Відмовилися від пільги з податку на нерухомість

Місцева пільга. Йдеться про пільгу з податку на нерухомість, запроваджену рішенням № 564/24 на строк з 1 квітня по 30 червня 2024 року, тобто на ІІ квартал 2024 року. За цим рішенням пільгується як житлова, так і нежитлова нерухомість юросіб. Докладно про цю пільгу ми розповіли в статті «Пільга для харківської нерухомості: юрособи, уточніться!» // «Податки & бухоблік», 2024, № 42.

Що з уточненням? Оскільки була введена податкова пільга щодо податку на харківську нерухомість, у платників з’явилася можливість відкоригувати нараховані суми цього податку за ІІ квартал 2024 року у бік зменшення податкових зобов’язань (ПЗ) шляхом подання уточнюючої декларації (УД). Але щоб не платити зайвого в бюджет, уточнитися слід було до дати сплати ПЗ за ІІ квартал, тобто — до 29.07.2024.

Хоча не пізно подати УД і зараз, додатково врахувавши продовження цієї пільги до кінця 2024 року згідно з рішенням ХМР від 19.08.2024 № 633/24 (див. статтю «Уточнюємося вдруге за харківську землю і нерухомість юросіб» // «Податки & бухоблік», 2024, № 74). Адже п. 50.1 ПКУ зобов’язує платника надіслати уточнюючий розрахунок до поданої ним раніше податкової декларації, якщо він у майбутніх періодах самостійно виявляє в ній помилки (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто у загальному випадку — 1095 днів). Як заповнити уточненку з податку на нерухоме майно, див. у статті «Пільга для харківської нерухомості: юрособи, уточніться!» // «Податки & бухоблік», 2024, № 42.

Проте у нашому випадку підприємство вирішило відмовитися від використання запровадженої рішенням № 564/24 податкової пільги з податку на нерухомість і не збирається подавати УД до декларації на 2024 рік.

Дозволяє відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з ПДВ) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів п. 30.4 ПКУ. Із застереженням — якщо інше не передбачено ПКУ. Та й за великим рахунком —

(див. постанову ВС від 21.11.2023 у справі № 640/329/20). До недоплати податку це не призвело. Навпаки податок на нерухомість буде сплачено у більшому розмірі. А отже, бюджет тут не постраждав, а тільки у виграші! Відтак, щодо податку на нерухомість проблем не буде.

А що з податком на прибуток?

Прибуткові наслідки. Нагадаємо: за бухобліковими правилами податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі відносяться до складу адміністративних витрат (Дт 92). Це не стосується тих податків, зборів та обов’язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг (п. 18 НП(С)БО 16 «Витрати»).

А отже, витрати зі сплати податку на нерухомість безпосередньо впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток — бухгалтерський фінансовий результат. Причому ніяких податкових різниць щодо таких витрат ПКУ не передбачено.

Однак знімати відображені у бухобліку витрати з нарахованого і сплаченого за ІІ — ІV квартали 2024 року податку на нерухомість слід лише після виправлення нерухомої звітності. Допоки ж звільненням з податку на нерухомість підприємство не скористається, нараховані ПЗ з цього податку за даними поданої декларації на 2024 рік залишаються у складі витрат. Знімати витрати і уточнювати внутрішньорічні прибуткові декларації (за півріччя і три квартали 2024 року) підстав немає. Адже узгоджені ПЗ перед бюджетом з такого майнового податку вважаються дійсними.

А от якщо підприємство таки вирішить скористатися звільненням і подасть УД до нерухомої декларації, тоді права на бухвитрати з податку на нерухомість не буде. Тож доведеться виправляти помилку.

Докладно про виправлення помилок у бухгалтерському і прибутковому обліку читайте, зокрема, у статтях «Виправляємо бухоблікові помилки» // «Податки & бухоблік», 2020, № 80, «Помилки у прибутковій декларації» // «Податки & бухоблік», 2021, № 25, «Виправлення помилок: через додаток ВП і без нього» // «Податки & бухоблік», 2022, № 6 і «Самостійне виправлення помилок з податку на прибуток: чи платити cамоштраф?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 43.