ПКУ). Подати такі документи контролерам ПДВ-платник може або добровільно (за власною ініціативою), або на запит податківців (див. УПК, затверджену наказом Мінфіну від 03.08.2018 № 673, БЗ 101.27);
— копії документів, передбачених п. 201.10 ПКУ, що додаються до заяви-скарги Д6 на постачальника (п. 16 розд. ІІІ Порядку № 21).
Висновки
- Декларацію з ПДВ за формою, викладеною у новій редакції наказом Мінфіну від 09.08.2024 № 400, слід застосовувати при звітуванні починаючи зі звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року.
- ПДВ-декларацію подають всі платники суто в електронній формі. У воєнний час її слід подавати у робочі дні з 8-ї до 20-ї години.
- До оновленої форми декларації з ПДВ додано рядки задля відображення операцій у режимі експортного забезпечення (рядок 2.3) і коригування обсягів постачання та ПЗ за такими операціями (рядок 7.2).
- Наразі ПДВ-декларація має 6 додатків, замість колишніх 7, — внаслідок об’єднання колишніх додатків Д2 і Д3 у додаток Д2.
- У таблиці 1 додатка Д2 відтепер слід розшифровувати від’ємне значення рядка 19 декларації у хронологічному порядку його виникнення та в розрізі постачальників.
