(зі змінами та доповненнями, останні з яких унесені законами України
від 27 березня 2014 року № 1169-VII,
від 13 травня 2014 року № 1253-VII,
від 13 травня 2014 року № 1255-VII,
від 20 травня 2014 року № 1275-VII,
від 16 вересня 2014 року № 1682-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII,
від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (зміни, внесені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII, вводяться в дію з 26 квітня 2015 року),
від 28 грудня 2014 року № 77-VIII,
від 15 січня 2015 року № 116-VIII,
від 15 січня 2015 року № 120-VIII,
від 12 лютого 2015 року № 191-VIII,
від 5 березня 2015 року № 238-VIII,
від 18 березня 2015 року № 259-VIII,
від 7 квітня 2015 року № 289-VIII,
від 9 квітня 2015 року № 315-VIII,
від 14 травня 2015 року № 426-VIII,
від 14 травня 2015 року № 433-VIII,
від 16 липня 2015 року № 630-VIII,
від 3 листопада 2015 року № 734-VIII,
від 12 листопада 2015 року № 785-VIII,
від 12 листопада 2015 року № 801-VIII,
від 23 грудня 2015 року № 901-VIII,
від 24 грудня 2015 року № 911-VIII,
від 28 січня 2016 року № 955-VIII,
від 17 травня 2016 року № 1366-VIII,
від 17 травня 2016 року № 1367-VIII,
від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (зміни, внесені Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, в частині положень, що стосуються діяльності приватних виконавців, вводяться в дію з 5 січня 2017 року),
від 6 грудня 2016 року № 1769-VIII,
від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII,
від 22 березня 2017 року № 1971-VIII,
від 6 квітня 2017 року № 2005-VIII,
від 16 листопада 2017 року № 2211-VIII)
Увага!
Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 положенню частини першої статті 233 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 положенню частини другої статті 233 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Рішенням Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 положенню частини другої статті 233 цього Кодексу дано офіційне тлумачення.
Установлено, що норми і положення окремих статей цього Кодексу застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, згідно із Законом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI, враховуючи зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, згідно із Законом України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII.
Установлено, що норми і положення окремих статей цього Кодексу застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України, згідно із Законом України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII.
Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.