ФОП на ЄП групи 1 чи 2 без діяльності. Чи є сенс перейти на загальну систему

Якщо немає доходу, то ФОП на загальній системі (ЗС) може не сплачувати ПДФО, ВЗ (військовий збір), ЄСВ за себе

Це, мабуть, головна перевага загальної системи (ЗС) (більше деталей знайдете у статтях «ФОП-загальносистемник на паузі: податкові пастки, про які ви не здогадувались» // «Податки & бухоблік», 2025, № 16, «Куди «сховатися» ФОП від ВЗ та ЄСВ за себе» // «Податки & бухоблік», 2024, № 98).

Адже якщо брати ФОП на ЄП груп 1 та 2, то ЄП, ВЗ та ЄСВ за себе вони мають сплачувати у фіксованій сумі незалежно від того, ведеться діяльність чи ні / є дохід чи ні. Не сплачувати їх можуть лише деякі пільгові категорії ФОП

Якщо є дохід, сплачуєш ПДФО, ВЗ та ЄСВ за себе виходячи з суми чистого доходу

Тобто:

— сума сплати не є фіксованою, а залежить від конкретної суми чистого доходу. Утім, що стосується ЄСВ за себе, то якщо місяць прибутковий (чистий дохід > 0,00 грн), то за такий місяць не можна сплатити менше 1760 грн (22 % від 8000 грн). Також є нюанси з «пальними» авансовими внесками з ПДФО та «земельним» мінімальним податковим зобов’язанням, але це досить специфічні випадки;

— базою нарахування ПДФО, ВЗ та ЄСВ є чистий дохід. Тобто виручка за вирахуванням витрат. Але такі витрати, по-перше, мають входити в перелік дозволених згідно з п. 177.4 ПКУ, по-друге, мають бути документально підтверджені (має бути первинка на їх оплату)

Немає обмежень щодо провадження діяльності, які властиві ЄП груп 1 та 2

Це може бути цікавим тим, хто на загальній системі планує щось робити, а не «спати».

Адже для ЗС немає переліку дозволених / заборонених видів діяльності, переліку дозволених контрагентів (замовників), граничної кількості найманих працівників тощо

Якщо перейти з ЄП на ЗС посеред року (наприклад, з початку II кварталу 2025 року), то знов повернутися на ЄП можна буде не раніше, ніж з початку наступного календарного року (у нашому випадку — не раніше 01.01.2026)

Саме так податківці розуміють вимоги п.п. 298.1.4 ПКУ про те, що перехід на ЄП можна здійснити лише один раз протягом календарного року (категорія 107.01.01 БЗ).

Не допоможе (з урахуванням позиції податківців) прискорити перехід навіть реєстрація припинення підприємницької діяльності з наступною реєстрацією ФОП і спробою обрати ЄП як новостворений ФОП (див. статтю «Двічі на ЄП не зайдеш... А він зайшов» // «Податки & бухоблік», 2023, № 28)

Навіть якщо податкова адреса ФОП розташована на території бойових дій, це не дає можливості не сплачувати ПДФО, ВЗ, ЄСВ

Така можливість (несплати ЄП та ВЗ) є лише у ФОП на ЄП груп 1 та 2 (більше деталей знайдете у статті «ФОП груп 1 — 2 на воєнних територіях: чи всі можуть не сплачувати військовий збір?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 9)

Після відмови від ЄП, якщо обсяг оподатковуваних операцій з постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищив 1 млн грн, доведеться пройти ПДВ-реєстрацію

Проблема в позиції податківців. Адже вони вважають, що в разі відмови від ЄП у підрахунок 12 місяців потрапляє і період роботи на ЄП. Тобто рахувати слід обсяги постачань, здійснених у статусі платника ЄП.

Суди такий підхід загалом не підтримують. Вони за те, щоб підрахунок 1 млн грн для цілей ПДВ починати саме з моменту переходу на ЗС (див. постанови ВС: від 17.08.2022 у справі № 560/8206/20, від 16.10.2019 у справі № 1340/4383/18, від 05.09.2019 у справі № 813/8772/14, від 26.02.2019 у справі № 814/4461/13-а) (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Масове скидання провайдерів зі спрощенки: що врахувати» // «Податки & бухоблік», 2024, № 82).

Але, знов-таки, податківці прогнозовано стоятимуть на своїй фіскальній позиції

Високе податкове навантаження

Якщо після переходу на ЗС ФОП надходитимуть доходи, то вони потраплять під базове загальносистемне оподаткування, яке є досить важким (див. далі).

Той факт, що це можуть бути надходження за відвантаження товарів / продукції, здійснені ще на ЄП, чи за роботи / послуги, виконані ще на ЄП, нічого не змінює. Адже і на ЄП, і на ЗС щодо доходів діє касовий метод. Тобто це будуть звичайні доходи, отримані на ЗС.

А з отриманих на ЗС доходів (точніше, з чистого доходу) слід сплатити ПДФО 18 %, ВЗ 5 %, ЄСВ 22 %.

Також, якщо йдеться про ФОП, зареєстрованого платником ПДВ (чи такого, який мав зареєструватися, але цього своєчасно не зробив), доведеться сплатити ПДВ (основна ставка 20 %). Втім, якщо це вже «друга подія» (а «перша подія», наприклад, відвантаження товарів, сталася на ЄП), то ПДВ платити з відповідних постачань не доведеться.

Звісно, тут є дуже багато нюансів (що базою оподаткування ПДФО, ВЗ та ЄСВ є саме чистий дохід, а не вся виручка; що за ЄСВ є максимальна база нарахування; що за ПДВ податкові зобов’язання зменшуються на податковий кредит тощо). Але все одно податкове навантаження на ЗС високе

Складний облік

Облік у ФОП на загальній системі складніший, ніж у ФОП на ЄП груп 1 та 2. Доведеться завести (реєструвати в податківців не потрібно):

— Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами — підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (затверджена наказом Мінфіну від 13.05.2021 № 261);

— Форму обліку товарних запасів (за формою згідно з додатком до Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496). А також зробити в ній перший запис — про залишки товарних запасів на початок обліку (на підставі опису залишку товарів на початок обліку). Більше деталей знайдете у статті «ФОП-загальносистемник на паузі: податкові пастки, про які ви не здогадувались» // «Податки & бухоблік», 2025, № 16

У ФОП на ЄП групи 1 є звільнення від РРО/ПРРО та термінала. При переході на ЗС такого звільнення вже не буде (з моменту переходу на ЗС)

Якщо йдеться про ФОП на ЄП групи 1, який замислився про перехід на ЗС, то йому дуже важливо звернути увагу, що після переходу на ЗС ані РРО/ПРРО-звільнення (з п. 296.10 ПКУ), ані «термінальної» відстрочки (з п.п. 4 п. 1 постанови № 894*) в нього вже не буде.

При цьому слід звернути увагу на такі нюанси.

РРО/ПРРО. Втрата звільнення не означає, що вже на момент переходу на ЗС у такого ФОП має бути зареєстрований РРО/ПРРО. Ні. Це лише означає, що вже перша розрахункова операція (в розумінні Закону про РРО**) після переходу на ЗС має бути проведена через зареєстрований РРО/ПРРО (або в деяких виключних випадках через зареєстровані КОРО з РК, див. зокрема статтю «Торгівля в селі ФОП на ЄП гр. 2: якщо додались онлайн-послуги» // «Податки & бухоблік», 2024, № 48).

Відповідно, якщо розрахункових операцій не буде взагалі, то після переходу на ЗС спокійно можна жити без РРО/ПРРО (та без КОРО з РК). При цьому зверніть увагу, що приймання оплати за IBAN-реквізитами поточного рахунку ФОП не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО і застосування РРО/ПРРО не вимагає (категорія 109.02 БЗ).

Термінал. Що вимагає закон? Закон № 1591*** вимагає дослівно «забезпечувати можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги)…».

Тобто як мінімум товари / послуги мають бути продані, щоб постало питання щодо забезпечення можливості безготівкового розрахунку. Відповідно, якщо немає самого факту продажу товарів / послуг, то також можна стверджувати, що ФОП може спокійно жити без термінала.

Утім, тут краще подбати про документальне підтвердження бездіяльності (видати наказ / розпорядження ФОП про призупинення діяльності; змінити стан відповідних об’єктів, на які раніше подавалася ф. 20-ОПП, на «тимчасово не експлуатується» (код 3 у графі 14), мати виписку з рахунку з нульовими надходженнями тощо)