Особливість обліку тут полягає в тому, що дата проведення розрахунків через платіжний термінал та дата надходження виручки на рахунок можуть відрізнятися. Також, як правило, виручка надходить на рахунок вже за мінусом комісії за еквайринг. Тож це стає приводом для запитань: якою саме датою і в якій сумі відображати дохід платникам єдиного податку (ЄП) і загальносистемникам (як юридичним особам, так і підприємцям)? Коли виникає подія для нарахування зобов’язань у платників ПДВ? Про це все докладно поговоримо далі.
Бухгалтерський облік
У бухобліку дохід від реалізації відображають на дату передання ризиків і вигід щодо товару покупцеві (п. 8 НП(С)БО 15). Тобто на дату відвантаження (передачі) товару покупцеві, а якщо мова йде про послуги — на дату надання таких послуг. Тож ані дата проведення розрахунків через POS-термінал, ані дата надходження грошових коштів на рахунок підприємства-продавця ролі не відіграє (п.п. 6.3 НП(С)БО 15).
Якщо мова йде про «класичний» випадок продажу товару в роздрібному магазині, коли передача товару покупцю і розрахунок карткою (з прийманням оплати через POS-термінал) відбувається одночасно, то дохід визнаємо
на дату формування фіскального чека (за датою Z-звіту дня продажу товару) на повну вартість товару (Кт 702, 703)
І одночасно зменшуємо його на суму нарахованого ПДВ (п.п. 6.1 НП(С)БО 15).
При цьому оскільки кошти можуть засвітитися на банківському рахунку і наступного дня, то до зарахування коштів на поточний рахунок оплату відображаємо на субрахунку 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті». І тільки після зарахування банком-еквайром таких грошей на поточний рахунок підприємства відображаємо оплату на субрахунку 311.
Щодо комісійної винагороди за договором еквайрингу, то згідно з п. 18 НП(С)БО 16 плату за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків включаємо до адміністративних витрат (Дт 92) — у періоді фактичного понесення витрат (підтверджує ці витрати виписка банку).
На практиці трапляються випадки, коли дата оплати карткою (через POS-термінал) товару покупцем і дата відвантаження товару покупцю не збігаються. Наприклад, покупець здійснює передзамовлення товару з попередньою його оплатою, або, наприклад, сплачує аванс за виготовлення товару. Податківці у своїх роз’ясненнях (див., зокрема, категорію 109.02 БЗ) зазначають, що в цьому випадку покупцю потрібно видати два фіскальних чеки: (1) один на аванс; (2) другий — на остаточний розрахунок і передачу товару покупцю. При цьому дохід у бухобліку виникає саме на дату відвантаження товару (тобто на дату формування другого фіскального чека). Попередні оплати не є підставою визнання доходу в бухобліку. В обліку при цьому роблять такі записи:
— на дату здійснення транзакції з попередньої оплати: Дт 333 — Кт 681 (на повну суму оплати);
— при надходженні грошей на поточний рахунок: Дт 311 — Кт 333 (на суму коштів, що надійшли) і Дт 92 — Кт 333 (на суму комісії за еквайринг, п. 18 НП(С)БО 16);
— на дату фактичної передачі товару покупцю: Дт 36 — Кт 702.
ПДВ
Якщо мова йде про «класичний» випадок, коли передача товару покупцю і розрахунок карткою через POS-термінал відбувається одночасно, то
нараховувати податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ треба одразу ж при проведенні розрахунків через POS-термінал (карткою покупця)
Тобто за датою касового чека (Z-звіту), а не за датою надходження коштів на рахунок у банку. Наприклад, продаж товару відбувся 31.03.2025, а оплата на банківський рахунок надійшла 01.04.2025. У такому разі податкові зобов’язання з ПДВ виникають 31.03.2025.
Це відповідатиме звичайному правилу «першої події» з п. 187.1 ПКУ.
Комісія, що утримується банком при зарахуванні грошей на рахунок, базу оподаткування ПДВ не зменшує!
При цьому платник ПДВ має право скласти на такі продажі (якщо покупцями є кінцеві споживачі) податкову накладну (ПН) за щоденними підсумками операцій (ПН з типом причини «11»). Така ПН має складатися на підставі показників РРО/ПРРО (касових звітів). Загальна сума за такою ПН має відповідати фактичній сумі виторгу за день та сумі ПДВ, відображеній у Z-звіті (який містить інформацію про продаж товарів за день покупцям-споживачам) (див. також статтю «Податкова накладна за щоденними підсумками операцій» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79).
Зверніть увагу! ПН має складатися саме за підсумками дня, в якому відбулися продажі. Складати її раз на тиждень чи раз на місяць не можна.
А ось коли мова йде про авансову оплату товару / послуг карткою (через POS-термінал), тобто коли покупець спочатку сплачує за товар, а отримує його лише згодом, то тут ситуація з датою виникнення ПЗ з ПДВ не досить однозначна. Чітких роз’яснень від податківців немає. В цьому випадку на авансову оплату, здійснену карткою через POS-термінал, покупцю має бути виданий фіскальний чек. При цьому, наприклад, у листі ДПСУ від 06.02.2025 № 549/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК для платників ПДВ — юридичних осіб податківці зазначали, що ПЗ з ПДВ у такій ситуації виникають саме на дату надходження коштів на банківський рахунок, а не за датою фіскального чека. З одного боку — в цьому є раціональне зерно. Такий підхід відповідає правилу «першої події». Адже в цьому випадку безпосередньо на дату розрахунку карткою і товар не відвантажено, і кошти ще фізично не отримано.
Але з іншого боку, в ПКУ ще й досі лишається незрозуміла застаріла норма з п. 187.5 ПКУ, в якій зазначено, що:
«якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов’язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше».
Тож щодо дати виникнення ПЗ з ПДВ, коли покупець карткою (через POS-термінал) здійснює попередню оплату за товар, є певна неоднозначність. Тому бажано отримати від податківців індивідуальну податкову консультацію (ІПК).
Також зазначимо, що якщо покупець сплачує аванс за товар карткою, а відвантаження цього товару відбуватиметься лише згодом (тобто дата авансу і дата фіскального чека на відвантаження товару не збігаються), то в цьому випадку не вийде скласти на такий продаж і ПН за щоденними підсумками операцій. Адже сама логіка такої ПН передбачає, що оплата товару і його відвантаження покупцю мають відбуватися в один день (див., зокрема, лист ДПСУ від 06.02.2025 № 91/2/99-00-21-01-01-02).
Податок на прибуток
Що стосується податковоприбуткового обліку, то і в малодохідників, й у високодохідників операції відображаються за бухобліковими правилами. Жодних коригувань (податкових різниць) розд. ІІІ ПКУ в такому разі не передбачено.
Приклад. 28.02.2025 за даними Z-звіту реалізовано товари на 120000 грн (у т. ч. ПДВ — 20000 грн). З них:
— 40000 грн — отримано готівкою;
— 80000 грн — оплата через POS-термінал. Кошти на рахунок були зараховані 01.03.2025 в сумі 78400 грн (за мінусом комісії банку 1600 грн).
| Дата | Зміст господарської операції | Документ | Бухоблік | Сума, грн | |
| 28.02.2025 | Реалізовано товар | ||||
| — за готівку | Z-звіт | 308* | 702 | 40000,00 | |
| — з оплатою карткою через POS-термінал | 333 | 702 | 80000,00 | ||
| Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ (у платника ПДВ) | Z-звіт, ПН за щоденними підсумками операцій | 702 | 641/ПДВ | 20000,00 | |
| 01.03.2025 | Зараховано кошти на поточний рахунок (за мінусом комісії банку) | Виписка банку | 311 | 333 | 78400,00 |
| Відображено комісію банку | 92 | 333 | 1600,00 | ||
| * Більше деталей знайдете у статті «Чи обов’язково отриману через РРО готівку обліковувати на новому субрахунку 308?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 20. | |||||
Єдиний податок
Щодо дати виникнення ЄП-доходу при розрахунках покупцем за придбані товари / послуги через POS-термінал позиція податківців є різною для ФОП на ЄП і для юросіб на ЄП.
ФОП на ЄП. Щодо ФОП на ЄП податківці тепер говорять (див., зокрема, роз’яснення в категорії 107.01 БЗ, яке діє з 02.01.2025; лист ДПСУ від 06.02.2025 № 91/2/99-00-21-01-01-02), що
дохід у ФОП на ЄП при розрахунках за допомогою POS-термінала виникає за датою фіскального чека, а не за датою зарахування коштів на рахунок
Нагадаємо, що консультація в БЗ з таким висновком з’явилася на початку 2025 року (діє з 02.01.2025) і просигналізувала, що податківці «перевзулися» в питанні визначення дати виникнення доходу ФОП на ЄП у разі, якщо розрахунки здійснюються через POS-термінал (детальніше це див. у статтях «Дата доходу ФОП на ЄП при розрахунках через POS-термінал: таки за чеком» // «Податки & бухоблік», 2025, № 15; «Дата доходу на єдиному податку при розрахунках через POS-термінал: податківці передумали!» // «Податки & бухоблік», 2025, № 5).
Наприклад, за даними Z-звіту 31.03.2025 ФОП реалізував товар на суму 40000 грн. З них 25000 грн отримав готівкою і 15000 грн — оплатою через POS-термінал. Кошти в сумі 14700 (за мінусом комісії банку 300 грн) за даними виписки банку були зараховані 01.04.2025.
У цьому випадку як дохід, отриманий від продажу товару за готівку (25000 грн), так і дохід від продажу товару через POS-термінал (15000 грн) виникає (відповідно до позиції податківців) саме 31.03.2025. Отже, дохід ФОП за 31.03.2025 складає 40000 грн.
При цьому дохід виникає на всю суму. Комісія банку за еквайринг не зменшує дохід підприємця (див. категорію 107.01.03 БЗ).
До речі, цікава деталь! У згаданих вище роз’ясненнях податківці не конкретизують, мова лише про випадок, коли POS-термінал є з’єднаним / поєднаним з РРО/ПРРО, чи ні. Тобто формально виходить, що їх висновки наче є універсальними. І стосуються в тому числі випадку, коли ФОП використовує POS-термінал, який не є з’єднаним / поєднаним з РРО/ПРРО. А така ситуація цілком допустима (див. «РРО, не зʼєднаний / не поєднаний з POS-терміналом: штрафонебезпечно чи ні?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 41, категорія 109.18 БЗ).
А чому ми, власне, на це звернули увагу. Бо коли податківці дають роз’яснення з цього приводу для ФОП на загальній системі (категорія 104.08 БЗ), то конкретизують, що мова саме про випадок із з’єднаним / поєднаним POS-терміналом (ми про це ще будемо казати пізніше) — коли вимагається визнавати дохід за датою фіскального чека, а не за датою зарахування коштів на рахунок.
То чи перейматись через цю деталь?
У принципі, якщо ви використовуєте POS-термінал, який не є з’єднаним / поєднаним з РРО/ПРРО, то може і не завадить отримати ІПК
Хоча, вважаємо, підхід має бути абсолютно однаковим. При цьому із чека буде видно, що оплата здійснена карткою через POS-термінал (деталі знайдете у статті «Нові обов’язкові реквізити чека РРО / ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14, див. також категорію 109.10 БЗ).
Юрособа на ЄП. А ось щодо юросіб-єдиноподатників риторика податківців зовсім інша.
В юросіб на ЄП при розрахунках через POS-термінал дохід, як і раніше, виникає на дату надходження коштів на рахунок підприємства
Такий висновок міститься в категорії 108.01.02 БЗ. І
те, що ця позиція для юросіб на ЄП залишається незмінною, підтверджує свіжий лист ДПСУ від 24.02.2025 № 162/2/99-00-24-01-03-02 (направлений Мінфіну та Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики)
У цьому листі податківці прямо зазначають, що нова позиція щодо дати отримання доходу при розрахунках через POS-термінал стосується саме ФОП на ЄП. А для платників ЄП-юросіб, як і раніше, датою отримання доходу під час здійснення розрахунків за товари, роботи, послуги через POS-термінал є дата надходження коштів на рахунок продавця.
Отже, якщо взяти вищенаведений приклад (продаж товару з оплатою через POS-термінал відбувся 31.03.2025 на суму 15000 грн, а кошти на рахунок зараховано 01.04.2025), то дохід, отриманий від розрахунків, здійснених 31.03.2025 через POS-термінал (15000 грн):
— у ФОП на ЄП виникне 31.03.2025;
— у юрособи на ЄП виникне 01.04.2025.
Чому і на якій підставі одну й ту саму норму з п. 292.6 ПКУ податківці трактують по-різному — незрозуміло.
Увага! Податківці таки змінили свій підхід і щодо юросіб на ЄП (синхронізували з ФОП на ЄП). Детальніше — в «Податки & бухоблік», 2025, № 25.
ФОП-загальносистемники
Позиція податківців тут така сама, як і для ФОП на ЄП — при розрахунках через POS-термінал:
дохід у ФОП-загальносистемника (позиція податківців) виникає за датою фіскального чека, а не за датою отримання коштів на рахунок
Так, у категорії 104.08 БЗ зазначено, що:
«у разі застосування фізичною особою — підприємцем на загальній системі оподаткування електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного термінала, з’єднаного або поєднаного з РРО при проведенні розрахунків з покупцями за продані товари (надані роботи, послуги), графа 2 «Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності або незалежної професійної діяльності» Типової форми заповнюється за підсумками робочого дня на підставі інформації, вказаної у фіскальних звітних чеках».
Єдине, знов-таки, виникає запитання: а якщо у ФОП POS-термінал не є з’єднаним / поєднаним з РРО/ПРРО, то підхід буде іншим?
У такому разі, вочевидь,
не зайвим буде отримати ІПК, бо логіку податківців часто передбачити важко
Хоча, знов-таки, вважаємо, підхід має бути абсолютно однаковим (тобто дохід виникає за датою фіскального чека, а не за датою отримання коштів на рахунок). При цьому із чека буде видно, що оплата здійснена карткою через POS-термінал (деталі знайдете у статті «Нові обов’язкові реквізити чека РРО / ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14, див. також категорію 109.10 БЗ).
Комісію банку за еквайринг ФОП-загальносистемник ураховує у витратах (п.п. 177.4.4 ПКУ) і відображає її в гр. 9 Типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат. Підтвердить витрати на комісію банку виписка з рахунку підприємця.
Висновки
- У бухобліку дохід від продажу товарів, якщо розрахунки за них здійснюються карткою за допомогою POS-термінала, відображаються на дату передання ризиків і вигод щодо товару покупцю, тобто на дату передачі товару покупцю.
- Податкові зобов’язання з ПДВ, якщо передача товару і розрахунок карткою відбуваються одночасно, слід відображати вже у момент проведення розрахунків, а не коли кошти надійдуть на рахунок. Якщо покупцями є кінцеві споживачі, то на суму розрахунків, проведених через POS-термінал, можна скласти податкову накладну за щоденними підсумками операцій (ПН з типом причини «11»).
- Щодо єдиного податку, то, за роз’ясненнями податківців, при оплаті товару / послуги покупцем карткою за допомогою POS-термінала:
— у ФОП на ЄП дохід виникає за датою фіскального чека РРО/ПРРО;
— у юросіб на ЄП — на дату надходження коштів на рахунок. - Комісія банку за еквайринг не зменшує суму доходу платника ЄП.
- У ФОП-загальносистемників при розрахунках через термінал, за роз’ясненнями податківців, дохід виникає на дату фіскального чека, а не на дату отримання коштів на рахунок. Комісія банку за еквайринг дохід не зменшує, а окремо враховується у витратах ФОП-загальносистемника.
- Якщо ФОП (на ЄП чи на загальній системі) використовуєте POS-термінал, який не є з’єднаним / поєднаним з РРО/ПРРО, то не завадить отримати ІПК щодо дати виникнення доходу.
