Для початку нагадаємо:
— про те, як розраховується норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, можна почитати у статтях «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: хто та як штрафує» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18, «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: готуємось до виконання» // «Податки & бухоблік», 2024, № 47 та «Чи може ФОП з інвалідністю врахувати самого себе в норматив?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 47;
— з 2026 року у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю на роботодавців очікують зміни. Про це читайте у статті «Працевлаштування осіб з інвалідністю: чекаємо на зміни» // «Податки & бухоблік», 2025, № 21.
Отже, припустимо, роботодавець зобов’язаний дотримуватися нормативу, але не зробив цього. Що далі?
Відповідальність за невиконання нормативу
Якщо роботодавець не дотримався нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, то йдеться про два негативних наслідки:
1) доведеться сплатити адміністративно-господарські санкції (АГС). Розмір санкцій:
— добуток показників середньої річної зарплати штатного працівника та кількості робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю та не зайнятих ними — якщо у роботодавця працює 26 осіб і більше;
— сума середньої річної зарплати штатного працівника — якщо працюють від 16 до 25 осіб;
— половина середньої річної зарплати штатного працівника — якщо працюють від 8 до 15 осіб;
2) може загрожувати штраф за ч. 2 ст. 1881 КУпАП. Розмір штрафу: від 170 до 340 грн + судовий збір у розмірі 0,2 прожитмінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 рік — 605 грн 60 коп.). Див. п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI. Судовий збір додається тому, що цей адмінштраф накладають суди (про це ми скажемо ще нижче).
Зверніть увагу:
від сплати АГС звільняються підприємства, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів
Хто та як накладає АГС? З 2022 року визначення суми АГС здійснюється без участі роботодавця на підставі даних Об’єднаних звітів, поданих за відповідний рік.
Процедура така:
1) після одержання звіту ПФУ надає Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю інформацію, необхідну для розрахунку нормативу та можливих санкцій. Це відбувається щокварталу у електронній формі наростаючим підсумком у розрізі місяців відповідного року. Регулюється цей процес Порядком надання ПФУ Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління ПФУ від 10.03.2023 № 14-2.
Зокрема, надають дані про:
— роботодавців;
— фонд оплати праці;
— облікову кількість штатних працівників у відповідному місяці;
— середньооблікову кількість штатних працівників;
— кількість осіб з інвалідністю;
— кількість осіб з інвалідністю, які мають ознаку нового робочого місця;
2) Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю щорічно до 10 березня:
— аналізує інформацію, одержану від ПФУ, та визначає в автоматизованому режимі роботодавців, які не виконали у попередньому році норматив робочих місць;
— створює розрахунки АГС та передає їх ПФУ для розміщення на порталі ПФУ в електронних кабінетах роботодавців, які не виконали норматив.
Роботодавець може побачити розрахунок із сумою АГС у електронному кабінеті на порталі ПФУ за посиланням (розділ «Мої документи» — вкладка «Адміністративно-господарські санкції»).
В які строки слід сплатити АГС? Сплатити АГС роботодавці мають у строк до 15 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу. Тобто щодо дотримання нормативу у 2024 році — до 15.04.2025.
Реквізити для перерахування можна знайти на сайті Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю.
Хто та як накладає адмінштраф? Адмінштраф за ч. 2 ст. 1881 КУпАП накладають суди (ст. 221 КУпАП), виносячи постанови на підставі протоколів, складених Держпраці (ст. 255 КУпАП).
Протоколи Держпраці складають за результатами перевірок (планових або позапланових). Процес проведення останніх регулюється постановою КМУ від 31.01.2007 № 70.
На час воєнного стану планові перевірки Держпраці щодо питання нормативу заборонені (виходячи з постанови КМУ від 13.03.2022 № 303). Що ж до позапланових заходів, то їх можуть проводити лише за двох умов (див. п. 2 постанови КМУ від 13.03.2022 № 303):
— у разі наявності загрози, що має «негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини…», та
— на підставі рішень Мінсоцполітики (оскільки це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування держполітики у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю).
Тобто, за великим рахунком, якщо, наприклад, на роботодавця поскаржиться особа з інвалідністю, то позапланова перевірка цілком можлива. Хоча представники Держпраці зазначали у своїх роз’ясненнях про обмежене коло трудових перевірок, де про контроль за додержанням нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю не згадували (див. за посиланням).
В які строки слід сплатити адмінштраф? У порушника на сплату штрафу 15 днів з дня вручення постанови про накладення санкції (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
Що буде, якщо не заплатити АГС або адмінштраф?
Якщо не заплатити АГС, то… Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю має право звернутися до суду з вимогою про стягнення АГС. Причому вимагатимуть не тільки суму адміністративно-господарських санкцій, а ще й пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону № 875*.
Порядок розрахунку пені див. у наказі Мінпраці від 15.05.2007 № 223.
Якщо не заплатити адмінштраф, то… винним посадовим особам юрособи або ФОП доведеться сплачувати штраф у подвійному розмірі, а справу передадуть до державної виконавчої служби (ст. 308 КУпАП). А це, зокрема, ризик одержати арешт коштів, які знаходяться на банківському рахунку винуватця.
Судова практика щодо санкцій за невиконання нормативу
Звернути увагу радимо на такі судові рішення.
Сам по собі розрахунок АГС у суді не оскаржуємо! Судді у постанові ВС від 10.01.2024 у справі № 340/4174/23 дійшли висновку, що розрахунок адміністративно-господарських санкцій сам по собі не впливає на права і обов’язки порушника та не є актом індивідуальної дії. Питання ж про виконання / невиконання нормативу для працевлаштування осіб з інвалідністю або про наявність / відсутність вини роботодавця у невиконанні такого нормативу суди можуть розглядати в межах позову територіального відділення Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю про примусове стягнення з роботодавця нарахованих АГС.
До речі, це не єдине рішення з подібними висновками. Див. також постанову ВС від 17.04.2024 у справі № 300/5834/23.
Простіше кажучи,
якщо роботодавець бачить санкції в електронному кабінеті ПФУ, він не може одразу звернутися до суду. Якщо не згодні — не поспішайте: дочекайтеся, поки Фонд ініціює примусове стягнення санкцій через суд
Тоді ж, у межах судового розгляду цього позову, роботодавець буде як контраргумент доводити свою невинуватість у недотриманні нормативу або ж у помилкових розрахунках адміністративно-господарських санкцій.
Тільки є нюанс: у такому випадку «порушник» змушений буде не сплачувати АГС. А тому сума, яку стягуватиме Фонд, зросте ще й за рахунок пені (див. вище). Тому якщо ви впевнені у своїй правоті, то краще б мати усі необхідні докази, зокрема, відсутності вини. Інакше несплата санкцій вилізе боком ☹.
Можна ще, не чекаючи, поки представники Фонду звернуться до суду, піти такими шляхами:
1) звернутися до вашого територіального відділення Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю з поясненнями. Особливо ефективним цей спосіб може бути тоді, коли йдеться про помилки у розрахунку АГС через недоліки у Об’єднаній звітності або ж сам Фонд підкачав і помилився у розрахунках. Контакти можна знайти за посиланням;
2) подати скаргу у адміністративному порядку на суми з розрахунку санкцій. Для цього роботодавець може звернутися безпосередньо до Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю (тобто до органу вищого рівня, а не до територіального відділення Фонду). Це право передбачене у ч. 9 ст. 20 Закону № 875. Процедура регулюється Законом України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX. Також про адміноскарження ми писали у статті «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: хто та як штрафує» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18.
АГС та вина роботодавця. Отже, припустимо, Фонд вже звернувся до суду і намагається стягнути у примусовому порядку адміністративно-господарські санкції з роботодавця. У цьому випадку відбиватися можна, посилаючись на відсутність вини останнього. Мовляв, вчинили усі можливі дії для працевлаштування особи з інвалідністю, але не вийшло.
Цей аргумент допустимий наразі. Про це свідчить практика Верховного Суду та апеляційних судів. Хоча маємо побоювання, що вона може змінитися у зв’язку зі скасуванням ГКУ, яке відбудеться 28.08.2025**. Усе тому, що сама по собі ідея наявності / відсутності вини базується на ст. 218 ГКУ. До того ж у 2026 році змінюється концепція АГС (див. про це у статті «Працевлаштування осіб з інвалідністю: чекаємо на зміни» // «Податки & бухоблік», 2025, № 21). Тож тримаємо руку на пульсі.
** Детальніше про це читайте у статті «Скасування Господарського кодексу та інші зміни: чого очікувати?».
Однак наразі варто все одно знати, про які «усі можливі дії» йдеться, коли говоримо про наявність / відсутність вини роботодавця у недотриманні «інвалідного» нормативу. Отже, виходячи з постанови ВС від 24.03.2021 у справі № 440/2371/19 роботодавець має:
— виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Бажано, щоб таке створення оформлювалося наказом по підприємству (див. постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 20.02.2025 у справі № 300/3355/24);
— надавати службі зайнятості необхідну для працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію. Тобто подавати звітність за формою № 3-ПН у порядку, передбаченому наказом Мінекономіки від 12.12.2022 № 827-22. Звісно, у постанові ВС, яку ми навели вище, судді посилалися на попередній наказ Мінсоцполітики від 31.05.2013 № 316, який наразі втратив чинність. Але вважаємо, що логіка має бути такою самою.
Нагадаємо: форму № 3-ПН слід подавати не пізніше спливу 3 днів з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи звільнення працівника, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Ці правила встановлені у п. 1.5 Порядку подання форми звітності N 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Мінекономіки від 12.12.2022 № 827-22;
— не відмовляти безпідставно у працевлаштуванні особі з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього Державною службою зайнятості.
Додатковими доказами відсутності вини роботодавця також можуть бути:
— розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних ЗМІ або в іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників. Проте в будь-якому випадку не відмовляйтеся від взаємодії з центрами зайнятості, бо якщо відмовитися — всі ризики на вас. Так, наприклад, у постанові від 11.05.2023 у справі № 520/1450/2020 Верховний Суд погоджується, що укладення роботодавцем з рекрутинговою агенцією договорів про надання послуг з підбору працівників (в описі вакантних посад зауважено щодо пріоритетності працевлаштування осіб з інвалідністю), є свідченням наявності вакансій. Проте оскільки роботодавець не подавав форму № 3-ПН, то, на думку суду, він не вжив залежних від нього та передбачених ст. 18 Законом № 875 заходів для недопущення правопорушення. У підсумку, в справі, що розглядалася, Верховний Суд не підтримав роботодавця та погодився з наявністю підстави для стягнення з нього АГС та пені;
— підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості щодо оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.
Але у будь-якому випадку
обов’язок здійснювати самостійний пошук працівників — осіб з інвалідністю Закон № 875 на роботодавця не покладає
Зауважимо, що подібні висновки містяться також у постановах ВС від 06.03.2024 у справі № 120/7955/21-а, від 11.09.2020 у справі № 440/2375/19, від 22.10.2020 у справі № 1.380.2019.003187 і постановах Третього апеляційного суду від 25.12.2024 у справі № 160/16230/24, від 23.12.2024 у справі № 160/15046/24. Так, Верховний Суд розглядав справи (див. вище) за існування процедури нарахування АГС, яка дещо відрізнялася від нинішньої. Але апеляційні суди так само посилаються на них і зараз. Про що свідчить практика 2024 року, зокрема.
Подали ф. № 3-ПН один раз = відсутність вини? У постанові від 03.08.2023 у справі № 120/4975/22 ВС дійшов висновку, що одноразове своєчасне подання звітності за формою № 3-ПН означає, що роботодавець вжив усіх передбачених законодавством і залежних від нього заходів для дотримання нормативу та недопущення порушення.
Серед аргументів судді вказують на те, що порядок подання форми № 3-ПН не передбачає, що її треба надавати періодично. Законодавством встановлене саме одноразове інформування про кожну вакансію.
Тим не менш, зауважте, що це лише один з аргументів на користь роботодавця. Тож не варто забувати про інші необхідні дії, які ми вже описали вище.
До того ж повторимо: виникає питання, а чи будуть надалі суди враховувати наявність / відсутність вини після скасування ГКУ. Це ми також обговорили вище.
АГС тільки після перевірки Держпраці? Судді у постанові Третього апеляційного адмінсуду від 23.12.2024 у справі № 160/15046/24 зазначили, що Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю може стягувати АГС у примусовому порядку (тобто через суд) тільки після того, як факт порушення нормативу зафіксовано результатами перевірки від Держпраці. Знову ж таки, це один з аргументів на користь роботодавця, а не єдиний. У цьому випадку суд посилався на:
— постанову ВС від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21. У цій постанові, зокрема, зазначається, що у роботодавця виникає обов’язок сплатити АГС за наслідками перевірки Держпраці, яка підтверджує невиконання нормативу;
— ст. 19 Закону № 875, де зазначено, що Держпраці здійснює перевірки, пов’язані із дотриманням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. А от Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю таких повноважень не має.
Хоча висновок апеляційного суду, на нашу думку, все ж таки трохи спірний. Усе тому, що навіть на час виникнення спору у цій справі та ж ст. 19 Закону № 875 прямо зазначає, що Фонд у автоматизованому режимі визначає підприємства, які не дотрималися нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому використовуються дані Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Про перевірку тут усе-таки не йдеться.
Проте варто визнати: те, чи вчинив роботодавець усі залежні від нього заходи щодо дотримання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю, можна з’ясувати у межах перевірки.
Висновки
- У разі невиконання нормативу робочих місць із працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцю загрожують адмінштрафи за ч. 2 ст. 1881 КУпАП та адміністративно-господарські санкції (АГС).
- Від АГС можна відбитися, якщо роботодавець вчинив усі можливі від нього дії для дотримання нормативу. Зокрема, створив відповідні робочі місця (оформлюється наказом), подав звітність за формою № 3-ПН, не відмовляв протиправно у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, які звернулися до роботодавця самостійно або були направлені центрами зайнятості.
- Додатковим свідченням відсутності вини роботодавця у порушенні вимог щодо нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю можуть бути розміщення у ЗМІ, у паперовій / електронній або в іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та/або підписання договорів співпраці зі службою зайнятості щодо оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.
- Домогтися звільнення від АГС через відсутність вини роботодавця у порушенні нормативу може стати проблемним через скасування ГКУ з 28.08.2025.