Податкова звітність
Основи. За загальним правилом кожен платник податку зобов’язаний складати декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, та подавати їх до контролюючих органів (пп. 16.1.2 та 16.1.3 ПКУ).
Але відповідно до абзацу першого п. 49.2 ПКУ платник податків може не подавати порожні декларації, за умови, що у звітному періоді:
— відсутній об’єкт оподаткування;
— немає інших показників, що підлягають декларуванню.
Це правило поширюється на всіх платників (як юросіб, так і ФОП) незалежно від системи оподаткування, тобто і на тих, хто обрав спрощену систему оподаткування. Хоча щодо ФОП — спрощенців груп 1 та 2 є свої нюанси (про них у таблиці нижче).
Виняток із цього правила становлять тільки (п. 49.21 ПКУ):
— платники, визначені п.п. 212.1.15 ПКУ, тобто мова йде про осіб, які реалізують пальне або спирт етиловий;
— платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією*, яка підлягає ліцензуванню.
* Перелік такої продукції шукайте у п. 215.1 ПКУ.
Ці дві категорії платників зобов’язані за кожен установлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації, навіть якщо вони протягом певного часу не здійснювали господарську діяльність.
Причому із самого п. 49.21 ПКУ не зрозуміло, стосується вищезгадане правило тільки подання акцизної декларації чи всіх видів декларацій. Із роз’яснень фіскалів можна зробити висновок, що вимога з п. 49.21 ПКУ стосується тільки безумовного подання декларації з акцизного податку. І це правило не слід поширювати на всі декларації таких суб’єктів.
Судіть самі, у листах ДПСУ від 02.08.2023 № 2250/ІПК/99-00-09-04-03-06, від 28.07.2023 № 2182/ІПК/99-00-09-04-03-06 та категорії БЗ 114.07 фіскали чітко говорять, що норми п. 49.21 ПКУ стосуються платників акцизного податку, а не всіх, хто має ліцензію на поводження із підакцизними товарами. Тому якщо особа не підпадає під визначення платника акцизного податку, але має ліцензії на право зберігання власного пального, то безумовне правило подання звітності з п. 49.21 ПКУ на неї не поширюється.
Також хотілося б зауважити, що, на думку фіскалів (БЗ 114.07), коли особа має діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право провадження господарської діяльності з підакцизними товарами, але не зареєстрована платником акцизного податку і ще не почала здійснювати таку господарську діяльність, то працює право не подавати декларацію. Аргументується це тим, що у такому випадку у суб’єкта господарювання не виникатиме обов’язку з реєстрації платником акцизного податку, а отже, і не виникатиме обов’язку з подання декларації акцизного податку, оскільки п. 49.21 ПКУ передбачено подання декларації лише для зареєстрованих платників.
Воєнне послаблення. На час дії ВС тотального звільнення від подання податкової звітності не передбачено. Тобто якщо підприємству на час призупинки діяльності все-таки потрібно подати певну податкову звітність, то робити це доведеться. Яку ж звітність слід подавати навіть після призупинки діяльності, шукайте у таблиці нижче.
Якщо після призупинки діяльності підприємство не подасть потрібну звітність своєчасно, то на нього накладуть штраф за ст. 120.1 ПКУ за неподання декларації — 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (за повторне порушення протягом року — 1020 грн).
Водночас якщо у платника податку відсутня можливість виконати податковий обов’язок і це підтверджено належним чином, тоді податкову декларацію можна подати (п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):
— протягом 6 місяців після ВС, якщо можливості не буде до кінця ВС;
— протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей під час ВС.
Детально про це читайте у «Підтвердження неможливості — розбираємося з деталями» // «Податки & бухоблік», 2022, № 67 та «Неможливість виконання податкових зобов’язань: запитання-відповіді» // «Податки & бухоблік», 2022, № 73.
Інші види звітності
Фінансова звітність. Законодавчого звільнення від подання фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, примітки до звітів) не передбачено. Тим паче що навіть новоствореному підприємству є що відобразити у фінансовій звітності. Тому складати і подавати її необхідно в будь-якому разі.
Статистична звітність. За загальним правилом юрособи зобов’язані безоплатно у повному обсязі за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені строки подавати органам державної статистики достовірну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку (ст. 18 Закону № 2614*).
* Закон України «Про державну статистику» від 17.09.92 № 2614-XII.
При цьому у Законі № 2614 не передбачено можливості не подавати статистичну звітність у тому випадку, коли юрособа призупинила здійснення своєї діяльності.
Тому не дивно, що Держстат (див. лист від 06.06.2008 № 14/2-35/81) наголошує, що
якщо інформація для заповнення статистичного звіту відсутня (наприклад, підприємство призупинило діяльність), то звіт з прочерками все одно слід подавати.
Перелік форм, за якими необхідно звітувати до органів державної статистики, можна отримати через чат-бот «Пошук за ЄДРПОУ» (@derzhstat_bot), який працює в безплатному месенджері Telegram, що дозволяє отримати інформацію щодо форм статистичної звітності, за якими респондент залучений до звітування.
Відповідальність за неподання. Взагалі за неподання / несвоєчасне подання органам статистики звітності, у тому числі й фінзвітності, загрожує адмінштраф. Його накладають на посадових осіб підприємства за ст. 1863 КпАП. Розмір штрафу — від 170 до 255 грн. При повторному порушенні протягом року — штраф у розмірі від 255 до 425 грн.
Причому щоб накласти адмінштраф на винну особу, органам статистики не потрібно звертатися до судових органів. Карати винних вони уповноважені самостійно (ст. 2443 КпАП).
Інша справа, що зараз діє ВС. А тому якщо юрособа, що призупинила діяльність, не подавала органам статистики звітність, то її за це не покарають (не притягнуть до адмінвідповідальності згідно із ст. 1863 КпАП). Адже Законом № 2115* установлено, що:
1) подавати фінзвітність можна протягом 3 місяців після припинення чи скасування ВС за весь період неподання фінзвітності;
2) у період дії ВС, а також протягом 3 місяців після його завершення, не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності.
Причому доводити факт неможливості подання звітності Закон № 2115 не вимагає.
Подібна норма (про те, що фінзвітність можна подавати протягом 3 місяців після закінчення воєнного стану за весь період неподання) прописана і в Порядку № 419*.
* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419.
Деталі шукайте у «Відповідальність за неподання фінзвітності: як зараз?» // «Податки & бухоблік» 2023, № 11.
Перелік звітності в період бездіяльності
А тепер покажемо в таблиці, яку звітність потрібно / не потрібно подавати за відсутності діяльності.
| Форма звітності | Необхідність подання звітності |
| Фінансова звітність (накази Мінфіну від 07.02.2013 № 73 та від 25.02.2000 № 39) | Звільнення від подання фінзвітності, навіть при тимчасовому припиненні діяльності, не передбачено. Тому складати і подавати фінзвітність необхідно в будь-якому разі, навіть якщо підприємство не працює. Але штрафу за неподання у період ВС не буде |
| Декларація з податку на прибуток підприємств (наказ Мінфіну від 20.10.2015 № 897) | Навіть якщо підприємство тимчасово не здійснює діяльність, то йому, скоріше за все, доведеться подати пусту декларацію з податку на прибуток. Причина тому — фінзвітність, яка є обов’язковим додатком до такої декларації. Щоб не подавати декларацію з податку на прибуток, не тільки не повинно бути показників у самій декларації, а й не повинно бути заповнено жодного додатка до такої декларації. Нагадаємо, що до декларації не слід додавати тільки пусті додатки (БЗ 102.20.02). А оскільки уявити абсолютно порожню фінзвітність не можна, навіть при призупиненні діяльності, то виходить, що не можна обійтися і без подання декларації. На цьому наголошують і податківці (БЗ 102.20.02). Вони прямо говорять, що якщо показники фінансової звітності не підлягають відображенню в декларації з податку на прибуток, то декларацію подавати потрібно, адже для обрахунку об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які беруться із проміжної або річної фінзвітності, поданої разом із декларацією. Зауважте! Подавати прибуткову декларацію, попри тимчасову бездіяльність, доведеться, якщо: — тягнуться минулорічні збитки (відображають у рядку 3.2.4 додатка РІ до прибуткової декларації); — висять минулорічні ЦП-збитки і доводиться подавати додаток ЦП (див. «Додаток ЦП — цінні папери» // «Податки & бухоблік», 2023, № 5); — виплачуються дивіденди і сплачується дивідендний авансовий внесок (заповнюють рядок 20 декларації та додаток АВ до неї); — виплачуються доходи нерезидентам і утримується податок на репатріацію (суми фіксують у рядку 23 декларації та додатку ПН до неї); — у підприємства є на праві власності чи користування сільгоспугіддя, які не передані у користування іншим особам (у разі передачі в оренду землі МПЗ рахує користувач). Адже в такому разі підприємство має при звітуванні за рік рахувати щодо них МПЗ (тобто подати із декларацією додатки МПЗ і МПЗ-З). При цьому той факт, чи використовує підприємство фактично такі землі у діяльності, чи вони простоюють, значення не має. МПЗ рахувати все одно доведеться. Показником прибуткової декларації вважається й відмітка, наприклад, про прийняте рішення щодо незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці |
| Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (наказ Мінфіну від 17.06.2016 № 553) | З поданням цієї звітності та ж сама історія, що і з поданням декларації з податку на прибуток. Її доведеться подавати навіть у випадку, коли діяльності немає. Річ у тому, що обов’язковим додатком неприбуткового звіту є фінансова звітність. А оскільки у фінзвітності завжди наявні хоч якісь мінімальні дані, то й не можна вважати, що неприбутковий звіт є порожнім і не містить даних для декларування. На цьому акцентують увагу і фіскали. Вони наголошують, що неприбуткові організації у разі наявності будь-яких показників, які підлягають декларуванню (в тому числі показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подається разом зі звітом), зобов’язані подавати у податкову сам Звіт та форми фінансової звітності (див. лист ДПСУ від 12.02.2020 № 553/6/99-00-07-02-02-06/ІПК, БЗ 102.20.02) |
| Декларація з ПДВ (наказ Мінфіну від 28.01.2016 № 21) | За загальним правилом платник ПДВ може не подавати порожні декларації з ПДВ, але за умови, що у звітному періоді (п. 49.2 ПКУ, п. 9 розд. III Порядку № 21*): — відсутній об’єкт оподаткування ПДВ; — немає інших показників, що підлягають декларуванню. Якщо в поточному періоді господарську діяльність не провадили, але є перехідний залишок від’ємного значення з ПДВ попереднього/попередніх періодів, то декларацію треба подавати. І тільки коли господарська діяльність протягом звітного періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (у тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларацію з ПДВ за такий звітний період можна не подавати. Можливість не подавати порожні ПДВ-декларації підтверджують і податківці (див. лист ДПСУ від 23.07.2020 № 3014/ІПК/99-00-05-06-02-06, БЗ 101.23) |
| Декларація платника єдиного податку третьої групи — юрособи (наказ Мінфіну від 19.06.2015 № 578) | Щоб зрозуміти, чи слід подавати звітність юрособі — платнику ЄП у періоді призупинення діяльності, слід пригадати правила звітування з ЄП. Так, юрособи-ЄП — платники групи 3 сплачують ЄП за ставками у відсотках від доходу (п. 293.3 ПКУ) і складають звітність наростаючим підсумком із початку року (п. 296.7 ПКУ). Враховуючи це, і слід приймати рішення щодо необхідності подання декларації. Так, якщо діяльність була припинена на початку певного року (з початку І кварталу) або відразу після переходу на ЄП, тоді немає доходів і показників, які слід відображати в декларації з ЄП. А отже, й подавати податкову декларацію не потрібно. З цим погоджуються й податківці (див. лист ДПСУ від 06.08.2021 № 2977/ІПК/99-00-18-04-03-06, БЗ 108.01.05). Що стосується права не подавати декларацію в інших звітних періодах певного року, то тут усе залежить від того, чи отримував платник ЄП доходи у попередніх кварталах поточного року, що минули до припинення діяльності. Так, якщо дохід юрособа — платник ЄП групи 3: — не отримувала ні за попередні періоди року перед припиненням діяльності, ні з початку кварталу, в якому припинено діяльність, то за відповідний період декларацію подавати не потрібно; — отримувала у попередніх періодах звітного року перед призупиненням діяльності, то декларацію подавати доведеться незалежно від того, чи отримано дохід у кварталі призупинки діяльності. На цьому акцентують увагу й фіскали (див. лист ДПСУ від 29.07.2021 № 2927/ІПК/99-00-18-04-03-06, категорія БЗ 108.01). Вони вважають, що у разі коли у попередніх звітних періодах цього ж року було отримано та задекларовано дохід, то за поточний звітний період платники мають знову задекларувати отриманий ними раніше дохід (без сплати ЄП). Аргументація: декларація складається наростаючим підсумком з початку року. А тому якщо у платника ЄП у якомусь періоді року був об’єкт оподаткування, то його декларувати потрібно кожен період. Отже, з цього випливає, що тільки коли у юрособи-спрощенця немає доходу ані у звітному кварталі, ані в попередніх кварталах поточного року, такий єдиноподатник може декларацію не подавати. При цьому якщо юрособа отримувала дохід на спецЄП, а потім, перейшовши на звичайний ЄП групи 3, припинила здійснювати діяльність, то вирішувати, чи подавати декларацію з ЄП групи 3, слід спираючись на дохід, отриманий на звичайному ЄП групи 3. Отриманий і задекларований дохід на спецЄП на подання декларації на звичайному ЄП тут значення не має. Винятком із правила є випадок, коли юрособа — платник ЄП має на праві власності чи користування сільгоспугіддя, які не передані у користування іншим особам, і тому змушена за результатами року рахувати МПЗ. Адже в такому разі підприємство незалежно від того, чи фактично воно використовувало у своїй діяльності такі землі, при звітуванні за рік (IV квартал) має рахувати щодо них МПЗ, тобто має подати із декларацією додаток 3 |
| Декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця (наказ Мінфіну від 19.06.2015 № 578) | Якщо діяльність не здійснює ФОП — платник ЄП груп 1 — 2 (не отримував дохід), то можна не звітувати, тільки якщо він: — користувався протягом року звільненням від сплатити ЄП, адже в цьому випадку йому не слід у декларації відображати сплату авансових внесків з ЄП. Якщо мова йде про воєнне звільнення від сплати ЄСВ, то для всіх ФОП на ЄП груп 1 та 2 воно існувало до 01.08.2023, а з цієї дати його не сплачувати можуть тільки ті ФОП, які знаходяться на території бойових дій та/або окупації. Деталі «Сплата ЄП та ЄСВ «за себе» ФОП груп 1 та 2: як з 01.08.2023?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 61; — користувався звільненням від сплати ЄСВ «за себе». Мова йде про воєнне звільнення, що діє протягом ВС + 12 місяців після нього, для тих ФОП, які отримують пенсію за віком чи за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Тоді йому не слід подавати додаток 1 із розрахунком ЄСВ «за себе»; — не мав у власності чи користуванні сільгоспугідь і тому не змушений визначати МПЗ і подавати з декларацією додаток 2. Поряд з цим, якщо мова йде про ФОП — платника ЄП групи 3, то він, як юрособа — платник ЄП групи 3, може не звітувати, тільки якщо протягом І кварталу, півріччя, трьох кварталів поточного року не отримував доходу і при цьому скористався звільненням від сплати ЄСВ «за себе» і не зобов’язаний розраховувати МПЗ |
| Декларація акцизного податку (наказ Мінфіну від 23.01.2015 № 14) | Для деяких категорій платників акцизного податку, як було сказано вище, призупинка діяльності не звільняє від подання декларації з акцизного податку. Мова йде про тих платників акцизного податку, які: — реалізують пальне або спирт етиловий; — мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією. Ці дві категорії платників звітують незалежно від того, чи є у них об’єкт оподаткування або показники для декларування (п. 49.21 ПКУ, БЗ 114.07). Це підтверджує і п. 4 розд. ІІІ Порядку № 14*. При цьому у клітинках відповідних граф декларації акцизного податку проставляють нулі (прочерки та інші знаки чи символи не проставляють). Всі інші платники подають акцизну декларацію тільки у тих періодах, коли проводилась господарська діяльність. Тоді заповнюють розділи і додатки до декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку |
| Декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (наказ Мінфіну від 10.04.2015 № 408) | Щоб юрособа була змушена звітувати з податку на нерухомість, у неї у власності мають бути об’єкти нерухомості. Використовуються вони у діяльності юрособи чи ні (простоюють), а також чи функціонує саме підприємство (а не знаходиться в простої), не звільняє юрособу від подання декларації з податку на нерухоме майно. Ба більше, в певних випадках факт відсутності діяльності може навпаки викликати обов’язок подавати декларацію. Мова йде, наприклад, про суб’єктів господарювання, які користуються звільненням від податку на нерухомість згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ. Адже щоб отримати звільнення, юрособа має відповідні об’єкти промислової нерухомості безпосередньо використовувати за призначенням у господарській діяльності. Якщо ж юрособа діяльність не здійснює, то вона не виконує всіх вимог для отримання звільнення відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2 ПКУ. А тому за них слід відзвітувати. На цьому акцентують увагу і фіскали у БЗ 106.02. Навіть якщо під час війни власник нерухомості має право на воєнне звільнення, то він має подати декларацію з податку на нерухомість і відобразити отримання звільнення від сплати податку за певні об’єкти. Детально про воєнне звільнення від податку на нерухомість читайте у «Плата за землю та податок на нерухомість: воєнні пільги ось-ось запрацюють!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 32 та «Нові воєнні пільги з податку на нерухомість: нумо уточнюватись!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 38 |
| Декларація з плати за землю (наказ Мінфіну від 16.06.2015 № 560) | З платою за землю аналогічна ситуація, як і з податком на нерухомість. Тобто юрособа буде змушена звітувати за землі, що їй належать на праві власності чи постійного користування, а також взяті в оренду в органів державної чи комунальної влади. Використовуються вони у діяльності юрособи чи ні (простоюють), а також чи функціонує саме підприємство (а не знаходиться в простої), не звільняє юрособу від подання декларації з плати за землю. Також варто пам’ятати, що якщо в юрособи у власності або постійному користуванні є земельні ділянки, з яких податок не справляється через застосування податкових пільг на підставі ст. 282 ПКУ, такий платник усе одно не звільняється від обов’язку подавати декларації за ці земельні ділянки. На цьому наполягають податківці (див. БЗ 111.05). Те ж саме стосується і отримання воєнного звільнення від сплати плати за землю. Деталі шукайте у «Плата за землю та податок на нерухомість: воєнні пільги ось-ось запрацюють!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 32 та «Нові воєнні пільги з податку на нерухомість: нумо уточнюватись!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 38. Окремо слід сказати про юросіб-спрощенців. Так, юрособи — платники ЄП групи 3 звільнені від сплати земподатку за земельні ділянки, що використовуються для провадження господарської діяльності, а платники ЄП групи 4 — для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ). Так от, на думку фіскалів, щоб такі юрособи мали право на звільнення від сплати і декларування земподатку, вони мають використовувати землі у своїй діяльності. Якщо ж діяльності спрощенець не веде, то і звільнення не отримує. А тому має рахувати земподаток на загальних засадах (БЗ 111.01). Хоча, на наш погляд, беззаперечно сприймати таку настанову не варто |
| Декларація екологічного податку (наказ Мінфіну від 17.08.2015 № 715) | Якщо у юрособи, яка не була платником екоподатку у минулому році і в поточному не має об’єкта оподаткування екоподатком (не буде забруднювати навколишнє середовище), то звітувати після призупинення діяльності з екоподатку не потрібно. А от якщо мова йде про юрособу, у якої у минулому році був об’єкт оподаткування екоподатком, то тут усе залежить від того, чи з початку року підприємство мало об’єкт оподаткування (здійснювало викиди/скиди/розміщення відходів). Якщо не здійснювало забруднення навколишнього середовища, бо зрозуміло, що буде припиняти діяльність, то щоб не подавати звітність з екоподатку, підприємство мало повідомити податківців за місцем розташування джерел забруднення, склавши заяву довільної форми про відсутність об’єкта обчислення екологічного податку (п. 250.9 ПКУ). Тоді обов’язок із подання декларації не виникатиме (див. БЗ 117.07). Якщо юрособа до припинення у поточному році діяльності (наприклад, у першому або другому кварталі) здійснювала забруднення навколишнього середовища (мала об’єкт оподаткування екоподатком), то подавати декларацію доведеться до кінця такого року (п. 250.9 ПКУ). При цьому у тих кварталах, в яких у суб’єкта немає відповідних об’єктів оподаткування, слід подати пусту декларацію без додатків, в яких розраховується екоподаток за певні види викидів/скидів/розміщення відходів. Якщо юрособа отримує воєнне звільнення від сплати екоподатку, то радимо подавати пусту декларацію з екоподатку за періоди звільнення. Адже об’єкт оподаткування у платника екоподатку є, просто нараховувати за нього податок не потрібно. Детально про воєнне звільнення у «Звітність з екоподатку за І квартал 2023 року: враховуємо воєнне звільнення» // «Податки & бухоблік», 2023, № 32 |
| Декларація з рентної плати (наказ Мінфіну від 17.08.2015 № 719) | Додаток 5 — рентна плата за спецводокористування. Платниками рентної плати за спецводокористування є первинні водокористувачі. Причому обов’язок подавати до контролюючого органу за основним або неосновним місцем обліку декларацію з рентної плати разом з додатком(ами) 5 вони мають тільки за наявності дозволу на спеціальне водокористування. Враховуючи це, робимо висновок, що навіть коли суб’єкт не здійснює спеціальне водокористування, але має діючий дозвіл на спецводокористування, то він має все одно подавати декларацію зі спецводокористування. Адже в нього будуть дані для декларування у вигляді ліміту на спецводокористування, що вказаний у дозволі. На цьому акцентують і фіскали (БЗ 118.05). Додаток 1 — рентна плата за видобування корисних копалин. Тут діють ті ж правила, що й у випадку рентної плати за спецводокористування. Тобто декларацію з рентної плати і додаток 1 суб’єкти господарювання подають до того часу, поки діє спецдозвіл на користування надрами або дозвіл на спецвикористання води (якщо мова йде про видобування води із свердловини) та не припинено діяльність з видобування корисних копалин, в тому числі підземних вод (БЗ 122.04). Отже, ті суб’єкти, які припинили видобування корисних копалин, але в яких на руках є діючий дозвіл, мають все одно подавати декларацію. Хоча єдиними даними для декларування будуть дані про діючий дозвіл. Адже для розрахунку рентної плати лімітів не існує |
| Декларація з транспортного податку (наказ Мінфіну від 10.04.2015 № 415) | Щоб юрособа була змушена звітувати з транспортного податку, у неї має бути об’єкт оподаткування, тобто нова дорога автівка (середньоринкова вартість більше 375 мінзарплат). Якщо у юрособи немає такої автівки, то з транспортного податку вона не звітує. Той факт, функціонує саме підприємство (а не знаходиться в простої) чи ні, для звітування значення не має. Є об’єкт оподаткування транспортним податком — декларацію подавати слід, як і сплачувати податок |
| Декларація з туристичного збору (наказ Мінфіну від 09.07.2015 № 636) | Для звітування з туристичного податку важливим є розміщення у себе туристів. Якщо суб’єкт протягом звітного періоду діяльності розміщення туристів не здійснював, то в нього немає ні об’єкта оподаткування, ні даних для декларування. А отже, тут у чистому вигляді діє п. 49.2 ПКУ. Тобто якщо юрособа протягом звітного кварталу господарську діяльність не проводила, послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не надавала, то в неї відсутні показники, які підлягають декларуванню, а отже, декларацію за такий звітний квартал подавати не потрібно (БЗ 125.04) |
| Декларація збору за місця для паркування транспортних засобів (наказ Мінфіну від 09.07.2015 № 636) | Для звітування зі збору для паркування важливим є проведення господарської діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Якщо таку госпдіяльність протягом звітного періоду юрособа не здійснювала, то в неї відсутній показник, який підлягає декларуванню. Враховуючи це та положення п. 49.2 ПКУ, вважаємо, що коли діяльність з паркування не здійснюється, то і декларація не подається (БЗ 124.04) |
| Звіт про використання КОРО/РК за формою № ЗВР-1 (наказ Мінфіну від 21.01.2016 № 13) | Звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за ф. № ЗВР-1 подають тільки суб’єкти, які замість РРО/ПРРО використовували КОРО та РК. Цей звіт не є податковим. А тому варіант не подавати через те, що немає діяльності тут, не зіграє. На цьому акцентують увагу і фіскали у БЗ 109.12, на їх погляд, навіть коли розрахункових операцій немає, то звіт за ф. № ЗВР-1 подавати слід, але у графах 3 — 8 слід буде проставляти нулі. Втім, на наш погляд, тут працює правило з п. 1 Закону № 2115. А воно передбачає, що якщо немає можливості своєчасно подати відповідну звітність, то головне — подати її протягом трьох місяців після припинення чи скасування ВС або стану війни за весь період неподання звітності |
Висновки
- За загальним правилом податкову звітність можна не подавати, коли немає об’єкта оподаткування і даних для декларування. Водночас і це правило грає не завжди.
- Декларацію з податку на прибуток слід подавати навіть тоді, коли діяльності немає і в декларації будуть нульові показники. Адже її обов’язковим додатком є фінансова звітність, яка навряд чи може бути повністю порожньою.
- Декларацію з ПДВ можна не подавати тільки тоді, коли у звітному році відсутній об’єкт оподаткування ПДВ і немає інших показників, що підлягають декларуванню (наприклад, немає від’ємного значення з минулих періодів).
- Декларацію з ЄП групи 3 можна не подавати тільки тоді, коли у звітному і в попередніх кварталах року відсутні дані для декларування. Якщо ж в якомусь періоді року дані для декларування були, то її слід подавати до кінця року.
