Масове скидання провайдерів зі спрощенки: що врахувати

«Правовий» підтекст

Ситуація зі скиданням з 01.10.2024 інтернет-провайдерів зі спрощенки є обурливою. Так, податківці про це попереджали*. Але це не легалізує їх дії. При цьому Мінфін так і не затвердив узагальнюючу податкову консультацію з цього приводу. А на належне врегулювання на законодавчому рівні годі й чекати.

* Більше деталей знайдете у статтях «Інтернет-провайдери та спрощенка: стан справ натепер» // «Податки & бухоблік», 2024, № 66, «Інтернет-провайдери: чи можуть працювати на спрощенці?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 34.

Далі розглянемо нюанси, які має врахувати платник єдиного податку (ЄП), який з початку кварталу (в нашому випадку з 01.10.2024) опинився на загальній системі оподаткування. Тобто був виключений з Реєстру платників ЄП (має цьому підтвердження) і не збирається оскаржувати ці дії (доводити своє право і надалі бути платником ЄП).

Перехідні нюанси. ЄП-хвости

Остання ЄП-звітність. Почнемо з того, що ніякої заяви про відмову від ЄП «заднім числом» подавати не потрібно. Адже податківці вже зробили свою справу — анулювали реєстрацію платника ЄП.

До неї потрапляє дохід, фактично отриманий платником ЄП по 30.09.2024 включно.

Є нюансі для ФОП при заповненні такої останньої ЄП-декларації:

— слід зробити відмітку у полі 8.2 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів²»;

— слід додати додаток 1 щодо ЄСВ за себе. Але якщо ФОП не сплачував ЄСВ за себе за жоден з місяців перших трьох кварталів 2024 (зокрема тому, що скористався воєнною можливістю не сплачувати ЄСВ за себе), то додаток 1 можна не подавати. Див. із цього приводу статтю «ФОП не сплачував ЄСВ «за себе» — ЄСВ-додаток з декларацією за 2023 рік подавати не треба» // «Податки & бухоблік», 2024, № 6.

ЄП-декларація за звітний період «три квартали» буде останньою. Подавати потім ще й ЄП-декларацію за звітний період «рік» не потрібно.

«Запланований» ВЗ 1 %. Також зверніть увагу, що наміри законодавців зобов’язати платників ЄП групи 3 сплачувати військовий збір (ВЗ) за ставкою 1 % у будь-якому випадку не стосуються перших трьох кварталів 2024 року (більше деталей знайдете у статті «Військовий збір для єдиного податку: що зміниться з 1 жовтня?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 78). Тож у ЄП-декларації за звітний період «три квартали» ніякого ВЗ 1 % у будь-якому випадку показувати не слід (бо він вперше буде сплачуватися не раніше ніж за IV квартал 2024 року).

Перехідні нюанси. ПДВ

Реєстрація платником ПДВ. Тут від платника може знадобитися швидка реакція — якщо до 01.10.2024 він працював на ставці ЄП 5 % (тобто без ПДВ). Дивіться, у чому справа.

Поки платник працює на ставці ЄП 5 %, він може не турбуватися про реєстрацію платником ПДВ. Але

Нагадаємо, що за загальним правилом особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних операцій з постачання за останні 12 календарних місяців сукупно перевищив 1 млн грн (п. 181.1 ПКУ)*.

* Які операції включаються до підрахунку 1 млн грн — зможете з’ясувати за допомогою статті «Поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації — 1 млн грн» // «Податки & бухоблік», 2024, № 29.

До речі, тут є цікавою судова практика щодо ФОП (за логікою, має бути цілком однаковий підхід і до юридичних осіб). Загалом суди дотримаються протилежної від податківців позиції — що «обрахунок загальної суми розпочинається з часу переходу на загальну систему оподаткування, тобто для визначення наявності обов’язку щодо реєстрації платником податку на додану вартість та подання звітності з такого податку отримані від здійснення операцій на спрощеній системі оподаткування суми не враховуються». Тобто суди вказують на те, що розрахунок «1 млн грн» для цілей ПДВ повинен починатися саме з моменту переходу на загальну систему оподаткування (див. постанови ВС: від 17.08.2022 у справі № 560/8206/20, від 16.10.2019 у справі № 1340/4383/18, від 05.09.2019 у справі № 813/8772/14, від 26.02.2019 у справі № 814/4461/13-а).

Тобто, в принципі, шанси на перемогу в суді є. Але знову ж таки слід розуміти, що податківці будуть стояти на тому, що в підрахунок 12 місяців в експлатника ЄП потрапляє і період роботи на ЄП (див., наприклад, лист ДПСУ від 28.06.2023 № 1521/ІПК/99-00-24-03-03-06). І зворотнє їм доведеться доводити саме в суді! Далеко не всім платникам це підходить.

Так от, з урахуванням позиції податківців, якщо обсяг оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців роботи перевищив 1 млн грн, то подати заяву на ПДВ-реєстрацію (ф. № 1-ПДВ) потрібно не пізніше 10-го числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування.

Тобто, наприклад,

Про важливі деталі щодо заповнення / подання заяви ф. № 1-ПДВ дізнайтеся у статті «Реєструємося платником ПДВ із запізненням: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2024, № 24, розділ «Проблеми заяви 1-ПДВ». Бо, насправді, не всім бажаючим вдається подати цю заяву (щоб її прийняли податківці) з першого разу.

Перехідні операції, складання ПН. Щодо оподаткування ПДВ перехідних операцій після того, як платника буде за його заявою зареєстровано платником ПДВ, деталі знайдете у статті «Перехідні операції при зміні ПДВ-статусу» // «Податки & бухоблік», 2024, № 29.

Щодо складання після ПДВ-реєстрації податкових накладних на послуги доступу до мережі «Інтернет» корисну інформацію знайдете у статті «Інтернет-провайдери та спрощенка: стан справ натепер» // «Податки & бухоблік», 2024, № 66.

Перехідні нюанси. Загальна система ФОП

ФОП опинився на загальній системі оподаткування (ЗС) 01.10.2024, що далі?

Облікові регістри ФОП на ЗС. Почнемо з того, що у ФОП на ЗС інші правила обліку. Йому потрібно якнайшвидше завести собі «Типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами — підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність» (за формою, затвердженою наказом № 261*).

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами — підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» від 13.05.2021 № 261.

Бо саме в ній ведуть облік доходів і витрат ФОП на ЗС. Всі деталі щодо ведення цього обліку знайдете у статтях «Облік у ФОП-загальносистемника: нова Типова форма замість Книги» // «Податки & бухоблік», 2021, № 57, «Як ФОП вести облік доходів, витрат та товарних запасів у 2023 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 16, «ФОП на загальній системі: як вести облік в Електронному кабінеті» // «Податки & бухоблік», 2024, № 34.

Ще одне облікове питання стосується обліку товарних запасів. Згідно з п. 177.10 ПКУ ФОП на ЗС зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Та це ще пів біди. ФОП на ЗС не є звільненими від ведення обліку товарних запасів згідно з п. 12 ст. 3 Закону про РРО*.

* Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.

А податківці вимагають вести його навіть у тих випадках, коли ФОП:

— приймає оплату за товар виключно на свій розрахунковий рахунок, даючи покупцям IBAN-реквізити рахунку;

— займається наданням виключно послуг — якщо з метою реалізації цих послуг він використовує товарні запаси, що включаються до вартості таких послуг (у тому числі сировина, матеріали, запасні частини, напівфабрикати власного виробництва на складах комплектуючих тощо) (категорія 109.02 БЗ).

Тобто у такому разі ще доведеться вести облік товарних запасів з веденням «Форми ведення обліку товарних запасів» згідно з Порядком № 496*.

* Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2021 № 496.

Більше деталей, у тому числі на підставі чого робиться перший запис у Формі ведення обліку товарних запасів, знайдете, зокрема, у статті «Облік товарних запасів у ФОП: «готуй сани влітку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49.

До речі,

Перехідні доходи / витрати. Так само, як у ФОП на ЄП, доходи у ФОП на ЗС визнаються саме за «касовим методом». Тобто за датою отримання оплати (див. статтю «Дата виникнення доходів у ФОП-загальносистемника» // «Податки & бухоблік», 2024, № 44). Тож тут перехідних нюансів як таких немає.

Цікавим є питання витрат, які сплачено на ЄП, а пов’язані вони із доходом, який буде отримано вже на ЗС. Якщо мова не про поточні витрати, а про витрати, які формують матеріальну собівартість проданих товарів / продукції / робіт / послуг (графа 6 Типової форми обліку доходів і витрат), то такі витрати за наявності документального підтвердження можна врахувати і після переходу на ЗС. Тобто у момент, коли буде отримано дохід, із яким ці витрати прямо пов’язані (категорія 104.05 БЗ). До речі, і амортизувати також можна ОЗ, придбані за часів перебування ФОП на ЄП (категорія 104.05 БЗ).

Звітність за ЗС. Перший раз подати декларацію про майновий стані і доходи потрібно буде за наслідками 2024 року — до 1 травня 2025 (п.п. 177.5.2 ПКУ)*.

* Це якщо ФОП не зареєструє у IV кварталі 2024 припинення підприємницької діяльності. Тоді строк подання декларації буде іншим.

До речі, у такій декларації довідково (!) показуємо і доходи від діяльності на ЄП у 2024 році (більше деталей знайдете у статті «Як заповнити декларацію ФОП-загальносистемника за 2023 рік» // «Податки & бухоблік», 2024, № 5).

Сплата ПДФО та ВЗ. ФОП на ЗС сплачують ПДФО з ВЗ у два етапи: посеред року сплачують авансові платежі, а за наслідками річного декларування здійснюють остаточний розрахунок. Див., зокрема, статтю «ПДФО/ВЗ-аванс ФОП на загальній: не забудьте сплатити!» // «Податки & бухоблік», 2024, № 28.

Так от, щодо авансових платежів —

А в цьому періоді ФОП ще був на ЄП. За IV квартал сплату авансового платежу взагалі не передбачено (п.п. 177.5.1 ПКУ).

Тож сплатити ПДФО та ВЗ за результатами 2024 року (фактично з чистого доходу за IV квартал 2024) ФОП має не пізніше 12.05.2025 (10 та 11 — вихідні).

Як не дивно, до цього ФОП вже встигне сплатити авансовий платіж за I квартал 2025 року (до 20 квітня 2025).

Цікавий нюанс щодо ставок ПДФО та ВЗ. Наразі ставка ПДФО становить 18 %. Ставка ВЗ — 1,5 %.

Але ж ви знаєте, що

Дивіться статтю «Законопроєкт про збільшення податків: тримаємо руку на пульсі» // «Податки & бухоблік», 2024, № 78.

Поки що не зовсім зрозуміло, до чистого доходу яких періодів буде застосовуватися ставка ВЗ 5 %: чи то лише до чистого доходу 2025 року, чи захватять також і чистий дохід за IV квартал 2024. Втім до дат сплати цих зобов’язань (які припадають на 2025 рік) все точно з’ясується.

ЄСВ за себе. Правила сплати ЄСВ за себе ФОП на ЗС відрізняються від установлених для ФОП на ЄП. Зокрема, базою для нарахування 22 % ЄСВ є чистий дохід ФОП (більше деталей знайдете, зокрема, у статті «Сплата ЄСВ «за себе» ФОП на загальній системі: строк для остаточного розрахунку» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18).

Акцентуємо увагу на таких моментах.

ЄСВ за себе за III квартал 2024 року ФОП сплачує (до 20 жовтня 2024) чи не сплачує (якщо, наприклад, користується воєнною можливістю його несплати) за старими умовами. Бо у III кварталі 2024 він ще був на ЄП.

ЄСВ за IV квартал 2024 ФОП вже буде сплачувати (до 20 січня 2025) за правилами загальної системи. Чи знову ж таки не сплачувати, якщо, наприклад, захоче скористатися воєнною можливістю несплати ЄСВ за себе (див. деталі в статті «Воєнні пільги для ФОП: ЄСВ, ЄП тощо» // «Податки & бухоблік», 2024, № 53).

А от для сплати ЄСВ за себе за періоди 2025 року є важлива деталь:

Про це йдеться в проєкті Закону про Державний бюджет України на 2025 рік.

Тож виходить, якщо ФОП не є пільговиком щодо ЄСВ за себе на інших підставах*, то за періоди 2025 року йому доведеться обов’язково сполучувати ЄСВ за себе за правилами ЗС, що є досить таки дорого (22 % від чистого доходу, але не більше ніж 22 % від максимальної бази нарахування, яку для 2025 року хочуть зробити на рівні 20 мінзарплат (тобто на рівні 160 000 грн)).

* Не сплачувати ЄСВ за себе можуть (у тому числі за періоди 2025 року), зокрема, ФОП, які отримують пенсію за віком або за вислугу років; ФОП, які є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію чи соціальну допомогу; ФОП, які одночасно з веденням підприємницької діяльності працюють на підставі трудового договору в іншого роботодавця за основним місцем роботи або уклали гіг-контракт із резидентом Дія Сіті тощо (більше деталей знайдете у статті «ЄСВ-звітність для ФОП-пільговиків» // «Податки & бухоблік», 2024, № 5).

Перехідні нюанси. Податок на прибуток

Перехідні різниці. Ще минулого року в п. 4¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ було запроваджено нові (оновлені) податкові різниці для тих, хто перейшов з ЄП на сплату податку на прибуток. При цьому вони:

— стосуються всіх ексєдиноподатників (крім платників ЄП групи 4), а не лише тих, хто полишив спецЄП;

— застосовуються всіма платниками незалежно від розрахунку податкових різниць (тобто в тому числі й прибутківцями-малодохідниками).

Так, колишній платник ЄП у періоді отримання (в нашому випадку — отримання починаючи з 01.10.2024) оплати за товари (роботи, послуги), відвантажені / надані на ЄП, повинен буде фінрезультат до оподаткування:

— збільшити на суму доходу, визнаного за правилами НП(С)БО або МСФЗ під час перебування на ЄП, і одночасно

— зменшити на собівартість таких товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат за НП(С)БО або МСФЗ під час застосування ЄП.

У зворотній ситуації, тобто у разі отримання під час застосування ЄП попередньої (авансової) оплати вартості товарів (робіт, послуг), відвантажених (наданих) надалі при перебуванні у прибутківцях (в нашому випадку — відвантажених (наданих) починаючи з 01.10.2024), фінрезультат до оподаткування слід:

— зменшити на суму доходу, визнаного за правилами НП(С)БО або МСФЗ, у частині такої передоплати і одночасно

— збільшити на частину собівартості таких відвантажених (наданих) товарів (робіт, послуг), що врахована у складі витрат згідно з НП(С)БО або МСФЗ.

Більше деталей щодо цього знайдете у статтях «Податок на прибуток: що приніс 2023 рік та що на нас чекає у 2024» // «Податки & бухоблік», 2023, № 103, «Повертаємося зі спецЄП на прибуток — перехідні операції» // «Податки & бухоблік», 2023, № 59 (ср. ).

Балансова вартість ОЗ і НМА. На думку фіскалів (категорія 102.05 БЗ // zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=35914), під час переходу платника податків зі спрощеної на загальну систему оподаткування балансова вартість ОЗ, НМА, придбаних у період перебування на спрощенці, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

Тобто правило з п.п. 9¹.3.4 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, встановлене для тих, хто залишив спецЄП, у нашому випадку не застосовне.

Якщо підприємство не застосовує податкові різниці (малодохідник), його облік повністю орієнтований на дані бухгалтерського обліку.

Декларація з податку на прибуток. Декларація за річний податковий (звітний) період подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (тобто не пізніше 03.03.2025).

При цьому оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник разом з декларацією повинен подати фінзвітність:

— за період перебування на спрощеній системі оподаткування (у нашому випадку — з 1 січня по 30 вересня 2024) та

— за звітний рік (з 1 січня по 31 грудня 2024) (див. категорію 102.20.02 БЗ).

Щодо застосовування податкових різниць за наслідками 2024 року, то тут вочевидь також не працює правило для експлатників спецЄП із п.п. 91.3.3 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Тобто для порівняння із 40 млн грн треба буде брати дохід, отриманий саме у IV кварталі 2024 (тобто починаючи з дати переходу на загальну систему).